Еміграція, заробітчанство

Я не знаю, что должно такого человека сподвигнуть вернуться. Разве что принудительная депортация.

Отмена шары по жилью, медицине, проезду и т. п.
Могу привести много примеров, приведу только один. Моя арендаторша жила со взрослым ребенком (призывного возраста). Работала руками на производстве. У нее были два ТВ, большой телефон и недорогая аренда. Сейчас живет одна в комнате с подругой, работает и, если снимут полностью социал, будет в минусе. Спрашивала сколько стоит моя трешка, хотела заработать денег, вернуться и выкупить (потом в трешку попал снаряд, она сгорела с ее вещами, вопрос отпал).

В Европе арифметика сходится только для работящей семьи. Один работающий на простых работах вытянуть в плюс с украинским уровнем жизни уже не может. Если у всех моих знакомых (40+) в Европе забрать их шаровую комнатку и заставить платить реальные деньги за аренду и медстраховку, ни один не сможет жить лучше, чем жил в Украине.
У меня полно совсем обратных примеров - все знакомые кто переехали - никто соц помощь не берет, все снимают и еще остается. Про уровень жизни - даже смешно сравнивать.

С цифрами, пожалуйста, не верю, если не айти и не супер інженер.[/quote]
Нагадало

Які Вам треба докази? Знайомі всі в ІТ.
Напишіть будь-ласка по пунктам, як і по чому Ви порівнюєте рівень життя?

У меня полно совсем обратных примеров - все знакомые кто переехали - никто соц помощь не берет, все снимают и еще остается. Про уровень жизни - даже смешно сравнивать.

С цифрами, пожалуйста, не верб, если не айти и не супер инженер

Нагадало

Які Вам треба докази? Знайомі всі в ІТ.
Напишіть будь-ласка по пунктам, як і по чому Ви порівнюєте рівень життя?

Я написала, що айті і супер інженери( зі знанням мови) виключення, але і ви ніколи не казали, що у вас айті тусовка навколо.

В Европе арифметика сходится только для работящей семьи. Один работающий на простых работах вытянуть в плюс с украинским уровнем жизни уже не может. Если у всех моих знакомых (40+) в Европе забрать их шаровую комнатку и заставить платить реальные деньги за аренду и медстраховку, ни один не сможет жить лучше, чем жил в Украине.

У меня полно совсем обратных примеров - все знакомые кто переехали - никто соц помощь не берет, все снимают и еще остается. Про уровень жизни - даже смешно сравнивать.

В ЮК работающий папа за минималку может прокормить неработающую маму и ребенка. В цифрах это примерно 1500 на руки, аренда плюс коммуналка 500, питание 500, проезд 500. На жилье, питание, проезд хватит, не более.

И как сравнивать с украинским уровнем жизни не знаю. Например, ребенок ходит в англоязычную школу, сколько такое удовольствие будет стоить в Украине?

В Канаде считал, что уже нет, при этом работая не то, что за минималку, а ближе к средней зарплате.

это в Лондоне штоли, а квартирка будет с терассой на берегу Темзы? В проезд(бензин+парковка) верю, а где в бюджете статья на ТО Ленд Ровера/Рэйндж Ровера/Ягуара и выплаты по нему по "ипотеке"(потому что берёшь на всю жизнь, а продать сможешь только волонтёрам на восточный фронт)?
Кстати ЮК с доходом 1,5ку£ у меня ассоциируется с фильмом "Сид и Ненси" и обоими частями "На игле", а никак не с фильмами о Джеймсе Бонде.
Ну или с логовом "пацанов" в "Картах, деньгах и двух стволах".

[барабашов] пример касался для "работающих на простых работах", а так да, 1.5 - печаль

[барабашов] пример касался для "работающих на простых работах", а так да, 1.5 - печаль

На простих роботах там реально печалька, якщо хочеться жити на їхньому рівні. Звичайно, якщо порівнювати себе з багатьма українцями, то порівняння буде на користь експатів в 80-90% випадках (за винятком житла). Але проблема в тому, що після півроку-року життя там людина себе вже починає зрівнювати з місцевими і тут виявляється, що вона на самому нижчому соціальному щаблі. Якщо тут вона була умовним вчителем/лікарем/викладачем чи якимось спеціалістом, хай із малою зп, але хоч повага якась була у суспільстві, якесь признання значимості своєї праці і тп. А там що - ну ситий, ну одітий, але живеш в оренді без будь-яких шансів.
Єдиний варіант - вчити мову, здобувати освіту/кваліфікаційні навички, заново будувати кар'єру. Це досить хороший варіант, коли тобі 20. За 30 - уже набагато важче. За 40, за 50 - навряд чи, банально не вистачить часу/енергії

[The Rebel] та нормально все, большинство местных звёзд с неба не хватают и вкалывают, что я так не умею. И не живут при этом богато. Я лично не чувствую социальную несправедливость.

[барабашов] пример касался для "работающих на простых работах", а так да, 1.5 - печаль

На простих роботах там реально печалька, якщо хочеться жити на їхньому рівні. Звичайно, якщо порівнювати себе з багатьма українцями, то порівняння буде на користь експатів в 80-90% випадках (за винятком житла). Але проблема в тому, що після півроку-року життя там людина себе вже починає зрівнювати з місцевими і тут виявляється, що вона на самому нижчому соціальному щаблі. Якщо тут вона була умовним вчителем/лікарем/викладачем чи якимось спеціалістом, хай із малою зп, але хоч повага якась була у суспільстві, якесь признання значимості своєї праці і тп. А там що - ну ситий, ну одітий, але живеш в оренді без будь-яких шансів.
Єдиний варіант - вчити мову, здобувати освіту/кваліфікаційні навички, заново будувати кар'єру. Це досить хороший варіант, коли тобі 20. За 30 - уже набагато важче. За 40, за 50 - навряд чи, банально не вистачить часу/енергії

А як воно вічувається, цей "нижчий соціальний щабель"? Приходиться жити в паганому районі з бідними? І чи реально будинки і вікна не утеплюють при дорогому опаленні?

А як воно вічувається, цей "нижчий соціальний щабель"? Приходиться жити в паганому районі з бідними? І чи реально будинки і вікна не утеплюють при дорогому опаленні?

Кожен відчуває по-своєму, напевно. Я особисно відчував, що я не можу підійти до гарної дівчини, бо для неї я буду, як для наших чурки з базарів)
Насправді все вирішується, але приходиться років 7-10 наздоганяти місцевих, яким це дається по факту народження, хоча б по таких показниках: мова, друзі/знайомі (не кажіть мені, що знайомства там нічого не рішають), місцева освіта, те ж житло (місцеві можуть пожити у батьків, поки накопичать на своє), менталітет та звички, різні бюрократичні моменти. Та багато інших речей, що вже не згадаю. Підкреслюю, це ми говоримо про переїзд на "прості роботи" без знання мови на рівні хоча б адванс, бо у спеціалістів, яких беруть на кваліфіковану роботу, ситуація буде інша. Але моя професія в Україні на той час дала мені змогу працювати лише різноробом там) Хоча зараз я вже перекваліфікувався у таку сферу, щоб досвід у професії цінився одинаково у всьому світі незважаючи на країну. Проте вже й не хочу переїздити кудись)

[барабашов] пример касался для "работающих на простых работах", а так да, 1.5 - печаль

На простих роботах там реально печалька, якщо хочеться жити на їхньому рівні. Звичайно, якщо порівнювати себе з багатьма українцями, то порівняння буде на користь експатів в 80-90% випадках (за винятком житла). Але проблема в тому, що після півроку-року життя там людина себе вже починає зрівнювати з місцевими і тут виявляється, що вона на самому нижчому соціальному щаблі. Якщо тут вона була умовним вчителем/лікарем/викладачем чи якимось спеціалістом, хай із малою зп, але хоч повага якась була у суспільстві, якесь признання значимості своєї праці і тп. А там що - ну ситий, ну одітий, але живеш в оренді без будь-яких шансів.
Єдиний варіант - вчити мову, здобувати освіту/кваліфікаційні навички, заново будувати кар'єру. Це досить хороший варіант, коли тобі 20. За 30 - уже набагато важче. За 40, за 50 - навряд чи, банально не вистачить часу/енергії

Конечно лучше быть молодым здоровым и богатым, чем старым больным и бедным.
Только вот возраст и здоровье не очень зависят от места проживания. Здоровье - это то, что смог сохранить своим образом жизни. Ну а возраст - время тикает.
Для финансового здоровья явно западный климат благотворней.
Это практически аксиома. Если есть рынок труда на котором труд оплачисвается намного лучще, то на нем и продать себя намного выгодней.
Что касается социального положения, то судя по тому, что Вы еще в хрущики водите противоположный пол, для Вас это имеет значение.
Для как раз чуть более старщих людей это не имеет такого значения.
Ну и практически в 80-90 % случаев понаехи делают шаг вниз по социальной лестнице, но это совсем не значит, что это навсегда. Да, когда возраст уже не молодой, то отыграть времени может и не хватить. Насколько это велика потеря?
Пенсия всех уравняет. Все пенсионеры +/- на одном уровне.
Кроме украинских.

[The Rebel] та нормально все, большинство местных звёзд с неба не хватают и вкалывают, что я так не умею. И не живут при этом богато. Я лично не чувствую социальную несправедливость.

Пардон, я что-то пропустил.
А Вы сейчас где?
Если не секрет.
Можно в ЛС.