ПУМБ

Ви хочете, щоб банк відповідав за те, що ви вибрали "фіктивного продавана", сплатили покупку і не отримали товар/послугу?

хотілось би,щоб банк не займав позицію " моя хата скраю і я нічого не знаю..." а все ж реагував на звернення клієнта за процедурою Chargeback , або ж терміновим блокуванням платіжної операції , якщо виявилось як ви кажете продаван фіктивний... В іншому разу при такій позиції банку ( що нас нічого не стосується) таких продаванів розплодиться що кроликів...

Банк зайняв позицію "Моя хата скраю і я нічого не знаю" і пропонує або погодитися з нею, або відмовитися (закрити рахунки, забути про банк). Се ля ві
Мені також не подобається, що банки занадто активно почали вносити різноманітні зміни до ДКБО, які в основному полегшують життя самим банкам, що зʼявляються все нові і нові комісії, на яких банки непогано заробляють. На кожен такий хід банку я роблю свій, в залежності як сильно зачіпає мене та чи інша новація банку. Коли ПУМБ раптово без попередження прибрав купівлю ОВДП через Дію за кредитні без комісії, я скоротив ліміт з 186 тис до 10 тис. Коли Райф почав лімітувати перекази на власні ж рахунки у інших банках, я скоротив обсяг операцій з Райфом. Коли Моно після початку війни зрізав ліміт з 33 тис до 10 тис і відмовився потім поновлювати, я залишив Моно чисто для покупок частинами. Коли Приват почав брати комісію за вхідний SWIFT, я перестав користуватися Приватом для вхідного SWIFT. Цей ряд можна продовжувати, суть ви зрозуміли. Тепер банк (в даному випадку ПУМБ) хоче, щоб клієнт ретельніше ставився до вибору контрагентів і сам відповідав за можливі негативні наслідки. Ну ок, банк попередив - вибір за клієнтом.

Черговий лист із змінами в умовах обслуговування "з якими ви вже погодились". Ну підняття тарифів на всілякі обслуговування то навіть зрозуміло. Але, як завжди, із кожною наступною зміною банк все більше і більше ні за що не відповідає, а клієнт все більше і більше щось зобов'язаний. Наприклад, відтепер "при виникненні питань щодо доставки товарів (робіт, послуг), що придбаваються за кредитні кошти, такі питання підлягають врегулюванню клієнтом самостійно". Тобто банк буде відмовляти у поверненні коштів з фіктивних продаванов, і не буде приймати заявки на Chargeback. А цікаво, що про це думають в плтіжих системах? Чи як тільки всіх законодавчо зобов'язали користуватись картками, на думку клієнтів тепер можна не зважати?

Повна версія згаданого вами пункту звучить так:

"5.11.5. Клієнт розуміє, що в разі надання Споживчого кредиту на придбання товарів (робіт, послуг), коли Клієнт може визначати спосіб отримання товару (робіт, послуг), Банк не впливає на порядок, спосіб чи умови отримання товару (робіт, послуг) та не бере участі в організації його доставки, надання, видачі, отримання тощо. Тому, у випадку виникнення обставин, унаслідок яких Клієнт не отримав або не зміг отримати товар (роботу, послугу), такі питання Клієнт зобов’язаний врегульовувати самостійно (без участі Банку), тому що Банк не несе за це відповідальність і це не є предметом цього Договору"

Ви хочете, щоб банк відповідав за те, що ви вибрали "фіктивного продавана", сплатили покупку і не отримали товар/послугу?

Взагалі-то це саме так і працювало в той час, коли про картки тільки-тільки почали говорити, і будь-яку операцію можна було зробити і без них, тобто коли банки були зацікавлені, щоб клієнти приходили і користувались саме їхніми посередницькими послугами. Щоб зробити це, банки впровадили принцип нульової відповідальності за операціями по платіжним карткам. Він полягає в тому, що клієнт, який сплатив гроші, але не отримав товар чи послугу, може звернутися до банку за відшкодуванням, а не до отримувача грошей. А вже далі це був обов'язок банка зв'язатися з отримувачем, отримати від нього пояснення, і вирішити, чи дійсно товар або послуга не були надані, причому докази виконання угоди мав надати саме продавець або виконавець, в іншому разі звернення платника вважалось обгрунтованим і він отримував відшкодування. Оскільки отримувач є також клієнтом якогось свого банку, є ідентифікованим і т.д. то відшкодування по в результаті відбувається в більшості випадків за рахунок продавця, але то вже проблема банків, як з нього стягнути коштів. В крайньому випадку банк відшкодовував із власних коштів, але це, начебто, відбувалося не часто.
Це був суттєвий стимул, що підштовхнув багатьох до використання платіжних карток, адже механізм надавав відчуття впевненості і збільшував бажання тратити гроші.
Тепер, коли користування картками в багатьох випадках вже вимагається законодавчо, і від банків нікуди не дітись, необхідність заохочувати клієнтів відпала, і можна скасовувати механізми, які колись винесли цю галузь на вершину.

Світ змінився і банки теж, як би це банально не звучало. Я мав негативний досвід з фіктивним продаваном у жовтні 2022. Ощадбанк, в якому у шахрая був рахунок, просто відморозився. Заява до кіберполіції закінчилася нічим. Зробив висновки, переглянув купівельну дисципліну, за три роки подібних випадків не траплялося. Чи вбереже це мої кошти від шахрайських лап в майбутньому все більше залежатиме від мене, а у випадку з ПУМБ тепер на всі 100 % відповідальність на мені. Можливо це привід відмовитися від користування ПУМБ для певних операцій

Ви хочете, щоб банк відповідав за те, що ви вибрали "фіктивного продавана", сплатили покупку і не отримали товар/послугу?

хотілось би,щоб банк не займав позицію " моя хата скраю і я нічого не знаю..." а все ж реагував на звернення клієнта за процедурою Chargeback , або ж терміновим блокуванням платіжної операції , якщо виявилось як ви кажете продаван фіктивний... В іншому разу при такій позиції банку ( що нас нічого не стосується) таких продаванів розплодиться що кроликів...

Банк зайняв позицію "Моя хата скраю і я нічого не знаю" і пропонує або погодитися з нею, або відмовитися (закрити рахунки, забути про банк). Се ля ві
Мені також не подобається, що банки занадто активно почали вносити різноманітні зміни до ДКБО, які в основному полегшують життя самим банкам, що зʼявляються все нові і нові комісії, на яких банки непогано заробляють. На кожен такий хід банку я роблю свій, в залежності як сильно зачіпає мене та чи інша новація банку. Коли ПУМБ раптово без попередження прибрав купівлю ОВДП через Дію за кредитні без комісії, я скоротив ліміт з 186 тис до 10 тис. Коли Райф почав лімітувати перекази на власні ж рахунки у інших банках, я скоротив обсяг операцій з Райфом. Коли Моно після початку війни зрізав ліміт з 33 тис до 10 тис і відмовився потім поновлювати, я залишив Моно чисто для покупок частинами. Коли Приват почав брати комісію за вхідний SWIFT, я перестав користуватися Приватом для вхідного SWIFT. Цей ряд можна продовжувати, суть ви зрозуміли. Тепер банк (в даному випадку ПУМБ) хоче, щоб клієнт ретельніше ставився до вибору контрагентів і сам відповідав за можливі негативні наслідки. Ну ок, банк попередив - вибір за клієнтом.

...і ваша поведінка мені іпонує...бо вважаю її правильною, дію аналогічно , на обмеження прав і можливостей клєнта - реагую адекватним демаршем зі своєї сторони , бо вважаю що банк повинен отримати зворотню реакцію на свою поведінку....варто йому нагадати що банків багато і варто цінувати клієнта

Повна версія згаданого вами пункту звучить так:

"5.11.5. Клієнт розуміє, що в разі надання Споживчого кредиту на придбання товарів (робіт, послуг), коли Клієнт може визначати спосіб отримання товару (робіт, послуг), Банк не впливає на порядок, спосіб чи умови отримання товару (робіт, послуг) та не бере участі в організації його доставки, надання, видачі, отримання тощо. Тому, у випадку виникнення обставин, унаслідок яких Клієнт не отримав або не зміг отримати товар (роботу, послугу), такі питання Клієнт зобов’язаний врегульовувати самостійно (без участі Банку), тому що Банк не несе за це відповідальність і це не є предметом цього Договору"

Ви хочете, щоб банк відповідав за те, що ви вибрали "фіктивного продавана", сплатили покупку і не отримали товар/послугу?

Взагалі-то це саме так і працювало в той час, коли про картки тільки-тільки почали говорити, і будь-яку операцію можна було зробити і без них, тобто коли банки були зацікавлені, щоб клієнти приходили і користувались саме їхніми посередницькими послугами. Щоб зробити це, банки впровадили принцип нульової відповідальності за операціями по платіжним карткам. Він полягає в тому, що клієнт, який сплатив гроші, але не отримав товар чи послугу, може звернутися до банку за відшкодуванням, а не до отримувача грошей. А вже далі це був обов'язок банка зв'язатися з отримувачем, отримати від нього пояснення, і вирішити, чи дійсно товар або послуга не були надані, причому докази виконання угоди мав надати саме продавець або виконавець, в іншому разі звернення платника вважалось обгрунтованим і він отримував відшкодування. Оскільки отримувач є також клієнтом якогось свого банку, є ідентифікованим і т.д. то відшкодування по в результаті відбувається в більшості випадків за рахунок продавця, але то вже проблема банків, як з нього стягнути коштів. В крайньому випадку банк відшкодовував із власних коштів, але це, начебто, відбувалося не часто.
Це був суттєвий стимул, що підштовхнув багатьох до використання платіжних карток, адже механізм надавав відчуття впевненості і збільшував бажання тратити гроші.
Тепер, коли користування картками в багатьох випадках вже вимагається законодавчо, і від банків нікуди не дітись, необхідність заохочувати клієнтів відпала, і можна скасовувати механізми, які колись винесли цю галузь на вершину.

Світ змінився і банки теж, як би це банально не звучало. Я мав негативний досвід з фіктивним продаваном у жовтні 2022. Ощадбанк, в якому у шахрая був рахунок, просто відморозився. Заява до кіберполіції закінчилася нічим. Зробив висновки, переглянув купівельну дисципліну, за три роки подібних випадків не траплялося. Чи вбереже це мої кошти від шахрайських лап в майбутньому все більше залежатиме від мене, а у випадку з ПУМБ тепер на всі 100 % відповідальність на мені. Можливо це привід відмовитися від користування ПУМБ для певних операцій

Найбільша небезпека не там, де ви можете передбачити і вплинути, а там, де не можете. Зняли гроші на автосервісі в Каліфорнії, в якій ви жодного разу в житті не були? То дзвоніть домовляйтеся з "постачальником", а банк тут ні до чого. Або готель через місяць списав додаткову суму з картки незрозуміло за що... але до чого тут банк, це ж ви в готелі жили, то й вирішуйте з ним, хто кому винен. В мене якось театр прокатав картку по терміналу тричі, без пін-коду. І всі три рази зняв кошти. А потім казав, що нічого подібного не було. Тільки завдяки чарджбеку повернув. Якщо в банка немає ніякої відповідальності за це, то банки невдовзі стануть з шахраями в долі. В усіх цих випадках краще розрахуватися готівкою, і бути впевненим що її не спишуть тричі і через місяць не надійде рахунок на "доплату". Якийсь один відсоток кешбеку і можливість користування кредитними коштами не вартує ризиків в такому випадку.

В мене якось театр прокатав картку по терміналу тричі, без пін-коду. І всі три рази зняв кошти. А потім казав, що нічого подібного не було.

А, до речі, були і зворотній випадок: прокатав один раз, з пін-кодом, але продавець клянеться, що платіж не пройшов. На словах, чека з відмовою дати не може. Довелося погодитись ще раз прокатати, сума не дуже значна була, ризикнув. Але врешті-решт вийшло правильно, двічі дійсно не зняли.

Найбільша небезпека не там, де ви можете передбачити і вплинути, а там, де не можете

Я намагаюсь не паритися тим чого я не можу передбачити і на що я не можу вплинути. Я у свій час добряче поїздив по світу, сплачував картками у різних закладах, аеропортах, готелях, оренда авто, знімав місцеву готівку і так далі, і лише декілька раз мав проблему з шахраями, а саме несанкціонованим зняттям готівки з картки через банкомат. Одного разу шахраї зняли пару сотень баксів у Бангкоці, де я ніколи не був. Інший випадок мав місце у Ріо-де-Жанейро, де я бував багато разів і приблизно розумію у якому саме місці моя картка могла бути скомпрометована. На той час мені вдалося довести Укрсиббанку, що це були шахрайські дії і кошти мені повернули. В подальшому платіжна дисципліна в закордонних вояжах була мною переглянута і я більше не мав справ з шахраями.

В мене якось театр прокатав картку по терміналу тричі, без пін-коду. І всі три рази зняв кошти. А потім казав, що нічого подібного не було.

А, до речі, були і зворотній випадок: прокатав один раз, з пін-кодом, але продавець клянеться, що платіж не пройшов. На словах, чека з відмовою дати не може. Довелося погодитись ще раз прокатати, сума не дуже значна була, ризикнув. Але врешті-решт вийшло правильно, двічі дійсно не зняли.

Усна клятва продавця - це чудово, але папірець краще) Згоден, що в залежності від суми операції можна якимось речами іноді нехтувати. Все таки питання довіри ми відкидати не можемо, інакше все посиплеться.