Ми просто так скаржимось (за звичкою), чи ми дійсно бідні?

+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
  #1234 ... 26>
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 08:36

Ми просто так скаржимось (за звичкою), чи ми дійсно бідні?

Стикаючись зі скаргами на важке життя або й з закликами до масових протестів (напр., тут http://news.finance.ua/ua/news/~/351236 і тут http://news.finance.ua/ua/news/~/351307 ), намагаюсь зрозуміти чим вони зумовлені. Кому вигідні?
Підготовка до місцевих виборів?
Підривна діяльність т.з. "братьєв"?
Або й дійсно аж так багато людей відчувають себе бідними? Але як можна вважати необхідними мін.зарп. аж понад 3 нинішні прожитк.мін., якщо такі витрати доступні лише 7%(!) українців?
І чому раніше сайт оприлюднював статті про міжнародний рівень бідності 1 – 2 $ (див.нижче), а тепер пише про 5? І чому коеф.паритету купівельної спроможності зовсім не враховують?
Чи це просто бездумна боротьба з тим, що здалось несправедливістю?


Я ретельно підраховую свої витрати. І для мене їжа подорожчала в 2014 відносно 2013р. "аж" на 15%. Але я це пережив (маю норм. масу і в транспорті займаю лише одне платне місце :))
Мені важко зрозуміти чому загалом розумні люди (з вищою освітою) можуть вчепитись за якийсь один товар (послугу) і стогнати: "все пропало, ми всі помрем, бо інфл=ххх%..." :)
Гречка... Хто ще не знає про гречку? ;) Але невже на ній світ клином зійшовся? Чим погане, напр., вівсяне печиво(!) з майже такою ж ціною? І хороше молоко за смішні 0.5$...
Я просто байдужію до товарів, які надто орієнтовані на світовий ринок з його наддорогим нині $. Бо є ж інші, вигідніші й рівнозначні пропозиції на укр.ринку! Хоч грошей мені вистачає, але я звик економити. Бо "бідний не то у кого мало, а той кому мало". От і вийшов на 13% інфляцію – меншу від офіційної. Причому не обмежуючи себе, а просто шукаючи вигоду. Бо бідним бути не хочу. І вважаю важливим мати заощадження.

І так само не хочу щоби дешевий популізм розгойдував нашого спільного човна. Бо можна нині почати розмови про фін.майдан, а завтра прокинутись в черговій ЛуганДі... Вони ж теж хотіли просто-на-просто золоті гори від " братьєв". А чим все скінчилось...
Тому я категорично проти йти й "валити" діючу владу за те, що життя для мене подорожчало аж на 13%! І навіть за те, що в цьому році ще більше подорожчає. Бо запрагнувши помсти за такі "страшні" цифри – запросто можу втратити вклади в банках, житло, життя... Мдя...
І де взяти кращу владу? Марсіанин вже був, але киянам не спобалось...

Я розумів чому потрібно підтримувати Революцію Гідності. Бо було ясно зрозуміло: безкарно побиті (ні за що) студенти нині – то буде мерзенне життя завтра (для всіх крім клану вфя).
Але я не хочу підтримувати необґрунтовані скарги (а курс і так би впав – в борг нам більше давати не хотіли...)

А може скарги — то просто "Українські Звичаї"?
От цікаво: коли люди майже безпричинно бідкаються на все й про все (а явище це масове), то що б то означало? Можливо: майже неперервні 800 років життя на окупованій території привчили людей плакатись, щоби розжалобити окупантів (монголів, литовців, поляків, москвинів, і трошки інших...)? А насправді нині все не так вже й погано? :)


Тому:

Ми просто так скаржимось (за багатовіковою звичкою), чи ми дійсно бідні?



Неупереджені, Об'єктивні дані == голі цифри:
4 грудня, 2014  ▪  Олександр Крамар   ▪ 
Рушійна сила європейських перетворень
У надрах українського суспільства сформувався цілком достатній прошарок для підтримки подальших ринкових та демократичних перетворень
...
У пошуках середнього класу
У розвинених країнах середній клас визначається не так за номінальним доходом, як за відношенням до доходів решти громадян. Наприклад, у США прожитковий мінімум (межа бідності) для сім’ї з чотирьох осіб у 2012-му становила $23,5 тис. на рік. Після перевищення цієї планки удвічі домогосподарство втрачає право на отримання будь-якої державної допомоги, і саме з цієї межі зазвичай починається середній клас. За даними Бюро перепису населення США, домогосподарств, які мають два – чотири прожиткових мінімуми на члена сім’ї, 30,5%. До так званого верхнього середнього класу, який має 4–7,5 прожиткового мінімуму належать ще 25,1% американців.
В Україні рівень середньодушових доходів на члена сім’ї понад три прожиткових мінімуми у 2013 році мали 7,1% мешканців, два-три – 21,4%. Водночас розподіл населення на соціальні групи за рівнем середньомісячного доходу в наших реаліях наштовхується на серйозні проблеми. Насамперед ідеться про різну купівельну спроможність того самого рівня доходу на члена сім’ї. Наприклад, при 2 тис. грн середньодушового доходу на місяць сім’я з трьома дітьми в селі, що має 10 тис. грн доходу, може вважатися заможною (часто це п’ять – сім еквівалентів середньої заробітної плати у відповідній місцевості), тоді як родина з однією дитиною та 6 тис. грн середньомісячного доходу (що ледве перевищує одну офіційну середню заробітну плату в Києві) належатиме до малозаможних. Стратифікація суспільства за рівнем доходів наражається також на нерівномірність співвідношення легальних і тіньових доходів різних категорій громадян та їх різноманітністю (адже неврахованим статистикою доходом є не лише конверти, а й надходження від особистого підсобного господарства в селі чи неосновної зайнятості членів домогосподарства). На Заході ці фактори значно менш значущі.
ВВП на особу за паритетом купівельної спроможності в Україні у 2013 році був у 2,25 раза вищим, аніж за номіналом. У Сполучених Штатах вони ідентичні, отже, отримуємо коефіцієнт 2,25, на який потрібно помножити середньодушові доходи в Україні, щоб отримати їх еквівалент для США. У 2012-му до середнього класу в Америці зараховували ті домогосподарства, які мають середньорічний дохід на члена сім’ї $11,8 тис. і більше. В Україні при перерахунку за коефіцієнтом 2,25 згадані вище 28,5% громадян мали дохід $7,7 тис. і більше. Це дещо менше, ніж у середнього класу США, але, по-перше, наш середній клас справді бідніший від американського, а по-друге, на відміну від того має значні приховані доходи. Схожа ситуація виходить, якщо порівняти й з Німеччиною, де до середнього класу відносять домогосподарства з рівнем доходу на члена сім’ї €7,2–15,3 тис. на рік. Коли врахувати різницю ВВП на особу за номіналом та ПКС в Україні й Німеччині, яка дає коефіцієнт 2,35, то згадані 28% наших співгромадян мають дохід, що еквівалентний €6 тис. і більше, що зіставно із середнім класом у ФРН. Інша річ, що там його представників 58%.
Слід визнати, що часто ми схильні завищувати рівень заробітку, необхідний для зарахування до середнього класу за рівнем доходів (не плутати зі «старим середнім класом» як представником дрібної буржуазії). Насправді йдеться про людей, яким є що втрачати в разі серйозних соціально-політичних потрясінь окрім, висловлюючись марксистською термінологією, «своїх кайданів». Тож їм не все одно, що станеться з країною завтра бодай із погляду загроз для їхнього майнового статусу. Попри стереотипне уявлення щоб бути середнім класом, аж ніяк не обов’язково відпочивати за кордоном чи мати своє приватне авто (звісно, якщо ви не мешкаєте в населеному пункті з погано розвиненим або й відсутнім громадським транспортом). Водночас важливо мати власну оселю чи впевненість у здатності без проблем винаймати якісне житло за будь-яких не форс-мажорних обставин. Відтак належність до середнього класу передусім передбачає наявність або постійної достатньо оплачуваної та запитаної на ринку професії, або рентабельного малого бізнесу, або значних рентних доходів від нерухомості, депозиту чи цінних паперів.
Врешті, українці часто перебувають у полоні ілюзій щодо рівня заможності людей на Заході, тим часом, наприклад, у тих самих Сполучених Штатах багато навіть представників середнього класу відчували значні фінансові труднощі. Так, за даними компанії Statista, цього року 54% респондентів змушені були відмовитися від придбання товарів довгострокового використання (телевізорів або електроніки), щоб мати можливість піти у відпустку, 47% – різко зменшити або й зовсім відмовитися від відвідання кінотеатрів, а 43% – від нового одягу та інших промтоварів. Доповідь Feeding America засвідчила, що 66% домогосподарств цього року мусили обирати між тим, витратити гроші на їжу чи на медичне обслуговування, зокрема 31% робили такий непростий вибір щомісяця. За результатами дослідження компанії Gallup Poll, 59% американців передпенсійного віку сумніваються, що їм вистачить пенсійних накопичень.
...
http://m.tyzhden.ua/Economics/124567

Отже в США бідна людина має на рік до 5875$
То було в 2012. Річна інфляція у них ~2.5%. Тому мало би бути 2013=6022$, 2014=6172$. Але англ. Вікі чомусь пише що в 2014 "поріг бідності"=5962.5$ (=23850 / на чотирьох). Щоправда на родину з одного там написано 11670$. І на Алясці та Гаваях(?) бідність настає раніше.
Кількість бідних у США >16% (44млн) у листопаді 2012р.
От тут ми їх мабуть перегнали принаймні у відносному вираженні, бо у нас кожна третя людина не має доходів (мабуть виживають за рахунок натурального господарства). Але самі американці мають сумніви, що ті "бідні" таки дійсно бідні, бо ж мають житло, їжу, одяг, мед.допомогу... та й взагалі: живуть значно краще аніж бідні сорок років тому.

В Україні прожитковий мін., він же ж поріг бідності (в дужках відсоток відносно США або Німеччини):
2013р=13364*2.25=30069=3685$(61%)~2902€(81%?)
2014р=14112*2.25=31752~2646$(44%)~2083€(56%?); сер.курс = 12
2015р=14266*2.25=32099~1941$(33%)~1528€(40%?); сер.курс 16-17
2015р=14266*2.25=32099~1646$(27%)~1296€(34%?); сер.курс 19-20
Для сер.класу цифри множимо на 2-4.

Коеф. 2.25 має (мав?) сенс, бо у них населення платить за ком.послуги ринкову ціну. У нас позаторік газ населенню роздавали майже безплатно: по 70коп., а мало бути ~7 грв (роздрібна ціна). Якщо з теплом, водою... все те саме, то загал. коеф =10. А відтак у нас бідна людина платить зі своєї мінімалки за свої ~20м2 лише 120грв замість 1200 щомісяця... От вже і є коеф ~ 2.1 (=2313/1114) для обчислення того, яким би мав бути реал.річний дохід якби були реал. витрати. А от у 2014 вплинуло те, що в $ вираженні всі ціни зменшились і то суттєво (>20% і до 33%). Можливо, що коеф. перевищував і 3.
Але це був коеф придатний для тих, хто має мінімалку на душу. Чому автор статті застосував його для укр. сер. класу мені не зовсім зрозуміло. Напр., якщо четверо живуть на 80м2, то вісім мінімалок = 8910/міс, ком.послуги = 480. І якщо навіть підняти 480 до 4800/міс, то сум=13230=1.48*8910. А подальше збільшення кількості мінімалок на душу ще зменшуватиме коеф.
Але коеф., який створює у нас враження, що ми бідняки, то дрібниці. Біда в іншому: безкоштовні ком.послуги призводять до того, що великі гроші виділяються для доплати до ринкових цін і там годуються всіляки бариги. А торік ЗВР країни схудли на 7млрд$ зд., завдяки доплатам (і боргам) за газ...

А тепер найцікавіше – ВВП на душу населення (2010р.):
США ~47000$
Німці ~37000$
Світ ~11000
Китай ~7540
Україна ~6700$ (14.3% тобто 1/7 від США; 18,1%)
І Вікі каже, що то показники вже за паритетом куп. спроможності. Тобто наше чиселко навіть на 2.25 вже не мож помножити.
Постають питання:
1) чому у нас (був чи й досі є?) такий великий прожитк.мін (поріг бідності), якщо країна заробляє так мало? І скільки часу доведеться повертати міжнар. кредити, набрані всілякими Золотими Батонами, які від нас відкуповувались вищевказаним 60...80% рівнем життя (відносно західного);
2) чому люде казали в минулі роки, що мінімалка замала, якщо вона насправді лише ~вдвічі менша за мінімалку (можливо, що й дійсно завищену) у найрозвиненішій-найбільшій економіці світу?
3) і чому ми думаємо, що "заграніца нам поможе"? ;) якщо у них самих є бідняки?

але той самий автор:
На конкурентоспроможності українських виробництв із великою питомою вагою оплати праці в собівартості продукції позитивно має позначитися той факт, що середня заробітна плата промислових робітників у Китаї, «світовій фабриці» (за офіційним курсом НБУ на 12 листопада це близько 8,8 тис. грн), на сьогодні в рази перевищує аналогічні показники в Україні.
http://tyzhden.ua/Economics/126921

І знову виникає відчуття бідності ;)


Якщо за критерієм ООН, то рівнем бідності є, зд., 2$/день = мабуть 61$/міс. Але я не впевнений, що можна перераховувати нашу грв в $ по існуючому в Україні курсу. Бо він відірвався від реальності і грв. цін. Навряд чи ще десь у світі є нині таке дешеве життя в $ цінах, як є у нас (напр., хороше молоко по 0.5$/л). Тому припускаю, що наразі паритет купівельної спроможності у грв вже далеко вищий 3...4.

Катруська
1) Ви знаєте, дуже дивні підрахунки.
2) Ви ж не враховуєте, так би мовити рівень життя та його вартість: плата за проїзд, вартість продуктів харчування, тих самих комунальних послуг по відношенню до заробітної плати.
3) Також варто враховувати системи оподаткування.
4) Й взагалі сама кульутра виробництва, культура праці, відпочинку й так далі - це важно порівнювати просто на основі самих лише фінансових показників.

1) Не знаю. Розкажіть де саме розрахунки дивні.
2) Вище я вже писав, що у нас занижені ціни на ком.послуги. Бо то смішно, платити за ком.п. менше 10% прибутку, якщо на заході навіть економні люди середнього класу платять кількадесят %. Те саме і з транспортом. І досі. Щодо їжі, то у 2013 ціна була (можливо) навіть трохи зависока, але нині, якщо перерахувати її в долари, то явно якась занизька. Отже, раніше у нас були занижені переважно ком.посл. і відповідним чином занижені зарплати. Нині в доларах занижені всі витрати (хоч і рівномірніше), але занадто сильно, бо схоже курсом хочуть надовго віднадити українців від купівлі привозних товарів; відповідно знизилась і зарплата (в доларах). Цікаво було би поділити минулорічні ВВП (заПаритетом/Номінал) і побачити наскільки зріс коеф.паритету.купівел.спроможн. Хоча то не відобразить сьогоднішнього сюрр.становища, бо торік середній курс був лише ~12.4грв/дол.
Тобто, у нас нині дуже дешево жити на валюту. Десь на 20% подорожчало життя в гривні за минулий рік. Але майже знищена можливість заощаджувати для тих, хто працює за грв., бо грв стали непридатними для накопичення багатства. Відтак ми ніби-то й досі небідні (але є відчуття, що щось не так)...
4) Навіть якщо враховувати, що якість нашого виробництва дійсно недостатня. Напр., якщо молоко деякі заводи ще можуть зробити добре, то тверд. сир їм "не по зубам". Втім, я читав, що якщо європ.іноземці беруть в свої руки забезпечення якості, то наші товари стають хорошими (напр., текстиль від zara).
3) Як саме? Чи Ви про те, що у нас купа люду недоплачує податки в бюджет? То це означає, що українці ще багатші, аніж може порахувати статистика й ще підійме коеф. паритету купівельної спроможності (тобто підвищить рівень реал. зарплати).

Але загалом, як не крути, ми в дуже багатьох випадках недоплачуємо повну ціну товарів і послуг. Тобто, й досі живемо в якомусь великому колгоспі... :(
А якщо недоплачуємо, то відповідно й маємо менші зарплати, маємо корупцію. Бо жлобство (любов до каламутного середовища + намагання побільше нагребти і спожити; не плутайте з економністю) карається збіднінням країни.

Ось ще приклади недоплат:


15 січня, 2015  ▪  Олександр Крамар   ▪  Версія для друку

Як досягнути добровільної детінізації економіки

http://tyzhden.ua/Economics/127648
...
Натомість уважніший підхід до структури державних витрат засвідчує, що насправді Українська держава уже зараз є надзвичайно дешевою для платників податків. Настільки, що це з кожним роком негативно позначається на якості наданих нею послуг, ефективності й стійкості до корупції судової та правоохоронної систем, боє­здатності оборонного сектору й безпеки загалом. Хронічно недофінансовується МЗС, що ...

Статті держбюджету на фінансування загальнодержавних видатків (органи влади, зовнішня політика, правоохоронна й судова системи, прокуратура, безпека, оборона) у 2015 році заплановані лише на рівні 137,2 млрд грн (26% усіх витрат). Якщо відштовхуватися від офіційного очікуваного ВВП, то це близько 8%, а коли брати реальний (з урахуванням тіньової економіки) – не більше ніж 5%.
...
Попри питання щодо цільового використання та розкрадання державних видатків, їх загальний обсяг та частка в реальному ВВП надто малі. Їх не те що скорочувати не можна, а, навпаки, потрібно значно збільшити, якщо ми прагнемо ефективності державного апарату, оборони, безпеки та правоохоронних структур і суду.

Не лише для успішного розвитку, а навіть для виживання країні потрібні не дешеві державний апарат, суд, правоохоронна система та безпека, а такі, що забезпечували б ефективну віддачу витрачених на них коштів. Навіть збереження на нинішньому рівні видатків та їх частки в реальному ВВП на ці сфери прирікатиме країну на деградацію та процвітання корупції всупереч будь-яким репресивним антикорупційним заходам


...

Слід визнати: головна причина нинішнього дефіциту фін­ансування відповідних видатків у тому, що їх і досі здійснюють за лекалами планової централізованої радянської економіки, тоді як більшість мешканців країни, що користуються ними, давно живуть за правилами ринкової і будь-що намагаються уникнути сплати своїх відрахувань, не перестаючи претендувати на послуги, як за СРСР.

Тому вирішити проблему фінансування соціальних, пенсійних, медичних чи освітніх видатків можливо лише за такої нової моделі, яка змусила б або оплачувати послуги всіх, хто ними користується, або відмовитися від них кожного, хто не хоче робити відповідних відрахувань.



І ще про бідність у світі:

Війна із бідністю: як у світі борються зі злиднями

Бідність і спроби їй протистояти супроводжують людське суспільство з самої зорі історії. Уже в найдавніших державах, розташованих на території Месопотамії, в III тисячолітті до нашої ери були закони, що забороняють багатим гнобити бідних і вимагали надавати допомогу тим, кого сьогодні називають соціально незахищеними верствами суспільства – вдовам, сиротам, немічним.
...

ТАКА РІЗНА БІДНІСТЬ

Одна справа, коли “я бідна людина” говорить індієць або житель однієї з країн Центральної Африки. І зовсім інакше ця фраза звучить в устах німця чи, наприклад, бельгійця. Тому є сенс говорити про те, що бідність буває різною.

АБСОЛЮТНО. Є так звана концепція абсолютної бідності, яка відштовхується від поняття межі бідності. Якщо ваш рівень доходу (або споживання) виявився нижче цього рівня, ви вважаєтеся бідним.

Межа бідності може бути національною або міжнародною. У першому випадку вона може виглядати як прожитковий мінімум. Він повинен забезпечувати можливість придбати споживчий кошик – набір найнеобхідніших (за мірками цієї країни і в цей період часу) товарів і послуг. Не факт, що на прожитковий мінімум дійсно можна вижити – в деяких країнах влада може робити його занадто низьким, піддаючись спокусі як поліпшити статистику, так і заощадити на соціальної допомоги офіційно визнаним біднякам.

Міжнародна межа бідності – це рівень доходу в $2 на день. Ще один рубіж – $1 на день – це вже міжнародний рівень бідності. Масштаби абсолютної бідності в світі вражають: на торішньому економічному форумі в Астані (Казахстан) повідомлялося: майже 1,5 мільярда людей живуть приблизно на долар в день, а дохід майже 2500 млн (близько 40% населення Землі) людина – менше $2 на день.

Боротьба в рамках концепції абсолютної бідності – прагнення дати якомога більшій кількості людей можливість елементарно вижити і забезпечити на самому мінімальному рівні базові потреби.

...

СВІЙ ВИБІР. Зовсім інша справа – бідність громадян у благополучних країнах. Тут вона часто стає результатом власного вибору. “У Німеччині є люди, які вирішили бути бідними, – говорить українка Валерія Радомайер, яка більше 10 років живе в Мюнхені. – Як правило, німецькі бомжі свідомо обрали життя на вулиці. Їм подобається їхній шлях, позбавлений всякого тягаря відповідальності. Та й звичайна бідність часто теж усвідомлена: людина, наприклад, працює чотири дні на тиждень. Вона небагата, відмовляє собі в чомусь, але воліє працювати менше”.

Такі ж добровільні жебраки є і в інших країнах. Наприклад, як каже колишній киянин, а нині житель Барселони Олександр Куринский: “У частини іспанців це – стиль життя. Вони розважаються, подорожують, працювати не хочуть”.

У подібних випадках, як не парадоксально, відносна бідність породжується багатством економіки: матеріальні домагання конкретної людини можуть виявитися скромнішими, ніж у середньому по суспільству, а напружуватися, як усі, він не хоче.

І звичайно, що більший обсяг соціальної допомоги в багатому суспільстві, то у більшої кількості людей може виникнути спокуса стати “бідним”.

МОДЕЛІ. У різних країнах прийняті різні підходи до боротьби з бідністю. У США виходять з того, що бідність – це особистий вибір людини. Тому держдопомога не повинна забезпечувати біднякам аж надто комфортне існування – всі отримують соцдопомогу в одному і тому ж обсязі. Зате такою допомогою (будь то фінанси або талони на харчування) охоплені всі нужденні – близько 15% населення країни. ...

...

ІНДІЯ: СУБСИДІЯ НА ПРОДУКТИ

За міжнародними нормами більше половини населення Індії (близько 700 млн осіб) страждають від бідності, а кожна третя дитина голодує. ... у цій країні людина, що заробляє в місяць понад $14 в селі і $17 в місті, бідною вже не вважається. Хоча за нормами ООН вона не просто бідняк, а перебуває у крайній убогості.

http://news.finance.ua/ua/news/~/343251


----------------------------------------------------------------------------------------
Доповнення,
Липень 2023р.,
(східн.фронт,
(підсумок теми...




#ВсеПропало

#ЩоДеннаРубрика
#ЩоРічнаРубрика

#зубоЖіння
#зубоЖителі
#ХронікиЗубажіння



Мабуть добігло кінця десятирічне дослідження теми зубожіння.
(бо записувати всі витрати в ел.формі почав ще аж у кінці 2012, а у війську вже понад рік витрати зовсім атипові...)

Відбувалось дослідження нерівномірно. Довгий час не вдавалось збагнути чого всі ниють, бідкаються і скиглять.
Більше того -- що більше накопичувалось записів і розрахунків, і що більше було довіри до інфо держстату -- то незрозумілішим ставало все це зубожальне явище!

І лише в останній рік, завдяки загостренню старечого слабоумства у царька путлєра -- вдалось вирватись з непрохідного шляху досліджень. І відкопати цілий “клондайк” справжніх суч.зубожінь... :(


Фін.рамки періоду.

Прожитк.мін (з “мінфін”) і сам усереднив за рік:
2012 = 1042 (з 1 січня вперше перетнув 1тис.грв)
2022 = 2457
зростання за 10років у 2.357разів, тобто на +135.7%
А тут досвід харчування лише за 0,5...1 офіц.прож.мін (у поході горами). У 2016. І вдосталь, і здоров`я покращується. Також там розрахунок фізіологічн.прож.мін.
Але цікаво, що прив`язане до цього прож.мін? От якщо напр., мін.пенсії, то який продукт.кошик у їхніх отримувачів, і яка у нього інфляція? Бо нижче -- то ж зовсім загальна. інфл.

Інфляція за 10 років =3.5рази (==+250%)
(Січень-грудень 2022 / до відповідного періоду 2012 року/ to corresponding period of previous year). Поділити всі результати на 100, а потім поперемножувати.
До речі, з 2013 по 2021, у ДержСтату інфляція була більша моєї!
А взагалі -- вражає витривалість тих статистів.
Вони збирають дані, роблять розрахунки, дають результати у вільний, безкоштовний доступ і отримуюють за це, мабуть, якусь невеличку держ.зарплату, а ще й мегатони ненависті й образ від “вдячного населення” (див. кінець цього оновлення).
Що, народе, дуже кортить пожити у інформаційно закритому світі, де корисна інфо буде за гроші, чи ще якось складніше? Зате от меми у фіцбуках і далі будуть безплатні. Або, точніше, хтось оплатить “саме такі як вам треба”...

Середн.зарпл. -- от вже чомусь складно з доступом до інфо... І на держстаті, й на “мінфіні” є лише січень 2022. І на мінфі то схоже копія...
Взяв з пенс.фонду. Але там чомусь пропали старі роки (і 2012). Брав їх з протоколу розрах.потенц.пенсії, який робить пенс.калькулятор, портал ПФУ, там є середн.зарплати. Розбіжність “мінфін” і ПФУ =9.6% (у ПФУ менше і потім півтора десятку млн людей виходять більші пенс.коеф. і більша пенсія! і які ж це “бариги” таке придумали...!?)
2012 = 2753 (2.64прож.мін)
2022 =13374 (порахував в ел.табл. і це = 5.44прож.мін, а от у ПФУ 13376 чомусь).
Зростання за 10років в 4.86рази = +386%

Зарплати ростуть суттєво швидше аніж ціни. Так, це воно. Зубожіння. Не інакше...



Головні віхи зубожального дослідження:

“В Україні рівень середньодушових доходів на члена сім’ї” (десь у 2013) -- це:
7.1% > 3прож.мін витрат;
21.4% = 2-3прож.мін;

решта -- менше 2п.мін...
(зі статті Крамара, див. внизу підкреслене).
3прож.мін хоч і слабо, але теж росли (щопівроку) і нині = 7.8т.г./міс. == 93т.грв/рік, але цього все ще вистачить на дуже жирне життя (харчуватись самим лише смачним, калорійним твердим сиром по 333грв/кг (==1грв/10ккал) і нічим дешевшим; витрачати не менше 314м3 газу щороку, бо це вписали в кодекс ГРМ, і це буде понад 400Вт/м2 за добу, терпіть спеку...; мати десь так два смартфони по 234$, різних поколінь і користуватись ними всього лише по 12 років; читати без обмежень вже безкоштовну оцифровану класику й ходити пару разів на міс. в філармонію, то дешево...) І ще й лишиться тис. з 10. На одяг і взуття? Але хіба можливо його так швидко зношувати? От я вже років з 10 одяг не купую. Намагаюсь зносити попередні закупівлі (жаль, що не записав в ел.формі скільки то було). Дещо нове дарував. Але і досі -- носити не переносити...
І при всьому цьому мін.зарп. -- майже впритул підійшла до цих 3прож.мін.
Звісно ж, якщо мати “дуже велике натхнення”, то можна і млн$/день витратити. Купити, напр., якусь заправку, підпалити і роздивлятись до вечора як вона горить-вибухає...
Але як, як потратити більше 3прож.мін за міс., якщо ставитись до витрат осмислено, виважено, розумно? Якщо, напр., потрібно було би доводити, що справді чесно, відповідально все спожили, а не тупо викинули невикористаним (чит. повість “Чума Мідаса” Фредеріка Пола) і не роз`їлись як свині (а от у повісті доводилось...) А ще от для моторошності прочитайте оповідання “Базар” зі збірки укр.фант. “Пентакль”. От чи маєте в себе хоч якусь річ, яка би за вас вступилась у випадку чого...?

За останні пару млн.років -- життя ще не бувало таким простим і легким з фінанс.точки зору як нині, всі вже вкінець зажерлися (день екологічного боргу настає посеред літа), але, водночас, ще не бувало аж так багато безпідставного скиглення... (Ал. Гор, і це дуже скорочений переказ кількатесят сторінок).

Ще цікаве про витрати на наступних сторінках цієї теми:
* хороша книга від Кондо Марі; й інші книги, що заохочують припиняти купувати мотлох;
* а що як “зубоЖіння” -- то просто мода така???
* про неприродність нашого життя і житла;
* (не)естетичність (над)споживання;
* мрії про дефляцію... ех, от вона би припинила надспоживацтво;
* особисті дані про інфляцію їжі з [2013 по 2021], і у ДержСтату інфляція вийшла більшою!
* а тут в $ і дивний “зашморг часу” -- ніби 19-21рр пройшли 16-18рр по другому колу. Дивовижно. І в політиці, і у війську, і навіть у валюті -- всюди стрибнули в минуле. Мдя...

Але то все були гроші, витрати і т.п. у відносно мирн.час.


А от у 2022 почалась велика війна.
І ось тут-то і почали поволі розкриватись всілякі фонтани зубожінь.
Але не фінансових (про які так всі чомусь люблять бідкатись...), а зовсім інших...
* спочатку цікава книга зі згадками про ІІ світову -- перші тривожні дзвіночки, що ж саме зубожіло в людей за останні пару поколінь...
* потім річниця великої війни і другий тривожний дзвін -- наші війська не замінюють, від слова “взагалі”. Справжнісінький “Severance” по-українськи... З тією лише різницею, що у серіалі домашні люди могли би пожаліти свої працюючі копії, якби знали умови праці. А тут -- якось дуже х.з...

Бо наразі розкрилась ціла прірва тотал.морал.зубожіння:
* зубожіння чесності,
* зубожіння стриманості утриманців,
* зубожіння фантазії,
* і зубожіння совісті...

Нещирість нині всюди і у всьому.
От, напр., навіть підприємці люблять чомусь хвалитись, ніби платять купу податків, хоча насправді вони є просто податк.агентами своїх працівників (податки зарплат) і споживачів (податки закладені в ціни товарів і послуг). А особисто платять податки лише зі свого власного споживання і частинки власн.прибутків.
А це ж справді цінні, потрібні люди (чит. Айн Ренд), але й вони отак надимаються... замість хвалитись реал.соц.функцією -- створення роб.місць і/або задоволення споживч.попиту.
То що вже казати про всіх інших?


Отаке...
З одного боку -- люди живуть нині дуже сито, дуже смачно, дуже “запаковано”... Як ніколи в історії.
А з іншого боку -- зовсім те все не цінують, та ще й дожились до ожиріння, апатії, страху, і загрозливої втрати вміння, здатності, та й навіть бажання(?) боротись і за своє життя, і за купи всього того свого майна (мотлоху), і за національний життєвий простір -- та просто за все-все-все.
Все як у іншій книзі автора “Чуми Мідаса”, зд. Про нашого ~сучасника у майбутньому. Існують у книзі кріокамери для людей (і вони їх сприймають як подорож у “ще краще майбутнє”). І там, у них, майже втрачена здатність захищати все оте казкове життя (бо вони всі побігли ховатись в ті камери, “перечікувати...”, щойно почули, що якісь прибульці летять воювати...!) І де тут суттєва відмінність з нашим часом? Хіба що нападають не прибульці, а майже що дикуни з позаминулого тисячоліття... І хай ми навіть цивілізовані й розумні, але яка від того користь, якщо цивілізоване людство розм`якло, якщо стійкість зубожіла, а тупість дикунів дає їм таку перевагу як-от тупо повзти на смерть невідомо за що і невідомо де у чужій країні... Хіба ж допомогла римлянам “тупість” і нецивілізованість варварів? :( Ех... Цікаво було би почитати форуми тих часів. :) Але резерв.копії не понароблювали. Кляті телята пожаліли пергаментів... Цікаво чи ж і нині хтось пожаліє пари ТібіБайт на текст і буде потім “Silo” без згадок про минуле?

Але найбільше лякає, що навіть фронтова зарплата (яка у 8-9 разів більша за середню) і за місяць якої можна потім добре жити цілий рік (по 3.9прож.мін./міс!), і навіть грандіозні виплати дружинам-дітям у випадку смерті -- все одно не спонукають нині укр.народ воювати хоч би по кілька міс.кожному. І за себе і за майбутнє дітей. 15млн нащадкам, трясця. Але лише трохи 55р+ людей бачив у війську. Тобто навіть звична для нашої епохи суч.традиція красти, брехати, чи й убивати “бо це ж заради діточок...” -- і це виявилось фікцією..., щойно сказали, що треба ж ризикнути, хай навіть і пенсійними, хворобливими рештками, але таки ж власного життя.
То а скільки ж тоді треба було би платити жителям Центр.-Зах.Європи аби вони пішли на війну? От якби на них напали? Якщо вони і без війни мають чистими 1.5---2тис€ (після податк. і страхувань) чи й більше заробітку!? Якщо мирні зарплати у всіх 1-2-3-... тис$ -- то за скільки такі люди підуть на кордон у бліндажі?

А пропити у війську 100тис за раз (потрапивши у ВСП), як то бува у нас, замість відкласти на потім і вже тоді мати змогу не просихати хоч цілий рік -- це ж фінанс.кретинізм сотого левела, щонайменше. Але він є...

І ще про розум, навіть і у цивілізованих нас.

“Додаткове” сумне явище нині -- мови збіднюються по всьому світові. Останні десятиліття (чи й ціле століття?) І не лише в укрів, яких гнобили, а мову знищували...
Але таки просто полистайте укр-німец. словник ХІХст. (фотоскан є в інеті). Гляньте, яка тоді була колекція укр.слів. Прозрієте...
Приємно, що за рік укр.військо почало слухати укр.музику, а не моск. Чи може то просто радіостанції нарешті хтось таки забембав, на щастя? Але це лише початок довгого шляху...

Та й узагалі з інтелектом у всьому світі щось недобре коїться. З отим звичайним, котрий “неМашинний”. Фільм “ідіократія”, напр., видається дедалі реалістичнішим.

Все разом -- зубожіння інтелекту. “Доповнення” до морального зубож... Повний “комплект”. :(
Ми, і цивілізовані, і хай навіть і на порядок багатші (грошима і т.п.) за дикунів. Але х.з. чи розумніші, бо ті люди могли вижити в лісі, і знали всі рослини...
Чи достатнього того, що у нас лишилось, от у чому питання?


Об`єктивна реальність нашого світу -- дедалі насиченіша, обширніша, багатша. І Природу ми ще не вкінець знищили, і “доповнену реальність” вже здобули.
А от з людством, зокрема і в Україні -- відчувається якась біда...

І ще, аби двічі не вставати, отакі журливі дискурсії від осіб, масово поширений психотип яких (вже вкотре, не перший рік, і невідомо чому) марить про якесь “в двічі” “фінанс.зубожіння” (розповідаючи про якесь чергове “погіршення”). Без будь-яких доказів, підтверджень і маси розрахунків. І тут навіть незрозуміло чому все так? Ви ж не прутнями міряєтесь, для чого перебільшувати? Це просто знічев`я отака нульова “доказова база” чи якась гебня з московії вкидає в укр.інфопростір дурниці, і тисне на емоції, аби вселити людям недовіру до укр.держстату, та і влади загалом..., хай хоч яка вона є :( І зазомбовані ще й збираються натовпом і дражнять людину, яка вимагає реал.доказів всієї тієї маячні... (див. сусідні дописи andrijk777):

  andrijk777 написав:
  mephala написав:
  andrijk777 написав:Що ціни зросли не в двічі(тобто +100%) а всього на третину(32%).


що тут сказати людині яка мабуть ідеолог Марії Антуанетти. Та мабуть нічого.
хоча ні. можна. на відміну від вас я ходжу в магазини і коли купляю собі одежу та харчі то дивлюся на цінники. а ви можете і далі собі на обід, сніданок і вечерю намазувати статистику.

Статистика це не "ходіння по магазинах", це наука. Якщо ви в цьому розбираєтесь краще - ваші дані в студію!
Ось "мої" дані:
https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/
Я довіряю їй більше ніж вам. Тим більше я математик за освітою тому опосередковано підтверджую правильність (плюс-мінус 1-2%) цих даних.
З вашими даними типу "бачили ціни які піднялися в двічі" можете сперечатись на кухні з сусідами або з бабками на базарі а не зі мною.

  andrijk777 написав:Ще раз!!!! Потрібна статистика мінімум по десятку різнопланових товарів + потрібна статистика мінімум 10 років!!!!!
Тобі будуть більш-менш правдиві дані. Все інше - це рівень бабки з базару!!!!!!!
...
- для того щоб оцінити "похибку". Неправильні розрахунки за рік - не помітні! Можна збрехати і сказати на чорне біле. А за 10 років ви не збрешете тому що у вас будуть нереальні цифри - наприклад зростання цін в 1000 разів(при 100% кожен рік). Або наприклад ви не можете брехати типу: 0%, 0%, 0%, 0%, 0%, 0%, 100%. :D бо це смішно. У вас просто не зіграють цифри за 10 років.
.


Гарний приклад.
100% інфл., тобто подвоєння цін щороку -- це = 2^10=1024рази за десять років. Зараз вже були би млн. витрати і зарплати...
Але зверніть увагу, що про 100% (тобто про подвоєння ціни) ці зубожителі зазвичай люблять казати як про ~щоквартальне! Тобто, мова вже про 40періодів (10років*4квартали). А сумарне зростання цін наразі було би =2^40 =1.1 трильйон!
Що цікаво, середн.зарпл.: 2.2023р. = 12794 , а 2.2013р =2805, а прожитк.мін. 2589 і 1108 відповідно. Чому зарплата не виросла в трильйон разів, якщо ціни “виросли”!?! Чи у когось таки є квадрильйонні зарплати, але всі ці люди дуже соромл`язливі і не потрапили навіть у статистику?? Але як їм це вдалось, якщо у світі всього ~300трлн$ та й ті переважно в нерухомості й машинах (по ~100трлн$ відповідно). Квадрильйони (навіть і гривень) сюди не клеяться...
А ще цікавіше, що 2кратне зростання в тих колах не дуже модне. Зубожителі полюбляють писати про 3-4... А там вже і квінтильйони, секстильйони, і т.д. Ух. Фрейд би плакав...


Висновки.
Дивовижна, незбагненна підміна понять відбулась у суч.житті!
Про гроші, їжу, мотлох..., яких у нашому житті дедалі більше, і так (за)багато викидають... -- от про це скиглять. Доходячи аж до абсурду.
А про реал.проблеми -- чомусь сором`язливе мовчання...
Людство з жировими пузиками скаржиться на “голод і геноцид”, але чомусь ні півслова про чесність, щирість, стриманість, совість, чи хоч би про інтелект, фантазію, стійкість... От ніяких же ж скарг! От ніби зовсім з цим все добре... І от хоч би хтось бідкався “не можу придумати гарну причину ухилятись від війська, а про синків депутатів повторювати втисячне -- якось вже аж тупо і соромно...” Ніхто.
Bobua
Аватар користувача
 
Повідомлень: 1941
З нами з: 24.08.10
Подякував: 111 раз.
Подякували: 135 раз.
 
Профіль
3
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 09:32

  Bobua написав:Я ретельно підраховую своі витрати. І для мене їжа подорожчала в 2014 відносно 2013р. "аж" на 15%. Але я це пережив (маю норм. масу і в транспорті займаю лише одне платне місце :))
Мені важко зрозуміти чому загалом розумні люди (з вищою освітою) можуть вчепитись за якийсь один товар (послугу) і стогнати: "все пропало, ми всі помрем, бо інфл=ххх%..." :)
Гречка... Хто ще не знає про гречку? ;) Але невже на ній світ клином зійшовся? Чим погане, напр., вівсяне печиво(!) з майже такою ж ціною? І хороше молоко за смішні 0.5$...
Я просто байдужію до товарів, які надто орієнтовані на світовий ринок з його наддорогим нині $. Бо є ж інші, вигідніші й рівнозначні пропозиції на укр.ринку!

:lol:
пенсіонерам розказуйте за вівсяне печиво чи ціни на гречку. Вони Вас зрозуміють :mrgreen:
Тут в більшості інший споживчий кошик... не смішіть нас вигідними українськими пропозиціями.
для прикладу яка українська альтернатива нормальним коньякам?
Banderlog
Аватар користувача
 
Повідомлень: 836
З нами з: 24.06.14
Подякував: 107 раз.
Подякували: 44 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 10:18

Re: Ми просто так скаржимось (за звичкою), чи ми дійсно бідн

  Banderlog написав:для прикладу яка українська альтернатива нормальним коньякам?

Дорогоий алкоголь є продуктом першої необхідності?
dinozavrik
 
Повідомлень: 1380
З нами з: 24.11.13
Подякував: 304 раз.
Подякували: 341 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 10:39

  dinozavrik написав:
  Banderlog написав:для прикладу яка українська альтернатива нормальним коньякам?

Дорогоий алкоголь є продуктом першої необхідності?

ні, для бідних не є.
тіштесь вівсяним печивом скоро це також буде за розкiш.
Banderlog
Аватар користувача
 
Повідомлень: 836
З нами з: 24.06.14
Подякував: 107 раз.
Подякували: 44 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 10:40

[quote="3080653:Bobua"]Стикаючись зі скаргами на важке життя або й з закликами до масових протестів (напр., тут http://news.finance.ua/ua/news/~/351236 і тут http://news.finance.ua/ua/news/~/351307 ), намагаюсь зрозуміти чим вони зумовлені. Кому вигідні?
Підготовка до місцевих виборів?
П

Я ретельно підраховую свої витрати. І для мене їжа подорожчала в 2014 відносно 2013р. "аж" на 15%. Але я це пережив (маю норм. масу і в транспорті займаю лише одне платне місце :))
Не смішіть людей про 15%))) риба, м'ясо,хліб, овочі, фрукти значно здорожчали
pamir7
Аватар користувача
 
Повідомлень: 289
З нами з: 27.03.15
Подякував: 10 раз.
Подякували: 22 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 12:07

Re: Ми просто так скаржимось (за звичкою), чи ми дійсно бідн

  Banderlog написав:ні, для бідних не є.
тіштесь вівсяним печивом скоро це також буде за розкiш.

Я не бідний, але якось знаходжу в житті цікавіші заняття чим цікавитись алкоголем :) Хороший алкоголь і до кризи був не дешевим
Востаннє редагувалось dinozavrik в П'ят 29 тра, 2015 12:09, всього редагувалось 1 раз.
dinozavrik
 
Повідомлень: 1380
З нами з: 24.11.13
Подякував: 304 раз.
Подякували: 341 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 12:09

Мы действительно бедные.
Если, конечно, под "мы" подразумевается народ Украины.
mortimer
Аватар користувача
 
Повідомлень: 36347
З нами з: 25.07.08
Подякував: 2441 раз.
Подякували: 2811 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 12:21

Скажу про Киев, в Киеве РЕАЛЬНО бедных людей не очень много. В основном люди прибедняются. Скажу по своему подъезду - 40 квартир четвертый месяц не могут собрать по 50 грн с квартиры на домофон. Хотя, почти у всех пластиковые окна, бронированные двери, многие имеют машины, а то и две. Все живут с дня заселения уже почти 24 года, все рабочие люди, то есть мажоров нет. Реально знаю всех в лицо и кто чем "дышит", так вот многие купили в новостроях квартиры детям, до 2013 года, но все продолжают прибедняться. Реально бедных одна квартира, живет мужчина относительно молодой алкоголик-инвалид (по причине алкоголизма) и его сын 11-классник. И есть одна относительно бедная семья, но там просто не хотят работать и живут на социалку. Все остальные "сплатоспроможни", но вот уже какое по счет идет собрание, на ремонт/домофон/консьержку ни у кого нет денег. Так что мой ответ - прибедняются.
vetka
 
Повідомлень: 7013
З нами з: 04.03.14
Подякував: 433 раз.
Подякували: 1242 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 12:44

  Banderlog написав:
  dinozavrik написав:
  Banderlog написав:для прикладу яка українська альтернатива нормальним коньякам?

Дорогоий алкоголь є продуктом першої необхідності?

ні, для бідних не є.
тіштесь вівсяним печивом скоро це також буде за розкiш.

Як скоро? (Зроблю знімок екрана, як прийде час, побачимо, чи маєте ви рацію :wink: )
Востаннє редагувалось rokannon в П'ят 29 тра, 2015 12:46, всього редагувалось 1 раз.
rokannon
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3571
З нами з: 08.11.10
Подякував: 717 раз.
Подякували: 859 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 29 тра, 2015 12:46

  dimaro написав:]

Спорт-профессиональное занятие,может физкультура?От хоббяв никаких улетов,не всем интересно спичечные коробки собирать.



Может у кого и физкультура, а среди моего окружения много именно спортсменов, тренеров, фитнес-тренеров. Если у Вас хобби = сбор спичечных коробков, но мне ответить нечего. :roll: :D
vetka
 
Повідомлень: 7013
З нами з: 04.03.14
Подякував: 433 раз.
Подякували: 1242 раз.
 
Профіль
  #1234 ... 26>
Форум:
+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей
Модератори: Ірина_, Модератор
Топ
відповідей
Топ
користувачів
реклама
Реклама