Еміграція, заробітчанство

А поділити дуже просто, у перших відпочинок не кожен рік, рено меган, і айфони не останні ще й не про версія, одяг простіше і не завжди той що в моді. Це в основному, є люди які більш фінансово грамотні, правда не факт що жінка теж)))

Регулировать модели телефонов и авто - это совсем уж жёстко. У человека должна быть некоторая свобода выбора.
Поэтому я предлагаю нормировать не конкретные предметы, а ввести индекс понтов. Принадлежность к тому или иному классу будем определять по среднемесячной сумме, которая выделяется на то, чтобы впечатлить незнакомых людей.
По тому, какой процент от дохода составляет эта сумма, можно определять степень социализации индивида 😁

Например, может не помешать кабинет, если человек работает из дому.

В кабинете не обязательно работать. Когда речь идёт о жилье, кабинет - это личное пространство мужчины.
Дабы не быть обвиненным в сексизме, напомню, что личное пространство женщины называется будуар (кухню обзывать будуаром не принято, как и трюмо в углу гардеробной) 😁

[2]

Например, может не помешать кабинет, если человек работает из дому.

В кабинете не обязательно работать. Когда речь идёт о жилье, кабинет - это личное пространство мужчины.
Дабы не быть обвиненным в сексизме, напомню, что личное пространство женщины называется будуар (кухню обзывать будуаром не принято, как и трюмо в углу гардеробной) 😁

Женщины тоже, бывает, работают из дома. В этом случае ей тоже не помешает кабинет вместо (или кроме) будуара.
А если серьёзно, то для личного пространства достаточно личной комнаты. Я же писал о комнате на человека, и эта комната не обязательно 12 м.

А менять машину на новую более-менее регулярно есть смысл, чтобы не возиться с ремонтами. Периодичность замены, естественно, зависит от интенсивности использования.

Такой подход практичен, но нельзя сбрасывать со счетов такой параметр как степень удовлетворенности.
Когда я понял, чего хочу от машины, срок эксплуатации увеличился более, чем в 2 раза.

[2]

А менять машину на новую более-менее регулярно есть смысл, чтобы не возиться с ремонтами. Периодичность замены, естественно, зависит от интенсивности использования.

Такой подход практичен, но нельзя сбрасывать со счетов такой параметр как степень удовлетворенности.
Когда я понял, чего хочу от машины, срок эксплуатации увеличился более, чем в 2 раза.

Я покупал первую машину уже в приличном возрасте (под 50), так что уже примерно понимал. И менял редко. И на срок эксплуатации это уже почти не влияло. Разве что когда пересел с ручной коробки на автомат. Но Рено-Сценик до сих пор вспоминаю с удовольствием.
Но вот необходимость ремонтов от понимания зависит слабо.

[quote="5862948:Faceless"]
Мені насправді складно сформулювати, де та межа між середнім (чи верхнім середнім) класом і заможними людьми. Дохід 4куо в міс ніяк кардинально не змінює ваш "рівень заможності" навіть порівняно з двічі меншим доходом, базові потреби звісно закриє і той і той рівень, але, наприклад, житло як було так і залишається дуже складною покупкою, що вимагає чимало років заощаджень і обмежує забаганки комфорт-класом, так званий бізнес клас тут не світить.
Рівень доступного авто за відомою шкалою в півроку доходу все одно залишається в межах 24куо, що є цілком собі середнім авто з салону, знову ж ні про який преміум сегмент не йдеться.
Тобто і з доходом 4к ви все одно залишаєтесь в тому ж класі. Просто діапазон для "середнього класу" в нас дуже широкий, а сам середній клас не надто середній.
По європейським міркам середній клас міцніший за рахунок дешевого кредитування, що робить для і нерухомості і для авто відносно нижчі вимоги до наявних заощаджень

Я б цей "закон" про вартість авто = 6 міс*зарплату розглядав по-іншому. Згоден, що цей підхід має право на існування для придбання першого авто. На вашому прикладі: придбали за 24 тис, через два роки продали за 16-18 тис. І от тоді, доклавши знов зарплату за 6 місяців, ви отримуєте авто вже за 40 тис, іншого рівня. Так само це працює і з житлом при постійній адекватно оплачуваній роботі, а зарплатня має тенденцію з часом лише збільшуватися. Від меншого до більшого йдемо.
п.с. працює з усіма авто, крім Ланосів і Октавій: ті лише дорожчають з часом

Підхід цілком має право на життя, хоча оновлення авто на нове з такою доплатою що 2-3 роки виглядає скоріше як нездорове фінансове планування. З такою прогресією за 10 років вже можна вийти на вартість авто сильно дорожче 100к при приблизно тих самих доходах:)
З регулярним оновленням нерухомості ще цікавіше. Які критерії ви тут бачите?

Я мабуть не повністю розкрив думку. Ви стверджували, що людина з доходом 4 к може перетендувати лише на авто чи житло початкового класу. Але, працюючи і весь час відкладаючи певні суми, людина через декілька ітерацій продажу-додавання певної суми-купівлі нового, вийде на користування об'єктами значно вищого класу, ніж стартові навіть залишаючись в тій же самій позиції "нижчий середній" клас.
Це не означає, що кожні три роки треба міняти авто і кожні 5 років переїзджати в покращене житло. Хоча, чому б ні. Якщо є молодість, постійний дохід і якісь амбіції.
Для себе особисто визначив, що авто є сенс міняти раз на 4-5 років. По-перше, закінчилася гарантія. По-друге, зазвичай купляєш не прем'єру моделі, а вже коли вона рік-два в продажу і виліковані "дитячі хвороби" авто. Тож через 5 років користування в тебе буде 7-ми річна модель, а за цей час в світі авто все кардинально міняється і просто вже хочеться нове. Як телефон - наче і працює без нарікань, а вже набрид за 3-4 роки.[/quote]Ну я б не висловлювався так категорично щодо "може претендувати тільки на...".
Звісно, це знову ж таки субʼєктивно, але купувати авто вартістю як річний дохід і більше, навіть, якщо продавши попереднє і трохи доплативши - це якось абсурдно марнотратно. Я вже не кажу, скільки буде коштувати страховка (каско) на неї, або наскільки дорого може вийти ремонт. Оновлювати авто кожні 3-5 років дійсно є сенс, як ви описали, от тільки не бачу сенсу щоразу брати щось дорожче

Ой прям марксізмом запахло.

Так ведь запахло задолго до того, как были упомянуты средства производства.
Сама попытка разделить людей на классы по имущественному признаку - чистой воды марксизм.

Не по рівню доходів, а по наявності власності на засоби виробництва. Якщо вас тригерить слово "клас" то можна використовувати щось інше:)

А поділити дуже просто, у перших відпочинок не кожен рік, рено меган, і айфони не останні ще й не про версія, одяг простіше і не завжди той що в моді. Це в основному, є люди які більш фінансово грамотні, правда не факт що жінка теж)))

Регулировать модели телефонов и авто - это совсем уж жёстко. У человека должна быть некоторая свобода выбора.
Поэтому я предлагаю нормировать не конкретные предметы, а ввести индекс понтов. Принадлежность к тому или иному классу будем определять по среднемесячной сумме, которая выделяется на то, чтобы впечатлить незнакомых людей.
По тому, какой процент от дохода составляет эта сумма, можно определять степень социализации индивида

Чим нижче рівень доходів, тим нижче цей коефіцієнт? Бо часом є люди, що купують айфон і макбук в кредит на строк, що порівняний з терміном їх служби, і роками фактично працюють тільки на понти.
Найцікавіше, я ще жодного разу не бачив реальних результатів таких "понтів"

Например, может не помешать кабинет, если человек работает из дому.

В кабинете не обязательно работать. Когда речь идёт о жилье, кабинет - это личное пространство мужчины.
Дабы не быть обвиненным в сексизме, напомню, что личное пространство женщины называется будуар (кухню обзывать будуаром не принято, как и трюмо в углу гардеробной)

Ми не в 19 столітті. Будуар можна розглядати альтернативою кабінету хіба для утриманки чи домогосподарки, бо це скоріше комбінація туалетної кімнати і кімнати для відпочинку

Я вже не кажу, скільки буде коштувати страховка (каско) на неї

А вот это настоящее расточительство. 😁