Frant написав:Bobua Cам придумав? Чи з божою поміччю? :mrgreen:
"інтрига однако" :-)
Faceless написав:Faceless Пон 23 бер, 2015 11:05
Bobua написав: Bobua написав:Про підприємців (припускаю, що вони є такими ж всюди на Землі):
Жаль, нема тут Захара, що б розповів вам, як живуть і де скупляються багаті люди 
... Беркута? :-) Але навіщо розповідати мені? Я не маю бажання багато тратити (зокрема й на житло). Хочу менше працювати й (після злету $) менше заробляти гривень. Для мене цінним є вільний час. Книги. Подорожі. Не м2. Не мотлох. І я наводив витяг зі статті в поважному тижневику. Якщо там є помилки, то доречним буде писати скарги їм напряму... ;-)
 Bobua написав:Мо малі квартири непридатні для великої купи речей? Але навіщо та купа? От в поході я несу наплічник зі спорядженням, які в сумі мають бути легші 7(літо)-8кг. І туди входить: і чистий одяг, і теплий, і водонепроникний, і набір для сну в холоді й під дощем, та ще й грам 600 дрібноти, та грам 500 електроніки. Додатково -- їжа (4кг щотижня докупити). І якщо з цим можна ходити й жити в горах місяць (а мо й більше), то чому вдома мають бути сотні кг мотлоху???? Який дратує так само як і нав'язувані надспоживання, надпрацьовитість і відповідна їм нестача часу.
Справді, це ж одно й те саме - жити в горах та серед цивилізації. Ходити місяцями в одніх кофтині/светрі, затертому й запраному, одних черевиках на всі сезони, обходитись без побутової техніки і т.п. Щоправда, ще треба б знайти таку роботу, де б поділялися ваші погляди на побут. Ніхто не сперечається, що вижити можна й з арсеналом туриста. Питання - нащо так жити 
О. І Ви любите сприймати чужі слова бажаним для себе чином. Втім, це масове явище, тому не переймайтесь ;-) То скільки ж на Вашу думку потрібно кв.м. (чи куб.м) для зберігання міського набору речей і якою має бути його маса? Особливо для людей які не мають авто (і не хочуть мати) й у випадку розповзання Мордору зможуть забрати лише ручну поклажу... Крім того, особисто мені є неприємною вимушена необхідність тікати від інфляції в товари трив.зберігання. Як і будь-який інший примус. Навіть якщо я можу переконати себе в потрібності товару. А зайві речі то й взагалі дратують. І вже будьте певні, що я не хочу стати таким нещасним зомбі як показане в фільмі "шопоголік" (найстрашніше, що я з нього запам'ятав: грошей хронічно нема, а нові чи майже нові речі були зібрані в сміттєві пакунки й викинуті). І тим більше я не хочу додаткових "дорогоцінних" кв.м. для тимчасового зберігання всього того непотребу. І сумно читати фін.новини про стурбованість фінансистів, щодо падіння купівельної активності (повсюди в світі). От чому ЦЕ їх турбує, а проблеми довкілля – ні? Чому вони так затято намагаються змусити людей до надспоживання? І починають панікувати коли люди своїм спокоєм і помірністю самі знижують інфляцію до нуля. Влада починає пищати, що хоче 2-3% щорічної інфляції $... Підло то якось.
 Bobua написав:Відтак, я просто не хочу квартиру в Києві, бо то зусебіч неприємно...
Так з цього б і починали.
Це висновок з аналізу житлового ринку (спотвореного надмірною централізацією в країні). Якби на місці Києва з'явилось Торонто або Івано-Франківськ (з його вдвічі дешевшим житлом і значно красивішою архітектурою), то точка зору могла би бути трохи іншою :-) А чому починати треба з висновку?
 Bobua написав:надмірна працьовитість. Її нав'язують зусебіч як беззаперечну "чесноту". І вона таки буде неминуча для вищеописаного надспоживання
І де ви її бачили, тут надпрацьовитість, в Україні?
У світі й в Україні є скінченна кількість праці. Бо кількість споживання обмежена не лише здатністю до самовідтворення у планети, а й суто людськими скромними можливостями (чит. "Чуму Мідаса" Ф. Пола, бо вона переконливо доводить, що якщо зробити надспоживання обов'язковим, то люд починає і його ненавидіти). Десь так 100 років тому встановили 8-год. "раб.день". Відтоді у світі (майже всюди) суттєво зросла продуктивність праці. Підступне запитання: якою має бути тривалість раб.дня нині? :-) Відтак, дізнавшись про рівень безробіття в Україні (= кожна третя працездатна людина), я роблю висновок що 2/3 працездатних (працюючі) таки явно перепрацьовують, бо для решти працездатних (1/3) справжньої, сучасної праці вже не зостається... Як закономірний наслідок -- малі зарплати працюючим і задороге житло були скупчень місць праці (зокрема й у столиці), бо за таких умов з трудовим ресурсом панькатись роботодавці не будуть (завжди є заміна, і конкуренція маси працівників навіть не за кращі умови й оплату, а просто за місце! Тобто -- нездорова конкуренція). Докладніше в темі: "що таке працьовитість і навіщо вона нині".
 Bobua написав:Ох недарма надпрацьовитість захищена законом щонайменше двічі (людина може взяти лише 15 неоплач.днів на рік та й ті зі згоди наймача;
Звільнитися ніхто не заважає.
Слушно. Але чи не здається Вам, що в цивілізованому суспільстві мали би існувати й проміжні варіанти між цими крайностями КЗпП (40годин/тиждень ... ????? ... 0год/тждн). На вибір працівника. От, напр., я радо працював би тільки половину року. А другу половину віддав би іншій людині. І це вже було би на одного безробітного менше. Крім того, більший кадровий резерв у підприємства і більше спеціалістів з досвідом у країні. Наслідок: стійкіше, здоровіше суспільство... І, власне кажучи, якби у нас були рівномірний поділ праці по країні і як наслідок справедливіші ціни на винайм житла (відповідні до рівня зарплат) і наймані працівники могли би легко його здобувати (як то є у цивілізованому світі), то навіть неповний робочий рік бездоганно узгоджуватиметься з ринком житла (якщо він не надто роздутий новобудовами) бо в середньому кількість людино-днів не зміниться.
 Bobua написав:і від людини вимагають якийсь неймовірний стаж для пенсії, замість того, щоб робити її пропорційною до пенсійних відрахувань;
Це виказує у вас повне нерозуміння принципів існуючої пенсійної системи. Не подобається стаж - будь ласка, забезпечуйте свою старість самотужки. Тим, хто потім буде фінансувати вашу пенсію, насправді, однаково, які там у вас були внески. Необхідний стаж - лиш параметр, що регулює кількість пенсіонерів, які доведеться на момент утримувати платникам податків. Формуйте власний пенсійний фонд, і не будете залежати від цієї, по суті, соціальної допомоги людям похилого віку.
До речі, про "самостійно". А чи можна відмовитись від численних відрахування до ПФ (на роботі, у валютообміні...)? Бо інакше то якась дивна " самостійність"... Внески здавати, а від закономірного результату відмовитись... А ще от подумайте: в попередньому абзаці Ви пропонували звільнитись всім тим людям, які просто хочуть працювати менше. Гаразд. Але навіть якщо вивільнити таким способом право на працю іншим людям (щоби ті теж набували пенс.стажу), то в результаті мін.необхідного пенс.стажу вже не буде у обох груп (кожна працюватиме ~ половину часу працездатності)... То може все-таки щось не так саме з ринком праці й житла, з ПФ, якщо людина повинна як проклята, як галерний раб сидіти в цій матриці, в цій нездоровій системі координат безвилазно й не може почергово ділити працю і плату за житло біля неї з іншими людьми навіть за власним бажанням? Може мало би бути інакше: легко й швидко звільнив місце праці й житло, гарно й вдосталь перепочив, легко й миттю повернувся або знайшов іншу працю й житло (відповідні до своїх здібностей) в бажаному місці....... отримав належну пенсію в старості.
 Bobua написав:. І найкращим майбутнім було би повне використання ресурсу існуючого міського житла з поступовою його заміною на зелені зони.
"Зелені зони" - не резинові. Пропоную вам для прикладу порахувати, яку площу займав би Київ, якби все його населення жило б у малоповерхових будинках, оточених зеленими зонами.
Ви неуважні. Я припускав, що децентралізація в Україні + дистанційна праця + справедливіший розподіл звичайної праці = колись та призведуть до детройтського або подібного йому сценарію. Але краще, що це відбулось повільніше аніж у Детройті. Щоби будинки були використані до кінця. Аж до передаварійного стану :-) Замість вмирати пустими й надихати владу на залучення імігрантів з одночасним обмеженням їх громадянських прав. А частину будинків можливо варто буде й ремонтувати, бо ж не всі вони є мерзенно-моторошними прямокутними паралепіпедами...
 Bobua написав:В Україні кожна третя працездатна людина є безробітною. Або, іншими словами: двоє працездатних (і я…) вкрали право на працю у третього
Ніхто нічого не вкрав, бо не можна вкрасти те, чого не було і те, що людині не належало. Це зветься конкуренція. У тваринному світі цей "третій" або змінює ареал проживання, де конкуренція менше, або гине. І найцікавіше, що справедливішого принципу, ніж цей, створений природою, людство не спромоглося запропонувати. Натомість цивілізація або розтягує цей процес на довгий час, або змушує перших двох працювати за трьох, щоб утримувати "третього" неробу.
Щодо Вашого потрійного заперечення: хто такий "ніхто" і що то за річ така під назвою "нічого", яку він буцімто "не крав"? ;-) І як то доводить що він не крав щось інше, відмінне від того "нічого"? І навіть якщо й не крав той "ніхто", то його протилежність ("всі"!) таки могли щось красти... Можливо навіть несвідомо... Але якщо насправді Ви так хотіли відбілити всіх працюючих, а то просто дивна особливість сх.слов'янських мов (спотворені задля керування людьми?) повстала проти Вас, то: 1) Див. вище в дописі. 2) Також почитайте в Конституції про право людей на працю :-) 3) І до речі, Ви щойно самі визнали, що навіть з економічної точки зору вигідніше дати право працю всім працездатним, аніж марнувати свій час та свої податки на їх утримання ;-)
+
ЕКОНОМІКА 2012-06-05 09:20 Маркіллі Пол Третя промислова революція: цифрові технології змінять виробництво до невпізнанності
...
але на EuroMold не експоновано жодного обладнання, що його обслуговують люди в робах. Зала за залою наповнені безліччю бездоганно чистого американського, азійського та європейського виробничого оснащення – неймовірно автоматизованого. Чоловіки й жінки обслуговують його, здебільшого сидячи перед моніторами комп’ютерів. Молотка на виставці ви не знайдете.
...
Змінюються також і матеріали, що їх використовують у виробництві. Наприклад, композиційні речовини – з вуглецевого волокна – витісняють сталь і алюміній у багатьох виробах: від гірських велосипедів до авіалайнерів. А колись виготовленням займатимуться не машини, а мікроорганізми, генетично виведені для такої роботи.
Усе на заводах майбутнього керуватиметься розумнішим програмним забезпеченням. Цифрові технології справлять не менш революційний вплив на виробництво, ніж на інші сфери, які стали цифровими, такі як офісне обладнання, телекомунікації, фотографія, музика, видавнича справа й кіно. Наслідки цієї революції не обмежаться великими виробниками; у них насправді з’явиться привід для хвилювання, адже більшість із майбутніх тенденцій дасть карти в руки дрібним та середнім фірмам і приватним підприємцям. Запускати нові продукти стане легше й дешевше. Нині вже створюються онлайн-спільноти, які пропонують 3D-принтування та інші виробничі послуги – щось на кшталт Facebook. І це новий феномен, який можна назвати соціальним виробництвом.
Дозволимо собі зауважити, що наслідки всіх цих змін сягнуть масштабів третьої промислової революції. Перша почалась у Великій Британії наприкінці XVIII століття – з механізації текстильної індустрії. У наступні десятиліття використання машин для виробництва (замість ручної праці) поширилося в усьому світі. Друга промислова революція зародилася в Америці на початку ХХ століття зі складального конвеєра, що започаткував епоху масового продукування.
Виробництво стає цифровим, і насувається третя велика революція. Вона дасть змогу випускати продукти в менших кількостях економічніше й гнучкіше – і вкладати куди менше праці завдяки новим матеріалам, абсолютно новим технологіям, таким як 3D-принтери та прості у використанні рОботи. А в інтернеті можна знайти нові спільні виробничі послуги. Цикл майже завершено – від масового продукування ми переходимо до набагато більш індивідуалізованого. Це, своєю чергою, не виключено, поверне деякі робочі місця заможним країнам, які давно втратили їх на користь тих, що розвиваються.
Але я не розумію: як оте "менше праці" узгоджуватиметься з суч. перенаселеним світом і повсюдним нав'язуванням працьовитості (починаючи з дитячих казок). От будуть, і вже скоро (і всюди) ті "неймовірно автоматизовані виробництва". Там працюватиме дрібка спеціалістів (починаймо шукати, куди приткнули свої дипломи гарвардів і єлів :-), бо відчуваю, що ті роб.місця будуть не для всіх). Але куди подінеться решта людства?
І мені таки дійсно цікаво: якою має бути частка безробітних (50, 70, 90, 99%...) щоби решта працездатних (працюючі) забили на сполох? Щоби з'явилось відчуття, що система нестійка? Чи для цього конче треба потрапити в ту групу "непотрібних" людей? Ні, звісно ж безробітні не голодуватимуть (чит.книгу "Гладіатори за Законом" Ф. Пола і С. Корнблата). І у них навіть житло буде. Не найкраще (як-от супер-розумні будинки, бо такі будуть монополізовані і надаватимуться лише контрактним працівникам, і після звільнення їх одразу виселяють...), але терпиме (типу хрущиків... у покинутих районах...) та ще й безкоштовно ;-) Та власне вже й нині є якесь соц.житло в США для їхніх бідняків судячи зі статті англ.вікі про поріг бідності (16% населення =44млн.людей нижче порогу бідності, який у них на члена сім'ї становить, в перерахунку за паритетом.купівел.спроможності=2.25 на купівельну здатність доларів в Україні в ~2011-2013рр., ~ 2600$/рік; а станом на 3.15р. маю відчуття що коеф зріс аж до 5...)
Але от мені чомусь не хочеться щоби майже все суспільство було перетворене на якихось люмпенів. Незалежно від того в якій його частині (чи навіть за межами) доведеться жити. Бо відчуваю, що життя те буде незатишним, неспокійним...
Хіба зможе планета жити мирно, якщо значна частина її населення буде відлучена від сучасного життя? Навіть якщо те населення годувати й поселити в безкоштовне житло. От Ви як хочете квартиру в Києві: • заробити й купити втридорога? • чи купити за справедливу ціну? • чи отримати її як милостиню в якомусь гетто для жебраків?
Напр., якби от вже зараз почали продавати та ще й дешево термояд.генератори ("генератори Россі") і якби вже існував спосіб відведення зайвого тепла від планети (без зменшення рівня її освітленості), то навряд чи людству від того стане краще. Бо деякі нації можуть не схотіти вимирати мирно. Істерика Аль-Каїди і т.п., Московії і їх ностальгія за середньовіччям вже очевидні. Чи розумно було би загнати відстаючих у глухий кут, обнуливши ціни на енергоносії? Так, вони швидко булькнуть на дно. Але кого потягнуть за собою? Бо, напр., Україну буде жаль...
— Аренда жилья обойдется в 400—1000 евро в зависимости от площади квартиры и ее месторасположения. Если покупать жилье в элитном доме — также порядка тысячи евро за квадрат.
А тем временем 450км юговосточнее падение цен продолжается... Еще месяц назад мы радовались первым реальным предложениям в диапазоне 30...35, как уже предложение в этом диапазоне составляет максимум.
Ориентировочное падение по максимумам предложения составляет на сегодня 47,5--->32,5, т.е. 30...35%
— Аренда жилья обойдется в 400—1000 евро в зависимости от площади квартиры и ее месторасположения. Если покупать жилье в элитном доме — также порядка тысячи евро за квадрат.
По поводу 1000 евро за квадрат в элитном доме - гон в чистом виде. Даже далеко не в элитном доме и прилично от центра - все равно гон.
Bobua чем-то мне ваш обширный пост навеял вот это: "Одна старуха от чрезмерного любопытства вывалилась из окна, упала и разбилась. Из окна высунулась другая старуха и стала смотреть вниз на разбившуюся, но от чрезмерного любопытства тоже вывалилась из окна, упала и разбилась. Потом из окна вывалилась третья старуха, потом четвертая, потом пятая. Когда вывалилась шестая старуха, мне надоело смотреть на них, и я пошел на Мальцевский рынок, где, говорят, одному слепому подарили вязаную шаль." (Д. Хармс)
Bobua написав:Ви любите сприймати чужі слова бажаним для себе чином.
Звідки такий висновок?
Bobua написав:То скільки ж на Вашу думку потрібно кв.м. (чи куб.м) для зберігання міського набору речей і якою має бути його маса? Особливо для людей які не мають авто (і не хочуть мати) й у випадку розповзання Мордору зможуть забрати лише ручну поклажу...
В принципі житло - це не тільки, і навіть не в першу чергу склад "мотлоху", як ви описуєте. Площа визначається не тільки об"ємом речей у власності а й уявленнями про комфортне проживання, складом сім"ї, характером занять/роботи. Жити все життя з розрахунку на розповзання Мордору - досить сумнівна життєва позиція.
Bobua написав:Крім того, особисто мені є неприємною вимушена необхідність тікати від інфляції в товари трив.зберігання.
Це не вимушена необхідність, це лише один з варіантів.
Bobua написав:А зайві речі то й взагалі дратують.
Важко не погодитись. Але перелік потрібних речей - річ вельми суб"єктивна.
Bobua написав:І вже будьте певні, що я не хочу стати таким нещасним зомбі як показане в фільмі "шопоголік" (найстрашніше, що я з нього запам'ятав: грошей хронічно нема, а нові чи майже нові речі були зібрані в сміттєві пакунки й викинуті).
Хіба вас хтось в цьому переконує чи за те агітує? Та й щодо фільму, ніби речі продали на розпродажу й так розрахувалися з боргами. Та й ви описуєте психічний розлад, до чого тут це.
Bobua написав:І сумно читати фін.новини про стурбованість фінансистів, щодо падіння купівельної активності (повсюди в світі). От чому ЦЕ їх турбує, а проблеми довкілля – ні? Чому вони так затято намагаються змусити людей до надспоживання? І починають панікувати коли люди своїм спокоєм і помірністю самі знижують інфляцію до нуля. Влада починає пищати, що хоче 2-3% щорічної інфляції $... Підло то якось.
Чого їх це турбує - бо фінансистів турбують питання фінансів, ось і все. Що аме підлого тут ви бачите? Чого стурбовані - бо зниження купівельної активності означає погіршення економічного стану всіх суб"єктів, падіння загального рівня доходів, погіршення рівня життя більшості. 2-3% щорічної інфляції є тим оптимальним рівнем, за якого підтримується рівень споживання, і не виникає схильності до його скорочення заради накопичень. І саме тому дефляція є дуже небезпечним для економіки явищем.
Bobua написав:Якби на місці Києва з'явилось Торонто або Івано-Франківськ (з його вдвічі дешевшим житлом і значно красивішою архітектурою), то точка зору могла би бути трохи іншою
Не знаю, до чого тут Торонто, а щодо І-Франковська - так, було б симпатичніше. Щоправда, з часом він перетворився б у той же Київ, бо то закономірно. Київ теж не завше виглядав так я к сьогодні.
Bobua написав:У світі й в Україні є скінченна кількість праці. Бо кількість споживання обмежена не лише здатністю до самовідтворення у планети, а й суто людськими скромними можливостями (чит. "Чуму Мідаса" Ф. Пола, бо вона переконливо доводить, що якщо зробити надспоживання обов'язковим, то люд починає і його ненавидіти). Десь так 100 років тому встановили 8-год. "раб.день". Відтоді у світі (майже всюди) суттєво зросла продуктивність праці. Підступне запитання: якою має бути тривалість раб.дня нині?
Почну трохи здалеку, щодо питання скінченності рівня споживання й ресурсів. В певному розумінні ви праві - щодо того, що модель постійного нарощування споживання є незбалансованою й врешті-решт призводить до криз, виснаження ресурсів та знищення довкілля. Якби людські цінності були інші, якби людям не був притаманний необмежений ріст бажань, а відповідно й потреб, загальна економічна модель була б гармонійнішою й перпективнішою. Але є одна, але велика проблема - людскій природі, принаймні на даному еволюційному етапі, притаманна оця ненажерливість у потребах та рівні споживання. Тож весь баланс системи тримається на тому, що продуктивність праці збільшуватиметься, за рахунок НТП, за рахунок того ж НТП збільшуватимуться доступня для використання ресурси, а періодичні кризи "охолоджуватимуть" перегріту систему та "відкочуватимуть" її назад, щоб потім знову наздогнати втрачене, але вже з ширшими можливостями. І повернемося до вашого питання: яка має бути тривалість робочого дня? Я вважаю, що тривалість нікому нічого не винна. Для кожної окремо взятої людиниця оцінка буде суб"єктивною. Коли вже ви цікавитеся цим питанням, то можете коротко ознайомитися з тими ж теоріями маргіналістів, та зокрема питанням граничної корисності вільного часу. Тож все залежить від суб"єктивної оцінки людиною цінності свого вільного часу та цінності тих благ. що вона може здобути, жертвуючи своїм часом. Ще ніби Кейнс (може помиляюсь, трохи забув) якось вів мову, що робочий час може бути скорочений до 15 годин на тиждень до 2030. Але як бачимо, після певного періоду посилення році соціальних ідей у політиці, ролі профспілок, робочий день скоротився з 12 годин і більше до 8, але наразі він знов має тенденцію до збільшення. Як на мене. це якраз пов"язане з тим, що люди у свої масі свій вільний час цінують менше за ті блага, що можуть за нього отримати.
Bobua написав:Відтак, дізнавшись про рівень безробіття в Україні (= кожна третя працездатна людина), я роблю висновок що 2/3 працездатних (працюючі) таки явно перепрацьовують, бо для решти працездатних (1/3) справжньої, сучасної праці вже не зостається...
В принципі, ви не одинокі у таких поглядах. Наприклад, у Франції був подібний досвід, де за рахунок зменшення тривалості робочого тижня спромоглися зменшити рівень безробіття. Але тут є кілька нюансів: 1) Є певний рівень безобіття, який не вийде ліквідувати в принципі, так званий природній. Це відома економічна категорія. 2) Певна частина безробітних фактично і не входять до складу потенційної робочої сили, є категорія людей, які в принципі не бажають працювати. Іждивенці так би мовити. 3) Ви оцінюєте рівень безробіття в самий розпал кризи, його високій рівень - логічний наслідок, але тимчасовий.
Bobua написав:Як закономірний наслідок -- малі зарплати працюючим і задороге житло були скупчень місць праці (зокрема й у столиці), бо за таких умов з трудовим ресурсом панькатись роботодавці не будуть (завжди є заміна, і конкуренція маси працівників навіть не за кращі умови й оплату, а просто за місце! Тобто -- нездорова конкуренція).
Тут у вас якась логічна помилка. Зменшення навантаження на працівника, наприклад, через зменшення тривалості робочого тижня, викличе ще більше зменшення зарплат. І не лише житло, а взагалі все стане для пересічного ще більш недоступним. А чим тут конкуренція нездорова - я не бачу. Звичайна собі конкуренція.
Bobua написав:Докладніше в темі: "що таке працьовитість і навіщо вона нині".
Це де?
Bobua написав:Але чи не здається Вам, що в цивілізованому суспільстві мали би існувати й проміжні варіанти між цими крайностями КЗпП (40годин/тиждень ... ????? ... 0год/тждн). На вибір працівника. От, напр., я радо працював би тільки половину року.
Професії з роботою вахтовим методом вам у поміч. Або сезонні роботи, наприклад у сільському господарстві. Щодо ж вільного вибору працівника вільного графіку роботи - то далеко не у всіх галузях (точніше - у меншості) це доцільно й ефективно. Взаємозамінність людей і більшості випадків неповна, дуже часті подібні "ротації" шкодять ефективності роботи. Те, про що ви кажете, доцільно (мало того - і використовується!) у торгівлі, низькокваліфікованих роботах.
Bobua написав:І, власне кажучи, якби у нас були рівномірний поділ праці по країні і як наслідок справедливіші ціни на винайм житла (відповідні до рівня зарплат) і наймані працівники могли би легко його здобувати (як то є у цивілізованому світі), то навіть неповний робочий рік бездоганно узгоджуватиметься з ринком житла (якщо він не надто роздутий новобудовами) бо в середньому кількість людино-днів не зміниться
Те, що за більш рівномірного "розподілу праці", був би більш рівномірний і розподіл населення, і відповідно цін на нерухомість по містах - вірно. І саме ця нерівномірність зумовлює, в першу чергу, високий рівень цін на нерухомість у Києві. Але повірте, децентралізація влади - це ще найменший з факторів, який до цього приводить. Щодо цін на винайм житла - то вони якраз і визначаються рівнем місцевих доходів, і власне це дуже конкурентний ринок, проблеми з орендою як такої немає. Щодо "навіть неповний робочий рік бездоганно узгоджуватиметься з ринком житла" ви дуже помиляєтеся, та й до кількості людино-днів це відношення не має. Особливо "якщо він не надто роздутий новобудовами" - якщо він не роздутий новобудовами, то буде ще більш недоступним.
Bobua написав:До речі, про "самостійно". А чи можна відмовитись від численних відрахування до ПФ (на роботі, у валютообміні...)? Бо інакше то якась дивна " самостійність"... Внески здавати, а від закономірного результату відмовитись...
Знову ж таки, тут проглядає ваше нерозуміння солідарної пенсійної системи. Якщо мову вести не про формальність, а про фактичний стан речей, то ваші відрахування сьогодні ніяк не створюють перед вами у ПФ зобов"язань. Ви просто "ділитеся" з поточними пенсіонерами.
Bobua написав:А ще от подумайте: в попередньому абзаці Ви пропонували звільнитись всім тим людям, які просто хочуть працювати менше. Гаразд. Але навіть якщо вивільнити таким способом право на працю іншим людям (щоби ті теж набували пенс.стажу), то в результаті мін.необхідного пенс.стажу вже не буде у обох груп (кожна працюватиме ~ половину часу працездатності)...
Я взагалі пропоную розглядати пенсію від солідарного державног ПФ як соціальну допомогу з рядом обмежень. Пенсія - це проблема самої людини, а не якогось там ПФ. В кількох темах я якось досить детально розписував свої пропозиції. зараз не буду повторюватись та й це не по темі гілки.
Bobua написав:То може все-таки щось не так саме з ринком праці й житла, з ПФ, якщо людина повинна як проклята, як галерний раб сидіти в цій матриці, в цій нездоровій системі координат безвилазно й не може почергово ділити працю і плату за житло біля неї з іншими людьми навіть за власним бажанням? Може мало би бути інакше: легко й швидко звільнив місце праці й житло, гарно й вдосталь перепочив, легко й миттю повернувся або знайшов іншу працю й житло (відповідні до своїх здібностей) в бажаному місці....... отримав належну пенсію в старості.
Це мрія, чи утопія. Якщо все так просто й легко, й вдосталь відпочив, і працював скільки захотів - як це в"яжеться з "отримав належну пенсію в старості"? Ну от уявіть - нехай візьмемо тривалість життя 75 років, вихід на пенсію в 60, самостійне життя з 20. Людина собі "просто-легко, не напружуючись, вдосталь відпочиваючи" протягом 40 років працювала фактично 20. Інші 20 років "повноцінно відпочивала", але фінансувалося те з заробленого в ті 20 років. Ще й накопичити на пенсію треба на 15 років (а якщо мова про солідарний ПФ - то віддати ще більше, і сподіватися що наступне покоління буде не менш відповідальним та з не гіршим рівнем доходів). Якщо взяти існуючий рівень тривалості робочого дня, треба за 20 років активної роботи заробити на 55 років. Тобто, якщо уявити що прожитковий мінімум відповідає достойному рівню життя, треба заробляти 2,75 цих прожиткових мінімуми. І тут ви ще висуваєте пропозицію скоротити робочий день та робочий тиждень. Тобто ваші доходи впадуть відповідно скороченню робочого часу. А треба якось забезпечити бажаний рівень, тож треба ще більш підвищити свою продуктивність праці. Звичайно, похвально, але як бачимо, дохід пересічного не набагато більший за один цей мінімум. Ріст продуктивності праці втричі (уявімо що це реально) збільшить доходи втричі але відповідно збільшить рівень цін і вартість "прожиткового мінімуму" (не відповідно, але суттєво) + продуктивність праці висока, виробляємо/надаємо послуг багато - а кому? - маємо обмеження росту. Неможливо влаштувати таку халяву у масових масштабах.
Bobua написав:Я припускав, що децентралізація в Україні + дистанційна праця + справедливіший розподіл звичайної праці = колись та призведуть до детройтського або подібного йому сценарію.
Поясніть, що таке Детройтський сценарій. Я під ним розумію повний занепад міста, надзвичаний рівень злочинності, відтік населення і дефолт муніципалітету. Якщо до цього має привести децентралізація та справедливий розподіл - я краще буду за централізацію та несправедливий розподіл.
Bobua написав:Щоби будинки були використані до кінця. Аж до передаварійного стану Замість вмирати пустими й надихати владу на залучення імігрантів з одночасним обмеженням їх громадянських прав.
Звучить якось сумно. Заради чого жити в будинках у передаварійному стані?
Bobua написав:А частину будинків можливо варто буде й ремонтувати, бо ж не всі вони є мерзенно-моторошними прямокутними паралепіпедами...
Або зносити й будувати нові.
Bobua написав:Щодо Вашого потрійного заперечення: хто такий "ніхто" і що то за річ така під назвою "нічого", яку він буцімто "не крав"? І як то доводить що він не крав щось інше, відмінне від того "нічого"? І навіть якщо й не крав той "ніхто", то його протилежність ("всі"!) таки могли щось красти... Можливо навіть несвідомо... Але якщо насправді Ви так хотіли відбілити всіх працюючих, а то просто дивна особливість сх.слов'янських мов (спотворені задля керування людьми?) повстала проти Вас, то: 1) Див. вище в дописі. 2) Також почитайте в Конституції про право людей на працю 3) І до речі, Ви щойно самі визнали, що навіть з економічної точки зору вигідніше дати право працю всім працездатним, аніж марнувати свій час та свої податки на їх утримання
Дивно, що ви не зрозуміли у моїй цитаті. Якщо хтось втратив робоче місце, бо програв у конкуренції - це не крадіжка, а "природні відбір". І все. Щодо Конституції - право на працю НЕ означає обов"яку її надати. Те саме з правом на житло. Безробітному не заборонено працювати. Де масе - його проблеми. Щодо третього - де це я визнав? Це дуже дискусійне питання, і тут треба співставити: надати їм роботу шляхом скорочення тривалості робочого дня, наприклад = знизити рівні ЗП для всіх; або фінансувати частину безробітних та стимулювати їх самостійно створювати робочі ісця за рахунок відрахувань з доходів тих хто працює. Ще врахуйте те, що я писав про безробіття вище. Однозначнох відповіді ще нема на це питання.
Bobua написав:Але я не розумію: як оте "менше праці" узгоджуватиметься з суч. перенаселеним світом і повсюдним нав'язуванням працьовитості (починаючи з дитячих казок). От будуть, і вже скоро (і всюди) ті "неймовірно автоматизовані виробництва". Там працюватиме дрібка спеціалістів (починаймо шукати, куди приткнули свої дипломи гарвардів і єлів , бо відчуваю, що ті роб.місця будуть не для всіх). Але куди подінеться решта людства?
Не ви перший задаєте це питання. Можливо - вимре. Але й сама статт, взагалі то, теж утопічна.
Bobua написав:І мені таки дійсно цікаво: якою має бути частка безробітних (50, 70, 90, 99%...) щоби решта працездатних (працюючі) забили на сполох? Щоби з'явилось відчуття, що система нестійка? Чи для цього конче треба потрапити в ту групу "непотрібних" людей?
Нащо їм бити на сполох, система сама себе збалансує міграцією, зниженням рівня доходів і ЗП і відповідно зниженням беробіття, ростом робочих місць та ростом самозайнятості.
Bobua написав:Ні, звісно ж безробітні не голодуватимуть (чит.книгу "Гладіатори за Законом" Ф. Пола і С. Корнблата). І у них навіть житло буде.
Будь ласка, не треба єдиним аргументом висувати наукову фантастику.
Bobua написав:Хіба зможе планета жити мирно, якщо значна частина її населення буде відлучена від сучасного життя?
Скоріш за все вони одне одного винищать. І все почнеться спочатку.
Bobua написав:От Ви як хочете квартиру в Києві: • заробити й купити втридорога? • чи купити за справедливу ціну? • чи отримати її як милостиню в якомусь гетто для жебраків?
Я не бачу відмінності між п.1 і 2. Ціна справедлива за визначенням, бо є продавець і є покупець, причому і тих і тих багато - це не монополія.
Я конечно читаю уже лет 37 и до сих пор много, да и сам писатель но такие масштабные по объему и интеллектуальному напряжению дискуссии на форуме выпадают из моего attention span. Согласен с Максом.
alexandrslob Я смотрю Вы рады паническим настроениям, во первых, социально незащещенные слои населения получают субсидию , и пересмотр субсидий и размеров сейчас проходит довольно таки легко..Так что не надо ля-ля... А для тех кто годами не платил а сейчас начал чесаться за то, что выгонят на улицу, так это по моему уже более адекватные меры, почему кто-то платит исправно,а кто-то канючит при одинаковых доходах....
Яркий пример - знаю ноющего коллегу с долгами по коммуналке овер 5000 грн, и говорит как я заплачу, сидя при этом с айфоном и тусящий каждую пятницу...
Так что пора все таки отвыкать получать все на халяву и за это ниче не будет.По другому менталитет народа кроме как "страхом" не перевоспитать.
Frant написав:Bobua Cам придумав? Чи з божою поміччю? :mrgreen:
Замість вмирати пустими й надихати владу на залучення імігрантів з одночасним обмеженням їх громадянських прав.
І як то доводить що він не крав щось інше, відмінне від того "нічого"? І навіть якщо й не крав той "ніхто", то його протилежність ("всі"!) таки могли щось красти... Можливо навіть несвідомо...
