Уряд України опублікував перелік стратегічних інвестпроектів

+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Обговорення статей з фінансово-економічних та політичних тем. Новини економіки, наукові статті з економіки, ціни на золото, податковий кодекс, кредит МВФ та інші.
Для обговорення Новин, Статей та Оглядів, розміщених на FINANCE.UA
Повідомлення Додано: Чет 11 лют, 2010 21:00

Уряд України опублікував перелік стратегічних інвестпроектів

Пропонуємо до обговорення:

>Кабінет міністрів України опублікував перелік з дев'яти стратегічно важливих для економічного розвитку держави інвестиційних проектів.


Дивися повний текст <a href="http://news.finance.ua/ua/~/1/2010/02/11/187037" target="_blank">Уряд України опублікував перелік стратегічних інвестпроектів</a>.
R2
Аватар користувача
Робот новин
 
Повідомлень: 83947
З нами з: 14.05.04
Подякував: 0 раз.
Подякували: 118 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Чет 11 лют, 2010 21:25

Добре, що серед стратегічних проектів є цілих три, шо мають зменшити вплив на довкілля:
- реконструкція ТЕС;
- комплекси з переробки твердих побутових відходів;
- випуск вітряків.
Головним чином, стратегічними є перші два. Чого лише варті заголовки в пресі:

Україна поступово, але впевнено перетворюється на головний смітник Європи

Щорічно кількість сміття в країні збільшується на мільярд тонн. Під різноманітні полігони та звалища для його зберігання вже відведено понад 160 тисяч гектарів. І дихати сморідом, який розповсюджується від звалищ, — прерогатива мешканців прилеглих до смітників сіл та міст. Що таке свіже повітря, вони вже й призабули, адже з року в рік купи сміття навпроти їхніх будинків перетворюються на справжнісінькі гори...

Охорона довкілля та створення безпечних умов для життєдіяльності населення країни — одне з головних завдань, які офіційно поставила перед собою Україна. Такі наміри звучать красиво, цивілізовано та справді по-європейському. Але реальні цифри стосовно реалізації таких цілей просто жахають.

Із накопичених за рік понад 50 мільйонів кубічних метрів твердих побутових відходів (ТПВ) повторну переробку проходять лише 3%. Решта звалюється на полігонах, які не відповідають жодним екологічним вимогам. Потужності більшості сміттєвих осередків вже вичерпали свій ресурс: 242 з них недіючі, 248 — перевантажені, а більш як 1100 не відповідають нормам екологічної безпеки. Майже на всіх відсутня система утилізації фільтрату, що збільшує ризик техногенної небезпеки цих об’єктів. Неналежним чином проводиться рекультивація звалищ. У містах для ТПВ створюють хоч якісь полігони. У приватному ж секторі, на селі, цим питаннями дуже не переймаються. У кращому випадку з’являються несанкціоновані звалища (сьогодні їх близько 3300), у гіршому — відходи звалюють у лісосмуги.

У цій ситуації радує одне — критичність ситуації нарешті помітили вищі керманичі держави. Так, Президент Віктор Ющенко надіслав до уряду листа, в якому вимагає до середини листопада обновити та профінансувати програму поводження з твердими побутовими відходами (попередню держпрограму було розроблено 2004 року). Зміни в ній повинні стосуватися запровадження роздільного збирання ТПВ та державної підтримки використання сучасних екологічно безпечних технологій, їхньої переробки, утилізації, створення механізмів дієвого контролю за порушеннями у цій сфері.

Ситуація не просто критична — вона кризова, вважає перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Більшість полігонів побутового сміття, які утворилися навколо великих та малих міст, не облаштовано. «Вони непридатні для зберігання великої кількості відходів. У кращому випадку там існує глиняний замок, тобто така основа, яка не дозволяє постійно проникати фільтратам у підземні чи грунтові води.... Облаштовані ж під зберігання сміття полігони забруднюють атмосферу величезною кількістю біогазу, який виділяється від сміття. Крім того, ускладнюють ситуацію навмисні підпали смітників працівниками служб, які їх обслуговують. Вони не хочуть утилізувати та переробляти сміття, а зменшувати масу побутових відходів потрібно», — додає свої аргументи Тимочко. При спалюванні ж змішаного сміття (з пластику, біологічного сміття, паперу, тканини) у повітря викидається діоксин, який сприяє розвитку онкологічних захворювань.

Ще до президентських зауважень «за» розв’язання сміттєвого питання висловилася і Юлія Тимошенко. «Уряд доручив до 1 вересня підготувати проект закону, відпрацювати всі нормативні акти... Буде заборонено спалювання сміття на смітниках. Буде побудовано спеціальні системи пільг та фінансування для тих підприємств, що перероблятимуть побутове сміття за такими технологіями, що взагалі відходів не мають (роблять потім синтетичне паливо, будівельні матеріали, вторинну сировину)», — апелювала Тимошенко.

Експерти пояснюють критичність ситуації зі сміттям браком коштів з держбюджету на такі цілі. Місцеві ж органи влади, яким на плечі скинули частину фінансування сміттєвої програми, якщо й уривають зі своєї казни грошей, то не без користі для себе. До того ж, «місцева влада притягує до країни технології, які застаріли та а Європі не використовуються. Наприклад, спалювальні заводи». Нещодавно експерти Всеукраїнської екологічної ліги побували у Японії, де познайомилися із сміттєпереробними заводами, які жодних відходів ні у повітря, ні у воду, ні у землю не викидають. Будівництво кожного з п’яти таких заводів коштувало місту по 80 мільйонів євро. «Якщо до нас тягнуть з Європи за $150 мільйонів сміттєспалювальний завод, то я вважаю, що Києву вигідніше придбати завод японського зразка», — аргументує Тимочко.

Україна може перетворитися на суцільний смітник

Перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, 52 роки, наголошує, що жодна з парламентських партій не має у своїй програмі розділу з екологічної безпеки.


Які головні проблеми пов’язані зі сміттям в Україні?

— Головна проблема — неефективне й розбалансоване законодавство, що ці питання регулює. Виробники товарів і продуктів не несуть відповідальності за використання дешевої, але екологічно небезпечної тари — того ж пластику. А використовувати безпечну їх не стимулюють.

Проблемою є й збирання відходів. Значна частина їх складається з вторсировини — скло, картон, пластик, батарейки тощо — їх можна було б переробляти. Та цього ніхто не використовує. Хоча он на виробництво паперу з макулатури йде в шість разів менше води, в чотири — електроенергії. Така переробка економічно вигідна.

Чи доцільно передати збирання й переробку сміття у приватні руки?

— Так. У всьому світі це — надприбуткова справа. А приватники робитимуть це ефективніше, залучать інвестиції. Але держава має звільнити їх принаймні на п’ять років від оподаткування: доки бізнес запрацює й почне давати прибуток. Підприємства з переробки відходів — дуже дорогі комплекси.

Уряд планує запровадити податок на сміття. Яким буде його розмір і що це дасть?

— Нині за збирання відходів у нас платить 60 відсотків населення — ясна річ, у містах. Решта — ні. Хоча в кожній сім’ї користуються пластиком, ліками, шприцами, косметикою, побутовою хімією тощо.

Отож уряд планує запровадити податок на сміття в розмірі одного відсотку від доходів людини. Але це не дуже логічно: більша зарплатня в людини не означає більшу кількість сміття від неї. Має бути вирахувана середня норма на одну особу. Також існує різниця між тими, хто живе в приватному секторі та в багатоповерхівках. У останніх побутових відходів збирається значно більше. Але в будь-якому разі обов’язковий збір на сміття має бути.

Громадяни і сьогодні скептично ставляться до плати за збирання сміття...

— Бо погана якість послуг. У Києві можуть по кілька днів не забирати із двору сміттєві контейнери. Хоча платня за це в столиці значно більша, ніж в інших реґіонах. Відповідні служби працюють неефективно, а політика місцевої влади — безвідповідальна.

Наприклад, рішення Київради про будівництво сміттєспалювального заводу на Троєщині я вважаю злочинним щодо жителів міста. Проектна потужність заводу — 500 тисяч тонн відходів на рік. Але ні Московський міст, ні всі автомобільні артерії лівого берега не зможуть пропустити щодня таку кількість сміттєвозів. А якщо на підприємстві будуть якісь неполадки, зупинки — куди дівати сміття? До того ж вітри тут постійно дмуть з півночі на південь. Буде задимлений весь лівий берег.

Наскільки екологічно безпечні способи переробки сміття в Україні?

— У нас небезпечним є навіть зберігання відходів. Адже більшість полігонів для захоронення сміття збудовано без дотримання екологічних норм. Вони давно використали свій термін експлуатації. Значна частина полігонів утворені стихійно, без документації, і просто ”з’їдають” родючі українські чорноземи, забруднюють ґрунтові й підземні води, атмосферне повітря, є розсадниками хвороб. А коли горять, то утворюється діоксин, що провокує виникнення ракових пухлин. Тому існування таких полігонів становить серйозну небезпеку. Якщо держава й місцева влада в найближчі п’ять років не вирішать цю проблему, Україна перетвориться на суцільний смітник.


У лісосмуги викидають розбиті термометри, люмінесцентні лампи, прострочені ліки

Проблемою є й сміттєспалювальні заводи. При спалюванні тонни твердих побутових відходів утворюється від 4 до 8 тисяч кубометрів газів, що містять оксиди азоту й сірки, хлороводень і поліхроматичні вуглеці, хлорбензоли і важкі метали, сполуки групи діоксинів. А в стічних водах, окрім важких металів, є сульфати, нітрати і нітрити, нафтопродукти тощо. Високотоксичними й мутагенними відходами є і шлаки, яких не можна складувати без нейтралізації.

Якщо говорити про промислові, а не побутові відходи, то у шлакосховищах і териконах просто грандіозні запаси корисних копалин, що можна переробити.

Чому ж не перероблюються?

— Бо така система. Якщо приходить іноземний інвестор, який хоче вкласти кошти в переробку, його починають ”пускати” по великому бюрократичному колу. А там усталені хабарі. Він цього не розуміє, бо прийшов допомогти нам вирішити екологічну проблему й заробити на цьому гроші. А наші чиновники не можуть навіть допустити думки, що хтось, крім них, зароблятиме на смітті.

У селах із кожним роком стає все більше сміття — ті ж пластикові упаковки, пляшки. Що робити селянам із ним?

— Це не вирішено ні на нормативному, ні на практичному рівнях. Крім побутових твердих відходів, є ще рідкі — комунальні стоки. У містах вони йдуть у каналізацію, а в селах її нема. Усе йде у ґрунтові води. А в смітники у лісосмугах викидають розбиті термометри, люмінесцентні лампи, прострочені ліки, фарбу, миючі засоби.

Наші люди традиційно засмічують і місця відпочинку — парки, ліси, береги річок. Як привчити людей не смітити?

— Держава не проводить жодної просвітницької роботи. Немає ні шкільних підручників, ні програм. У школі предмет ”екологія” вивели у факультатив. У вузах курс із 36 годин зменшили до 17. Немає ніякої екологічної складової в інших дисциплінах. Треба запустити освітні екологічні програми. Люди мають знати, як поводитися з відходами.

Наскільки небезпечне для держави нехтування екологічними проблемами?

— Україна з кожним роком все більше коштів витрачає на ліквідацію наслідків екологічних катастроф. Згадаймо аварію потяга, що перевозив фосфор. Один міністр-непрофесіонал не забезпечив дотримання всіх вимог проходження цього небезпечного вантажу. Інший не знав, що на фосфор не можна лити воду. Три дні чекали на спеціалістів із Казахстану, не знаючи, що такі є у нас у двох інститутах.

Нехтування екологічними проблемами загрожує національній безпеці України. А урядовці цього не розуміють. Останні вибори це показали. Жодна з партій, що пройшли в парламент, не має у своїй програмі розділу з екологічної безпеки.
shlapak
 
 
Форум:
+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 41 гостей
Модератори: Ірина_, ТупУм, Модератор

Схожі теми

Теми
Відповіді Перегляди Останнє
28 2068
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 17 сер, 2018 23:27
1007qwert
4 220
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 17 сер, 2018 20:53
Faceless
23 2090
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 17 сер, 2018 14:36
Волгарь
Топ
відповідей
Топ
користувачів
Реклама