|
|
![]()
НИКТО ХОРОШЕГО НИ ФОНДУ НИ НБУ не скажет...ибо не за что говорить, сколько эти гады крови и нервов попили...мрази, людей до истерики довели...и по сути НИЧЕГО не сделали (даже на письменные обращения не удосужились ответить). Так что не задавай глупых вопросов, чтоб не получать грубых ответов!!! ![]() Интересное решение суда по сертификатамПохоже, сертификатчикам надо писать отказные заявления...
Справа № 712/5272/13ц Провадження № 2/712/1994/13 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 червня 2013 року м. Черкаси Соснівський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого - судді - Євтушенка П.М. при секретарі - Макаренко І. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Таврика»в особі відділення № 26 АТ «Банк «Таврика», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк»Таврика», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача, поновлення порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Позивач 29. 04. 2013 р. звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк «Таврика»в особі відділення № 26 АТ «Банк «Таврика», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк»Таврика», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача, поновлення порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії вказуючи, що 09 липня 2012 року між ним та Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" укладений договір банківського вкладу № В N002900 із видачею ощадного депозитного сертифіката на пред'явника. Відповідно до пункту 1.2 Договору у відділенні №26 в м.Черкаси АТ "Банк "Таврика" він передав Банку, а Банк прийняв від нього грошові кошти у розмірі 21700 доларів США строком розміщення до 09.01.2013 року з процентною ставкою по вкладу у розмірі 10,2 % річних, що підтверджується квитанцією № САSN 2687 від 09 липня 2012 року. Для проведення операції по пересадці кісткового мозку його онкохворої дружини, яка має тяжке прогресуюче онкозахворювання він 07.12.2012 року звернувся до Банку із заявою про дострокове закриття банківського депозиту на виконання положень п. 3.1.5. Договору та просив Банк достроково повернути йому кошти згідно умов Договору. Але замість дострокового повернення коштів у 2-денний термін, згідно умов договору банківського вкладу, в той же день, а саме - 07.12.2012 року, він отримав необгрунтовану усну відмову Банку про неможливість повернення коштів. Фактично його письмове звернення щодо повернення вкладу було проігнороване Банком, а відповідь про відмову у видачі вкладу він отримав лише в усній формі із посиланням на заборону Національного банку на повернення всіх вкладів Банку із видачею ощадних депозитних сертифікатів. Згідно з п.3.1.6. Договору, при виникненні обставин, які можуть перешкодити своєчасному виконанню Банком умов цього Договору, Банк зобов'язаний повідомити Вкладника шляхом надіслання йому письмового обґрунтування причин затримки виконання умов Договору із зазначенням терміну та умов подальшого виконання даного Договору. Однак, Банк відмовився від виконання умов договору щодо зобов'язання по достроковому поверненню вкладу позивача, а його щоденні відвідування відділення Банку на протязі 20 днів після його першого звернення із вимогою дострокового повернення вкладу ніяким чином не призводили до виконання зобов'язання Банком. Тобто, його вимогу банк залишив поза увагою, але згідно умов договору, укладаючи договір сторони домовились, що банк повертає суму вкладу на першу вимогу пред'явника сертифікату за умови письмового повідомлення банку та з урахуванням положень п. 2.9. та п. 3.1.7. Договору. Відчуваючи свою безпорадність та через спливання строку дії договору, 27.12.2012 року він повторно письмово звернутися до начальника відділення №26 АТ "Банк "Таврика", а 28.12.2012 року також до центрального офісу Банку в м.Київ із відповідними заявами із однорідною вимогою, в яких вже просив про повернення вкладу по закінченню строку зберігання вкладу у визначений договором строк - 09.01.2013р. На що листом Банку від 09.01.2013 року він отримав відповідь про те, що 20.12.2012 року АТ «Банк Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних на підставі Постанови Національного банку України від 20.12.2012 року № 548 та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення щодо запровадження строком на 3 місяці з 21.12.2012 року по 20.03.2013 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію. Також у листі Банк зазначив, що Фонд не відшкодовує кошти за вкладом, підтвердженим ощадним сертифікатом на пред'явника та не задовольняє вимог вкладників під час тимчасової адміністрації. Фактично запровадженням тимчасової адміністрації Банк обґрунтував відмову у виконанні зобов'язання Банку щодо повернення вкладу по строку закінчення. Ознайомившись із даним листом-відповіддю Банку від 09. 01. 2013 року та не знайшовши в ньому аргументованих законних підстав для відмови повернення вкладу по строку закінчення, через закінчення 09. 01. 2013 року строку дії його договору, 10.01.2013 року він повторно письмово звернувся до начальника відділення №26 АТ "Банк "Таврика" із відповідною заявою, в якій повторно просив про повернення вкладу по закінченню строку зберігання вкладу. Але листом Банку від 28.01.2013 року він отримав ідентичну відповідь-відмову Банку, що і в попередньому листі Банку від 09.01.2013 року. Також, враховуючи те, що його не влаштовувала усна відповідь-відмова Банку на його перше звернення від 07.12.2012 року щодо дострокового закриття банківського депозиту, через грубе порушення Банком умови п. 3.1.6. Договору щодо письмового повідомлення Вкладника із обґрунтуванням причин затримки виконання умов Договору, він 07.02.2013 року звернувся до начальника відділення №26 АТ "Банк "Таврика" із заявою щодо прохання надати Банком письмову відповідь на його перше звернення до Банку. На що листом від 07.02.2013 року Банк надав відповідь, в якому причину відмови дострокового закриття банківського вкладу пояснив тим, що згідно Рішення №906 від 23.11.2012 Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України в ПАТ "Банк"Таврика" з 23.11.2012 по 24.12.2012 проводилась позапланова перевірка. Згідно п.1., цього рішення Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку Україна вирішила зупинити ПАТ "Банк"Таврика" з 23.11.2012 по 24.12.2012 року здійснення окремих видів операцій, а саме, - здійснення випуску, достроковий викуп, погашення цінних паперів власного боргу, переведення в інші види зобов'язань. Тому, дострокове закриття/достроковий викуп цінних паперів власного боргу/банківського вкладу з видачею депозитного (ощадного) сертифіката на пред'явника № В N002900 від 09.07.2012 року, на думку Банку, він мав законне право не здійснювати. 20.03.2013 року Національним банком України прийнята постанова правління № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2013 року №17 про початок здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» з 21 березня 2013 року та рішення від 20.03.2013 року № 18 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Таврика». Через це, із письмовими заявами він звернувся 25 березня 2013 року до директора- розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та 27 березня 2013 року до уповноваженій особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни із проханням виплатити йому гарантовану суму відшкодування за його вкладом, розміщеним у Банку. Але листом від 05 квітня 2013 року він отримав відповідь від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відмову задоволення його заяви щодо виплати суми відшкодування за вкладом без пояснення причин, де було лише запропоновано подати заяву про включити його до реєстру кредиторів Банку з метою повернення грошових коштів. А відповідь від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни на його письмове звернення від 27 березня 2013р. до цього часу зовсім не надійшла. Як стало йому відомо після телефонної консультації на гарячій лінії ФГВФЛ після отримання листа ФГВФЛ від 05 квітня 2013 року його кредиторська вимога буде включена у 7-му (передостанню) чергу кредиторів Банку. Це у даному випадку, фактично прирівнюється до "дарування" його вкладу Банку, тому що, значна частина кредитного портфелю банку є проблемною, а станом на 1 січня 2013 кредити і заборгованість клієнтів банку "Таврика" становила всього 2 млрд. 594 млн. грн., при граничному розмірі відшкодування коштів за вкладами (по підрахункам ФГВФЛ) -1 млрд. 829 млн. грн. Тобто, на всіх кредиторів (у разі 100% погашення всіх кредитів і заборгованості клієнтів Банку) залишається всього 765 млн. грн., яких вкрай мало навіть для часткового задоволення перших черг кредиторів Банку, не кажучи вже про передостанню 7-му чергу, в яку йому запропонували написати заяву. Але, через великий емоціональний стрес, відчуваючи свою безпорадність та незахищеність свої цивільних прав, через те, що всі його вимоги банк залишав поза увагою без задоволення, та важку хворобу дружини, під впливом збігу таких тяжких обставин, щоб не втратити останню надію отримати хоч якісь копійки від вкладу після ліквідації Банку, для пом'якшення наслідків втрати коштів, але на вкрай невигідних умовах, він був змушений 10 квітня 2013 року на ім'я уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Банк «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни подати заяву із проханням включити його до реєстру кредиторів Банку. Враховуючи вищенаведене, вважає, що відмова Банку у достроковому поверненні його вкладу була незаконною та такою, що порушила його цивільні права. Доводи Банку при відмові у поверненні вкладу по строку закінчення договору, після 09.01.2013 року, є теж необгрунтованими, оскільки нерозповсюдження дії гарантій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплат за банківським вкладом по сертифікату на пред'явника, не звільняє Банк від зобов'язання відшкодувати кошти позивачу за банківським вкладом. Така відмова обмежує його право власності, та її обґрунтування суперечить не тільки умовам договору, а й законодавству. Доводи Банка про неможливість повернення банком його вкладу у зв'язку з призначенням тимчасової адміністрації вважає неспроможними, оскільки його перша вимога про повернення банківського вкладу була пред'явлена банку 07.12.2012 року, тобто за 14 днів до визнання банку неплатоспроможним Постановою Правління НБУ від 20.12.2012р. №548 та запровадження 20.12.2012 року тимчасової адміністрації на підставі відповідного рішення виконавчої дирекції ФГВФО. Лише 21.12.2012р., тобто через 15 днів після його звернення до банку з вимогою про дострокове повернення вкладу, були призупинені повноваження органів управління та органів контролю АТ «БАНК «ТАВРИКА» та призначена уповноважена особа ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації на підставі рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 20.12.2012р. № 33 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації». Банком не було належного виконання умов договору вже починаючи із 07.12.2012 року, відповідно до поданої 07.12.2012 року ним заяви до банку про дострокове припинення терміну дії вкладу. Рішення про запровадження тимчасової адміністрації у банку, було прийнято лише 20.12.2012 року, тобто, через 15 днів після його звернення. Тому посилання Банку на дані обставини є необґрунтованими. Банк мав повернути вклад за взятими Банком договірними зобов'язаннями, до введення тимчасової адміністрації, та з дотриманням вимог договору, згідно з п. 2.8 Договору. Виходячи з того, що строк дії Договору за його заявою від 07 грудня 2012 року достроково де-юре закінчився ще 12 грудня 2012 року, та де-факто 09 січня 2013 року, АТ «Банк «Таврика» йому на виконання вимог п. 1 частини 6 ст. 36 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 22 січня 2013 року через запровадження тимчасової адміністрації повинен був виплати його суму вкладу та нарахованих відсотків в межах суми відшкодування, що встановлена даним законом ( не менше 200 000 гривень). Запровадження тимчасової адміністрації не може буті перешкодою для банку щодо виконання взятих на себе зобов'язань за його договором банківського вкладу через те, що строк його договору, згідно умов Договору, скінчився 09.01.2013 року та вважає, що банк повинен був задовольнити його законну вимогу щодо повернення грошових коштів із закінченням строку дії. Нерозповсюдження дії гарантій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплат за банківським вкладом із видачею сертифіката на пред'явника, не звільняє ПАТ «Банк «Таврика» від зобов'язання відшкодувати кошти позивачу за банківським вкладом із закінченням строку дії відповідно до ч. 6 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, незаконна бездіяльність Банку та тимчасового адміністратора Банку Соловйової H.A. стосовно повернення вкладу 07.12.2012 року (достроково) та 09.01.2013 року (по строку) призвела до порушення його права на дострокове повернення вкладу в грудні 2012 року та на отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошових коштів як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами ФГВФО, з визначеною сумою у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень в зв'язку із строком закінчення Договору у період дії Тимчасовий адміністрації без подання позову до суду. З огляду на вищенаведене, вважає дії банку з відмови у видачі йому суми депозиту, починаючи із 07 грудня 2012р., протиправними, вони протиправно позбавляють його належного права вільно розпоряджатись своїми власними грошовими коштами, оскільки своєю бездіяльністю банк порушив його права, не виконавши належним чином умов договору. Отже, поверненню підлягає всього - 176 784, 46 грн., в т.ч. банківській вклад у сумі 21700 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом, що встановлений Національним банком України на дату подання позову, становитиме 173 448,10 грн. (21 700 доларів США х 7,993 грн. = 173 448,10 грн.) та сума нарахованих та не сплачених відсотків за період із 01 листопада 2012р. по 09 січня 2013р. - 3 336,36 грн. Просить суд визнати дії ПАТ "Банк "Таврика" в частині відмови у достроковому поверненні суми вкладу по договору банківського вкладу № В N002900 в період з 07.12.2012 року по 20.12.2012 року незаконними. Визнати дії тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни в частині відмови у поверненні суми вкладу договір банківського вкладу № В N002900 при закінченні строку зберігання вкладу в період з 09.01.2013 року по 20.03.2013 року незаконними. Визнати дії ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни в частині відмови у виплаті гарантованої суму відшкодування за вкладом по договору банківського вкладу № В N002900 після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку незаконними. Визнати не чинним рішення ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни стосовно не включення ОСОБА_1, до списку вкладників ПАТ "Банк "Таврика", які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (до 200 000, 00 гривень). Поновити строк на внесення відповідних змін стосовно включення ОСОБА_1 до списку вкладників ПАТ "Банк "Таврика", які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (до 200 000, 00 гривень) та виплати суми гарантування вкладів з визначеною сумою у розмірі 176 784,46 гривень, вважаючи його не пропущеним. Зобов'язати ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйову Наталію Анатоліївну, внести відповідні зміни стосовно включення ОСОБА_1, до списку вкладників ПАТ "АКБ "Базис", які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (до 200 000, 00 гривень). Зобов'язати ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйову Наталію Анатоліївну, передати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, список з включенням ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Банк "Таврика", який має право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з визначеною сумою у розмірі 176 784,46 гривень, про що письмово повідомити ОСОБА_1. Відповідно до ст. 202, 233 ПК України, визнати не дійсною заяву ОСОБА_1 від 10.04.2013 року, стосовно включення до реєстру кредиторів ПАТ "Банк "Таврика" та зобов'язати ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйову Наталію Анатоліївну, внести зміни до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Банк "Таврика" та виключити, ОСОБА_1, із черги задоволення вимог кредиторів ПАТ "Банк "Таврика" (відповідно до ст.216 ПК України). В судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали, просили його задовольнити. Представник відповідача ПАТ «Банк «Таврика» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник третьої особи просить справу розглянути в його відсутність, заперечував проти позову та просив в його задоволенні відмовити. Надав суду заперечення, яке приєднане до матеріалів справи. Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк»Таврика» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що 09 липня 2012 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" укладений договір банківського вкладу № В N002900 із видачею ощадного депозитного сертифіката на пред'явника. Відповідно до пункту 1.2 Договору у відділенні № 26 в м. Черкаси АТ "Банк "Таврика" ОСОБА_1 передав Банку, а Банк прийняв від нього грошові кошти у розмірі 21700 доларів США строком розміщення до 09.01.2013 року з процентною ставкою по вкладу у розмірі 10,2 % річних, що підтверджується квитанцією № САSN 2687 від 09 липня 2012 року. Договір банківського вкладу є реальним і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 ЦК України). Дана стаття дає визначення поняттю публічний договір: публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Виходячи з вищезазначеного, вкладник за договором банківського вкладу є споживачем банківських послуг. Відповідно захист його прав як споживача регламентовано Законом України №1023 від 12.05.91р. «Про захист прав споживачів», та відповідними нормами Цивільного кодексу України. Відповідно до п.3.1.7. Договору Банк зобов'язується повернути вклад на першу вимогу пред'явника сертифіката відповідно до умов п.3.3.4. та з урахуванням п.2.9. цього Договору. Відповідно до п.3.3.4 Договору, при достроковому припиненні дії договору з метою дострокового подання ощадного (депозитного) сертифікату до погашення, письмово повідомити банк. Письмову заяву пред'явник сертифікату подає до Банку у двох примірниках не пізніше ніж за 2 робочих дні (не враховуючи дату отримання заяви банком) до дати переказу коштів на поточний рахунок пред'явника сертифіката, відкритий у банку. Один примірник заяви з відміткою банку про отримання повертається пред'явнику сертифіката. У цьому випадку, кошти, зараховані на поточний рахунок пред'явника сертифіката який відкрито у банку, можуть бути видані в готівковій формі, або переказані в безготівковій формі за розпорядженням пред'явника сертифіката на інший рахунок не раніше, ніж через 5 робочих днів після їх зарахування. Для проведення операції по пересадці кісткового мозку його онкохворої дружини, яка має тяжке прогресуюче онкозахворювання він 07.12.2012 року звернувся до Банку із заявою про дострокове закриття банківського депозиту на виконання положень п. 3.1.5. Договору та просив Банк достроково повернути йому кошти згідно умов Договору. Але замість дострокового повернення коштів у 2-денний термін, згідно умов договору банківського вкладу, в той же день, а саме - 07.12.2012 року, він отримав необгрунтовану усну відмову Банку про неможливість повернення коштів. Фактично його письмове звернення щодо повернення вкладу було проігнороване Банком, а відповідь про відмову у видачі вкладу він отримав лише в усній формі із посиланням на заборону Національного банку на повернення всіх вкладів Банку із видачею ощадних депозитних сертифікатів. Згідно з п. 3.1.6. Договору, при виникненні обставин, які можуть перешкодити своєчасному виконанню Банком умов цього Договору, Банк зобов'язаний повідомити Вкладника шляхом надіслання йому письмового обґрунтування причин затримки виконання умов Договору із зазначенням терміну та умов подальшого виконання даного Договору. Однак, Банк відмовився від виконання умов договору щодо зобов'язання по достроковому поверненню вкладу позивача, а щоденні відвідування позивачем відділення Банку на протязі 20 днів після його першого звернення із вимогою дострокового повернення вкладу ніяким чином не призводили до виконання зобов'язання Банком. Тобто, вимогу ОСОБА_1 банк залишив поза увагою, але згідно умов договору, укладаючи договір сторони домовились, що банк повертає суму вкладу на першу вимогу пред'явника сертифікату за умови письмового повідомлення банку та з урахуванням положень п. 2.9. та п. 3.1.7. Договору. Відчуваючи свою безпорадність та через спливання строку дії договору, 27.12.2012 року позивач повторно письмово звернутися до начальника відділення №26 АТ "Банк "Таврика", а 28.12.2012 року також до центрального офісу Банку в м.Київ із відповідними заявами із однорідною вимогою, в яких вже просив про повернення вкладу по закінченню строку зберігання вкладу у визначений договором строк - 09.01.2013р. На що листом Банку від 09.01.2013 року отримав відповідь про те, що 20.12.2012 року АТ «Банк Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних на підставі Постанови Національного банку України від 20.12.2012 року № 548 та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення щодо запровадження строком на 3 місяці з 21.12.2012 року по 20.03.2013 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію. Також у листі Банк зазначив, що Фонд не відшкодовує кошти за вкладом, підтвердженим ощадним сертифікатом на пред'явника та не задовольняє вимог вкладників під час тимчасової адміністрації. Фактично запровадженням тимчасової адміністрації Банк обґрунтував відмову у виконанні зобов'язання Банку щодо повернення вкладу по строку закінчення. Ознайомившись із даним листом-відповіддю Банку від 09.01.2013 року 10.01.2013 року позивач повторно письмово звернувся до начальника відділення № 26 АТ "Банк "Таврика" із відповідною заявою, в якій повторно просив про повернення вкладу по закінченню строку зберігання вкладу. Але листом Банку від 28.01.2013 року отримав відповідь-відмову Банку, ідентична з попередньою від 09.01.2013 року. 07.02.2013 року позивач звернувся до начальника відділення №26 АТ "Банк "Таврика" із заявою щодо прохання надати Банком письмову відповідь на його перше звернення до Банку. На що листом від 07.02.2013 року Банк надав відповідь, в якому причину відмови дострокового закриття банківського вкладу пояснив тим, що згідно Рішення № 906 від 23.11.2012 Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України в ПАТ "Банк"Таврика" з 23.11.2012 по 24.12.2012 проводилась позапланова перевірка. Згідно п.1. цього рішення Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України вирішила зупинити ПАТ "Банк"Таврика" з 23.11.2012 по 24.12.2012 року здійснення окремих видів операцій, а саме, - здійснення випуску, достроковий викуп, погашення цінних паперів власного боргу, переведення в інші види зобов'язань. Тому, дострокове закриття/достроковий викуп цінних паперів власного боргу/банківського вкладу з видачею депозитного (ощадного) сертифіката на пред'явника № В N002900 від 09.07.2012 року, на думку Банку, він мав законне право не здійснювати. 20.03.2013 року Національним банком України прийнята постанова правління № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2013 року №17 про початок здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» з 21 березня 2013 року та рішення від 20.03.2013 року № 18 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Таврика». Через це, із письмовими заявами позивач звернувся 25 березня 2013 року до директора- розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та 27 березня 2013 року до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни із проханням виплатити йому гарантовану суму відшкодування за його вкладом, розміщеним у Банку. Але листом від 05 квітня 2013 року він отримав відповідь від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відмову задоволення його заяви щодо виплати суми відшкодування за вкладом без пояснення причин, де було лише запропоновано подати заяву про включення його до реєстру кредиторів Банку з метою повернення грошових коштів. А відповідь від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни на його письмове звернення від 27 березня 2013р. до цього часу зовсім не надійшла. Як зазначив позивач в судовому засіданні, його кредиторська вимога включена у 7-му (передостанню) чергу кредиторів Банку. Але через великий емоціональний стрес, відчуваючи свою безпорадність та незахищеність свої цивільних прав, через те, що всі його вимоги банк залишав поза увагою без задоволення, та важку хворобу дружини, під впливом збігу таких тяжких обставин, щоб не втратити останню надію отримати хоч якісь копійки від вкладу після ліквідації Банку, для пом'якшення наслідків втрати коштів, але на вкрай невигідних умовах, позивач був змушений 10 квітня 2013 року на ім'я уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Банк «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни подати заяву із проханням включити його до реєстру кредиторів Банку. У відповідності з п.1 ч. І ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб. Згідно ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Виходячи з вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору. Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання. Статтею 1060 Цивільного кодексу України, яка застосовується до депозитних вкладів в силу статті 1058 цього ж Кодексу, визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Відповідно до ст. 1065 ЦК України, ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. Відповідно до п. 3.1.5 договору, при закінченні строку зберігання вкладу банк зобов'язується повернути пред'явнику сертифіката суму вкладу та суму нарахованих процентів. У відповідності з ч. 1. З ст. 1058 ПК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Частиною 2 ст. 1060 ПК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Згідно положень ст. 1066 ПК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Однак, як вбачається з наданих листів та матеріалів справи на сьогоднішній день кошти позивачу не повернуті. Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.З ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Приписами п.п. 1,3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлені пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюються на зобов'язання банку, зокрема щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких скінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом. Тобто Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб) передбачено належне виконання Банком грошових зобов'язань перед вкладниками за договорами, строк по яким скінчився відповідно до умов цивільно-правового договору. Зважаючи на те, що строк дії договору закінчився 09 січня 2013 року банк повинен був виплатити позивачу суму вкладу та нарахованих відсотків в межах суми відшкодування, що встановлена даним законом. Згідно положень ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Таким чином, запровадження тимчасової адміністрації не може бути перешкодою для банку щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором банківського вкладу позивача через те, що строк договору скінчився 09.01.2013 року, а тому банк повинен був задовольнити закону вимогу ОСОБА_1 щодо повернення грошових коштів із закінченням строку дії. Нерозповсюдження дії гарантій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплат за банківським вкладом із видачею сертифіката на пред'явника, не звільняє ПАТ «Банк «Таврика» від зобов'язання відшкодувати кошти позивачу за банківським вкладом із закінченням строку дії відповідно до ч. 6 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Однак, грубо порушуючи умови договору, норми та вимоги цивільного законодавства, до теперішнього часу, банк суму вкладу не повернув, зобов'язання по поверненню вкладу за договором вкладу не виконав. Незаконна бездіяльність Банку та тимчасового адміністратора Банку Соловйової H.A. стосовно повернення вкладу призвела до порушення права позивача на дострокове повернення вкладу в грудні 2012 року та на отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошових коштів як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами ФГВФО, з визначеною сумою у розмірі 200 000 гривень в зв'язку із строком закінчення Договору у період дії Тимчасової адміністрації. Отже, поверненню підлягає всього - 176 784, 46 грн., в т.ч. банківській вклад у сумі 21700 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом, що встановлений Національним банком України на дату подання позову, становитиме 173 448,10 грн. (21 700 доларів США х 7,993 грн. = 173 448,10 грн.) та сума нарахованих та не сплачених відсотків за період із 01 листопада 2012р. по 09 січня 2013р. - 3 336,36 грн. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,209,212- 215, 218 ЦПК України, ст..ст. 524, 526, 610, 612, 1058, 1060,1061 ЦК України, Законом України „Про банки та банківську діяльність", Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд, - В И Р І Ш И В: Позов задовольнити. Визнати дії ПАТ "Банк "Таврика" в частині відмови у достроковому поверненні суми вкладу по договору банківського вкладу № В N002900 в період з 07. 12. 2012 року по 20. 12. 2012 року незаконними. Визнати дії тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни в частині відмови у поверненні суми вкладу договір банківського вкладу № В N002900 при закінченні строку зберігання вкладу в період з 09. 01. 2013 року по 20. 03. 2013 року незаконними. Визнати дії ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни в частині відмови у виплаті гарантованої суму відшкодування за вкладом по договору банківського вкладу № В N002900 після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку незаконними. Визнати не чинним рішення ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни стосовно не включення ОСОБА_1 до списку вкладників ПАТ "Банк "Таврика", які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (до 200 000, 00 гривень). Поновити строк на внесення відповідних змін стосовно включення ОСОБА_1 до списку вкладників ПАТ "Банк "Таврика", які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (до 200 000, 00 гривень) та виплати суми гарантування вкладів з визначеною сумою у розмірі 176 784,46 гривень, вважаючи його не пропущеним. Зобов'язати ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйову Наталію Анатоліївну, внести відповідні зміни стосовно включення ОСОБА_1, до списку вкладників ПАТ "АКБ "Базис" (???), які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (до 200 000, 00 гривень). Зобов'язати ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйову Наталію Анатоліївну, передати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, список з включенням ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Банк "Таврика", який має право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з визначеною сумою у розмірі 176 784,46 гривень, про що письмово повідомити ОСОБА_1. Визнати не дійсною заяву ОСОБА_1 від 10. 04. 2013 року, стосовно включення до реєстру кредиторів ПАТ "Банк "Таврика" та зобов'язати ліквідатора ПАТ "Банк "Таврика" Соловйову Наталію Анатоліївну, внести зміни до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Банк "Таврика" та виключити ОСОБА_1 із черги задоволення вимог кредиторів ПАТ "Банк "Таврика". Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни до Спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір по 883,92 грн. Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. Головуючий: підпис Євтушенко П.М. ![]() Никак не пойму почему Соловьева Н.А. не пошла на этот суд?
![]() Re: ТаврикаЯвно СЕРТФИКАТ собственной персоной... Он свои ранние посты поудалял, но цитаты остались. Не знаю, будет ли Соловьева&Co затевать аппеляцию (вероятно будет), но с первой победой СЕРТФИКАТА можно поздравить! З.Ы. to СЕРТФИКАТ. Судя по инфе в профиле - сегодня ведь были на форуме... Похвастались бы успехами, что-ли... Востаннє редагувалось Merzkaya Gnida в Чет 26 вер, 2013 18:28, всього редагувалось 2 разів.
![]() апеляция на сертификатыАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/2305/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27,55 Євтушенко П.М. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі: головуючого Бондаренко С. І. суддів Новіков О. М. , Дмитренко М. І. при секретаріБражнюк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_6 на заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 20 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ПАТ «Банк «Таврика» в особі відділення № 26 АТ «Банк «Таврика», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача, поновлення порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и л а : В квітні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк «Таврика» в особі відділення № 26 АТ «Банк «Таврика», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача, поновлення порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії. Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2013 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення районного суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно повернути апелянту, а провадження у справі закрити. Відповідно до вимог ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення (за формою і змістом передбаченим ст.229 ЦПК України) може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення відповідно до ст.231 ЦПК України без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Встановлено, що відповідачем, а саме уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_6, заява про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2013 року не подавалась і рішення з цього приводу відсутнє. За таких обставин апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_6 на заочне рішення необхідно повернути відповідачу та рекомендувати останній, при необхідності, скористатися своїм правом та подати заяву про перегляд заочного рішення до Соснівського районного суду м. Черкаси. Керуючись ст.297, 317 ЦПК України, колегія суддів, - у х в а л и л а : Апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_6 на заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 20 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ПАТ «Банк «Таврика» в особі відділення № 26 АТ «Банк «Таврика», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача, поновлення порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії - закрити. Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_6 на заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 20 червня 2013 року - повернути відповідачу. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів. ![]() Re: ТаврикаХотя есть отмеченный участником Kiev21 нюанс в виде банка Базис... Прикол в том, что Базис фигурирует не только в части решения, но и в описании искового требования:
|
|