Валютний ринок в контексті ДС

Богдан Данилишин

У листопаді рівень річної інфляції підвищився до 11,2% порівняно з 9,7% у жовтні.

- Зростання вартості витрат штовхає ціни вгору незалежно від розміру ключової процентної ставки НБУ.
- Бізнес в Україні покладається не на кредитне плече банків, а переважно фінансується за рахунок власних коштів (працюючі кредити бізнесу складають лише 7% ВВП).
- Уряд не збирається скорочувати оборонні видатки у відповідь на підвищення облікової ставки і переважно покриває брак коштів на їх фінансування з зовнішніх джерел, а не з коштів внутрішнього позикового ринку.

Стримувати інфляцію підвищенням облікової ставки немає сенсу, оскільки природа нинішньої інфляції - ріст вартості витрат і девальвація гривні, а не фактори підвищення зарплат чи попиту. Інфляція витрат перекладається у ціни реалізації незалежно від процентної ставки, а девальвація гривні в теперішніх умовах структурного дефіциту валюти та гнучкого обмінного курсу залежить від обсягу інтервенцій НБУ, а не від рівня його процентної ставки.

Врахуйте, що дописи пана Богдана слід розглядати перш за все як альтернативну точку зору, але ні в якому випадку не як "алгоритм дій які потрібно зробити".

Критикуєш - пропонуй.
А що можна запропонувати, якщо ціль єдина - критика.

У нас шалений дефіцит бюджету.
Сам автор підтверджує, що ми покриваємо його за рахунок донорських коштів. Але бувають касові розриви. І ці розриви покриваються за рахунок ОВДП. А привабливість ОВДП прямопропорційно залежить від облікової ставки.
Також не слід забувати що облігації додатково стерилізують вільну гривню.
Давайте уявимо, що на вимогу автора ставку знизять до рівня інфляції (приблизно 12%)
Як ви думаєте, будуть охочі купити облігації із такою дохідністю чи вся ця гривня піде на валютний ринок і запустить ракету в космос?

А історія про те, що висока облікова ставка вбиває наш бізнес - це казка. По-перше сам автор підтверджує, що бізнес давно адаптувався і розвивається "за свої", а по-друге (і це головне), для того щоб розвиватись - потрібні ринки збуту. У нас же ж не комунізм, що виробляємо для досягнення плану. А збут - це вже окреме, унікальне питання. І якщо цей збут є, то і гроші (кредити) для розвитку бізнесу з'являться. А якщо збуту не має, то давай кредити хоч за 2-3%, це не допоможе.
Он свіжий приклад із Івано-Франківськцемент (я із Франківська і знаю про що говорю). Поляки вже плачуть, що треба квотувати імпорт цементу бо їхні заводи можуть залишитись без роботи. Тому ринок збуту - має бути на першому місці.

Ситуація складна. Як завжди, ми вибираємо рішення по принципу - "менше із двох зол". тому звичайно, що при такому підході завжди можна знайти за що критикувати.
Девальвація буде - це аксіома. Наша мета, щоб вона була не більша за інфляцію (різницю інфляції). А оскільки курс у нас вже не 20 а поза 40, то навіть 5% зміни курсу - це вже не 1 грн, а цілих дві!
Пора вже привикати, що коливання курсу в 20-30 копійок - це звичайне "дихання ринку"

Врахуйте, що дописи пана Богдана слід розглядати перш за все як альтернативну точку зору, але ні в якому випадку не як "алгоритм дій які потрібно зробити".

Критикуєш - пропонуй.
А що можна запропонувати, якщо ціль єдина - критика.

У нас шалений дефіцит бюджету.
Сам автор підтверджує, що ми покриваємо його за рахунок донорських коштів. Але бувають касові розриви. І ці розриви покриваються за рахунок ОВДП. А привабливість ОВДП прямопропорційно залежить від облікової ставки.
Також не слід забувати що облігації додатково стерилізують вільну гривню.
Давайте уявимо, що на вимогу автора ставку знизять до рівня інфляції (приблизно 12%)
Як ви думаєте, будуть охочі купити облігації із такою дохідністю чи вся ця гривня піде на валютний ринок і запустить ракету в космос?

А історія про те, що висока облікова ставка вбиває наш бізнес - це казка. По-перше сам автор підтверджує, що бізнес давно адаптувався і розвивається "за свої", а по-друге (і це головне), для того щоб розвиватись - потрібні ринки збуту. У нас же ж не комунізм, що виробляємо для досягнення плану. А збут - це вже окреме, унікальне питання. І якщо цей збут є, то і гроші (кредити) для розвитку бізнесу з'являться. А якщо збуту не має, то давай кредити хоч за 2-3%, це не допоможе.
Он свіжий приклад із Івано-Франківськцемент (я із Франківська і знаю про що говорю). Поляки вже плачуть, що треба квотувати імпорт цементу бо їхні заводи можуть залишитись без роботи. Тому ринок збуту - має бути на першому місці.

Ситуація складна. Як завжди, ми вибираємо рішення по принципу - "менше із двох зол". тому звичайно, що при такому підході завжди можна знайти за що критикувати.
Девальвація буде - це аксіома. Наша мета, щоб вона була не більша за інфляцію (різницю інфляції). А оскільки курс у нас вже не 20 а поза 40, то навіть 5% зміни курсу - це вже не 1 грн, а цілих дві!
Пора вже привикати, що коливання курсу в 20-30 копійок - це звичайне "дихання ринку"

ви підняли багато питань, обговорювати які можна довго. але є декілька технічних моментів.

ОВДП не прибирають гривню від слова зовсім. гривня спочатку йде в казначейство, але потім, через деякий час, повертається в банківську систему. гривню прибирають або валютні інтервенції, або через девал кількість гривні вирівнюється з кількістю товарів та послуг.

й велика ставка - таки вбиває виробництво. за свої ти можеш розвивати торгівлю. якщо кажемо про виробництво, то зазвичай будь яке дороге обладнання купується в кредит, бо немає стільки оборотних коштів. так робить весь світ.

а для ринків збуту треба що? - конкурентні переваги, в тому числі низькі ціни. а низькі ціни за рахунок чого забезпечуються - через девал та дешеву валюту країни

ОВДП не прибирають гривню від слова зовсім. гривня спочатку йде в казначейство, але потім, через деякий час, повертається в банківську систему. гривню прибирають або валютні інтервенції, або через девал кількість гривні вирівнюється з кількістю товарів та послуг.

Все так. Ви праві. Але ж це коло можна розіврвати на етапі Казначейство-банківська система, а далі не в нове коло через ОВДП, а на валютний ринок
Поюс у нас війна. Тому тут якась часка гривні через ОВДП-Мінфін-ЗСУ розчиняється у повітрі у вигляді розірваної кулі/гранати/артснаряду/безпілотника/ракети і т.п.

й велика ставка - таки вбиває виробництво. за свої ти можеш розвивати торгівлю. якщо кажемо про виробництво, то зазвичай будь яке дороге обладнання купується в кредит, бо немає стільки оборотних коштів. так робить весь світ.

тут ви теж праві. Але знову таки, в масштабі України є невелика поправка. Левова частка обладнання якщо не іноземного виробництва, то на іноземних комплектуючих. Все це в жорсткій прив'язці до курсу валюти. Тому, щоб бізнес вкладав в обладнання, потрібно не тільки, щоб буди дешеві кредити, але щоб і девальвація мінімальна. А це протирічить наступній вашій фразі. Тому наш бізнес адаптувався і акумулює кошти та вкладається в обладнання "за свої". Таким чином мінімізує ризики. Або відкриває виробництва в Європі та на них бере кредити та купляє обладнання. Представництво закордоном також дає валютну виручу. (компенсація ризиків)

а для ринків збуту треба що? - конкурентні переваги, в тому числі низькі ціни. а низькі ціни за рахунок чого забезпечуються - через девал та дешеву валюту країни

Дивлюсь я на поляків і потроху впевнююсь, що це лицемірство, коли у сусідів війна, а вони перш за все про себе думають - не таке вже і лицемірство. Нам потрібно вчитись захищати свого власного виробника. Але саме виробника. Подивіться що зараз відбувається у торгових мережах. У всіх власний імпорт. Власні торгові марки. У нас у виробництві харчових продуктів моду зараз диктує не виробник чи покупець, а продавець (супермаркет). Про легрпром сказати не можу бо не дотичний. Ну а товари тривалого використання - це майже все виключно імпорт.

Ставка 13,5%. Трохи неочікувано

Shaman

Ось ще про те куди йдуть казначейські кошти. Як бачите тут не все в банківську систему.
Картина дуже сумна.

В наших реаліях жодні підстави не можуть бути об'єктивними

Тому і апитую, чи є ще хтось, чи я один такий "ждун" ?

Є "ждуни" але не готівка, а держоблігації. Ну й звісно гривня - то якась частина.

Дивлюсь я на поляків і потроху впевнююсь, що це лицемірство, коли у сусідів війна, а вони перш за все про себе думають - не таке вже і лицемірство. Нам потрібно вчитись захищати свого власного виробника. Але саме виробника. Подивіться що зараз відбувається у торгових мережах. У всіх власний імпорт. Власні торгові марки. У нас у виробництві харчових продуктів моду зараз диктує не виробник чи покупець, а продавець (супермаркет). Про легрпром сказати не можу бо не дотичний. Ну а товари тривалого використання - це майже все виключно імпорт.

Відповідь, чому так, ви й самі знаєте - відсутність дешевого фінансування. Коли вартість оборотного капіталу становить 20%+ річних, то в private label проекти з імпортом гратися можна, а у виробництво свого продукту - ні

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на пів відсоткового пункту – до 13,5%.

Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу з питань монетарної політики, який відбувся 12 грудня.

"НБУ бачить необхідність у посиленні процентної політики для розвороту інфляційного тренду та приведення інфляції до 5% цілі на горизонті політики. Підвищення облікової ставки сприятиме збереженню контрольованості інфляційних очікувань та підтримає реальну дохідність гривневих інструментів", – повідомив Пишний.

Разом з обліковою ставкою зростуть й інші ключові для банківської системи ставки: ставка за кредитами рефінансування з 16% до 16,5%, а також ставка за розміщення банками коштів на депозитних сертифікатах овернайт – з 13% до 13,5%.

Своє рішення Нацбанк ухвалив на тлі швидших темпів зростання інфляції. У листопаді ціни в Україні зросли на 11,2% порівняно з листопадом попереднього року. Крім цього, у Нацбанку очікують, що у найближчі місяці темпи росту цін продовжуватимуть зростати.

"Однак надалі інфляція має сповільнитися на тлі поступового поліпшення ситуації в енергосекторі й нарощування урожаїв. Цьому також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ й очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску", – додали у Нацбанку.

Також у Нацбанку повідомили, що продовжать підвищувати облікову ставку у разі, якщо інфляційний тиск зберігатиметься.

Шановні форумчани, пропонуємо до обговорення:

Зношені або пошкоджені купюри: як і де їх обміняти й що робити у разі відмови

Тиждень тому в банку перевіряв валюту, із доларами майже все добре було, тільки 9 шт по 100$ забракували, бо видно було грибок на ультрафіолеті. І було 5000€, візуально без жодних проблем, без грибку, але був трохи запах вогкості. На моє запитання до касира чи прийняла б вона їх, сказала, що ні. Поміняв без жодних проблем на гривню в обмінці поруч. Тому цікаво, чи має право касир відмовити у прийомі валюти через запах і чи є грибок, який видно тільки через ультрафіолет, легальною причиною для відмови у прийнятті.

Шановні форумчани, пропонуємо до обговорення:

Зношені або пошкоджені купюри: як і де їх обміняти й що робити у разі відмови

Тиждень тому в банку перевіряв валюту, із доларами майже все добре було, тільки 9 шт по 100$ забракували, бо видно було грибок на ультрафіолеті. І було 5000€, візуально без жодних проблем, без грибку, але був трохи запах вогкості. На моє запитання до касира чи прийняла б вона їх, сказала, що ні. Поміняв без жодних проблем на гривню в обмінці поруч. Тому цікаво, чи має право касир відмовити у прийомі валюти через запах і чи є грибок, який видно тільки через ультрафіолет, легальною причиною для відмови у прийнятті.

По наличию грибка (а особенно его количество) на банкнотах - смогут прокомментировать эксперты: есть ли соответствующее распоряжение НБУ о запрете приема таких банкнот валюты от клиента.

Но, грибок окружает нас (людей) повсюду. Даже есть на коже человека...
А уж тем более на деньгах.
Любых деньгах, которые некоторое время были в обороте.

И то, что в кассе кто-то "находит грибок" на валюте под ультрафиолетом - это просто неимоверное достижение науки.
Это, как найти кислород или азот в атмосфере Земли.