Realist написав: яка стосується теми форму. Вартує уваги. В статті дуже багато тем які вартували би обговорення, якщо панству це цікаво. На умовах вихідного офтопу, дозволю собі лонгрід ...
цікавий лонгрід. але на жаль панство не бажає предметно дискутувати на цю тему, бо треба дуже багато інфо передивитись
що хочу додати. як вже писав про це https://forum.finance.ua/viewtopic.php?p=5489742#p5489742 зростання ліквідності в першу чергу проходить за рахунок того, що зростає кількість грошей, які фізичні особи тримають на рахунках. так, це цифри на 01.09 (більш свіжих не має) але тренд зрозумілий. і як ці гроші банки будуть інвестувати в бізнес, якщо їх можуть миттєво зняти
- по друге, автор чомусь накинув на іноземні банки - що вони тримають зайві гроші, але цифри показують інше. структура депосертифікатів на 01.02 держ банки - 39% інозем - 33% приватні - 28%
структура дещо умовна, тому що немає точної інфо про депосертифікати, а передивлятися баланси всіх банків - теж немає часу. але ІМХО - достовірна.
тобто, найбільше ліквідності як раз в держбанках. а майже весь приріст с 01.02 по 01.08 прийшовся взагалі на Приват та Ощад.
й по трете - багато говорять про зв'язування ліквідності. але - ліквідність змінюється тільки через операції з НБУ (найбільше купівля-продаж валюти чи там рефінанс). будь-які інші операції не змінюють ліквідність - банк надав кредит - гроші змінили власника, але сума грошей на рахунках - не змінилась. навіть купівля ОВДП - спочатку гроші уходять з банківської системи до казначейства, але потім все одно повертаються. єдине, що змінюється, - те що ми називаєм мультіплікатор - співвідношення грошей в банківській системі та суми наданих та отриманих кредитів та депозитів. й збільшення грошей повинно корелювати зі зростанням ВВП. інакше отримуємо інфляцію та девальвацію.
а з приводу ставки - її потрібно зменьшувати. по-перше, такі ставки для бізнеса завеликі, а його треба підтримувати. по-друге - а навіщо кредитувати, якщо тримаєш гроші в НБУ та заробляєш 23% річних?
якось так
Востаннє редагувалось Shaman в Нед 02 жов, 2022 17:39, всього редагувалось 1 раз.
Realist написав: яка стосується теми форму. Вартує уваги.
Висновки автора читайте у самій статті. Не буду їх сюди переносити окрім того, що автор сам виділив -Розширення емісійного фінансування одночасно із підвищенням процентних ставок є контрпродуктивним і призводить до збільшення потреби в емісії. -Вільну банківську ліквідність варто зв’язувати в рамках нових інвестиційних проєктів реального сектора, -доцільність перегляду ключової процентної ставки в бік зниження, аби забезпечити більш продуктивний обіг грошової маси в економіці
Із трьох висновків які робить автор два є доволі дискусійними (адже ми вислухали тільки точку зору автора), а один доволі слабкий. Пан Богдан не пояснює, яким чином в умовах війни можливо зв'язати вільну банківську ліквідність якщо кредитування де факто не можливе. Які це такі "нові інвестиційні проекти" куди можна направити ліквідність, автор не конкретизує. Що, це будуть нові "інвестняні"? Чи як в старі добрі часи, партія сказала і всі побігли? Тобто виходить автора каже, що ось так робити погано, але як робити правильно не пропонує. Типова поведінка будь-якого українського політика, а не вченої людини із такими регаліями. Можливо, в майбутньому, ми почуємо більше конкретики від Богдана Данилишина. Всім тихого, спокійного вечора.
Поясню трохи п.2 і 3, оскільки я в темі. Процентна ставка 25% робить кредитування неможливим, тому ставку потрібно знижувати, щоб економіка працювала. Нові інвестиційні проекти РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА - йдеться про виробництво, яке через війну зазнало значних збитків. Напр., будівництво в теперішніх умовах є збитковим, але кількість людей, які потребують житла, значно зросла. Ось вам один з "нових інвестпроектів реального сектора". Механізм поки розповідати не буду, нехай спочатку узгодять і затвердять. Є також для інших галузей. Данилишин знає, про що говОрить.
Я вірю що 25% є непідйомними для бізнесу. Але при інфляції в 30% вони не виглядають такими великими. Те про що ви говорити (будівництво) повинно керуватись ВИКЛЮЧНО ринком, а не бажанням якогось чиновника. Так само як є субсидії, так само можна компенсувати переселенцям частину орендної плати за житло, а не будувати нове житло. Від цього можна отримати додаткову вигоду, коли орендодавці частково вийдуть із тіні для того, щоб отримати нових клієнтів, а на ринку з'явиться (повернеться) таке поняття як дохідні будинки. Ви не уявляєте скільки квартир у Франківську стоять пусті без ремонту, а їхні власники відмовляються платити Жекам чи ОСББ квартплату мотивуючи це тим, що там ніхто не живе. Тобто будинки збудовані, квартири куплені, але на тому вся користь від активу закінчується. ПС: Я знаю, що всі переселенці хочуть жити у великих містах бо там є робота, але ви не повірите скільки будинків пустують у селах Західної України. Це активи які не працюють на економіку, а ви пропонуєте витрачати кошти на будівництво нових активів у містах де і так проблеми із комунікаціями, дорогами та трафіком. Все це повинен регулювати ринок. Держава має тільки виконувати функцію посередника та допомагати найбіднішим.
Realist написав:НБУ - довести для всіх чому облікова саме така як є,
А точно мы все поймем?
Realist написав:Мінфін - підняти дохідність по ОВДП, банки підняти дохідність по строкових депозитах та накопичені кошти спрямувати на купівлю ОВДП.
Не уверен, что это хороший вариант. Когда откроется окно возможностей для развития бизнеса, вся ликвидность окажется связанной в облигациях, а на кредитование уже не останется. Да и для банковской системы будет очень плохо, если в активах будет слишком большой перекос в сторону одного их вида. Этого обычно стараются избегать.
Realist написав:Тобто якщо ми і так практично на 100% залежимо від закордонних ґрантів щоб покрити дефіцит, то чому не можна дати населенню хоч трохи альтернативи щоб зберегти накопичене і населення відплатить тим, що перестане тиснути на торговий баланс та на резерви НБУ?
А точно перестанет? Мне кажется, что население достаточно напугано, чтобы желать спокойствия, а не прибыли. Обычные стимулы могут оказаться столь же малоэффективными, как и повышение учетной ставки.
Есть очень много правильных тезисов, которые хороши для мирного времени, но абсолютно не применимы сейчас. Слишком страшно сейчас вкладываться в бизнес, страшно его финансировать. Я вижу текущую задачу всех экономических властей именно в том, чтобы обеспечить возможность переждать и сохранить способность достаточно быстро перейти к развитию.
Shaman написав:а з приводу ставки - її потрібно зменьшувати. по-перше, такі ставки для бізнеса завеликі, а його треба підтримувати. по-друге - а навіщо кредитувати, якщо тримаєш гроші в НБУ та заробляєш 23% річних? якось так
Ок. Бізнес потрібно підтримувати. Але я чомусь знаю, що за все в кінцевому варіанті поатить кінцевий споживач. Тобто коли при інфляції в 30% бізнес отримає кредит під 20%, то ви думаєте, що кінцева вартість товару буде менша на цих 10%? Я думаю, що ні. Я думаю, що пересічний все-одно заплатить реальну вартість за товар чи послугу яка включатиме розмір інфляції, а ці 10% бізнес просто захом'ячить. При такій інфляції бізнес не може тримати такий же темп як до неї. Відповідно і доходів таких (і податків також) не може бути як до великої інфляції (окрім ПДВ). Висновок - потрібно стабілізувати інфляцію, а вже потім допомагати бізнесу (хоча я противник цього) і то в першу чергу тільки тому бізнесу який створює нові робочі місця і з обов'язковою умовою: є ринок збуту - допомагаємо. Не має - не допомагаємо. Ба більше, найбільша допомога яку може зробити держава для бізнесу - це угоди на міждержавному рівні про додаткові ринки збуту та полегшення логістики.
Сибарит написав:Есть очень много правильных тезисов, которые хороши для мирного времени, но абсолютно не применимы сейчас.
Ось в цьому і вся сіль. Дізнатись хто правий ми зможемо тільки потім. За зараз можемо тільки комусь симпатизувати думаючи що ось саме така думка є вірна.
Сибарит написав:[b] Я вижу текущую задачу всех экономических властей именно в том, чтобы обеспечить возможность переждать и сохранить способность достаточно быстро перейти к развитию.
От тут я із вами не згідний. Ми не можемо спрогнозувати скільки часу триватиме війна. Може бути таке, що до її закінчення "Товстий (бізнес та банки) схудне, а худий (пересічні громадяни) - ... не хочу вживати це слово. Тому використаю таке - втече.
Realist написав: Висновки автора читайте у самій статті. Не буду їх сюди переносити окрім того, що автор сам виділив -Розширення емісійного фінансування одночасно із підвищенням процентних ставок є контрпродуктивним і призводить до збільшення потреби в емісії. -Вільну банківську ліквідність варто зв’язувати в рамках нових інвестиційних проєктів реального сектора, -доцільність перегляду ключової процентної ставки в бік зниження, аби забезпечити більш продуктивний обіг грошової маси в економіці Із трьох висновків які робить автор два є доволі дискусійними (адже ми вислухали тільки точку зору автора), а один доволі слабкий. Пан Богдан не пояснює, яким чином в умовах війни можливо зв'язати вільну банківську ліквідність якщо кредитування де факто не можливе. Які це такі "нові інвестиційні проекти" куди можна направити ліквідність, автор не конкретизує. ...Можливо, в майбутньому, ми почуємо більше конкретики від Богдана Данилишина.
Поясню трохи п.2 і 3, оскільки я в темі. Процентна ставка 25% робить кредитування неможливим, тому ставку потрібно знижувати, щоб економіка працювала. Нові інвестиційні проекти РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА - йдеться про виробництво, яке через війну зазнало значних збитків. Напр., будівництво в теперішніх умовах є збитковим, але кількість людей, які потребують житла, значно зросла. Ось вам один з "нових інвестпроектів реального сектора". Механізм поки розповідати не буду, нехай спочатку узгодять і затвердять. Є також для інших галузей. Данилишин знає, про що говОрить.
Я вірю що 25% є непідйомними для бізнесу. Але при інфляції в 30% вони не виглядають такими великими.
Тоді чому ми не бачимо черги бізнесменів за кредитами?
Realist написав: Я знаю, що всі переселенці хочуть жити у великих містах бо там є робота, але ви не повірите скільки будинків пустують у селах Західної України. Це активи які не працюють на економіку, а ви пропонуєте витрачати кошти на будівництво нових активів у містах де і так проблеми із комунікаціями, дорогами та трафіком. Все це повинен регулювати ринок. Держава має тільки виконувати функцію посередника та допомагати найбіднішим.
Я не пропоную, то Ви чомусь приписуєте мені свої фантазії. До речі, чому саме "у містах, де і так проблеми.."? Чому, напр., не у містах, де зруйновано житло? З останнім реченням я згодна і в тій схемі "нові інвестпроекти" йдеться саме про таку функцію держави.
Realist написав:Панове, що буде із Євро якщо впаде Credit Suise? І взагалі які наслідки для Єврозони від цього? Прокоментуйте будь ласка хто в темі. Дякую.
банк, якому 160 років має лопнути саме в 2022? )) докапіталізують, гонтарєва прилетить з Англії для консультації ))
...Україна запросить у МВФ близько 1,3 млрд доларів екстреного фінансування. Після схвалення Радою виконавчих директорів МВФ ці кошти можуть надійти вже в жовтні...
ТИХИЙ написав:...Україна запросить у МВФ близько 1,3 млрд доларів екстреного фінансування. Після схвалення Радою виконавчих директорів МВФ ці кошти можуть надійти вже в жовтні...
А можуть i не надiйти... Попросить еще не значит немедленно получить.
Realist написав: яка стосується теми форму.
З останнім реченням я згодна і в тій схемі "нові інвестпроекти" йдеться саме про таку функцію держави.
