Хіба це ж самоціль «зберігати сімʼю» і є трагедію , коли сімʼя розпалась? Так само як друзі перестають дружити з якихось причин , це нормально коли шляхи людей розходяться. Тут нема ніякого ні геройства, ні щастя, ні подвигу. Людина знаходить собі іншу (в ідеалі обидві половини це роблять) і знов щасливі. За квартири коментувати нічого не буду, тобі вже це достатньо пояснили)) І розмір їх такий собі, і процес якийсь розтягнутий вийшов. Та і місце, де розказувати «у мене аж 70 метрів на 4 чоловіки , я олігарх» вибране невдало. Це не лавка собєсу, де всій куй без солі доїдають .
ЛАД написав:Разрешите усомниться. Чтобы дед с бабой вдвоём полностью себя обеспечивали... Как-то похоже на сказку. Может, вы по малолетству чего-то не знали?
Так моя бабка з дідом(вже давно покійні) також аналогічно жили і дітей мали 7(!!!) Там справді потім старші діти допомагали по господарству, няньчили молодших... Ще й в колгоспі мали відпрацьовувати скільки-то днів. І не за гроші, а якісь "трудодні" їм записували.
И что они получали за эти трудодни от колхоза? А кроме трудодней?
Наче трохи пшениці(пару мішків) чи ще якийсь "бартер" типу того... - але це за рік! Ну і + якогось буряка/кукурудзи/картоплі для свиней/худоби напевно час-від-часу крали Бо як інакше вижити не отримуючи грошей? Тільки своє домашнє господарство + город/поле годувало сім'ю/родину...
поскольку сила, длительность и интенсивной переживаний у каждого индивидуальна, понимание счастья может варьировать в этом диапазоне. Но его валентность определена. Так же известно что счастье относительно длительное и устойчивое состояние психики. Не минутная радость. Этого достаточно для понимания о чем речь.
В недавнем исследовании, опубликованном в «Journal of Experimental Psychology: General» 14 августа 2017 г., представлен оригинальный взгляд, согласно которому ощущение счастья во многом определяется истинным проживанием актуальных желаемых эмоций, даже если эти эмоции неприятны или неприемлемы в индивидуальном или межличностном контексте.
По словам авторов работы, счастье, вероятно, — нечто большее, чем обычное ощущение удовольствия или отсутствие боли.
«Быть счастливым — значит иметь возможность получать опыт, наполненный индивидуальным смыслом и ценностью, в том числе опыт эмоций, которые в соответствии с личными представлениями индивида являются правильными.
Все эмоции могут быть положительными в некоторых контекстах и отрицательными в других, независимо от того, приятны они или неприятны», — отметила ведущий исследователь Майя Тамир (Maya Tamir), доктор философии и профессор психологии Еврейского университета в Иерусалиме (The Hebrew University of Jerusalem), Израиль.
В масштабном кросс-культурном исследовании приняли участие 2324 студента из 8 стран — США, Бразилии, Китая, Германии, Ганы, Израиля, Польши и Сингапура. Авторы подчеркнули, что настоящая работа явилась первой попыткой поиска взаимосвязи между ощущением счастья и возможностью испытывать желаемые эмоции, невзирая на их модальность и приемлемость в том или ином смысле.
В исследовании сообщается о том, что, как правило, респонденты выказывали желание испытывать больше приятных эмоций, нежели неприятных, однако такая позиция не всегда совпадала с реальной жизнью.
Отмечено, что около 11% участников социально-психологического исследования хотели бы ощущать меньше таких трансцендентных переживаний, как сопереживание и любовь, в то время как 10% респондентов сообщали о желании в большей мере чувствовать негативные эмоции, среди которых гнев и ненависть. При этом статистический анализ показал лишь незначительный перекрест между указанными группами.
Участники были последовательно опрошены на предмет желаемых эмоций и эмоций, которые они в действительности ощущали в своей жизни. Кроме того, были проведены оценка степени удовлетворенности жизнью и скрининг на наличие депрессивных симптомов.
Так, среди представителей всех культурных общностей лица, испытывающие больше актуально желаемых эмоций, сообщали о большей удовлетворенности жизнью и меньшем числе депрессивных симптомов, независимо от того, были ли эти желаемые эмоции приятными или неприятными.
Тем не менее авторы работы указывают на то, что для подтверждения гипотезы о непосредственном влиянии желаемых эмоций на ощущение счастья, а не просто взаимосвязи с подобным состоянием, необходимо более углубленное изучение вопроса.
Формат настоящего исследования предполагал оценку влияния опыта лишь одной категории негативных деструктивных эмоций, среди которых ненависть, враждебность, гнев и презрение.
По мнению авторов, направленность будущих исследований может быть расширена аналогичной оценкой иного спектра эмоциональных реакций, таких как страх, чувство вины, грусть или стыд. Положительные эмоции, которые были рассмотрены в работе, включали сочувствие, любовь, доверие, страсть, удовлетворение и волнение.
В предыдущих работах было показано, что эмоции, которые испытывает данный индивид, непосредственно связаны с индивидуальными ценностями и культурными нормами, однако указанное положение не рассматривалось в теоретическом концепте настоящего исследования.
Подводя итоги работы, авторы высказали предположение, что полученные результаты, вероятно, смогут внести вклад в трансформацию нереалистичных ожиданий, которыми многие из нас окрашивают свои чувства.
Тема счастья хорошо описана и цитируемый текст по сути не отличается от тех, которые я читал ранее.
Напрямую в цитате не упоминается принудиловка и действия через не хочу, но фраза "в соответствии с личными представлениями индивида являются правильными" напрямую говорит об этом. Если нет личных представлений, только навязанные извне, то и счастья тоже не будет.
Ещё вспомнил цитату что "счастье это свобода" (гугли там много). Тоже не про принудиловку.
Спроси сам у коллег и знакомых счастливы ли они. Интересно какой % скажет да . Хотя люди в большинстве не разбираются в своих ощущениях путают хорошее настроение или удовлетворение какой то зудящей потребности с счастьем.
Востаннє редагувалось Wirująświatła в Сер 10 вер, 2025 19:29, всього редагувалось 3 разів.
Hotab написав:......... Мабуть є якісь таланти, поодинокі випадки, коли щось відкривали феноменальне не маючи багажу знать. Але це таки винятки
Таких примеров не знаю.
Ну з близького мені- брати Райт)) Крутили велосипеди (не плутати, не підалі на Сихові продавали 😅), спеціальної освіти не мали , і створили перший літак, що контрольовано літав))
Технические знания братья Райт приобрели, многие годы работая в своём магазине, где продавали печатные прессы, велосипеды, двигатели и другие механизмы
И тогда специалистов вообще не было. Авиация только начиналась. Соответственно, не могло быть и спеціальної освіти.
ЛАД написав:Откуда тогда у человечества само понятие счастья? Если, по-вашему, никто и никогда его не должен был испытывать?
почему не должен ? Психика некоторых людей настолько сильная что принуждением ее не сломишь. Некоторые курят всю жизнь. И табак их не убивает. Давай вводить обязательное табакокурение?
Люди жили и без табака. А вот без принуждения не жили нигде и никогда. И вряд ли когда будут.
Успіх написав:.......... Наче трохи пшениці(пару мішків) чи ще якийсь "бартер" типу того... - але це за рік! Ну і + якогось буряка/кукурудзи/картоплі для свиней/худоби напевно час-від-часу крали :oops: Бо як інакше вижити не отримуючи грошей? Тільки своє домашнє господарство + город/поле годувало сім'ю/родину...
И если всё было так классно и все были счастливы, то почему все стремились перебраться в город?
Спроси сам у коллег и знакомых счастливы ли они. Интересно какой % скажет да .
Я думаю не менше 90% Так як зазвичай ми вимушено замикаємось в колективі 3 flight crew, 1 cabin crew і 2 technician guys, проживаємо поряд, коло спілкування часто замкнуте на один одного , то достатньо багато знаємо один про одного . І я можу сказати, що майже всі поводились як щасливі люди. Я далекий від думки, що хтось ридає по ночам в подушку, а вранці з сяючою посмішкою виходить до колективу. Тимчасові трагедії (хтось у когось помер) також зазвичай всі помічають. Це вибиває людину емоційно на деякий час, але пізніше все ок.
Можливо ця вибірка не може бути перенесена на всіх. В авіації затримуються частіше easygoing люди, а наприклад проводити роки в Африці можуть лише люди, які вміють концентруватись на позитиві, і менше помічати негатив. Бо знайти в Африці негатив нема складнощів 😅 І якщо на ньому циклитись, то точно будеш нещасний))
Успіх написав:.......... Наче трохи пшениці(пару мішків) чи ще якийсь "бартер" типу того... - але це за рік! Ну і + якогось буряка/кукурудзи/картоплі для свиней/худоби напевно час-від-часу крали :oops: Бо як інакше вижити не отримуючи грошей? Тільки своє домашнє господарство + город/поле годувало сім'ю/родину...
И если всё было так классно и все были счастливы, то почему все стремились перебраться в город?
1. На рахунок виділеного - думаю, ніхто б не крав, якщо б фактично "майже задурно не працювали" в колгоспі! Тобто, своє поле і своя господарка забезпечували б повністю. Але, частину життя ЗМУШУВАЛИ витрачати на працю в колгоспі! Тому, треба було якось це компенсувати. (це виключно моя така думка) 2. Мої покійні дід з бабою усе життя прожили в селі - там і померли. Діда мого ще вивозили в сибір... - якось чудом потім відпустили додому. Приїхав худющий - ледве оклигав/вижив.
ЛАД написав:И если всё было так классно и все были счастливы, то почему все стремились перебраться в город
цивилизация, круг общения, культурная жизнь, кинотеатры, концерты, магазины. Не всем нравилась работа в с/х. Плюс какая то романтика. Жизнь в селе была далека от романтики. В город ехали точно не за жратвой или большими деньгами. По жил.условиям был сильный даунгрейт - бараки, общаги.
Хоч жо-па-ті брехун, але ось зараз він мені написав те, що в принципі хотів тобі сказати я.
Тут є кілька рівнів — психологічний, філософський і навіть біологічний.
⸻
🔹 1. Щастя та свобода волі
Багато людей пов’язують щастя з відчуттям свободи: • «Я роблю те, що хочу» = щастя. • «Я мушу робити, бо змушують обставини» = страждання.
Але в реальності більшість людей ніколи не живуть лише за бажанням. Ми завжди маємо якісь «треба»: працювати, доглядати за дітьми, лікуватися, прибирати.
⸻
🔹 2. Чи може «примус» співіснувати зі щастям?
Так, і навіть часто так буває. Є кілька пояснень: • Внутрішня інтерпретація Те, що спершу виглядає як примус («треба йти на роботу»), можна бачити інакше: «я йду, бо хочу мати гроші/безпеку/можливості». Це не зовсім свобода, але й не зовсім рабство — це свідомий вибір в межах обставин. • Сенс і мета Люди часто відчувають щастя не тоді, коли роблять лише приємне, а коли бачать сенс у своїх діях. Приклад: батьки можуть не «хотіти» прокидатися серед ночі до дитини, але відчувають щастя від батьківства. • Задоволення від процесу і результату Навіть рутина, якщо в ній є зростання чи відчуття корисності, може приносити щастя.
⸻
🔹 3. Філософські підходи • Стоїки (Епіктет, Марк Аврелій): щастя — це не свобода від примусу, а правильне ставлення до неминучого. «Не в подіях справа, а в нашому судженні про них». • Екзистенціалісти (Сартр, Камю): життя завжди містить «абсурд» і примус, але саме в здатності приймати відповідальність навіть за те, що ми «мусимо», і є свобода. • Психологія потоку (Міхай Чіксентмігаї): щастя настає, коли ми поглинаємося дією, навіть якщо спершу «не хотіли».
⸻
🔹 4. Біологічний аспект
Якщо людина постійно уникає всього, що «неприємно», і живе лише «лежачи на дивані», рівень задоволення може різко падати. Мозок любить виклики і досягнення — вони стимулюють дофамінові та серотонінові системи. Тобто парадокс: іноді примус до дії створює умови для щастя, навіть якщо моментом раніше хотілося уникати цієї дії.
⸻
✅ Висновок: Людина може бути щасливою, навіть роблячи речі «не по своєму бажанню», якщо: 1. Вона бачить у цьому сенс і користь. 2. Може інтерпретувати примус як свідомий вибір. 3. Балансує «треба» і «хочу» (знаходить час і для відпочинку, і для самореалізації).
Тобто щастя ≠ повна свобода від примусу. Щастя = вміння жити гармонійно між «хочу» і «треба».
