Валютний ринок в контексті ДС

1) что дальше?

Придет новое правительство
Заявит пересмотр показателей бюджета

Yuri_61
Спробуйте впродовж пяти наступних років збирати гривню.

Yuri_61
Спробуйте впродовж пяти наступних років збирати гривню.

так к этому и подталкивают

такое было в начале 2000-х, потом 2008 - 2013
а всё заканчивалось обвалом гривны

Ну от бачите 25.40 а Ви казали до 25.50 ще дійти треба) Я от вже розглядаю похід на 25 (25.20) від якого рівня почнеться відскок..

а может мы плавно идём обратно к 8
средняя ЗП 10К это будет 1250 долл
ну если не к 8 то может к 12 тогда средняяя ЗП составит 833 долл что тоже весьма неплохо,
но сейчас курс первоначально наверное на 21 это 476 дол. - что тоже весьма недурно
Короче, идём верной дорогой!!!

Ага верной дорогой потребления импорта и смерти внутреннего производства
А так же жизни в долг (

Абсолютно згідний- ще пару років тому я наводив приклад, коли виробник-постачальник, з яким я працював років 10, після знаменитих зарплатних 1600-3200 підняв ціну на свою продукцію, і я змушений був перейти на закупівлю імпортних комплектуючих. З того часу зросло все -від електрики до газу і на сьогодні у Львові серйозних виробництв практично не залишилося - достатньо сказати, що на сьогодні проблема зробити точний аналіз твердості матеріалу, яку в радянські часи можна було зробити в інструментал. цеху любого заводу.
І з відкритістю внутрішнього ринку також "в точку"- на жаль, і без курсу умови для імпорту набагато сприятливіші, ніж для вітчизняного товаровиробника, починаючи від умов реєстрації продукції і закінчуючи (а для кого починаючи) умовами ведення бізнесу.

Це вам двом так в книжках пишуть? Бо в мене виходить. Є імпорт і експорт. Імпорт - частина сировини десь 60-70%. Експорт готової продукції - 30-40% від всього, пів на пів євро-долар. Решта внутрішній ринок.
По твердості, ну зверніться в політех, але думаю це не єдине місце де Вам поможуть у Львові.
А так, то да твердість матеріалів, проблеми з постачальниками, ще яйця от можна обговорити другий день, чи помірятися хто скільки в унітаз спускає. Саме те місце...
П.С. в рідній Коломиї сьогодні по 25,4 можна спокійно купити долар, яйцями не цікавився...

Ви неуважно читаєте:
1) те, що зробити аналіз в підвальчику політеха в діда, який може бути у відпустці (хворий), я знаю і без Вас, тому і написав, що проблематично, а не неможливо. Я хочу ще раз наголосити на тому, що навіть ще наприкінці 90-х це "можна було зробити в інструментал. цеху любого заводу".
2) проблем з поотачальником у мене немає - просто поміняв вітчизняного
виробника на імпорт, але це проблеми самого постачальника (ну ще може трохи його працівників, бюджету і т.п., але кого хвилюють такі дрібниці).
А наскільки добра річ ревал нацвалюти для виробника на відкритому ринку (якщо Ви звичайно не монополіст - тоді Ви, як Нафтогаз, ставите довільну ціну і всі українці мовчки купують), видно з простої арифметики:
при ревальвації на 10% собівартість Вашої продукції знизиться на частку імпортних складових *0,1 (це при тому що Ви маєте прямі поставки по імпорту, тому що якщо Ви купуєте цей імпорт в невеликій кількості у вітчизняних посередників, вони наведуть 1001 причину, чому цей імпорт (наприклад, бензин) не подешевшав також на 10%). Тобто Ваша продукція зможе стати в кращому випадку дешевшою на декілька відсотків, але ніяк не на 10, як імпортна, і Ваша конкурентоздатність знизиться.
На підтвердження "користі" ревалу говорить те, що чомусь "тупі американці" постійно звинувачують Китай у штучному заниженні курсу юаня до долара, звинувачуючи Пекін в "згвалтуванні" економікм США. Але це, напевне, вони не ті книжки читають.

Всі ми добре пам"ятаєм, чим закінчилася ревальвація гривні При Тимошенко.
Результатом цієї ревальвації буде зниження конкурентноспроможності експорту України та недовиконання бюджету, засиллям імпорту.
У кого баксики, то потерпіть, не продавайте їх за дешево.
Скоро й наш час прийде. Що я зазря собі у збиток доляри скуповував? Коли можна було гривню на депозити порозпихати?
Терплю, зчипивши зуби справедливий курс па29.00

15 мая 2019
На жаль, як зазначає економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ, економічних передумов для зміцнення гривні немає. «Тобто курс гривні не є проекцією сильної економіки. Зверніть увагу, в січні було зафіксовано падіння промислового виробництва на 2-3%, а за підсумками першого кварталу дефіцит бюджету перевищив 30 млрд грн в річному вимірі. Тому є привід стверджувати, що зміцнення гривні сьогодні викликано лише штучними монетарними факторами», – коментує Олексій Кущ. За словами аналітика, з одного боку, це політика НБУ по утриманню високої облікової ставки, яка дозволяє регулятору за допомогою депозитних сертифікатів “стерилізувати” надлишкову грошову масу в економіці, стримуючи інфляцію. Адже за таких умов банки практично не кредитують бізнес, а всю ліквідність вкладають у більш вигідні з точки зору дохідності і ризику папери НБУ. З іншого боку, політика Мінфіну по залученню коштів через випуск здебільшого короткострокових ОВДП (3 або 6 місяців) під вкрай високу ставку. «В умовах стабільного курсу це означає, що нерезиденти, які вкладають кошти в ОВДП, заробляють шалені 20% річних у валюті. Тому сьогодні всі спекулянти світу, образно кажучи, в Україні. І вони щомісячно суттєво (на 15-20 млрд грн) збільшують обсяги вкладень в наші ОВДП. Відповідно маємо монетарну пружину, яка швидко стискається – коли ж вона розпрямиться, це буде досить боляче для економіки», – попереджує Олексій Кущ. Що стосується впливу на бюджет, який нагадаємо, зверстано з розрахунку 29,4 грн/долар, то стрімкий ріст гривні на ньому позначиться якраз дуже негативно. «У нас ПДВ на імпортні товари є бюджетоутворюючим податком, від надходжень якого в цьогорічному бюджеті заплановано близько 300 млн грн. Зміцнення гривні на 5% означає втрату 15 млрд грн доходів бюджету тільки від зміни вартості імпортного ПДВ. А є ще ж мита та акцизи, які також прив’язані до курсу», – зазначає експерт. Загалом Мінфін та Нацбанк, по суті, змушені сьогодні вибирати між поганим та дуже поганим сценаріями. Або накопичувати значні кошти для повернення зовнішніх боргів (цього місяця Україна має сплатити кредиторам в еквіваленті майже 50 млрд грн, і ще приблизно стільки ж у вересні). За відсутності нових траншів від МВФ, це завдання вирішується за рахунок залучення від нерезидентів спекулятивного капіталу на внутрішньому ринку, при цьому власна економіка залишається на жорсткому «голодному пайку». Або ж отримати технічний дефолт. Останній варіант настільки неприйнятний для України, що навіть не розглядається. «Монетарна влада змушена фактично душити власну економіку, заради того, щоб якось розрахуватися з боргами. Вона штучно зміцнює гривню для того, щоб заманити в Україну нерезидентів, щоб ті вкладали гроші ще кілька місяців – хоча б до середини літа. А там можливо відновиться співробітництво з МВФ і можна буде трохи послабити монетарний зашморг та відпустити курсову пружину», – каже Олексій Кущ. Однак, в цьому сценарії є певна проблема – контрольовано стискати курсову пружину у нас виходить, а от контрольовано розтискати її, зазвичай, ні. «Курсовий «відкат» у таких випадках завжди важко прогнозувати і стримувати, оскільки в такі моменти включається паніка на ринках, і відповідно процес стає некерованим. Я вважаю, що економічно обгрунтований курс сьогодні складає 28 грн/долар. Якби Нацбанк припинив зв’язувати грошову масу, а Мінфін припинив проводити ці божевільні аукціони по розміщенню короткострокових ОВДП, то за кілька тижнів курс дуже швидко вийшов би на цей рівень і тримався навколо вказаної величини», – резюмував експерт. А так доводиться морально готуватися до наступної хвилі девальвації.

[2]

........
А я тоже об этом уже долго талдычу, что рост денежных агрегатов в Украине после 2013 года резко затормозился. Кстати, это моё личное наблюдение Так как деньги - это кровь экономики, то понятно, раз экономика в упадке, то ей рост денежной массы без надобности.
Табличку вчера свою здесь постил: для меня это ценная табличка. Были года, когда "расчётный" курс бакса почти совпадал с фактом и "расчётный курс" на год опережал фактический и "предсказывал" часто фактический курс.

По Вашей (или всё же не совсем Вашей или совсем не Вашей?) табличке целый ряд вопросов. Вчера задавал - viewtopic.php?p=4714750#p4714750.

Мой вывод: курс бакса - это производная от динамики и величины сальдо платёжного баланса Украины и размера и динамики денежных агрегатов, в большей степени, чем размер сам размер ЗВР.
По этим показателям у нас огромнейший запас прочности гривны. Поэтому для меня неудивительно укрепление гривны и ОВГЗ здесь играет далеко не основную роль.

Вы уыерены, в том, что написали или так, для красного словца?

И ещё: энергоносители в Украине покупаются непрерывно. ПОэтому все эти разговоры "экспердов" о том, что осенний рост курса бакса связан с закупкой энергоносителей не обоснованны.

Непрерывно, но не равномерно.

Удивительно было рост курса бакса в мае 2019г. Чистая блин и умелая спекуляция. Через неё я и погорел. Гадав, що ту зе мун буде, а воно навпаки.
И решил навсегда завязать с покупкой бакса. Ведь риски большие для гривны остаются. Народ в протестном гневе ещё неосознал ещё, что сотворил, выбрав Зе и его Ко. Он также и Яныка в едином порыве выбрал. Никто ничему не учится.
Но как же насобирать себе на пенсию, если не в баксе? (Хотя постоянные слухи об отмене 100 и 50 баксов давно ходят, мол типа для борьбы с преступностью.

К чему фраза о Зе, непонятно. К делу отношения никакого. Но здесь не место для политики.
Ваше мнение о покупке-продаже бакса меняется даже не по часам. а чуть ли не по минутам. Вы уж как-то определитесь.

[2]

Статья Богдана Данилишина.
Прошу прощения за длинные цитаты.
Приведу убедительный пример — Украина в январе — июне импортировала 7 тыс. т. огурцов и 55 тыс. т. томатов, соответственно на 38% и 15% больше, чем за аналогичный период 2018 года. Такой объем импорта огурцов и томатов стал рекордным за последнее десятилетие! В комментарии Украинской плодоовощной ассоциации сказано, что нашим производителям все труднее конкурировать на внутреннем рынке с турецкими овощами.

длина цитаты - то еще ладно
а вот зачем передергивания цифр постить?
я приводил цифры, сейчас лень искать пост
общая идея -
украинские аграрии экспортируют качественные дорогие овощи в евросоюз
украинские потребители не могут покупать эту продукцию, тех кто может позволить - мало
на освободившееся место завозятся импортированные (они и дешевле, и хуже украинских, но им легче боороться за тонкий кошелек)
при этом если сравнивать объемы, то размер экспорта в разы превышает объем импорта практически по каждой позиции
==
по поводу овощей. сегодня был на рынке
до моего города постепенно доходит сезон урожая
голандская кукуруза, которую я покупал больше месяца по 8-12 за кочан, сейчас по 4-7
помидоры, аналогичные тем, что покупал 2 недели назад по 30, сегодня купил по 15
и это еще не сезон. сезон - август-сентябрь

Цифры не мои - претензии Данилишину.
Ваши тезисы достаточно спорные. Объёмы импорта продуктов питания по ряду позиций достаточно велики. Да, по помидорам в этом году ситуация, можно сказать, случайная - выгорели из-за июньской жары, но зимой у нас практически все томаты импорт.
Насчёт лучше-хуже по качеству, спорить не буду, но кто мешает нашим аграриям производить дешёвую продукцию для удовлетворения внутр. спроса?
Падение цен на плодоовощную продукцию летом вполне естественно и закономерно и происходит ежегодно.

Гадав, що ту зе мун буде, а воно навпаки.

Будь-ласка пишіть українською, принаймні як мінімум мені, це буде приємно двічі, бо бачу, що можете