Реальные предложения по изменению ситуации в стране
+Додати тему
Відповісти на тему
Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
vmlevchuk написав:Революция в Рос. Имп. потерпела поражении в попытке распространить революцию в мир, надо было что-то делать. Потому Ленин, будучи несомненно умным человеком, в отличии от его современных критиков, неумеющих различать реальность от теории, создает теорию-болванку, для успокоение народа, и готовит страну к второму рывку к мировой революции. И вторая мировая и была этой попыткой.
Вторая мировая война стала результатом усилий США в первую очередь, как главного потенциального мирового лидера. Не уверен, что реальной целью Ленина была мировая революция. Да, демагогии было много.
vmlevchuk написав:Революция в Рос. Имп. потерпела поражении в попытке распространить революцию в мир, надо было что-то делать. Потому Ленин, будучи несомненно умным человеком, в отличии от его современных критиков, неумеющих различать реальность от теории, создает теорию-болванку, для успокоение народа, и готовит страну к второму рывку к мировой революции. И вторая мировая и была этой попыткой.
Вторая мировая война стала результатом усилий США в первую очередь, как главного потенциального мирового лидера. Не уверен, что реальной целью Ленина была мировая революция. Да, демагогии было много.
Впринципе сомнительное утверждение - есть много версий, это не исторический форум. Предлагаю н дискутировать по этому поводу.
vmlevchuk написав:По перше, в нас прийнято, що в нас кожен громадянин вважає себе економістом, лікарем, політологом, знавцем історії і так далі, звичайно ви розумієте, що це не так. Але багато з цих спеціалістів повноцінно керують країною. Справді, подумайте, як багато реальних економістів на кріслах чиновників?
Тобто, якщо навіть є спеціалісти, то їх мало. Навіть якщо б вони мали вірні уявлення про ситуацію і рішення, то як в тому анекдоті "Але хто ж їм дасть?"
Посмотрите на Южную Корею и Гану. В 1950-1960-х годах Южная Корея была такой же бедной страной, как и африканские страны, та же Гана, к примеру. Но Южная Корея выбрала ставку на сильные институции, а Гана – нет. Спустя 50 лет первая входит в число сильнейших стран ОЭСР, а вторая – до сих пор влачит жалкое существование.
vmlevchuk написав:По перше, в нас прийнято, що в нас кожен громадянин вважає себе економістом, лікарем, політологом, знавцем історії і так далі, звичайно ви розумієте, що це не так. Але багато з цих спеціалістів повноцінно керують країною. Справді, подумайте, як багато реальних економістів на кріслах чиновників? Людей які хоч щось в цьому розуміють розбирає бізнес, для чиновників - головніше вірність, спритність у відмиванні грошей для себе і тих хто їх поставив, підвішений язик, щоб брехати людям було простіше. бути економістом на цих посадах не потрібно.
років 8-10 тому хтось з вищих посадовців заявляв, що в Україні нема якісних менеджрів вищої ланки. Виходить минуло багато років, а віз і нині там? типовий приклад - машинобудування.
К 34 годам в резюме чеха Павела Цеснека значились такие компании как Sandvik, Shell и Deloitte. Он уже успел поработать в Германии, Швеции и Англии. Но в 2007 г. уютным европейским офисам он предпочел кабинет генерального директора одного из сибирских предприятий с суровым названием «Сибэлектропривод», которое на тот момент находилось на грани выживания. Антикризисный менеджер из него вышел хороший – через полгода предприятие перестало работать в убыток, а 2008 г. уже закончило с прибылью. С того времени завод показывает ежегодный рост выручки около 30%.
Видимо, эти результаты не остались незамеченными для топ-менеджмента крупнейшей в России компании транспортного машиностроения «Трансмашхолдинг»: в 2012 г. Цеснека пригласили возглавить украинскую «дочку» ТМХ – «Лугансктепловоз». Он согласился. По словам Цеснека, «Лугансктепловоз» ждут большие перемены. Какие именно? Об этом в своем первом интервью на новой должности Павел Цеснек рассказал Forbes.ua
Что вы пообещали акционерам, когда согласились возглавить «Лугансктепловоз»?
Прежде всего, мне нужно было проанализировать, как можно увеличить объемы производства и минимизировать издержки. В целом я должен сделать из «Лугансктепловоза» современное предприятие. Как пример: когда я пришел на завод, здесь практически не было современных средств коммуникации. Ни компьютеров, ни локальной сети. Мы начали решать эту проблему. Теперь уже руководители высшего звена ведут деловую переписку по электронной почте. Мне кажется сотрудничество с «Укрзализныцей» может быть очень продуктивным. Если на рынок приходит Skoda, Hyundai, то почему бы свои нишу не занять и «Лугансктепловозу». Я бы не сказал, что мы намного хуже корейского и чешского транспорта. Конечно, у нас старое оборудование. Но профессиональный потенциал в Луганске очень хороший.
http://forbes.ua/business/1337691-poezd ... -ili-skoda типовий приклад, бездарні керівники за 20 років уграли підприємство, потім держава його продала. А тепер приватний власник ставить якісного менеджера і за 3-5 років може відновити виробництво. Але ж можна було ще 10-20 років тому поставити якісного управлінця, навести лад? Звичайно приватні підприємства мають перевагу перед "радянськими", бо у менеджерів є карт-бланш на зміни. Головне ефективність, тому оптимізують персонал та виробництво. Але є й зворотній бік медалі. Держава побудувала ці машинобудівні гіганти з "нуля". А приватний бізнес не побудує в Україні машинобудівних підприємств через бізнес-клімат і спротив вищих та місцевих чиновників. Приватникам дешевше будувати в інших країнах з "нуля" або купувати існуючі виробництва.
Резонне запитання. Щоб щось змінити в економіці країни треба починати з макро- чи мікро- рівня?
tobias написав:типовий приклад, бездарні керівники за 20 років уграли підприємство, потім держава його продала. А тепер приватний власник ставить якісного менеджера і за 3-5 років може відновити виробництво.
То есть причина в собственности? Частная -- и шанс на процветание?
Или всё же в качестве менеджера?
Кто обеспечил работу "бездарним керівникам" на протяжении 20 лет и не заменил их на качественных менеджеров? Или у государства нет возможности "поставить якісного менеджера"?
Почему государство в одних случаях вполне может держать качественных управляющих, например, "Турбоатом", а в других - нет.
На мой взгляд, дело в интересах этого этого самого государства, которые отражаются в интересах "высшей государственной власти".
Главный вопрос: от чего зависят (чем определяются) интересы общества и его высшей государственной власти?
detroytred Интересная позиция. Будет интерес у капиталистов, сразу появяться топ менеджеры екстра класа...А вот сразу вопросик. А если бы у наших капиталстов появился интерес нефть качать, нефть бы тоже в Украине сразу бы появилась?