Когда начнется обвал нереальных цен на жилье в Киеве? 2014

Сергій Власенко

Деколи читаю коментарі деяких представників "диванної сотні" про те, що хтось мало чогось зробив (мало надав допомоги військовим, нічого не зробив для АТО, "допоміг на 500 тисяч? це для нього (них) копійки, міг би і більше"). Чомусь пригадав одну достатньо давню історію до якої мав певну дотичність.

Один мій товариш на початку 2000-их купив квартиру в Києві в старому будинку. Він був власником середньої компанії та відносно не погано заробляв. Купивши квартиру, зробив ремонт не лише в квартирі, а й в під"їзді: замінив в будинку вхідні двері, поставив домофон, якого там ніколи не було, поставив квіти на першому та другому поверсі, поремонтував сходи тощо. За для справедливості повинен зазначити, що оскільки він купив квартиру на другому поверсі, а будинок був чотириповерховий, то ремонт на 1 та 2 поверсі трошки (реально трошки) відрізнявся від ремонту, який він зробив на сходових клітинах 3 та 4 -го поверхів. Не кажу про те, що жодна людина не поцікавилась тим, а скільки ж треба йому повернути грошей (хоча він і не чекав цього і навіть не думав про це), жодна людина не сказала "дякую". Навпаки, на наступний день, вхідні двері були зламані, домофон побитий (як потім випадково з"ясувалось, це зробив один п"яничка, який жив в цьому будинку, бо "по п"яні" не зміг скористатись домофоном і виломав двері разом із домофоном), а в квіти на першому поверсі, вибачте, нас..ли. Після того, як мій товариш поміняв домофон та повторно роздав всім картки, цей домофон теж зламали. А після цього бабусі біля під"їзду (я чув це особисто) почали говорити: "От падлюка, накрав грошей, нам кинув копійки, собі зробив реальний ремонт, а нам нічого і ще й відмовляється третій раз ставити домофон". Ось така історія. А товариш мій жодної копійки ніколи не крав. Працював, "як проклятий". Будував свій бізнес "з нуля". Ніколи не мав відношення до державних грошей. Трудовий колектив ним пишався і до сих пір пишається. Правда з того будинку він виїхав. За місто. В приватний будинок.

[1]

Вы тоже можете попытаться трудоустроиться в ДТЭК директором по развитию: представив ему инвестиционный план строительства 1000 ТП и сетей для подключения всех новостроев Украины.

Я не амбициозен.
Но поменять на рынке всё просто. Если можно законодательно обязать застройщика отдавать 15% построенного жилья, то можно так же просто отменить это обязательство и обязать Киевэнерго выкупать построенные ТП. Дико? не рыночно? может быть. Но закон есть закон.

Вы тоже можете попытаться трудоустроиться в ДТЭК директором по развитию: представив ему инвестиционный план строительства 1000 ТП и сетей для подключения всех новостроев Украины.

Я не амбициозен.
Но поменять на рынке всё просто. Если можно законодательно обязать застройщика отдавать 15% построенного жилья, то можно так же просто отменить это обязательство и обязать Киевэнерго выкупать построенные ТП. Дико? не рыночно? может быть. Но закон есть закон.

Можно. В киеєнерго нет денег. Что делать?

Можно. В киеєнерго нет денег. Что делать?

У покупателя нет денег , что делать ? Ваши фантазии ?
Насколько я помню вы иксперд по вопросу "что делать" покупану .
Проведите аналогию .

Вы тоже можете попытаться трудоустроиться в ДТЭК директором по развитию: представив ему инвестиционный план строительства 1000 ТП и сетей для подключения всех новостроев Украины.

Я не амбициозен.
Но поменять на рынке всё просто. Если можно законодательно обязать застройщика отдавать 15% построенного жилья, то можно так же просто отменить это обязательство и обязать Киевэнерго выкупать построенные ТП. Дико? не рыночно? может быть. Но закон есть закон.

Сейчас не такого чтобы -"отдавать 15% построенного жилья". http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/page3

Стаття 40. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного
пункту

1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання
коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту
встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього
Закону.

2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у
відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у
створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених
частиною четвертою цієї статті.

3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту
полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта
будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету
коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
{ Частина третя статті 40 набирає чинності з 1 січня 2013 року -
див. підпункт 3 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" цього
Закону }

4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного
пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних
органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів
державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної
культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та
доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових,
дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів,
господарських споруд, розташованих на відповідних земельних
ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється
за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній
ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або
зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або
природного характеру;

об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою
підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату
Європи 2012 року з футболу ( 357-2010-п ), за рахунок коштів
інвесторів;

9) об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів
енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів
дорожнього сервісу);
{ Частину четверту статті 40 доповнено пунктом 9 згідно із Законом
N 4570-VI ( 4570-17 ) від 22.03.2012 }

10) об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення
ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній
індустріальних парків, учасників індустріальних парків.
{ Частину четверту статті 40 доповнено пунктом 10 згідно із
Законом N 5018-VI ( 5018-17 ) від 21.06.2012 }

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури
населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом
місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом
місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку
інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості
будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами,
державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються
витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення
будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж,
влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і
споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта
не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами
і правилами, вона визначається на основі встановлених органом
місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної
потужності.

6. Встановлений органом місцевого самоврядування для
замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури
населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової
участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури
населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом
відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва
об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2)

4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва
об'єкта - для житлових будинків.

7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати
від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі
здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або
нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень,
у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку
інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а
також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього
Закону.

8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного
пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації
органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення
договору про пайову участь та доданих до нього документів, що
підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними
показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку
інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів,
сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним
договору про пайову участь. { Частину восьму статті 40 доповнено
абзацом другим згідно із Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від
20.11.2012 }

9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури
населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів
з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до
прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової
участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного
пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта
будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за
графіком, що визначається договором.
{ Абзац сьомий частини дев'ятої статті 40 набирає чинності з 1
січня 2013 року - див. підпункт 3 пункту 1 розділу V "Прикінцеві
положення" цього Закону }

10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку
інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися
виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та
соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

То прогон аирмакса.

[1]

Вы тоже можете попытаться трудоустроиться в ДТЭК директором по развитию: представив ему инвестиционный план строительства 1000 ТП и сетей для подключения всех новостроев Украины.

Я не амбициозен.
Но поменять на рынке всё просто. Если можно законодательно обязать застройщика отдавать 15% построенного жилья, то можно так же просто отменить это обязательство и обязать Киевэнерго выкупать построенные ТП. Дико? не рыночно? может быть. Но закон есть закон.

Можно. В киеєнерго нет денег. Что делать?

Смешно. У Киевэнерго нет денег? Значит и Киевэнерго нет , в принципе.
Найти другую компанию, которая примет на баланс ТП бесплатно и будет продавать жильцам дома э/э по более низкому тарифу. Или выкупит эту ТП, обеспечив себя доходом на 30 лет вперёд, как минимум.

Можно. В киеєнерго нет денег. Что делать?

У покупателя нет денег , что делать ? Ваши фантазии ?
Насколько я помню вы иксперд по вопросу "что делать" покупану .
Проведите аналогию .

Ну судя по такой логике покупана законом нужно обязать купить жилье И тогда у него появятся деньги на выкуп. Все просто, правда?

[1]

Сержик. Давайте о амортизации. Тоесть Вы признаете что в размере амортизации прибыли нет?

Давайте. Можете ловить на слове. Я утверждаю, что у компании, которая бесплатно получила актив, есть доход ( дополнительная прибыль как разница между продажной ценой и себестоимостью) в размере, равном амортизации этого дополнительного актива.
А для тех, кто до сих пор упирается-простой пример.
Вам дали бесплатно авто для перевозки грузов. Кто больше будет иметь прибыли в кармане через 3 года: тот кто купил авто или тот, кто получил его бесплатно, при условии, что объём перевозок и тариф были у всех одинаковы?

Смешно. У Киевэнерго нет денег? Значит и Киевэнерго нет , в принципе.
Найти другую компанию, которая примет на баланс ТП бесплатно и будет продавать жильцам дома э/э по более низкому тарифу. Или выкупит эту ТП, обеспечив себя доходом на 30 лет вперёд, как минимум.

Вам самому не смешно?
ОТКУДА эта компания будет брать э/э по более низкому тарифу???

ЗЫ. Подскажите как энергоснабжающая компания может обойти энергорынок?
Что-то я не слышал о прямых покупках электроэнергии у АЭС и ГЭС.

ТЭС, ТЭЦ, ГАЭС, надеюсь, понятно почему не подходят для дешевизны?

Сергій Власенко

Деколи читаю коментарі деяких представників "диванної сотні" про те, що хтось мало чогось зробив (мало надав допомоги військовим, нічого не зробив для АТО, "допоміг на 500 тисяч? це для нього (них) копійки, міг би і більше"). Чомусь пригадав одну достатньо давню історію до якої мав певну дотичність.

Один мій товариш на початку 2000-их купив квартиру в Києві в старому будинку. Він був власником середньої компанії та відносно не погано заробляв. Купивши квартиру, зробив ремонт не лише в квартирі, а й в під"їзді: замінив в будинку вхідні двері, поставив домофон, якого там ніколи не було, поставив квіти на першому та другому поверсі, поремонтував сходи тощо. За для справедливості повинен зазначити, що оскільки він купив квартиру на другому поверсі, а будинок був чотириповерховий, то ремонт на 1 та 2 поверсі трошки (реально трошки) відрізнявся від ремонту, який він зробив на сходових клітинах 3 та 4 -го поверхів. Не кажу про те, що жодна людина не поцікавилась тим, а скільки ж треба йому повернути грошей (хоча він і не чекав цього і навіть не думав про це), жодна людина не сказала "дякую". Навпаки, на наступний день, вхідні двері були зламані, домофон побитий (як потім випадково з"ясувалось, це зробив один п"яничка, який жив в цьому будинку, бо "по п"яні" не зміг скористатись домофоном і виломав двері разом із домофоном), а в квіти на першому поверсі, вибачте, нас..ли. Після того, як мій товариш поміняв домофон та повторно роздав всім картки, цей домофон теж зламали. А після цього бабусі біля під"їзду (я чув це особисто) почали говорити: "От падлюка, накрав грошей, нам кинув копійки, собі зробив реальний ремонт, а нам нічого і ще й відмовляється третій раз ставити домофон". Ось така історія. А товариш мій жодної копійки ніколи не крав. Працював, "як проклятий". Будував свій бізнес "з нуля". Ніколи не мав відношення до державних грошей. Трудовий колектив ним пишався і до сих пір пишається. Правда з того будинку він виїхав. За місто. В приватний будинок.

Ну это ему повезло попасть в подъезд, где все соседи такие таф кастомерс (жлобы), которые платят исключительно за то, за что они должны платить. А известно, что ремонт в подъезде должен делать ЖЭК - ему за это деньги платят в тарифе на СДПТ, и дверь с домофоном - тоже ЖЭК должен ставить. А если у кого-то лишние деньги - то это его проблемы. Но если уже взялся делать ремонт и поставил дверь с домофоном - то будь любезен - следи и поддерживай за свой счет. У тебя ж денех много.