У Кабміні підрахували, скільки українців незадоволені справа

Ого, сколько ватников в Украине.
Аж 70%.
Куда катится мир. :)

очень грустная статистика.

По его словам, количество людей, которые считают, что дела в государстве идут не в том направлении, составляет около 70%.

получается,что маленькая кучка "патриотов"двигает страну туда, куда остальные не хотят?может быть 70% ошибаются?или все таки вектор движения определяется парасюками и семенюками?

очень грустная статистика.

По его словам, количество людей, которые считают, что дела в государстве идут не в том направлении, составляет около 70%.

получается,что маленькая кучка "патриотов"двигает страну туда, куда остальные не хотят?может быть 70% ошибаются?или все таки вектор движения определяется парасюками и семенюками?

Двигают они ее туда где они и их активы больше защищены, а всем остальным повторять любимое изречение свидетелей "Кожен народ має той уряд, на який він заслуговує" Вот только не пойму за что Януковича судят он же согласно высказывания всего лишь продукт народа

Для України це не показник. Думаю, навіть якщо з неба манна почне сипатися, українці (і я в т.ч.) знайдемо на що пожалітися. Така вже наша природа.

Звичайно, ситуація в країні не ахті, все ж не можна сказати що ми нікуди не рухаємось. Просто не треба очікувати, що все РАПТОМ стане добре. Доведеться прогнати не одну злочинну владу (включно з сьогоднішньою), почекати років 20-30, (а не "щоб завтра вже все було добре" - так просто не буває).

І найголовніше - не розчаровуватись в державі, зрештою Україна - це ми. І якщо нам не подобається, те як ми живемо, то це перш за все наша провина. Мені також не подобається, що доводиться жити в час, коли в Україні криза, але мене тішить, що ми хоч не стоїмо на місці. Це сильно нас відрізняє від паРаші, котра намертво зависла і в плані розвитку суспільства вже безнадійно відстала. Тому, хоч зараз в нас важко, але ми вирвемось, тоді як в Раші тільки один шлях - крах.

Как мне однажды сказали в водоканале когда я пожаловался на постоянное поднятие тарифов
Прямо и говорят : - мы поднимаем цену на воду из-за того , что ее (и вы в том числе ) начали экономить и наша прибыль уменьшается , потому мы вынуждены поднять тарифы дабы не потерять прошлую прибыль и чем меньше вы будете ее потреблять тем дороже она будет ...
О чем можно говорить далее ??? Страна поделена на кланы которые высасывают из народа соки , это наподобие глистов , вроде не мешают , но организм постепенно чахнет и болеет .

Как мне однажды сказали в водоканале когда я пожаловался на постоянное поднятие тарифов Прямо и говорят : - мы поднимаем цену на воду из-за того , что ее (и вы в том числе ) начали экономить и наша прибыль уменьшается , потому мы вынуждены поднять тарифы дабы не потерять прошлую прибыль и чем меньше вы будете ее потреблять тем дороже она будет ... О чем можно говорить далее ??? Страна поделена на кланы которые высасывают из народа соки , это наподобие глистов , вроде не мешают , но организм постепенно чахнет и болеет .

Собственно, это проблема всех мелких городов в Украине, тоже не раз слышал о подобных диалогах.

Нажаль, неконкурентному суспільству не можна гарантувати безхмарного майбутнього. Тільки популіст сьогодні може пообіцяти нашому інфантильному громадянину, що в нього все буде добре.

"неконкурентне суспільство" - це що взагалі за термін?
Може неконкурентна економіка?

І найголовніше - не розчаровуватись в державі, зрештою Україна - це ми. І якщо нам не подобається, те як ми живемо, то це перш за все наша провина. Мені також не подобається, що доводиться жити в час, коли в Україні криза, але мене тішить, що ми хоч не стоїмо на місці. Це сильно нас відрізняє від паРаші, котра намертво зависла і в плані розвитку суспільства вже безнадійно відстала. Тому, хоч зараз в нас важко, але ми вирвемось, тоді як в Раші тільки один шлях - крах.

Мы не стоим - мы катимся вниз. Плохо что вышивата это считает "движением" а не путем к неизбежному краху мертворожденной идеи.

І найголовніше - не розчаровуватись в державі, зрештою Україна - це ми. І якщо нам не подобається, те як ми живемо, то це перш за все наша провина. Мені також не подобається, що доводиться жити в час, коли в Україні криза, але мене тішить, що ми хоч не стоїмо на місці. Це сильно нас відрізняє від паРаші, котра намертво зависла і в плані розвитку суспільства вже безнадійно відстала. Тому, хоч зараз в нас важко, але ми вирвемось, тоді як в Раші тільки один шлях - крах.

Мы не стоим - мы катимся вниз. Плохо что вышивата это считает "движением" а не путем к неизбежному краху мертворожденной идеи.

катимся вниз - отличный термин. вот только, как обычно, во всем виноваты все, а не я, несмотря на то что конкретно взятый я на ж*** сижу и ничего не делаю.
неизбежному краху мертворожденной идеи как погодка в мацкве? как говорил старый еврей в известном анекдоте - не дождетесь

Думаю, навіть якщо з неба манна почне сипатися, українці (і я в т.ч.) знайдемо на що пожалітися. Така вже наша природа.

Я не буду жалітися.

Звичайно, ситуація в країні не ахті, все ж не можна сказати що ми нікуди не рухаємось.

А куди ми рухаємося?

Доведеться прогнати не одну злочинну владу.

А що якусь владу проганяли? Одні й ті самі рила.

почекати років 20-30

Не можу так довго чекати. Комунізм також обіцяли, а потім розвели.

І якщо нам не подобається, те як ми живемо, то це перш за все наша провина.

Моєї провини не має.

Тому, хоч зараз в нас важко, але ми вирвемось, тоді як в Раші тільки один шлях - крах.

Куди вирвемся?