airmax78 написав:.. Поговорка опять-таки в 70е появилась. Соответственно ее актуальность см выше.
встречался последние дни с руководителями крупных иностранных концернов. Говорят, что ценам таки еще придется немного отрасти, из-за чокнутой стоимости сырья - в основном нефтегаз (речь шла о полимерах и прочих композитах). Но комбинаты столкнулись с "забытым старым" эффектом - цены уперлись в спрос. И комбинатам приходится часть подорожания коммодов брать на себя - себестоимость выросла на 10%, цену подняли на 5. Также предлагают действовать нам. Но мы так не хотим. Опыт показал, что когда в кризисы мы действовали подобным макаром, клиентов больше не становилось, просто падала выручка. На рынке бетона ситуация схожа - предложение уменьшилось, терять доход никто не хочет. Просто будут меньше строить, но гривневую цену сохранят. Сильная девальвация может сильно поменять расклады, но вероятность такового расклада до весны 2022 оцениваем меньше 30%. Наши текущие действия, в отсутствии делового сезона: 1) оптимизация складских запасов, корректировка прогнозов 2) снижение долговой нагрузки, за счет уменьшения складов и прочих расходов Мы ждем стагфляции.
В продовження теми... Я(та й мої знайомі/колеги торгаші) - вже по третьому колу перебиваємо ціни Деякі позиції піднялись на 40-50% від кінця весни цього року І я(як і мої колеги) робимо так - приходять деякі позиції по "нових цінах", то ми і старі запаси перебиваємо по-новому і ще інші "ходові" речі - теж піднімаємо на +/- такий же відсоток)) А що? - ми ж то знаєм/відчуваєм, що як завтра замовити той ходовий товар, якого у нас ще є запаси на пару тижнів (може місяць), то віт теж буде швидше за все - теж дорожчи. Тому - "б'ємо на випередження!" Хоч торгівля копає "друге дно" - але що робитЬ, якщо і при старих цінах, пересічні не поспішали купувати!
zРадио написав:Я поднимаю проблему потребительского импорта с осени 2019-го, когда ревальвация ударила по локальному производителю безо всяких кризисов, на волне продолжающегося роста спроса.
Наши товары продаются только тогда, когда имеют ценовое преимущество перед более качественными европейскими. Если с помощью курса это ценовое преимущество ликвидируется, то внутреннее производство неизбежно падает. А за ним падает и занятость. Теряется экспертиза и сужается (примитивизируется) товарный ассортимент...
Я відповім, що в Європі суттєво дешевші м'ясні та молочні продукти, але не за рахунок дешевої сировини або кращих бізнес-процесів, а за рахунок значних дотацій сільгоспвиробникам. В умовах ковідної кризи сектора послуг та промисловістю, яка накривається мідним тазом під тиском високих цін на енергоносії та сировину, платити дотації сільгоспвиробникам можливо лише за рахунок збільшення держборгу, що врешті-решт завершиться кризою, подібною до Грецької, але по всьому ЄС з епіцентром в Німеччині та Нідерландах. У такому випадку від курса гривні до євро нічого не залежить. Нбу просто треба слідкувати за інфляцією та регулювати обліковою ставкою, як в підручнику написано. І треба лише дочекатися, коли популісти в Європі (Меркель, Рютте, Орбан та їм подібні) злиють самі себе в унітаз....
Я чекаю на першу дію Марлезонського балету - закритяя половини німецьких АЕС під час енергетичної кризи, на фоні якої відбуваються рекордні продажі електромобілів під кілька тисяч євро субсидії та субсидованій ціні за електрику...
Гречка 38; мука 13; масло растительное 45 ( аграрная страна -- позорище ) ( бакс всем подавай по 28 ; может хлеб за баксы будем покупать ; зачем тогда гривна нам )))
Denik написав:Я відповім, що в Європі суттєво дешевші м'ясні та молочні продукти, але не за рахунок дешевої сировини або кращих бізнес-процесів, а за рахунок значних дотацій сільгоспвиробникам. В умовах ковідної кризи сектора послуг та промисловістю, яка накривається мідним тазом під тиском високих цін на енергоносії та сировину, платити дотації сільгоспвиробникам можливо лише за рахунок збільшення держборгу, що врешті-решт завершиться кризою, подібною до Грецької, але по всьому ЄС з епіцентром в Німеччині та Нідерландах.
Пишите письмо в Еврокомиссию, что мы в Украине за вас и вашу экономическую политику переживаем. Вы дотируете сельское хозяйство, а мы наоборот на нем стараемся заработать, те установили 20% ндс на продукты питания. Потребитель вместо того чтобы отдать 20% цен на продукты сельхозпроизводителю, отдает в бюджет. А поскольку потребитель половину своих доходов тратит на еду, в бюджет получается суммы огого.
Поэтому вам грозит дефолт, а нам нет, Яресько не даст соврать.
sani_2012 написав:Гречка 38; мука 13; масло растительное 45 ( аграрная страна -- позорище ) ( бакс всем подавай по 28 ; может хлеб за баксы будем покупать ; зачем тогда гривна нам )))
Denik написав:Я відповім, що в Європі суттєво дешевші м'ясні та молочні продукти, але не за рахунок дешевої сировини або кращих бізнес-процесів, а за рахунок значних дотацій сільгоспвиробникам. В умовах ковідної кризи сектора послуг та промисловістю, яка накривається мідним тазом під тиском високих цін на енергоносії та сировину, платити дотації сільгоспвиробникам можливо лише за рахунок збільшення держборгу, що врешті-решт завершиться кризою, подібною до Грецької, але по всьому ЄС з епіцентром в Німеччині та Нідерландах.
Пишите письмо в Еврокомиссию, что мы в Украине за вас и вашу экономическую политику переживаем. Вы дотируете сельское хозяйство, а мы наоборот на нем стараемся заработать, те установили 20% ндс на продукты питания. Потребитель вместо того чтобы отдать 20% цен на продукты сельхозпроизводителю, отдает в бюджет. А поскольку потребитель половину своих доходов тратит на еду, в бюджет получается суммы огого.
Перепрошую за офтоп. Але це має відношення до експорту/імпорту. На жаль так і є. Ми платимо ПДВ на продукти харчування 20% в той час як Європа 5-7-9%. От недавно спробували зменшити ПДВ на м'ясо в живій вазі. То думаєте ціна на м'ясо після забою знизилась? Навпаки - виросла і всі м'ясопереробники пролобіювали повернення ПДВ назад до 20%. Знаєте чому? Бо вони рівно на цю різницю в ПДВ стали менш конкурентні із "чорними" бійнями бо у них зменшився податковий кредит по ПДВ і фактично вони вимушені були сплачувати ПДВ більше ніж раніше. Чому ПДВ зменшили тільки на "живе" м'ясо, але залишили незмінним на м'ясо після забою - для мене досі загадка. Адже таким чином різниця між чорними та білими забійними підприємствами суттєво знижувалась і була ймовірність, що чорні м'ясопереробники вийдуть із тіні. Але маємо, що маємо. Хотіли як краще, а вийшло як завжди... (с)
Ну і не забуваємо, що добряча частина українського харчового виробництва вже роками орієнтується виключно на експорт та повернення ПДВ і у випадку його зменшення, не факт що зможе швидко перебудуватись. Не секрет, що наприклад молочка працює майже в "0" в Україні, але "вигрібає" за рахунок експорту казеїну, масла та сухого молока. І якщо ви будете апелювати до високих цін в супермаркетах, то я рекомендую вам спочатку дізнатись відпускну ціну молочки для великих мереж супермаркетів, а вже потім робити висновки. Ви думаєте, чому у АТБ такі прибутки?
Denik написав:Я відповім, що в Європі суттєво дешевші м'ясні та молочні продукти, але не за рахунок дешевої сировини або кращих бізнес-процесів, а за рахунок значних дотацій сільгоспвиробникам. В умовах ковідної кризи сектора послуг та промисловістю, яка накривається мідним тазом під тиском високих цін на енергоносії та сировину, платити дотації сільгоспвиробникам можливо лише за рахунок збільшення держборгу, що врешті-решт завершиться кризою, подібною до Грецької, але по всьому ЄС з епіцентром в Німеччині та Нідерландах. У такому випадку від курса гривні до євро нічого не залежить
Увеличение долга - это разумная плата за развитие внутреннего производства, поскольку гарантирует вам денежный поток, которым вы и будете закрывать взятые долговые обязательства.
Неразумная плата - это увеличение долга, которое финансирует покупку чужой рыбы, а не собственной удочки.
Разложу на понятном бытовом примере: таксист Убера возит пассажиров на Тойоте Королле, зарабатывая 1200 долларов в месяц, из которых выплачивает лизинг 400 долларов в мес за автомобиль. Доходы позволяют ему увеличить размер долговой нагрузки до 700 долларов - финансисты готовы поднять лимит.
Кейс 1 - стимулирование собственного производства: таксист пересаживается с Короллы на Камри, лизинговый платеж увеличивается до 700 долларов в мес, но так как автомобиль более высокого класса, это позволяет таксисту возить пассажиров по более высокому тарифу, что увеличивает доход до 2000 долларов в мес;
Кейс 2 - стимулирование потребления чужих товаров: таксист набирает кредитов себе на новый айфон и шмот, увеличивая платежи до 700 долларов в мес, тем самым несколько повышает самооценку, "чувствует себя человеком" (буквально цитата одного из адептов дешевого импорта за дорогую гривну), но уменьшает денежный поток, поскольку доходы стабильны.
Долговая нагрузка выросла в обоих случаях, но долгосрочный эффект, а может и влияние на судьбу - радикально разные
Denik написав:Нбу просто треба слідкувати за інфляцією та регулювати обліковою ставкою, як в підручнику написано
Ну с долларовой инфляцией продовольствия в 33%, о которой я писал чуть выше по тексту, НБУ совладать не сможет, как бы ни старался. Это нужно понимать и ставить изначально выполнимые цели
Denik написав:І треба лише дочекатися, коли популісти в Європі (Меркель, Рютте, Орбан та їм подібні) злиють самі себе в унітаз.... Я чекаю на першу дію Марлезонського балету - закритяя половини німецьких АЕС під час енергетичної кризи, на фоні якої відбуваються рекордні продажі електромобілів під кілька тисяч євро субсидії та субсидованій ціні за електрику...
Тут я с вами соглашусь. Европейские политики заигрались в популизм. Атомная энергетика Германии, например, ничем перед климатом не провинилась... К слову, попалась на глаза картинка - так представляли себе немцы в 1974-м (ФРГ) будущее энергетики. Кровь из глаз, учитывая сегодняшний псевдо-экологический сюрреализм
Вести с полей, скупаюсь раз в неделю-две в продуктовом "польском" магазине без вывески для своих: Масло млековита (200 г) - 38 грн. Сыр твердый Барон - 168 грн./кг. Сыр твердый гауда Сенатор выдержанный - 190 грн./кг. Шоколад шогеттен (100 г) - 25 грн. Кофе лавацца Россо (250 г) - 73 грн. На мое ощущение - цены практически не растут.
sequence написав:
