Валютний ринок в контексті ДС

zРадио вы все правильно поняли, Минэконимики пишет лабуду, где любой школьник поймет, что цифры не стыкуются (уравнение с одним Х)...но смысл в том, что никто не будет внимательно читать (кроме особо внимательных)

Да и претензия у меня к содержанию, а не форме. Прогноз ВВП - важнейшая вводная для бюджетирования. Если неопределенность высокая и сделать точный прогноз проблематично, значит нужно придерживаться консервативного сценария. А Кабмин уже 2-й раз ухудшает прогноз после принятия Бюджета. И пересмотр вниз этот был явно не последним...

реалистичный прогноз ВВП интересует (в основном) наших кредиторов, для них с ошибкой и написано (допускаю, что президент в курсе)

это как "аналогов.нет" вид сбоку

Зеленському простіше. Він живе у державній резиденції і у нього все пучком. А як бути тітоньці, у якої в селі хата у сто квадратів, діти десь закордоном, а пенсія у неї менша, ніж їй треба буде заплатити, якщо річну ціну піднімуть?

Між іншим, нехай цi дiти iй допомагають.
Зрозумiло, питання з цiною газа треба якось вирiшувати

Це цитата Віктора Бобиренка. Діти по моїм спостереженням деколи декому і помагають, але частіше ні.
Тому треба реформувати пенс. систему.
Зокрема я згідний з Лібановою:

— По-перше, я б спецпенсії працівників усіх силових структур, судів та інших включила до бюджету цих установ. Хай би вони нічого не платили до Пенсійного фонду, але пенсії, які у них обчислюються за іншою схемою, формувались у цих відомствах. Щоб не було такого, що спочатку держбюджет спрямовує гроші в одну державну установу, потім в іншу. В такому разі все б відбувалось логічніше.
По-друге, я б намагалась обмежити варіацію пенсій в солідарній системі. Інакше кажучи, пенсії в солідарній системі мають залежати не від зарплати, а від тривалості стажу. Від зарплати повинна залежати накопичувальна пенсія. Це не можна зробити, допоки ми не запровадимо накопичувальну систему, але в перспективі я б на це орієнтувалась. Тобто зняти частину варіативного навантаження на солідарну систему.
Отже, хай там що, але йдеться про солідарність поколінь — тих, хто працює, та пенсіонерів. Передбачається солідарність у межах одного покоління також. Йдеться про більш та менш заможних.

Тобто якийсь мінімум всім гарантується, надбавка залежна від власної діяльності, але в ніякому разі не з такими 100-кратними розривами як маємо зараз.
Плюс ввів би частину пенсії з відрахувань нащадків і тоді би відновлювалась певна справедливість, розподілялась відповідальність і був би стимул та обов'язок для багатьох плати в пенс.фонд.

Кулеба и Ермак зараз у Вашингтоні...
візит ПреЗедента 30 серпня
все буде добре, США нам допоможе
продавайте доллари (26.97) і копіть гривну...
інфа 100500

Здравствуйте .
..... ну визит , ну президент , а вдруг похлопают по плечу и скажут Крым не вернуть , договаривайтесь с Россией .

......." Очкуюсь я , Слава "......(с)

Від адміністрацій демократів не варто очікувати чогось "реального". Вони фахівці з балаканини переважно. Аби "Джавеліни" не забрали і не замінили ковдрами.

Среда снова не порадовала поклонников нацвалюты. Доллар за день подорожал на 8,5 копеек – с 26,865/26,885 до 26,95/26,97 гривен, а евро при продаже вырос сразу на 14 копеек – с 31,90/31,93 до 32,05/32,07 гривен. НБУ на рынок не выходил, хотя давление на курс гривны возросло и практически весь день спрос превышал предложение. Этим очень активно пользовались как крупные продавцы, так и спекулянты.

Ход торгов:

Спрос был активен уже с самого начала сессии и к 11 часам доллар вырос с утренних 26,865/26,885 до 26,89/26,91 гривен, а к обеду дорос и до 26,91/26,93.

Ближе к 14 часам была надежда, что спрос и предложение наконец-то окончательно будут находиться в равновесии. Но этого не произошло и уже к 15 часам курс вырос до 26,92/26,94 гривен, а завершилась сессия уровнем котировок по доллару в пределах 26,95/26,97.

Настроения участников торгов по перспективам гривны остались пессимистичными и многие уже прогнозируют завтра окончательный возврат курса к уровням в 27 гривен и выше.

Главные события 4 августа на валютном рынке:

Гривна снова просела на межбанке. Доллар подорожал с 26,865/26,885 до 26,95/26,97 гривен.

Нацбанк не выходил сегодня на межбанк.

Справочный курс НБУ на 12:00 составил 26,8958 гривны, а официальный курс на 5 августа 2021 года установлен на уровне 26,9094 гривен за доллар.


news.finance.ua

Мои таблицы:
Державний та гарантований державою борг України
Таблицы курсов USD/UAH и EUR/UAH

с 01.08 в 1,5 раза увеличили лимит цены на э/э в пиковые часы нагрузок, до 4 грн/квтч, это пи.....ц. https://www.oree.com.ua/index.php/pricectr

Куда не посмотришь везде перетягивание одеяла. Со всей ЮЗЖД собрали все полувагоны УЗ и отправили на Приднепровскую, на весь август, возить то ли окатыш, то ли уголь, кто сильнее потянет одеяло.

Имхо с такими ручниками базы для стабильного укрепления гривны нет. Базы для стабильной работы экономики нет. Взял сегодня на свежие поступления по 27,00.
Онлайн сумма по прежнему в грн, жду 26,80 )))

Нацбанк припускає зниження облікової ставки: час, умови та фактори
https://ua.news/ua/natsbank-dopuskaet-s ... y-faktory/

Нацбанк припускає зниження облікової ставки: час, умови та фактори
https://ua.news/ua/natsbank-dopuskaet-s ... y-faktory/

тогда нужно будет с покрышками идти на банковую, так совсем без денег останемся

Лонгрид об экономической ситуации от Данилишина, если кто в ФБ не читал:

Згідно з опитуванням підприємств України, проведеним Національним банком у липні 2021 року, бізнес менш позитивно оцінює поточний економічний стан своїх підприємств та перспективи їх діяльності. Рівень оптимізму, що вимірюється індексом ділових очікувань, знизився порівняно з попереднім місяцем – з 51,6 до 50,8 пунктів, що є близьким до нейтрального значення. Зниження індексу відбулося за переважною більшістю видів економічної діяльності: у промисловості – з 52,5 до 51,9 пунктів, у будівництві – з 58,1 до 55,6 пунктів, у сфері послуг – з 52,3 до 50,1 пунктів. Водночас покращилися ділові настрої підприємств торгівлі, які, втім, продовжують залишатися нижчими від нейтрального рівня (49,7 пунктів у липні порівняно з 48,2 у червні).
Незважаючи на оптимістичні очікування щодо зростання обсягів виробництва та нових замовлень, підприємства промисловості очікують зростання цін на сировину та матеріали, та, як наслідок, збільшення собівартості виробництва. Це стримує капітальні інвестиції в промисловості та визначає меншу схильність підприємств галузі до виробництва інноваційної продукції. Так, за даними Держстату, кількість інноваційно активних промислових підприємств в Україні у 2018-2020 рр. скоротилася майже вчетверо порівняно з 2016-2018 рр., а частка обсягу реалізованої ними інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції у 2020 році становила менше 1,9%, що є утричі менше, ніж у 2000-х роках (в середньому 6,3%).
Це свідчить на користь необхідності посилення державної підтримки інвестиційної діяльності вітчизняних товаровиробників та стимулювання галузей із найбільшим мультиплікативним ефектом задля досягнення максимальної віддачі на вкладений капітал та підвищення частки інноваційної продукції у промисловому виробництві.
Бюджетна сфера
За оперативними даними Держказначейства виконання загального фонду державного бюджету за доходами у липні становило 102,2%, що стало результатом перевиконання планових показників податкових та митних надходжень (на 4,2% та 0,5% відповідно). З урахуванням більших від планових власних надходжень бюджетних установ, що обліковуються за спеціальним фондом, виконання державного бюджету за доходами в цілому у липні становило 106,9% від планового значення (+5,9 млрд. гривень).
За січень-липень 2021 року виконання державного бюджету за доходами становило 107,0% (+44,6 млрд. гривень) головним чином завдяки понадплановим надходженням платежів, що контролюються податковою та митною службами (перевиконання відповідних індикативних показників надходжень за сім місяців 2021 року становило 5,2% або 26,8 млрд. гривень).
Водночас видатки за загальним фондом державного бюджету за січень-липень 2021 року становили 634,5 млрд. гривень або 92,3% від розпису звітного періоду. В результаті цього загальний фонд державного бюджету за січень-липень поточного року було виконано з дефіцитом у розмірі 50,2 млрд. гривень, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 132,4 млрд. гривень.
Одним із факторів, які визначали недотримання планових показників дефіциту державного бюджету, стало невиконання планового обсягу державних запозичень. Так, фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-липень 2021 року становили 296,7 млрд грн або 74,7% від запланованих на цей період. Зокрема, від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 235,0 млрд. гривень, у тому числі в іноземній валюті 63,5 млрд. гривень (1,8 млрд. доларів США та 418,1 млн. євро); із зовнішніх джерел залучено 59,9 млрд. гривень (в еквіваленті).
При цьому, гривневі державні запозичення у липні становили лише 20,1 млрд. гривень, що майже удвічі менше від планових платежів з обслуговування та погашення внутрішнього боргу за відповідний місяць. Натомість середньозважена вартість державних запозичень у гривні на первинному ринку у липні становила 11,66%, що є 20-місячним максимумом вартості первинних розміщень.
Низькі обсяги розміщень ОВДП на внутрішньому ринку обумовили продовження скорочення загального обсягу ОВДП в обігу, яке за тиждень становило 7,9 млрд. гривень. Найбільше скоротили вкладення в ОВДП банки (-5,6 млрд. гривень) та нерезиденти (-2,1 млрд. гривень). Натомість зріс обсяг ОВДП у власності юридичних та фізичних осіб (разом майже на 1 млрд. гривень). Відсутність активних операцій Національного банку з державними цінними паперами обумовила подальше скорочення ОВДП у його портфелі – на 1,2 млрд. гривень за тиждень та на 8,5 млрд. гривень з початку року.
Валютний ринок
Рахунок поточних операцій у 1 півріччі 2021 року був зведений із профіцитом 370 млн. доларів США, що є суттєво меншим від минулорічного значення цього показника (+4,0 млрд. доларів США). Позитивне сальдо торгівлі послугами (+2,2 млрд. доларів США у січні-червні 2021 року), передусім, транспортними, дозволило компенсувати дефіцит торгівлі товарами (-2,2 млрд. доларів США). При цьому, надходження з оплати праці (+6,6 млрд. доларів США за 6 місяців 2021 року) були дещо більшими, ніж чисті виплати доходів на користь нерезидентів (-5,4 млрд. доларів США без урахування реінвестованих доходів). Послаблення карантинних обмежень в Україні та світі прискорило збільшення витрат українців за статтею «Подорожі», обсяг яких за 6 місяців 2021 року зріс до 2,2 млрд. доларів США, що практично відповідає значенню цього показника за аналогічний період минулого року.
Надходження прямих іноземних інвестицій визначаються головним чином реінвестованими доходами іноземних інвесторів. Так, прямі іноземні інвестиції в економіку України через участь прямого інвестора в капіталі зросли за 6 місяців на 2,7 млрд. доларів США, з яких 2,3 млрд. доларів – реінвестовані доходи прямого інвестора. Водночас без урахування реінвестованих доходів інвестиції прямого інвестора в капітал підприємства прямого інвестування (430 млн. доларів США) були недостатніми навіть для компенсації відпливу коштів прямих інвесторів з підприємств прямого інвестування через боргові інструменти (-460 млн. доларів США).
Урівноважені показники платіжного балансу визначають збалансовану ситуацію на міжбанківському валютному ринку. Упродовж минулого тижня спостерігалося переважання пропозиції іноземної валюти над попитом з боку клієнтів банків на МВРУ (на 44,0 млн. доларів США в середньому за день). Це дозволило банкам збільшити купівлю іноземної валюти в позицію, компенсуючи чистий продаж валюти з позиції минулого тижня та створюючи необхідний запас на випадок відновлення підвищеного попиту клієнтів на іноземну валюту. Інтервенції Національного банку з купівлі іноземної валюти минулого тижня становили 136 млн. доларів США, з яких 56 млн. доларів США було придбано шляхом інтервенції за єдиним курсом, 80 млн. доларів США – за найкращим курсом.
Сальдо інтервенцій НБУ у 2021 році зросло майже до 1 млрд. доларів США, а міжнародні резерви – збільшились до 28,9 млрд. доларів США, що на 560 млн. доларів США більше, ніж на 1 липня 2021 року та відповідає 92% від мінімально необхідного рівня за композитним критерієм МВФ.
Фінансовий сектор
Працюючі кредити банків у червні збільшилися на 2,1% (+14,4 млрд. гривень) за рахунок збільшення як працюючих кредитів корпоративному сектору (+1,6% або 7,3 млрд. гривень), так і за рахунок кредитування фізичних осіб (+3,4% або 5,8 млрд. гривень). В контексті зниження рівня доларизації банківських активів примітним є збільшення саме гривневого портфелю працюючих кредитів, яке дозволяє компенсувати поступове скорочення (списання) кредитів, наданих банками в іноземній валюті.
Активну підтримку гривневому кредитуванню надає реалізація державних програм “Доступні кредити 5-7-9%” та “Доступна іпотека 7%”. За минулий тиждень обсяг кредитів за програмою ”5-7-9%” зріс на 1,3 млрд. гривень (до 55,8 млрд. гривень), з яких 28,6 млрд. гривень було спрямовано на антикризову підтримку оборотних коштів підприємств, 20,4 млрд. гривень – на рефінансування існуючої заборгованості та 6,9 млрд. гривень – на інвестиційні цілі. Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (46%), торгівлі та виробництва (25%) та промислової переробки (17%).
Прибуток банківської системи за 6 місяців 2021 року перевищив 30 млрд. гривень, що на 6,3 млрд. гривень або на 26,4% більше ніж за аналогічний період минулого року. Основний внесок у зростання прибутковості банківської системи України здійснили збільшення чистих процентних та комісійних витрат банків (на 31% та 28% порівняно із 1 півріччям 2020 року), а також понад як триразове зменшення обсягів відрахувань банків у резерви за активними операціями (5,4 млрд. гривень порівняно із 17,8 млрд. гривень у січні-червні 2020 року). Рентабельність капіталу банків у червні становила 28,6%, активів – 3,3%.
Ліквідність банківського сектору (коррахунки банків та депозитні сертифікати НБУ) упродовж тижня дещо скоротилася – до 210,5 млрд. гривень, проте продовжує бути майже вчетверо більшою від нормативу обов’язкового резервування (54,5 млрд. гривень). На скорочення запасу ліквідності в банківській системі основний вплив мало акумулювання коштів на казначейському рахунку Уряду в НБУ, яке перевищило позитивний внесок (у збільшення ліквідності банківської системи) від скорочення обсягу готівки поза банками.
Операції з НБУ мали обмежений вплив на ліквідність банків, зважаючи на те, що за тиждень до банківської системи надійшло лише 130 млн. гривень рефінансування на строк 84 дні за ставкою 9%. Залишок заборгованості платоспроможних банків за кредитами рефінансування НБУ становить 87 млрд. гривень, що майже у 7 разів більше, ніж на відповідну дату минулого року.
Слабка трансмісія кількісних показників операцій Національного банку з підтримки ліквідності банківської системи у показники кредитування банками реальної економіки потребує посилення уваги регулятора до питання трансмісії монетарної політики та калібрування відповідних інструментів з метою підвищення рівня забезпеченості нефінансового сектору кредитними ресурсами

zРадио тяжело читать курсивом.