Торговля ценными бумагами. Как ее можно осуществить?

Здравствуйте!
Есть ли какие нибудь механизмы позволяющие простым людям выходить на фондовые
рынки, для торговли ценными бумагами?
Intway не предлагать.

Так или иначе, а выйти на рынок без брокера невозможно.

Тем не менее.
Есть же какие-то электронные торговые терминалы.

Тем не менее.
Есть же какие-то электронные торговые терминалы.

Они обеспечивают доступ к котировкам биржи, и отдают приказы брокеру.

Брокерство это лицензионный вид деятельности.

А вообще зачем оно Вам?

А вообще зачем оно Вам?

Мне нужно не броккерство.
А возможность торговать, пускай даже через броккеров.
В России есть торговые системыкоторыіе позволяют оперативно связываться с броккерами.
Через Интернет терминалы.

Есть ли чтонибудь подобное в Украине.

А вообще зачем оно Вам?

Мне нужно не броккерство.
А возможность торговать, пускай даже через броккеров.
В России есть торговые системыкоторыіе позволяют оперативно связываться с броккерами.
Через Интернет терминалы.

Есть ли чтонибудь подобное в Украине.

Если вы не в состоянии это выяснить с помощью поисковика, то, наверное, вам не стоит начинать торговать

Пройдитесь по сайтам бирж (ПФТС и УБ), можно получить список брокеров в рейтинге ЭП (обсуждался в параллельной ветке). Там же есть сайты каждого из них. Далеко не один брокер поддерживает возможность Интернет-трейдинга (если я правильно понял, то топикстартер именно его имел ввиду).

Рейтинг брокерів та особливості фондового ринку

Рівень "технічних" угод на УБ і на ПФТС приблизно однаковий і не перевищує, за одними оцінками, 20% на кожній з бірж. За іншими оцінками, на УБ - 10-20%, на ПФТС - 20-30%. Але навіть начебто під "технічні" угоди брокери мають реальні замовлення, тому така оцінка доволі суб'єктивна. Важливим є не тільки відсоток "технічних" угод, а і їхній вплив на ринок.

Фото proext.com330

Фондовий ринок України донедавна більше нагадував "клуб за інтересами", у якому брали активну участь не більше десяти гравців. Інші були лише пасивним спостерігачами з невеликими обсягами: вони заробляли гроші в інших "клубах".

Цей "клуб" навчився заробляти гроші, продаючи акції вітчизняних компаній у власних портфелях іноземним інвесторам. Вони довіряли оцінкам вітчизняних аналітиків, які пророкували шалене зростання ринку у 2006-2007 роках.

2008 рік став холодним душем для іноземних інвесторів, частка грошей яких на ринку скоротилася з 80% до 10%. Однак після появи Української біржі і запровадження інтернет-трейдингу на ринку з'явився приватний гравець, частка якого у загальному обороті виросла до 30-35% на початку 2010 року.

Таким чином, 2009 року український фондовий ринок отримав друге дихання, і є всі підстави вважати, що тепер він матиме набагато кращі перспективи.

Одночасно з розвитком Української біржі загострилася конкуренція між нею та лідером ринку ПФТС. І хоча за 2009 рік обсяг торгів акціями на ПФТС в півтора рази перевищив аналогічний обсяг на УБ, 2010 року ситуація може змінитися.

Хоча, за визнанням учасників ринку, "технічних угод" стає менше, кожна з бірж принагідно звинувачує конкурента у накручуванні обсягів.

ПФТС, як відомо, готується до продажу російській біржі ММВБ, що змушує керівництво майданчика стимулювати розвиток інституту маркет-мейкерства. І поки що маркет-мейкери проводять переважну більшість операцій на ринку.

Так, на ПФТС на першу трійку компаній припадає 33% всього обсягу торгів 173 учасників. На УБ - ситуація аналогічна: 34% на першу трійку при 112 учасниках.

УБ проти ПФТС: де "справжніший" ринок?

На питання торговцям, який з цих двох ринків найбільш ліквідний, маркет-мейкери УБ називають "свій" майданчик, тоді як активні учасники обох бірж або вважають їх подібними за цими показниками, або надають незначну перевагу УБ.

Насправді, ліквідний ринок акцій вже давно перемістився до Української біржі, про що свідчить, у першу чергу, зростаюча кількість дрібних угод.

Отже, якщо сьогодні на УБ більш ліквідним є ринок акцій, де торгуються "блакитні фішки", то на ПФТС продовжує розвиватися ринок облігацій. На розміщення державних облігацій є сталий попит з боку банків та НБУ. Корпоративні облігації, окрім банків, користуються попитом серед недержавних пенсійних фондів.

У свою чергу, на Українській біржі майже не представлені облігації.

Однак, окрім реальних торгів акціями, на біржах також відбуваються неринкові угоди. Тобто їхня мета не полягає в інвестування у цінні папери з метою отримання прибутку при продажу.

Наприклад, за результатами угоди не змінюється реальний власник акцій, лише номінальний, але таким чином на ринку формується видимість активності торгів за певними паперами, що, безумовно, привертає увагу приватного інвестора. Такі угоди прийнято називати "технічними".

"Що таке технічна угода? Це угода, укладена не за допомогою технологій біржі, але була там зареєстрована. Класифікувати "технічні угоди", не знаючи контрагентів майже неможливо, тому оцінка обсягів таких угод на обох біржах - це скоріш суб'єктивна думку", - відзначив в коментарі "ЕП" директор з розвитку ПФТС Ігор Селецький.

За словами торговців, на ПФТС досі зустрічаються технічні угоди, тоді як на Українській біржі на ринку заявок таке явище майже відсутнє: тут угоди відбуваються "наосліп", до того ж, біржа знімає комісію.

"На УБ важко "ганяти" акції. Тут, в основному, торгуються папери на ринку заявок і не видно ні покупця, ні продавця. Реально відбувається продаж або купівля", - відзначив у коментарі "Економічній правді" брокер великої інвестиційної компанії.

Однак, за оцінками генерального директора Foyil Securities Олександра Сандула, рівень "технічних" угод на УБ і на ПФТС приблизно однаковий і не перевищує 20% на кожній з бірж. За іншими оцінками, на УБ - 10-20%, на ПФТС - 20-30%.

"Навіть начебто під "технічні" угоди брокери мають реальні замовлення, тому така оцінка доволі суб'єктивна. Важливим є не тільки відсоток "технічних" угод, а і їхній вплив на ринок", - відзначив директор з торгівельних операцій і продажів ІГ "Арт-капітал" Костянтин Шилін.

У деяких компаніях також відносять до категорії "технічних" угоди на ринку "РЕПО", ціни на якому суттєво відрізняються від ринкових. Цей сегмент останнім часом почав активно розвиватися на Українській біржі.

Однак угоди РЕПО - купівля-продаж цінного паперу із зобов'язанням зворотної операції через визначений строк за визначеною ціною - не йдуть в розрахунок біржової ціни, тому їх вплив на ринок також незначний.

У підсумку, можна припустити, що технічні угоди є на обох біржах, але, враховуючи існуючий механізми торгівлі, їх частка незначна.

"Якщо раніше, коли була стара торгівельна система і старі правила торгівлі, учасники могли укладати угоди на будь-які обсяги з будь-якими строками, а через кілька днів скасовувати угоду, не проводячи за нею розрахунків, то сьогодні це вже неможливо", - переконує голова інвестиційної групи "ТАСК" Сергій Бродович.

При цьому, за його словами, такі угоди бралися до уваги при розрахунку індексу, курсової вартості та рейтингу. Нині ж за всіма укладеними угодами необхідно проводити реальні розрахунки, тобто у торговців мають бути реальні активи.

За словами Ігоря Селецького, вплив технічних угод на рейтинг торговців ПФТС зведено до мінімуму. "До методики розрахунку рейтингу входить "коефіцієнт активності". Цей коефіцієнт враховує кількість угод, укладених брокером шляхом акцепту (автоматичного прийняття котирування. - Ред.), і кількість контрагентів, з якими торговець провів угоди", - відзначив директор з розвитку ПФТС.

"Для ринку заявок скасування угод, наприклад, в принципі неможливе - розрахунки проводяться миттєво. На ринку котирувань це можливо, однак біржі йдуть на це неохоче і вимагають письмові звернення від учасників угод", - додав Сергій Бродович.

Ще один приклад "псевдо-технічної" угоди виникає, коли учасник торгів купує великий пакет цінних паперів, але через кілька днів розподіляє їх на кількох своїх клієнтів шляхом біржових угод.

"Іноді трейдери позичають один в одного папери або гроші, але природа угод тепер зовсім інша. Раніше це робилося для збільшення обсягів торгів, рейтингу або для "малювання" біржового курсу, сьогодні ж змінюється власник цінних паперів і проводяться розрахунки", - додав голова інвестиційної групи "ТАСК".

Інститут маркет-мейкерства

Маркет-мейкерством називають зобов'язання певною компанією підтримувати котирування купівлі та продажу за обраними паперами. Таким чином завжди підтримується певний спред, з'являється покупець і продавець.

В Україні і на УБ, і на ПФТС маркет-мейкерство провадиться шляхом утримання обраного спреда - 1,5-2% протягом певного часу. "Зазвичай це 80% торгівельної сесії, але обов'язково - на її початку та в кінці", - відзначив Костянтин Шилін.

В цілому до маркет-мейкерства на ринку ставляться позитивно. За словами керівника відділу торгівлі цінними паперами ІК "Тройка Діалог Україна" Володимира Грищенка, цей інститут дозволяє збільшити ліквідність на ринку, що особливо важливо при обмеженій кількості акцій в обігу.

"Природно, біржі зацікавлені у збільшенні обсягів торгів і тому стимулюють ці процеси, але суми тут поки що незначні", - відзначив директор торгівельного департаменту ІК "Сінком Капітал" Павло Коровицький.

"Запуск маркет-мейкерства на ПФТС дозволив біржі зупинити скорочення своєї ринкової частки, а в останні місяці - і збільшити її. Своїм маркет-мейкерам ПФТС пропонує конкурентну винагороду та зручні інструменти для постійної підтримки двосторонніх котирувань у вузькому спреді", - відзначив Олександр Сандул.

До числа маркет-мейкерів на ПФТС, окрім Foyil Securities, учасники ринку також відносять компанії "Навігатор Інвест", "ТАСК-брокер" та "Дрегон капітал", які зацікавлені у ПФТС, у першу чергу, як у майданчику.

"Ми сьогодні є маркет-мейкерами на ПФТС за одинадцятьма найбільш ліквідними паперами, серед яких "Азовсталь", Єнакієвський металургійний завод, Алчевський меткомбінат та "Укрнафта". Оскільки умови договору конфіденційні, вартість наших послуг назвати не можемо", - розповів Сергій Бродович.

Утім, за словами брокера великої інвестиційної компанії, ПФТС втрачає частку ринку перед продажем ММВБ. "Щоб не показувати падіння обсягів, вона може стимулювати маркет-мейкерство і заплющувати очі на "технічні" угоди", - каже він.

На УБ також активно використовується інститут маркет-мейкерства. Серед лідерів за обсягами торгів - компанії "Драгон Капітал", "Тройка Діалог Україна" та "Проспект Інвестментс", які обіймають до 35% усього річного обороту біржі. Також маркет-мейкером біржі є інвестиційна компанія "Сінком".

"Українська біржа почала використовувати цей інститут на старті своєї діяльності, що і дозволило їй відвоювати позиції в інших учасників ринку. Компаніям не завжди вигідно бути маркет-мейкером на обох біржах, тому гравці сконцентрувалися на торгах однієї біржі", - відзначив керівник відділу торгівельних операцій інвесткомпанії "Альтана Капітал" Іван Дмитренко.

Рейтинг торговців

"Економічна правда" презентує рейтинг найактивніших брокерів на фондових майданчиках України.

До зведеного рейтингу "Економічної правди" потрапили усі публічні компанії - активні гравці на обох біржах, які наторгували понад 100 мільйонів гривень протягом 2009 року.

Дивує позиція Української біржі, яка не раз наголошувала на власній прозорості, але відмовилася надавати інформацію щодо обсягів торгів кожної з компаній.

Чи можна претендувати на лідера ринку і одночасно ховати інформацію про активність торгів від численних клієнтів інтернет-брокерів та самих брокерів? Адже ліквідний ринок з'являється лише там, де діють відкриті правила.

Через відмову Української біржі "Економічна правда" звернулася до учасників ринку з проханням надати власні обсяги торгів. Ті, компанії, які відмовилися або не встигли вчасно надати обсяги торгів на Українській біржі, були оцінені "Економічною правдою". Межа похибки складає не більше 5-6%.