juristkostya написав:Например, из современной Мексики в современные США бегут постоянно самыми изощрёнными способами. Из Туниса плывут на итальянскую Сицилию
почему не наоборот из США в Мексику, или из Сицилии в Тунис? Дьявол в деталях, бегут туда где лучше. В ГДР лучше, чем в ФРГ не было. А запрет на выезд и выездные визы - классическое подавление прав и свобод. Вы точно юрист?
Ну вообще-то ограничение прав и свобод во время войны - это стандартная мера. Но у нас какие-то перекошенные ограничения: с одной стороны функционируют толпы депутатов от местных до верховнорадных (здесь ограничений нет, хотя нахрена они во время войны нужны - непонятно), с другой стороны трети населения запрещен выезд за пределы страны (беспрецедентное ограничение).
antey1969 написав:Ну вообще-то ограничение прав и свобод во время войны - это стандартная мера. Но у нас какие-то перекошенные ограничения: с одной стороны функционируют толпы депутатов от местных до верховнорадных (здесь ограничений нет, хотя нахрена они во время войны нужны - непонятно), с другой стороны трети населения запрещен выезд за пределы страны (беспрецедентное ограничение).
Стан війни в Україні не вводився. Як і обмеження пересування, які МОГЛИ бути введені, але також не вводились (що підтверждує вільне пересування "кого треба")
Ihor Lutsenko написал отличную статью про войну дронов. Точнее про то и про тех, что и кто мешает нам выиграть эту войну. Я их знаю отлично - и людей, и "обстоятельства" - даже пофамильно.
С одной стороны - самоотверженная, героический работа энтузиастов, критически важная поддержка бизнеса, безмерно помощь простых людей.
С другой стороны - тупость, глупость, прямой саботаж государственной "системы". Помещения выделить - нет, команду собрать - нет, денег выделить - нет, разрешить - нет, не мешать - нет. Дебилы, мля, других слов нет.
Игорь выразился политкорректно:
Написав на LB.ua про війну безпілотників. 9-й місяць війни – вона переходить у затяжну фазу, коли значна частина запасів уже витрачена і виграє той, хто мобілізує більше ресурсів і краще забезпечить фронт. Фактично новий фронт відкривається в тилу – фронт промисловий, фронт виробничий.
Агресор успішно рухається в цьому напрямі і випереджає нас. Як випереджав, утім, і раніше. У повномасштабну війну 24 лютого Москва вступила з кількома тисячами "Орланів" у війську, Україна – з кількома десятками здебільшого гірших за параметрами безпілотників, котрі швидко втратила протягом бойових дій.
Нині прогрес рухається вперед – на жаль, в основному в РФ. Безпілотники все більше стають засобом ураження. Росіяни масово застосовують усім відомі вироби з Ірану, "Шахеди", і розпочинають масове використання ударних безпілотників власного виробництва, зокрема "Ланцетів".
"Ланцети" уже стали фактором у війні, вони полюють на нашу артилерію і ППО.
На жаль, з українського боку ситуація з безпілотниками далі настільки ж ганебна, наскільки вона була на початку передбаченого масованого вторгнення. 95% роботи розвідки здійснюється дронами а) цивільними, б) купленими за рахунок волонтерів.
Решта – це 50 на 50 іноземна допомога і кволі потуги вітчизняних виробників забезпечити фронт бортами.
Це все один великий провал українськими держструктурами завдання забезпечити власну армію безпілотниками.
По-перше, українські солдати наражаються на надмірну небезпеку, бо користуються непристосованою для війни продукцією. І гинуть, калічаться.
Чого варта лише категорична неготовність Міноборони масово забезпечити військо виносними антенними комплексами, котрі дозволять пілотам цивільних дронів працювати з укриття, що особливо актуально зараз, коли більше немає можливості ховатися в зеленці.
По-друге, купляючи дорогу продукцію китайського виробництва, ми нераціонально використовуємо дорогоцінні народні кошти, бо втрачаємо альтернативу фінансувати вітчизняне виробництво набагато безпечніших і ефективніших апаратів, зі самого початку спроєктованих для війни.
Щоб припинити весь цей сором (а для такої освіченої та промислово розвиненої країни це великий сором), щоб дати поштовх розвитку безпілотної галузі в Україні, щоб створити масові виробництва дешевих дронів, слід вжити певних кроків, описаних нижче.
А взагалі, держава зараз має ходити і цілувати всіх, хто здатен виготовляти якісну продукцію, питати їх безперервно: що вам треба? як вам допомогти? А не відмахуватися від виробників і розробників, немов від набридливих мух, як це відбувається зараз.
1. Сформулювати запит (або хоча б типологію цілей та умов застосування) на БпЛА. Військові не поспішають брати відповідальність і чітко формулювати відповідно до прописаних у законодавстві процедур, що ж їм потрібно. Відбуваються такі речі неформально. З цим треба покінчити – держава (Міноборони, ГШ) мусять грати роль активного замовника. Саме формулювання потреб ініціює максимум зусиль конструкторів, розробників. Попит породжує пропозицію. Поки що державна компонента у війні поза цим процесом.
2. Створити постійну платформу комунікації з виробниками БпЛА, щоб вести постійний діалог, а не так, як це відбувається зараз, коли кілька окремих виробників мають повне адміністративне сприяння, а всі інші – другий сорт.
3. Організувати роботу спецслужб, дипломатів і всіх інших причетних чиновників на забезпечення українських виробників комплектуючими з-за кордону. Росія успішно таким чином працює, усіма неправдами тягнучи з усього світу деталі для безпілотних апаратів, щоб успішніше воювати проти нас. Наші ж спецслужби тут поза грою, дипломатія працює мінімально. Приміром, 600 дронів, куплених одним фондом для України, уже котрий місяць не можуть сюди потрапити, і при цьому держава не сильно намагається вирішити цю проблему. Прибрати слід і будь-які обмеження на ввезення компонентів для БпЛА. Для генераторів же змогли прибрати…
4. Вирішити проблему з доступом приватних фірм до роботи з боєприпасами. Зараз цивільним розробляти ударні БпЛА де-юре заборонено. Масово-габаритні моделі виробники формально теж не можуть у нормальному порядку отримати. У результаті успішно розробляють ударні БпЛА лише кілька колективів, котрі мають кожен свій "дах" у спецслужбах. Це – сором. Бо має бути відкрита конкуренція, по-перше. А по-друге, навіть хороші й успішні розробки так і не виходять зі спецслужб у масове виробництво. Просто тому, що СБУ, ГУР – це не господарські організації, заточені на створення масового і доступного продукту. А зараз настав час, коли саме та сторона, котра зможе швидко розгортати масові виробництва, стане переможцем у війні.
5. Створити програму переміщення цінних кадрів у армії, щоб кваліфіковані кадри: інженери, іт-спеціалісти – використовувалися не як рядові піхотинці в окопах, а за своїм призначенням – для організації масового виробництва стратегічно важливої продукції та озброєнь. Нині перевестися таким фахівцям навіть у рамках одного підрозділу з посади на посаду – колосальна бюрократична проблема.
6. Забезпечити доступ виробникам до підземних приміщень. За СРСР таких підземних комплексів набудували достатньо, але нині Міноборони та інші відомства – це собака на сіні, котра не пускає приватних виробників, котрі дають продукцію для фронту, у захищені підземелля, яких, на щастя, у нас значна кількість. І це, звісно, стосується не тільки БпЛА.
Ці пункти вище – не повний і не вичерпний перелік того, що слід робити урядовцям, щоб розвернутися обличчям до галузі військових БПЛА в Україні. Утім автор цих рядків має сумніви, що особи, котрі керують тилом: ВПК, адмінапаратом Міноборони тощо, – самостійно здатні усвідомити, що їм треба робити.
Порятунок потопельників – справа рук самих потопельників, тож слід виробникам БпЛА, волонтерам, безпосереднім користувачам (військовим на фронті) об’єднуватися і просувати свої ініціативи, спільно прискорювати повільних урядовців та інших державних управлінців.
Для України постачання ракет дальністю 800 і більше км стане найкращим розв'язанням енергетичної проблеми. Про це у своєму Twitter-акаунті написав секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов у понеділок, 28 листопада.
"Найкраще і найбільш ефективне вирішення енергетичної проблеми для України – ракети дальністю 800 і більше км, що дозволить значно зекономити на генераторах", – підкреслив Данілов.
vitaliian написав: Диктатура стран восточной Европы поддерживалась безвозмездной помощью СССР. Кто то должен был ее спонсировать.
И Вы несколько преувеличиваете безвозмездную помощь СССР восточной Европе. Это миф. Да, им давали энергоресурсы по ценам ниже мировых - по внутренним ценам Союза. Ну так и их продукцию покупали не по мировым ценам.
Вы верно пишете, но я бы посмотрел глубже: Само утверждение о "диктатуре в странах восточной Европы" уже глубоко неадекватно, и нет смысла оспаривать его в разных частностях. Даже союз не тянул на диктатуру после смерти Сталина, а страны СЭВ и Югославия были намного демократичнее союза.
Об этом я не стал писать, чтобы не разводить ненужную дискуссию. Правда, всё равно развернули. И по этому поводу, и на основе измышлений Солонина по блокаде.
vitaliian Вообще говоря, согласно классикам, любое государство диктатура. Вы не слышали, например, о "режиме чёрных полковников" - ? Если не нравится русская Вики, посмотрите где ещё. При этом Греция оставалась в НАТО. Почитайте о Пиночете. Режим был достаточно кровавым, подвергался сильной критике во многих странах, но тем не менее пользовался поддержкой, в т.ч. и внутри страны.
ЛАД написав:Предлагаете повторить опыт Ленинграда в Киеве и Харькове?
предлагаю его учитывать. Миллионик без коммуникаций на протяжении 900 дней. Других кейсов выживания такого масштаба я не знаю. При том что блокады Ленинграда де факто не было, людей просто кинуло советское руководство.
ЛАД написав:Да, им давали энергоресурсы по ценам ниже мировых - по
а чтобы активнее покупали ввели танки в Венгрию в 1956 и в Чехию в 1968
Не буду сейчас спорить о "де факто не было". Можете верить современным сказкам. Но вот ставить в один ряд Венгрию в 1956 и Чехию в 1968 точно не надо. Это были совершенно разные ситуации и разные страны. Не забывайте, что Венгрия была союзницей Гитлера. И режим был вполне фашистский. А 1956 не так далеко от 1945. И никто из стран СЭВ не отказывался от покупки энергоресурсов по ценам ниже мировых, уговаривать не приходилось.
vitaliian написав:
Додано: Пон 28 лис, 2022 17:11
