|
|
Додано: Вів 13 вер, 2016 10:57
Да ну, Вам выписку по кредитке предоставили в июне (июле)?
Додано: Вів 13 вер, 2016 10:58
Даже мой майский платеж от 27.05 банк не подтвердил.
Востаннє редагувалось Wise в Вів 13 вер, 2016 11:02, всього редагувалось 1 раз.
Додано: Вів 13 вер, 2016 11:00
Нет. А кому банк дал выписки по кредиткам в июне?
Додано: Вів 13 вер, 2016 11:13
Причём тут - знаю не знаю, по условиям договора обязаны предоставить выписку и согласно ней уже выполнять обязательный платеж. И вообще огласить правила могли бы за три месяца, а не играть в молчанку и кормить мифическими дополнительными реестрами... Хотя о чём это я - есть закон, какие такие правила, в законе про прогашение кредитки ничего не сказано!!!
Додано: Вів 13 вер, 2016 11:15
Vorlon, самоуверенность - причина многих бед...
Я знал свои долги по кредитке и погасил еще 23.05, но видимо где-то ошибся в копейках (хоть и заплатил с запасом) и получил блок всего. Проплатил возможный долг со штрафами во все дыры, на транзитник банка, в НБУ, а толку? Выписку не дают... Так что причина всех блоков одна - денег нет! Это и подтверждает представитель ФГВ на этой ветке  И все крупные вклады болканули из-за малейшей зацепки.
Додано: Вів 13 вер, 2016 11:20
Re: МИХАЙЛІВСЬКИЙ БАНКРОТ
как про это можно узнать? на оф. запросы банк не отвечает уже четвертый месяц.
Додано: Вів 13 вер, 2016 11:22
про суды и 50 на 50 часть №1ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про відкриття провадження в адміністративній справі 26 серпня 2016 року м. Київ№ 826/13129/16Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 доФонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії , ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі суд зазначає наступне. Вирішуючи питання щодо підсудності даного спору адміністративному суду, суд зазначає наступне. Згідно позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 16.02.2016 року у справі № 21-484а15 на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Згідно статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Проте, суд вважає за доцільне відступити від правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 року у справі № 21-484а 15 з огляду на наступне. Висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вищевказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку ГПК України. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Неплатоспроможність визначена також частиною 1 вищевказаного Закону як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності. З системного аналізу викладеного слідує, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку ГПК України. Проте, що в даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказаний Закон є спеціальним, яким врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Системний аналіз норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дає підстави суду дійти до висновку, що в даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, в силу положень статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства. Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство в Господарському суді. Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі Постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким в свою чергу не передбачено порушення справи про банкрутство в Господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин не підлягає і як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження у справі. Крім того, пунктом 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані висновки кореспондуються з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в листі № 992/11/14-14 від 25.07.2014. Враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 року у справі № 21-484а15 та вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства. З урахуванням викладеного вище, суд визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі. Керуючись ст.ст. 104-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - УХВАЛИВ: 1. Відкрити провадження в адміністративній справі. 2. Призначити судовий розгляд справи на 11 жовтня 2016 року о 11:30 год. 3. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, зал судового засідання № 214. 4. Залучити до участі у вирішенні справи в якості третьої особи: ПАТ "Банк Михайлівський". 5. Явку повноважних представників сторін визнати обов'язковою. 6. Витребувати від позивача: - власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; - всі докази, якими позивач обґрунтовує позов. 7. Запропонувати відповідачам подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідачів. Суддя В.І. Келеберда Додаток на адресу відповідача: позовна заява з додатками на _________аркушах. Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;  знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератори: Ірина_, ShtormK, Модератор
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
