Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
Работу в Польше все активнее начали искать белорусы, при этом среди них наибольшее количество именно представителей интеллигенции и менеджеров среднего звена. Однако они ищут равнозначные должности по специальности и пока не особо готовы к физической работе. Отмечается, что с начала обострения политической ситуации в Беларуси на работу в Польше собираются менеджеры и директора компаний, собственники бизнеса, архитекторы, врачи и представители творческой интеллигенции (актеры, балерины). В первую очередь они хотят трудоустроиться по специальности или найти высококвалифицированную работу.
Ось тут їх чекає відкриття що ніхто їх там не чекає, а батько Лука таки про них дбав
Доведеться починати, як і українцям з миття "дуп". Поки белоруси не хотять, але що робити, їсти ж треба?!
Так вот, Эбола. Вирус был выбран просто потому, что подвернулся под руку. Будь что иное - оно бы стало всемирной угрозой. Но другого не нашлось, потому попытались отработать сценарий на Эбола. До этого, кстати, были уже попытки откатать ряд проектов фейковых пандемий вроде птичьего, свиного гриппа, атипичной пневмонии. Они в чем-то были удачными, но в целом свелись к банальной коррупции в интересах Биг Фармы. Но опыт дали, и в конечном итоге он был востребован.
Заболевание, названное глобальной угрозой (я имею в виду лихорадку Эбола), в качестве таковой было выбрано крайне неудачно. Оно не может быть угрозой даже регионального масштаба, не говоря уже о глобальном, в силу своей специфической природы. Проще говоря, оно убивает быстрее, чем распространяется. А чтобы заразиться от умершего, нужно приложить вполне ощутимые и целенаправленные усилия. Поэтому тема тогда ушла - развивать ее до масштаба нынешнего коронавирусного психоза оказалось слишком затратным и практически невыполнимым мероприятием. Но сам подход был обозначен еще тогда.
На самом деле перед глобальным капитализмом стоит весьма непростая задача. Мы стоим на пороге смены технологического уклада. А значит - перед проблемой появления огромного количества "лишних людей". Они лишние не потому, что не нужны вообще, а потому, что в профессиональном плане представляют профессии, которые в ближайшем будущем либо отомрут, либо трансформируются до неузнаваемости. Самый простой пример - нейросети. Даже в сегодняшнем не доведенном до ума виде они уже являются угрозой бесчисленному классу бюрократов и всевозможных госслужащих. А когда технологически они станут годными к употреблению и будут массово внедрены, на улице окажется многомиллионная масса людей, которые вообще ничего не умеют делать. Ну какой из чиновника работник?
Развитие генной инженерии уже сейчас ставит под вопрос будущее сельского хозяйства как отрасли. Еще лет десять - и говядину (равно как свинину, зайчатину-сохатину-медвежатину) будут производить в автоклавах. Равно как и лососиное филе, к примеру. С зерновыми сложнее, но если животноводство умрет , то и зерноводство будет вынуждено усыхать и сокращаться. И так - по очень многим отраслям. Беспилотные автомобили убьют профессию водителя, снизится необходимость в бесчисленных гаишниках, ну, в общем, понятно. Перечислять можно долго.
Плотность упаковки электроэнергии в батареи на килограмм веса батареи, к примеру, выросла за 10 лет на два порядка - что и стало причиной взлета "Теслы", способной на своих батареях проходить сравнимые с бензиновыми аналогами расстояния.
Но суть в том, что эти десятки, а вообще-то даже сотни миллионов людей, занятых в умирающих профессиях, становятся лишними. Куда их девать? Ответ на сегодня весьма очевиден - их решено сбросить в отвал. Как пустую породу. А так как процесс этот небезболезненный и требует соответствующих моделей управления, далеких от демократии, то введение элементов диктатуры и террора, как метода управления социумом на переходном этапе, востребовано самой сутью капитализма.
Эпидемии и мобилизация перед лицом их угроз были признаны вполне действенным, рабочим и эффективным способом террора. Вирус Эбола был пилотным и в целом неудачным проектом. Но коронавирусная история - это прямое следствие и развитие той идеи Обамы, которую он озвучил на Генассамблее ООН еще в декабре 14 года. Хорошо, что у значительной массы людей память рыбья, и они плохо помнят даже недавнюю историю. И уж тем более не могут сопоставить и проэкстраполировать. Поэтому коронавирус и воспринимается как нечто обособленное и локальное явление истории. Хотя как проект он существовал уже достаточно давно.
Так вот, Эбола. Вирус был выбран просто потому, что подвернулся под руку. Будь что иное - оно бы стало всемирной угрозой. Но другого не нашлось, потому попытались отработать сценарий на Эбола. До этого, кстати, были уже попытки откатать ряд проектов фейковых пандемий вроде птичьего, свиного гриппа, атипичной пневмонии. Они в чем-то были удачными, но в целом свелись к банальной коррупции в интересах Биг Фармы. Но опыт дали, и в конечном итоге он был востребован.
Заболевание, названное глобальной угрозой (я имею в виду лихорадку Эбола), в качестве таковой было выбрано крайне неудачно. Оно не может быть угрозой даже регионального масштаба, не говоря уже о глобальном, в силу своей специфической природы. Проще говоря, оно убивает быстрее, чем распространяется. А чтобы заразиться от умершего, нужно приложить вполне ощутимые и целенаправленные усилия. Поэтому тема тогда ушла - развивать ее до масштаба нынешнего коронавирусного психоза оказалось слишком затратным и практически невыполнимым мероприятием. Но сам подход был обозначен еще тогда.
На самом деле перед глобальным капитализмом стоит весьма непростая задача. Мы стоим на пороге смены технологического уклада. А значит - перед проблемой появления огромного количества "лишних людей". Они лишние не потому, что не нужны вообще, а потому, что в профессиональном плане представляют профессии, которые в ближайшем будущем либо отомрут, либо трансформируются до неузнаваемости. Самый простой пример - нейросети. Даже в сегодняшнем не доведенном до ума виде они уже являются угрозой бесчисленному классу бюрократов и всевозможных госслужащих. А когда технологически они станут годными к употреблению и будут массово внедрены, на улице окажется многомиллионная масса людей, которые вообще ничего не умеют делать. Ну какой из чиновника работник?
Развитие генной инженерии уже сейчас ставит под вопрос будущее сельского хозяйства как отрасли. Еще лет десять - и говядину (равно как свинину, зайчатину-сохатину-медвежатину) будут производить в автоклавах. Равно как и лососиное филе, к примеру. С зерновыми сложнее, но если животноводство умрет , то и зерноводство будет вынуждено усыхать и сокращаться. И так - по очень многим отраслям. Беспилотные автомобили убьют профессию водителя, снизится необходимость в бесчисленных гаишниках, ну, в общем, понятно. Перечислять можно долго.
Плотность упаковки электроэнергии в батареи на килограмм веса батареи, к примеру, выросла за 10 лет на два порядка - что и стало причиной взлета "Теслы", способной на своих батареях проходить сравнимые с бензиновыми аналогами расстояния.
Но суть в том, что эти десятки, а вообще-то даже сотни миллионов людей, занятых в умирающих профессиях, становятся лишними. Куда их девать? Ответ на сегодня весьма очевиден - их решено сбросить в отвал. Как пустую породу. А так как процесс этот небезболезненный и требует соответствующих моделей управления, далеких от демократии, то введение элементов диктатуры и террора, как метода управления социумом на переходном этапе, востребовано самой сутью капитализма.
Эпидемии и мобилизация перед лицом их угроз были признаны вполне действенным, рабочим и эффективным способом террора. Вирус Эбола был пилотным и в целом неудачным проектом. Но коронавирусная история - это прямое следствие и развитие той идеи Обамы, которую он озвучил на Генассамблее ООН еще в декабре 14 года. Хорошо, что у значительной массы людей память рыбья, и они плохо помнят даже недавнюю историю. И уж тем более не могут сопоставить и проэкстраполировать. Поэтому коронавирус и воспринимается как нечто обособленное и локальное явление истории. Хотя как проект он существовал уже достаточно давно.
Висновки ?! Висновки песиместичні ((((
В акурта в темі відео Балашова. Висновок: нема збережень, запасів, то тобі з голоду померти не дадуть, підкинуть пенсію в $2..$4 на день. Хочеш більшого: дбай про себе та своє майбутнє сам.
В Україні рано чи пізно доведеться підвищувати пенсійний вік. При цьому низка експертів впевнені, що “межу” можна відразу підвищувати до 65 років. Про це розповіла старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Вона впевнена: в ситуації, що склалася, без підвищення пенсійного віку не обійтися. Експерт вважає, що вже наступного року кількість пенсіонерів почне різко зростати, при цьому кількість платників внесків буде знижуватися. У 2021-му закінчиться поступове підвищення пенсійного віку для жінок – вони будуть виходити на заслужений відпочинок в 60, як і чоловіки. Це призведе до різкого стрибка кількості пенсіонерів.
flyman написав:Є в мене одне спостереження. Якщо продовжиться тренд на короною і віддалену працю, то в першу чергу будуть рости обласні центри за рахунок Києва і його передмість.
Проблема в тому, що в Києві щось зробити поза роботою, тре потратити більше 2х годин. А якщо з умовної Бучі тре порішати в Києві, то і півдня.
Так не годиться.
В обласних центрах все в межах пішої доступності, або можна порішати в межах години. Тобто набагато менше часу на "комют".
На відміну прикиєвських іпенів обласні центри самодостатні. А прикиєвських іпені орієнтовані на Київ.
Тобто ти виїзжаєш на роботу, і по дорозі заскакуєш в потрібні місця та рішаєш справи.
А з віддаленою роботою тепер так не діє. Як писав вище, відлучка на 2..4 години.
В обласному центрі година, максимум дві.
І Києво-центро орієнтованість прикиєвських іпенів (а також спальників: Троя, ПОХ, Віник, Борщ, ДРВЗ... ) тепер грає велике значення.
Виходить, що "життя на віддаленій роботі" має зміст, якщо ти в межах "ІТ Мекки", як визначив колись прицентралля оюліківка yura_
Якщо короноя буде настільки довго, що бізнеси змінять формат на віддалену роботу, то київські чигирі та прикиєвських іпені втратять дуже сильно в привабливості.
Я от зараз не розумію того тренду, на самоізоляції в чигирях. Це інвестиції в нікуди. Як і в заморську нерухомість, бо в один момент все може стати на локдаун і надовго. А це збитки і збитки. Щоб не писав акурт, Траст, або чейнж_пм.
Ого, флай, ти ТАКИ почав задавати правильні питання.
Графіки показують, що криза почалась ще в 2019 році. І тому тут основне питання, що насправді відбувається
Ось в Ойропі ніяк на можуть розігнати інфляцію, тому що попит низький. Питання: - а якщо попит не відновиться вже ніколи на рівень 2019 року? Що робити тій же Ойропі?
Вискажу радикальну думку:
- Впавше споживання, приб"є трішки "житніцу Ойропи" і інші околоці, Ойропа відкриє кордони для їх жителів, для того щоб тримати рівень свого виробництва на рівні до пандеміі і можливо збільшити його.
- В Ойропі буде запущен маховик виробництва, побудови нової інфраструктури, нових технологій на кластерному рівні. Ніхто не буде заморочувати розвитком України, Булорусі, Молдавії і так далі.
Дешевше і вигідніше (для Ойропи) буде все населення цих територій переселити в РП (наприклад), побудувавши там нові міста-кластери з нуля - зіро емішн, грін технолоджіз, ощадливі виробництва продуктів і так далі.
А територія залишених країн буде "диким полем", як писав Макс.
Думаю, це все займе десь 10-15 років.
Давай продовжим в твої темі. Європі є одне просте рішення: розширюватися, тобто прийняти Україну в ЄС, це дасть поштовх для розвитку на 5-10 років, поки пройде M&A
Імхо в теперішніх обставинах немає сенсу приймати нову територію. Просто треба прийняти населення, побудувавши для них умови.
Територію України можна залишити диким полем з брудним виробництовм: добування залізної руди, нафти і газу, АЕС...
Який сенс вкладатись в нову інфру в Україні, якшо мільярди ойро витрачені на нову інфру в Польщі
Відповідно до законопроєкту, який найближчим часом мають зареєструвати у Верховній Раді, податкову амністію в Україні планують проводити протягом 9 місяців. Основна ставка складе 5%. Про це повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю "Економічній правді", яке вийде незабаром. "Концепт амністії повністю узгоджений. Тепер все залежить тільки від Офісу президента", - сказав він. "Параметри амністії: 5% - загальна ставка, 9% - підвищена ставка на активи, які знаходяться за кордоном, 18% на готівку", - пояснив Гетманцев.
За словами депутата, законопроєкт, у розробці якого він брав участь, передбачає, що термін, протягом якого платники податків зможуть легалізувати свої кошти, складе 9 місяців: "Ми хочемо її закінчити у 2021 році", - додав голова профільного комітету Ради. На його думку, стимулом показати у декларації своє справжнє майно та реальні активи має стати запровадження автоматичного обміну податковою інформацією та плану протидії розмиванню бази оподаткування (BEPS).
flyman написав:Є в мене одне спостереження. Якщо продовжиться тренд на короною і віддалену працю, то в першу чергу будуть рости обласні центри за рахунок Києва і його передмість.
Проблема в тому, що в Києві щось зробити поза роботою, тре потратити більше 2х годин. А якщо з умовної Бучі тре порішати в Києві, то і півдня.
Так не годиться.
В обласних центрах все в межах пішої доступності, або можна порішати в межах години. Тобто набагато менше часу на "комют".
На відміну прикиєвських іпенів обласні центри самодостатні. А прикиєвських іпені орієнтовані на Київ.
Тобто ти виїзжаєш на роботу, і по дорозі заскакуєш в потрібні місця та рішаєш справи.
А з віддаленою роботою тепер так не діє. Як писав вище, відлучка на 2..4 години.
В обласному центрі година, максимум дві.
І Києво-центро орієнтованість прикиєвських іпенів (а також спальників: Троя, ПОХ, Віник, Борщ, ДРВЗ... ) тепер грає велике значення.
Виходить, що "життя на віддаленій роботі" має зміст, якщо ти в межах "ІТ Мекки", як визначив колись прицентралля оюліківка yura_
Якщо короноя буде настільки довго, що бізнеси змінять формат на віддалену роботу, то київські чигирі та прикиєвських іпені втратять дуже сильно в привабливості.
Я от зараз не розумію того тренду, на самоізоляції в чигирях. Це інвестиції в нікуди. Як і в заморську нерухомість, бо в один момент все може стати на локдаун і надовго. А це збитки і збитки. Щоб не писав акурт, Траст, або чейнж_пм.
Ого, флай, ти ТАКИ почав задавати правильні питання.
Графіки показують, що криза почалась ще в 2019 році. І тому тут основне питання, що насправді відбувається
Ось в Ойропі ніяк на можуть розігнати інфляцію, тому що попит низький. Питання: - а якщо попит не відновиться вже ніколи на рівень 2019 року? Що робити тій же Ойропі?
Вискажу радикальну думку:
- Впавше споживання, приб"є трішки "житніцу Ойропи" і інші околоці, Ойропа відкриє кордони для їх жителів, для того щоб тримати рівень свого виробництва на рівні до пандеміі і можливо збільшити його.
- В Ойропі буде запущен маховик виробництва, побудови нової інфраструктури, нових технологій на кластерному рівні. Ніхто не буде заморочувати розвитком України, Булорусі, Молдавії і так далі.
Дешевше і вигідніше (для Ойропи) буде все населення цих територій переселити в РП (наприклад), побудувавши там нові міста-кластери з нуля - зіро емішн, грін технолоджіз, ощадливі виробництва продуктів і так далі.
А територія залишених країн буде "диким полем", як писав Макс.
Думаю, це все займе десь 10-15 років.
Давай продовжим в твої темі. Європі є одне просте рішення: розширюватися, тобто прийняти Україну в ЄС, це дасть поштовх для розвитку на 5-10 років, поки пройде M&A
Імхо в теперішніх обставинах немає сенсу приймати нову територію. Просто треба прийняти населення, побудувавши для них умови.
Територію України можна залишити диким полем з брудним виробництовм: добування залізної руди, нафти і газу, АЕС...
Який сенс вкладатись в нову інфру в Україні, якшо мільярди ойро витрачені на нову інфру в Польщі
//===
Варіант розширення ЄС (М&А) через поглинання території і населення (без олігархату), чи тільки робочої сили, можна дискутувати, але тут як їзда на вєліку: щоб не падати тре рухатися, а для ЄС це означає розширятися (ринки збуту, а щоб вони були тре або позичати гроші українським аборигенам, або давати можливість заробляти ). А так Асоціацію дали, а грошей ні, тому ефект Асоціації ніякий, на відміну від безвізу та візових/робочих послаблень від Польщі та ФРН.
Відповідно до законопроєкту, який найближчим часом мають зареєструвати у Верховній Раді, податкову амністію в Україні планують проводити протягом 9 місяців. Основна ставка складе 5%. Про це повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю "Економічній правді", яке вийде незабаром. "Концепт амністії повністю узгоджений. Тепер все залежить тільки від Офісу президента", - сказав він. "Параметри амністії: 5% - загальна ставка, 9% - підвищена ставка на активи, які знаходяться за кордоном, 18% на готівку", - пояснив Гетманцев.
За словами депутата, законопроєкт, у розробці якого він брав участь, передбачає, що термін, протягом якого платники податків зможуть легалізувати свої кошти, складе 9 місяців: "Ми хочемо її закінчити у 2021 році", - додав голова профільного комітету Ради. На його думку, стимулом показати у декларації своє справжнє майно та реальні активи має стати запровадження автоматичного обміну податковою інформацією та плану протидії розмиванню бази оподаткування (BEPS).