Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
90% банків не надають клієнтам вичерпної інформації про власні послуги. Такі результати моніторингу, проведеного громадською організацією "Народна Рада". Законодавство та інструкції НБУ вимагають, аби пам’ятки для власників пластикових карток, охочих взяти кредит, а також осіб, що мають проблеми з погашенням позик, знаходились на видноті у кожному відділенні фінустанови, кажуть експерти. Однак побачити їх на видному місці вдалось лише у кожному 12-му із перевірених.
Михайло Стрельников, голова комітету з контролю над банківськими установами: «С нового года банки должны размещать у себя квартальные отчёты. То есть для вкладчика, который принёс деньги в банк, естественно, если это человек разумный, если он принёс не 10 грн на счёт, он посмотрит баланс банка и если в этом балансе дырка от бублика, он пойдёт в другой банк. Большинство этих балансов - либо за прошлые года, либо ни кем не заверены, либо их вообще нет.»
Планове інспектування Нацбанк проводить раз на два роки. Тож на порушення можуть не зважати протягом тривалого часу. А от в Європі із тими, хто дезінформує клієнтів, чинять значно жорсткіше. Так, наприклад, у Польщі за поширення недостовірних данних або приховуванні відомостей фінустанови можуть поплатитися 10% своїх річних доходів.
Катажина Сморавінська, старший експерт польського офісу захисту споживачів: «У 2011-му Євробанк отримав штраф 300 тисяч євро за використання неправомірних процедур покриття боргу. Банк відразу припинив таку сумнівну поведінку. Крім того, ми оштрафували один з найбільших банків на 100 мільйонів доларів за те, що вони надавали дезорієнтуючу інформацію у рекламі своїх депозитів.»
Майк Чепмен, експерт (Велика Британія): «Кожна країна Європи має своє законодавство у цій сфері, але ми стежимо, щоб фінустанови, які порушували правила в одній державі, не почали це робити в іншій. Тому, хто не дослухається до зауважень першого разу, вдруге буде непереливки.»
Нині українські парламентарі готують кілька законопроектів, які мають захистити інтереси клієнтів банків. Їх головна мета - забезпечити права громадян на повну та достовірну інформацію, яка дасть змогу ухвалити правильне рішення під час співпраці із фінустановами, страховими організаціями та інвестиційними фондам.
Юрій Полунєєв, народний депутат: «Ми знаємо, що залишилось після кризи 2008-го року. Коли люди нахапалися кредитів, не розуміючи всі наслідки і потім з цими кредитами не змогли розрахуватися, чим підкосили банки, бюджет України. В кінці кінців постраждали всі.»
Законодавчі ініціативи в жодному випадку не варто розцінювати, як додатковий державний тиск на банки, запевняє нардеп. Навпаки - поліпшення контолю лише зміцнить довіру населення до фінансового сектору та дозволить мобілізувати на користь банківської системи усі ті заощадження, які українці тримають у "панчохах". А це, за підрахунками фахівців, від 40 до 60 мільярдів доларів.
[quote="1226866:Guru2011"]90% банків не надають клієнтам вичерпної інформації про власні послуги. Такі результати моніторингу, проведеного громадською організацією "Народна Рада". Законодавство та інструкції НБУ вимагають, аби пам’ятки для власників пластикових карток, охочих взяти кредит, а також осіб, що мають проблеми з погашенням позик, знаходились на видноті у кожному відділенні фінустанови, кажуть експерти. Однак побачити їх на видному місці вдалось лише у кожному 12-му із перевірених.
Михайло Стрельников, голова комітету з контролю над банківськими установами: «С нового года банки должны размещать у себя квартальные отчёты. То есть для вкладчика, который принёс деньги в банк, естественно, если это человек разумный, если он принёс не 10 грн на счёт, он посмотрит баланс банка и если в этом балансе дырка от бублика, он пойдёт в другой банк. Большинство этих балансов - либо за прошлые года, либо ни кем не заверены, либо их вообще нет.»
Планове інспектування Нацбанк проводить раз на два роки. Тож на порушення можуть не зважати протягом тривалого часу. А от в Європі із тими, хто дезінформує клієнтів, чинять значно жорсткіше. Так, наприклад, у Польщі за поширення недостовірних данних або приховуванні відомостей фінустанови можуть поплатитися 10% своїх річних доходів.
Катажина Сморавінська, старший експерт польського офісу захисту споживачів: «У 2011-му Євробанк отримав штраф 300 тисяч євро за використання неправомірних процедур покриття боргу. Банк відразу припинив таку сумнівну поведінку. Крім того, ми оштрафували один з найбільших банків на 100 мільйонів доларів за те, що вони надавали дезорієнтуючу інформацію у рекламі своїх депозитів.»
Майк Чепмен, експерт (Велика Британія): «Кожна країна Європи має своє законодавство у цій сфері, але ми стежимо, щоб фінустанови, які порушували правила в одній державі, не почали це робити в іншій. Тому, хто не дослухається до зауважень першого разу, вдруге буде непереливки.»
Нині українські парламентарі готують кілька законопроектів, які мають захистити інтереси клієнтів банків. Їх головна мета - забезпечити права громадян на повну та достовірну інформацію, яка дасть змогу ухвалити правильне рішення під час співпраці із фінустановами, страховими організаціями та інвестиційними фондам.
Юрій Полунєєв, народний депутат: «Ми знаємо, що залишилось після кризи 2008-го року. Коли люди нахапалися кредитів, не розуміючи всі наслідки і потім з цими кредитами не змогли розрахуватися, чим підкосили банки, бюджет України. В кінці кінців постраждали всі.»
Законодавчі ініціативи в жодному випадку не варто розцінювати, як додатковий державний тиск на банки, запевняє нардеп. Навпаки - поліпшення контолю лише зміцнить довіру населення до фінансового сектору та дозволить мобілізувати на користь банківської системи усі ті заощадження, які українці тримають у "панчохах". А це, за підрахунками фахівців, від 40 до 60 мільярдів доларів.
Все самое интересное в конце сообщения: им муляют ваши деньги у панчохах, их срочно у вас нужно изьять и привласнити
Хотелось что бы и на Украине действовали европейские, да хоть азиатские, но честные правила. А пока, банки (их сотрудники) скрывают всю информацию от клиента, которая в последствии приносит материальный ущерб доверчивому гражданину. В этот плохой список помещаю Дельта банк.(клиент этого банка)