sergiyd
В поиске наберите "Могилев кредитные союзы" и будет Вам куча ссылок.
|
|
Додано: Вів 18 січ, 2011 08:55
При введении запрета кредитные союзы потеряют свыше 2 млрд.При введении запрета кредитные союзы потеряют свыше 2 млрд. грн. вкладов
2 млрд. гривен будет выведено из кредитных союзов, если угроза МВД ликвидировать этот рынок будет воплощена в жизнь. Всеукраинская ассоциация кредитных союзов очень резко отреагировала на заявление министра МВД Анатолия Могилева о намерении "похоронить" кредитные союзы. Один из главных аргументов, который приводит ВАКС – это количество граждан, которые могут пострадать в результате ликвидации рынка кредитных союзов как такового. «Украинские кредитные союзы сегодня – это, прежде всего, 1,52 млн. граждан, которые доверили кредитным союзам миллиарды гривен своих сбережений (2,13 млрд.грн. по состоянию на 1 октября 2010 – авт.). При этом, подавляющее большинство КС (более 90%), несмотря на недавний финансовый кризис, продолжают эффективно, стабильно и прозрачно работать», - заявляет президент ВАКС Виктория Волковская. Также участники рынка крайне возмущены мнением министра, что влияние кредитных союзов на экономику – слабое, и подчеркивают, что в период финансового кризиса большинство кредитных союзов, в отличие от банков, кредитовали население. «И это при том, что в отличие от банков кредитные союзы были неоправданно лишены всякой государственной поддержки», - говорит г-жа Волковская. Вместе с тем в ассоциации не скрывают, что на рынке присутствует определенное количество кредитных союзов, которые имеют сегодня нестабильное финансовое положение и недостаточный уровень платежеспособности, а соответственно и проблемы с расчетами по обязательствам перед вкладчиками. Но реально таких кредитных союзов - 43 из 700 работающих на рынке, или около 6% от общего количества, что явно не сходится со словами министра МВД. В связи с обеспокоенностью подобными заявлениями, ассоциация разослала свое обращение в Администрацию президента, в парламент, в Кабинет министров, в Госфинуслуг и даже в МВД, требуя сначала разобраться в реальном положении дел, прежде чем делать подобные необоснованные заявления и «раскачивать» рынок и порождать панику среди граждан. При этом ВАКС считает, что кредитным союзам нужно не истребление, а Фонд гарантирования вкладов, отработанный механизм рефинансирования, законодательная реформа, а также более активная работа правоохранительных органов для противодействия мошенничеству в рядах руководителей некоторых кредитных союзов. Напомним, что 13 января 2011 года Министр внутренних дел Анатолий Могилев на заседании Верховной Рады предложил «похоронить» кредитные союзы, так как он крайне слабо влияют на экономику страны и только лишь обманывают тысячи. * Опубликовано на сайте: 17.01.11 * Источник: Деньги * Перейти: Главная › Депозиты › Новости › * Версия для печати
Додано: Вів 18 січ, 2011 19:53
Та пусть к едреным чертям ликвидируют ---------- народу деньги отдадут и в топку. Ато на фоне нормальных обществ развилось тварей которые на бабульках и дедах наживаются.
Додано: Вів 18 січ, 2011 20:56
Харьковчане объеденяйтесь. Надо их всех поймать за ручку
 и надавать по попке. 
Додано: Сер 19 січ, 2011 16:36
17.01.2011 Держфінпослуг не хоче ліквідації кредитних спілок17.01.2011 Держфінпослуг не хоче ліквідації кредитних спілок
Проблеми кредитних спілок повинні бути вирішені за допомогою комплексних заходів, ліквідація галузі — не вихід із ситуації. Про це заявив голова Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг Василь Волга, коментуючи заяву голови МВС Анатолія Могильова щодо доцільності ліквідації проблемного сектора економіки, повідомляє агентство «ЛІГАБізнесІнформ». «Ми визнаємо наявність величезних проблем і неодноразово говорили про них на всіх рівнях. Держфінпослуг бачить проблему навіть глибше міліції, оскільки ми щодня зустрічаємося з громадянами, постраждалими від недобросовісних кредитних спілок. Проблема потребує негайного вирішення і не дивно, що голова МВС виступив настільки різко», — зазначив Волга. Однак, за його словами, говорити про те, що потрібно ліквідувати проблемний сектор — неправильно для ринкової економіки і сучасної держави. «Ідея кредитних спілок хороша і успішно працює в багатьох країнах. Банки просто не в змозі забезпечити мікрокредитування, потреба в якому в Україну становить 50 млрд. гривень на рік. Але спочатку держава створила цю систему із грубими порушеннями в її суті», — підкреслив голова Держфінпослуг. За його словами, Комісією була розроблена і подана на розгляд Кабінету міністрів нова концепція розвитку кредитної кооперації, яка передбачає вирішення всіх проблемних питань. На думку Волги, необхідно вжити заходів у трьох напрямках. По-перше, провести законодавчі зміни в правилах гри для кредитних спілок, зокрема, виключити їх всеукраїнський статус. По-друге, створити Фонд гарантування вкладів громадян і по-третє, провести рефінансування, одночасно посиливши контроль з боку держави. «Нам необхідно відновлення довіри до системи кредитної кооперації, і багаторазове її розширення», — заявив голова Держфінпослуг. http://vaks.org.ua/index.php?option=com ... &Itemid=74
Додано: Сер 19 січ, 2011 17:23
Кто уже отправил требования ?Чтобы попасть в список кредиторов достаточно ли будет просто отослать требование Ратушному А.И. (которое было выложено в теме ранее) и вложить копии договора и паспорта...или необходимо ещё что-то ? Нужно ли требования отсылать в суд и главе кредитного общества..есть ли в этом смысл ?
Додано: Сер 19 січ, 2011 18:51
Ось так в законіСтаття 14. Виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника
1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.
Додано: Сер 19 січ, 2011 20:12
Колеги, мені цікаво: 1) чи сплачували ви: держмито, ІТЗ або за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство? 2) що буде за відсутності цих сплат (чи є приклади з судової практики)? 3) чи маєте реквізити для цих платежів? 4) послідовність відправки заяв: відправляти спочатку Розпоряднику майна та боржнику – ВНКТ, а потім з копіями цих листів до ОГСуду, чи одразу всім їм одночасно, одним листом з позначенням їх, як адресатів, яким направляються копіїї? 5) чи обов’язковою є наявність акту-звірки і чи регламентується чимось її необхідність? 6) чи потрібно додавати до заяви копію паспорта і копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера і чи регламентується чимось їх необхідність? На сайті http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/l ... 90884.html є роз’яснення: «...У резолютивній частині заяви необхідно попросити суд включити грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів, а також долучити до заяви копії всіх документів, якими обґрунтовується заборгованість боржника. Дуже важливим моментом цієї процедури є сплата кредитором державного мита та коштів за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі (не плутати з витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи). Варто зауважити, що Закон про банкрутство не містить нагадування про зазначені дії кредитора. Можливо, тому кредитори досить часто забувають сплатити ці платежі або й зовсім не знають про те, що це необхідно зробити. Розмір державного мита відповідно до пп. «б» ч. 2 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93 (далі – Декрет № 7-93) становить п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн. При сплаті мита у рядку «призначення платежу» необхідно зазначати: «державне мито за заяву кредитора, що звертається з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство». Звертаємо вашу увагу на цікавий нюанс. У Декреті № 7-93 міститься норма, згідно з якою кредитор сплачує за майнові вимоги. Але це недопустимо з точки зору Закону про банкрутство. Адже відповідно до цього Закону всі відносини в процедурі банкрутства є саме грошовими. Справа в тому, що зазначені норми Декрету № 7-93 є застарілими, а отже, вони не позбавляють кредитора обов'язку сплачувати це державне мито. А от щодо плати за внесення до Єдиної бази даних, то тут дещо складніше. Адже така плата не є витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Вона передбачена не Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою КМУ від 21.12.2005 р. № 1258, а Положенням про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженим наказом Мінекономіки від 11.04.2001 р. № 77. Так, відповідно до п. 6.1 цього Положення розмір плати за внесення інформації до Єдиної бази даних визначається калькуляцією Реєстраційного органу (державне підприємство «Судовий інформаційний центр», підпорядковане Вищому господарському суду України), погодженою з Адміністратором бази даних (Державний департамент з питань банкрутства). На сьогодні ця плата для кредитора, що заявляє свої вимоги до боржника в процедурі банкрутства, складає 40 грн., у тому числі ПДВ 6,67 грн. У рядку «призначення платежу» необхідно зазначати: «оплата за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство №__ (код ЄДРПОУ, назва підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство)». Отже, господарський суд може прийняти заяву кредитора про його грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство лише за умови, що кредитор сплатить державне мито та кошти за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо нього та його грошових вимог. Богдан Дутковський Юрист АФ «Є.С.Аудит»» Ось Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство Затверджено Наказ Міністерства економіки України 11.04.2001 N 77 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 травня 2001 р. за N 383/5574 6.2. Оплата за внесення до Єдиної бази даних інформації про порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється ініціюючим кредитором за рахунок оплати послуги з інформаційно-технічного забезпечення господарського процесу. 6.3. Оплата за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог здійснюється самим кредитором при поданні заяви до господарського суду.
Додано: Чет 20 січ, 2011 02:53
Вот какие Ухвалы выносил судья по предыдущему делу о банкротстве. ИТЗ не оплачено до подачи заявы. Правда, не ясно: оплачено ли держмито.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА "23" червня 2009 р. Справа № 25-32/49-09-1587 За заявою кредитора: громадянки ОСОБА_1, м. Одеса до боржника: ОСОБА_2 спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство” м. Одеса, вул. Гоголя,23; код ЄДРПОУ 34321411 про визнання банкрутом Суддя Малярчук І.А. Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2009р. порушено провадження у справі №32/49-09-1587 за заявою громадянки ОСОБА_1 про визнання банкрутом ОСОБА_2 спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3 Ухвалою підготовчого засідання від 13.05.09 р. визнано грошові вимоги громадянки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство” в сумі 233 052,06 грн., зобов’язано ОСОБА_1 подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 спілки Всеукраїнське народне кредитне товариство у офіційний друкований орган (газети “Голос України” чи “Урядовий кур`єр”) з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів, надати суду докази подачі оголошення. Згідно розпорядження Голови господарського суду Одеської області ОСОБА_4 від 29.05.09 р. за № 212-р справу №32/49-09-1587 передано судді Малярчук І.А. для подальшого розгляду. Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.09 р. суддею Малярчук І.А. прийнято справу №32/49-09-1587 до свого провадження, у зв’язку з чим їй присвоєно № 25-32/49-09-1587. 19.06.2009р. громадянин ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про визнання його конкурсним кредитором ОСОБА_2 спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство”. Приймаючи до уваги вищевикладене, заява громадянина ОСОБА_5 про визнання його конкурсним кредитором ОСОБА_2 спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство” підлягає приєднанню до матеріалів справи та розгляду в порядку ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Керуючись ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України суд, - УХВАЛИВ: 1. Приєднати заяву громадянина ОСОБА_5 про визнання його конкурсним кредитором ОСОБА_2 спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство” до матеріалів справи №25-32/49-09-1587. 2. Зобов’язати громадянина ОСОБА_5 подати до 06.07.09 р. до канцелярії господарського суду Одеської області (каб. №111) докази сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в установленому законом порядку та розмірі. Суддя Малярчук І.А.
|
|
