Валютний ринок в контексті ДС

+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Валютний ринок України. Курс валют: Євро, Долар, рубль. Обмін валют, прогноз курсу долара, євро, рубля, аналітика.
  #<1 ... 99919992999399949995 ... 10146>

Який курс долара Ви прогнозуєте на 01.01.2023?

Валютний ринок в контексті ДС 7.6 5 15
Менше 38,00
7%
1
38,00-38,50
0
0
38,50-39,00
0
0
39,00-39,50
0
0
39,50-40,00
13%
2
40,00-40,50
20%
3
40,50-41,00
13%
2
41,00-41,50
13%
2
41,50-42,00
7%
1
42,00-42,50
13%
2
42,50-43,00
7%
1
43,00-43,50
0
0
43,50-44,00
0
0
44,00-44,50
0
0
Більше 45,00
7%
1
Всього голосів : 15
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 14:28

41.50-42.30
39.50-40.40
Підростаємо. Пішли продажі
blackheadsacne
Аватар користувача
 
Повідомлень: 42
З нами з: 29.09.22
Подякував: 0 раз.
Подякували: 14 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 14:42

  Anton2112 написав:Кривий Ріг
USD 41.40-41.70
EUR 39.80-40.30
Как-то очень дёшево.
Кропивницкий 41,60 - 42,20
asti
 
Повідомлень: 3149
З нами з: 24.11.12
Подякував: 42 раз.
Подякували: 596 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 14:57

Re: Валютний ринок в контексті ДС

США готові виділяти Україні $1,5 млрд щомісяця до кінця війни, - Bloomberg Джерело: https://censor.net/ua/n3370991
alex10
Аватар користувача
2

 
Повідомлень: 10086
З нами з: 05.10.10
Подякував: 2653 раз.
Подякували: 2061 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 15:14

Re: Валютний ринок в контексті ДС

Цікава стаття яка стосується теми форму.
Вартує уваги. В статті дуже багато тем які вартували би обговорення, якщо панству це цікаво. На умовах вихідного офтопу, дозволю собі лонгрід.
Загальні відчуття після прочитання - пан Богдан продовжує грати проти голови НБУ та на стороні чинної влади. Цитата: "Зазначене вказує на наявність проблеми узгодження параметрів монетарної та фіскальної політик для їхнього гармонізованого впливу на фінансову стабільність державних фінансів та економіку в цілому."
Проте слід зазначити, що в даній станні Богдан Данилишин зачіпає також багато важливих факторів які Не знаходяться "на поверхі" але вплив яких дуже вагомий.
Далі пропоную форумчанам власну вижимку із статті, тим більше, що таким чином інформація краще відкладається у власній голові.

Про низькі ставки по депозитах.
Цитата: "на ринку заощаджень склалася ситуація, коли більш ризикові банківські вклади оцінюються за нижчими процентними ставками, ніж позики уряду. У разі продажу Національним банком ОВДП зі свого портфеля (ставки яких досягають 25% річних) цей спред суттєво розшириться."
Мова йде про підняття НБУ облікової ставки до 25%. Таким чином автор підводить нас до того, що це занадто.
Цитата:"Отже, темп зміни монетарної політики на ринку заощаджень породив певні його деформації, які загрожують стабільності державних фінансів."

Щодо проблеми надмірної ліквідності банківської системи.
На мою думку - це основний арґумент автора проти високої облікової ставки. І це якраз і є той фактор який (на мою субєктивну думку) робить "велику погоду" на нашому банківському ринку. Користуючись ситуативною вигодою до сворення якої банки не мають відношення але яка їм дуже вигідна, практично повною зупинкою кредитування через ризики війни та наявністю великої кількості гривні яка обслуговує військових банки заробляють величезні кошти і не мають стимулів підвищувати дохідність депозитів для населення.
Цитата:"Розширення дефіциту державного бюджету спровокувало стрімке нарощування банківської ліквідності, яка вже вп’ятеро перевищує нормативні значення.
Збільшенню банківської ліквідності також сприяють такі фактори:
генерування значних обсягів коштів у секторах, які мають низький мультиплікаційний ефект (оборона, безпека);
відсутність надійних, безпечних і інвестиційно привабливих інструментів продуктивного використання коштів у реальній економіці.
Формування значних надлишків банківської ліквідності призводить до масштабних обсягів пасивних безризикових процентних доходів банків, що деформує монетарну трансмісію. У вересні 2022 року щоденний приріст балансів банків за рахунок процентних доходів від депозитних сертифікатів НБУ оцінюється в 150 млн грн, з яких 25% припадає на державні банки, 50 — на банки з іноземним капіталом і 25% — на решту банків. За оцінкою, банки 2022 року отримають близько 30 млрд грн процентних доходів за депозитними сертифікатами НБУ.
Надмірна ліквідність банківської системи знижує ефективність фінансового посередництва, зменшує стимули банків до кредитування уряду та бізнесу і характеризується погіршенням цілої низки індикаторів, а саме:
зниження грошового мультиплікатора;
зменшення співвідношення між виданими кредитами та залученими депозитами;
розширення процентної маржі банків;
формування рекордної операційної прибутковості банків на тлі звуження їхніх посередницьких функцій.
Підвищення облікової ставки спровокувало подальше загострення проблеми надмірної банківської ліквідності. Нині кредитування бізнесу зростає лише в частині субсидованих державою кредитів, а внутрішні позики уряду — лише в частині емісійного фінансування центральним банком. Це також обмежує можливості відновлення економіки, послаблює монетарну трансмісію.
Це вказує на наявність проблем у оцінці наслідків застосування окремих інструментів монетарної політики, а також на недостатньо ефективний зворотний зв'язок від аналізу прийнятих центральним банком рішень.
Ліквідність банків — це кошти суб’єктів економіки, якими тимчасово користуються банки, а не власні кошти банків. Тому проблему надмірної ліквідності банків потрібно розв’язувати через інструменти, які пов’язують фінансовий сектор із реальним, а не оперувати інструментами, що впливають лише на стан фінансового сектора.

Фактично автор арґументує, що трансмісія облікової ставки практично відсутня.

Цитата:Примітно, що під час нинішньої кризи саме в державних банках, які більш активно займалися посередницькою діяльністю, значно знизився відносний рівень надмірної ліквідності. Тоді як банки з іноземним капіталом, що переважно обслуговують тимчасово малоактивні іноземні компанії, навпаки, наростили обсяги надмірної ліквідності.
Тут навіть я (не експерт) можу все просто пояснити. Державні банки "кредитують" бо зав'язані на державних компаніях які не завжди є ефективні і плюс також корумповані. Також вони кредитують бо мають вказівку "зверху".
Іноземним ж банкам не має резону щось робити, адже кредитувати в умовах війни - це ризики, а дохід від НБУ по депосертифікатах (хоч і в гривні) є стабільний та великий. Фактично в таких умовах іноземні та приватні банки перейшли в стадію очікування. Дохід для діяльності є, а конвертувати цей дохід у дивіденди будуть потім як з'явиться можливість. Головне, що власникам цих банків не потрібно вливати додаткову ліквідність, адже банки чудово справляються самі.

Висновки автора читайте у самій статті. Не буду їх сюди переносити окрім того, що автор сам виділив
-Розширення емісійного фінансування одночасно із підвищенням процентних ставок є контрпродуктивним і призводить до збільшення потреби в емісії.
-Вільну банківську ліквідність варто зв’язувати в рамках нових інвестиційних проєктів реального сектора,
-доцільність перегляду ключової процентної ставки в бік зниження, аби забезпечити більш продуктивний обіг грошової маси в економіці
Realist
 
Повідомлень: 1465
З нами з: 23.01.09
Подякував: 2255 раз.
Подякували: 1761 раз.
 
Профіль
1
1
1
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 15:25

  Realist написав:Цікава стаття яка стосується теми форму.
Вартує уваги.

Висновки автора читайте у самій статті. Не буду їх сюди переносити окрім того, що автор сам виділив
-Розширення емісійного фінансування одночасно із підвищенням процентних ставок є контрпродуктивним і призводить до збільшення потреби в емісії.
-Вільну банківську ліквідність варто зв’язувати в рамках нових інвестиційних проєктів реального сектора,
-доцільність перегляду ключової процентної ставки в бік зниження, аби забезпечити більш продуктивний обіг грошової маси в економіці

Із трьох висновків які робить автор два є доволі дискусійними (адже ми вислухали тільки точку зору автора), а один доволі слабкий. Пан Богдан не пояснює, яким чином в умовах війни можливо зв'язати вільну банківську ліквідність якщо кредитування де факто не можливе. Які це такі "нові інвестиційні проекти" куди можна направити ліквідність, автор не конкретизує. Що, це будуть нові "інвестняні"? Чи як в старі добрі часи, партія сказала і всі побігли? Тобто виходить автора каже, що ось так робити погано, але як робити правильно не пропонує. Типова поведінка будь-якого українського політика, а не вченої людини із такими регаліями.
Можливо, в майбутньому, ми почуємо більше конкретики від Богдана Данилишина.
Всім тихого, спокійного вечора.
Realist
 
Повідомлень: 1465
З нами з: 23.01.09
Подякував: 2255 раз.
Подякували: 1761 раз.
 
Профіль
1
1
1
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 15:40

Re: Валютний ринок в контексті ДС

  Realist написав:Загальні відчуття після прочитання - пан Богдан продовжує грати проти голови НБУ та на стороні чинної влади.

Просто против главы НБУ, причем против каждого из них. Впрочем, соцреализм (мелкий подхалимаж к начальству в доступной ему форме) тоже присутствует постоянно.
У меня давно складывается впечатление, что он очень хочет занять это кресло.

Я тоже не очень понимаю смысл столь высокой ставки, но мне простительно - я не обладаю ни достаточными знаниями, ни достаточной информацией. Согласен с Вами, что от "ученого" хотелось бы видеть анализ с "за" и "против".
То, что банкам созданы условия для пережидания, на мой взгляд, не является проблемой. Сейчас мы на серьезной внешней подпитке, а для восстановления устойчивая банковская система нам пригодится.
Сибарит
Аватар користувача
Форумчанин року
 
Повідомлень: 6727
З нами з: 02.09.15
Подякував: 5631 раз.
Подякували: 17841 раз.
 
Профіль
69
35
33
2
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 15:53

Re: Валютний ринок в контексті ДС

Київ 41.60 на 41.75.
Дуже несподіванно готівка пірнула під 42,виходить все таки монетарна політика збалансована, я не думаю, що треба робити ставку 10% і ловити гривню курсом 60, люди і так бідні, втратили в багатьох аспектах, так що? треба ще добити їх цінами і знеціненням заощаджень і просто жебрацькими доходами, у кого ще є робота?
У людей дуже коротка пам'ять, забули 14-15-ті роки, коли грались в брудні ігри, а на виході все одно отримали майже 4- кратний девал і ставку 30%!!!
При чому маштаб проблем був набагато меншим, чи всім би зараз був по душі курс 200?
Багато зрадників би зраділо, але треба на це все відповісти по одеськи: не дочекаєтесь((((
somilitark
Аватар користувача
 
Повідомлень: 12493
З нами з: 30.12.09
Подякував: 573 раз.
Подякували: 3507 раз.
 
Профіль
4
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 16:01

Re: Валютний ринок в контексті ДС

  somilitark написав:У людей дуже коротка пам'ять, забули 14-15-ті роки, коли грались в брудні ігри, а на виході все одно отримали майже 4- кратний девал і ставку 30%!!!
При чому маштаб проблем був набагато меншим, чи всім би зараз був по душі курс 200?
Багато зрадників би зраділо, але треба на це все відповісти по одеськи: не дочекаєтесь((((

У риби під 200 тис Євро депозити в швейцарському банку, йому пофіг.
BIGor
Аватар користувача
 
Повідомлень: 6961
З нами з: 19.09.10
Подякував: 1075 раз.
Подякували: 1478 раз.
 
Профіль
1
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 16:16

  Realist написав:
  Realist написав:Цікава стаття яка стосується теми форму.
Вартує уваги.

Висновки автора читайте у самій статті. Не буду їх сюди переносити окрім того, що автор сам виділив
-Розширення емісійного фінансування одночасно із підвищенням процентних ставок є контрпродуктивним і призводить до збільшення потреби в емісії.
-Вільну банківську ліквідність варто зв’язувати в рамках нових інвестиційних проєктів реального сектора,
-доцільність перегляду ключової процентної ставки в бік зниження, аби забезпечити більш продуктивний обіг грошової маси в економіці

Із трьох висновків які робить автор два є доволі дискусійними (адже ми вислухали тільки точку зору автора), а один доволі слабкий. Пан Богдан не пояснює, яким чином в умовах війни можливо зв'язати вільну банківську ліквідність якщо кредитування де факто не можливе. Які це такі "нові інвестиційні проекти" куди можна направити ліквідність, автор не конкретизує. Що, це будуть нові "інвестняні"? Чи як в старі добрі часи, партія сказала і всі побігли? Тобто виходить автора каже, що ось так робити погано, але як робити правильно не пропонує. Типова поведінка будь-якого українського політика, а не вченої людини із такими регаліями.
Можливо, в майбутньому, ми почуємо більше конкретики від Богдана Данилишина.
Всім тихого, спокійного вечора.


Поясню трохи п.2 і 3, оскільки я в темі.
Процентна ставка 25% робить кредитування неможливим, тому ставку потрібно знижувати, щоб економіка працювала. Нові інвестиційні проекти РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА - йдеться про виробництво, яке через війну зазнало значних збитків. Напр., будівництво в теперішніх умовах є збитковим, але кількість людей, які потребують житла, значно зросла. Ось вам один з "нових інвестпроектів реального сектора". Механізм поки розповідати не буду, нехай спочатку узгодять і затвердять. Є також для інших галузей. Данилишин знає, про що говОрить.
fler
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3428
З нами з: 07.08.09
Подякував: 1084 раз.
Подякували: 1220 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Нед 02 жов, 2022 16:22

  Сибарит написав:То, что банкам созданы условия для пережидания, на мой взгляд, не является проблемой. Сейчас мы на серьезной внешней подпитке, а для восстановления устойчивая банковская система нам пригодится.

НБУ - відповідає за інфляцію та резерви.
Мінфін відповідає за виконання бюджету та баланс доходів і боргів.
Банки - відповідають за власні доходи та зменшення ризиків.

Населення завжди залежить від всіх трьох вище перелічених установ і його інтереси ніхто не захищає. В кращому випадку працює стратегія Win-Win яка завжди хоче перейти у Win-Lose.
Біда в тому, що при Win-Lose населення шукає захисту чим ще більше додає ентропії у дану систему і продовжує спустошувати валютні резерви НБУ. Власне саме це ми зараз і спостерігаємо.
Таким чином ми приходимо до того, єдино-вірна стратегія - це Win-win. Тому НБУ-Мінфін та Банки задля власної стабільності повинні спільно щось зробити. НБУ - довести для всіх чому облікова саме така як є, Мінфін - підняти дохідність по ОВДП, банки підняти дохідність по строкових депозитах та накопичені кошти спрямувати на купівлю ОВДП.
Догідність гривневих інструментів при даній інфляції потрібно терміново піднімати, щоб створити конкуренцію альтернативному варіанту - купівлі валюти або споживчому імпорту.
Враховуючи як пише Богдан Данилишин, цитата:
"Переважна частина нинішнього фіскального дефіциту не здійснює стимулюючого впливу на економічну діяльність і витрачається на оборонні потреби або споживчий імпорт."
Тобто якщо ми і так практично на 100% залежимо від закордонних ґрантів щоб покрити дефіцит, то чому не можна дати населенню хоч трохи альтернативи щоб зберегти накопичене і населення відплатить тим, що перестане тиснути на торговий баланс та на резерви НБУ?
Realist
 
Повідомлень: 1465
З нами з: 23.01.09
Подякував: 2255 раз.
Подякували: 1761 раз.
 
Профіль
1
1
1
  #<1 ... 99919992999399949995 ... 10146>
Форум:
+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей
Модератори: Ірина_, Модератор

Схожі теми

Теми
Відповіді Перегляди Останнє
31688 35270832
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 02 гру, 2022 12:49
Amethyst
1698 12601073
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 18 лис, 2022 17:50
lara_08
Валютний ринок у світі 1 ... 796, 797, 798
Anonymous » Суб 13 чер, 2009 22:15
7975 22873119
Переглянути останнє повідомлення
Вів 27 вер, 2022 13:06
Vic
Топ
відповідей
Топ
користувачів
реклама
Реклама