Еміграція, заробітчанство

може забезпечити таку якість освіти

Якраз нам сьогодні рекламу записала наша випускниця. Із дипломом бакалавра з Ужгорода опинилась в аналітичному відділенні банку в Бостоні. Досі не розумію чому вона обрала саме США, а не далі спокійно сидіти в Німеччині, але це її вибір...

як і в значній частині країн світу за межами "білого мільярду".

Так ви ж не з якимось Зімбабве порівнюєте, а з Німеччиною

А золото - це найкращий об'єктивний доступний інструмент порівняння фінансів, актуальність якого не втрачається ні з часом ні зі зміною влади.

Один з інструментів. Чи найкращий - не впевнений. Актуальність його як інструменту поки дійсно є, недарма золото входить до складу резервів в більшості країн, проте й сенсу переводити ціни і вартість активів в золотий еквівалент мало.

А якщо працівники стали заробляти в рази менше в золотому еквіваленті, то значить тільки що влада на людях наживається і купити їм будинок дедалі складніше.

Абсурдне твердження. Не існує ніякого еталону вартості праці в золоті, і навіть за золотого стандарту такого не було. І золото волатильне, і власне сама людська праця не є чимось стандартизованим.

розкажіть це мільйонам українців, які виживають на мінімальну зарплату

Є якась частина людей, що виживають на мінімалку — це правда. От тільки це ніяк не спростовує твердження, що мінімалка мало пов'язана з реальною вартістю життя. Її розмір відфонарний (як і ще більш абстракна цифра прожиткового мінімуму), але на ній базуються більшість бюджетних показників, тому ця цифра цілком формальна. Безхатьки теж виживають якось то що, на них орієнтуватися чи що?

чи просто піти кодити й заробляти таку зп - ви ж пов'язані з ІТ - велика, але доступна сума.

Люди сидять на мінімалці і не хочуть більше працювати, їм нормально.
Я сам так жив десь з 17 до 27 років, потім вирішив, що готовий трохи вийти із зони комфорту і в результаті почав заробляти достатньо для мене. В принципі я скільки б не заробляв, то витрачаю 700-800$ (до війни було 500-600$: інфляція, щоб їй) а решту просто "скирдую", саме тому я не хочу дуже сильно пахати заради 4k$

Є якась частина людей

це значна частина. Особливо в селах - це переважна частина.

цифра цілком формальна

Якщоб на неї не жили мільйони і не підлаштовувався локальний бізнес, то була б формальна, а так цілком реальна.
Як і мінімальна пенсі.

чи просто піти кодити й заробляти таку зп - ви ж пов'язані з ІТ - велика, але доступна сума.

Люди сидять на мінімалці і не хочуть більше працювати, їм нормально.
Я сам так жив десь з 17 до 27-28 років, потім вирішив, що готовий трохи вийти із зони комфорту і в результаті почав заробляти достатньо для мене. В принципі я скільки б не заробляв, то витрачаю 700-800$ (до війни було 500-600$: інфляція, щоб їй) а решту просто "скирдую", саме тому я не хочу дуже сильно пахати заради 4k$

Є якась частина людей

це значна частина. Особливо в селах - це переважна частина.

Зараз час дуже ймовірних раптових неочікуваних змін (в негативний бік) , тому скласти руки в зоні комфорту і заробляти просто мінімальну необхідну для життя суму - не достатньо.
Саме це сталося коли 90 квадратів в Херсоні раптом поплили з-під ніг як непридатні для життя, і заробляння 1.5 кілобакса + 0.6к пенсії раптом виявилося недостатньо. І гоу орбайтен як молодий !! Йа-йа!!

Господін «незрозумівши», про пенсію в 60 доларів ти сам знайшов, справився, то тобі надати повідомлення про 500 дол зарплати?

і?

Головна економічна ціль розвитку України - залошити більше ФОПів айтішників, тоді заживуть!

А айтішник ФОП в стані платити більше податку, але це економічно недоцільно. Який сенс гризти всю школу математичні науки, потім ВУЗ так само 5 років, потім вчити програмування по 4-х томникам C++ чи Java, ще й в додачу англійську B1 мінімум - щоб отримати потім 500 доларів, а інше Гетьманцеву? Ні, пане, Хотаб, це так не працює.

ніби про те, але не про те, це як з кроскурсом обміну долар на євро, але EURUSD

flyman

ніби про те, але не про те

Це як мріяти про філіпінку, і чекати її в бучанському підвалі. Розказуючи про «рибу ловити треба там де вона є».

я частково поділяю цінності руху 躺平 ("тан пін"), що буквально означає «лежати рівно». Він виник у Китаї приблизно у 2021 році як реакція молоді на виснажливу корпоративну культуру, особливо режим 996 (з 9:00 до 21:00, 6 днів на тиждень).
Основна ідея руху:

• відмовитися від нескінченної гонки за кар'єрою та високою зарплатою;
• працювати лише настільки, щоб забезпечити базові потреби;
• не брати іпотеку, якщо це означає десятиліття надмірної праці;
• не робити кар'єру самоціллю;
• приділяти більше уваги особистому життю, здоров'ю та психологічному комфорту.

яку ОФІЦІЙНО отримують? а на яку суму реально виживають - то скромно мовчать...

І офіційно і реально отримують мінімалку. Далеко ходити не треба, я таких людей бачу постійно: лаборанти на кафедрі, вихователі в дитячому садочку, бібліотекарі...

А для чого лаборант, виховетель, бібліотекарь працюють за такі гроші? Лаборант то мабуть бронь. Вихователь- не знаю, яка мета вихователя працювать за мінімалку? Бібліотекарь мабуть хтось на пенсії тихесенько твори Стуса почитує за мінімалку.

А для чого лаборант, виховетель, бібліотекарь працюють за такі гроші?

Ще про поштарів згадав, які теж працюють за мінімалку і ще й газети змушені виписувати власним коштом, щоб виконати план. В кожного свої причини.
Часто банально нема більш оплачуваної роботи в рідному селі/місті. Або страшно щось змінювати. Років в 50 не так то й просто роботу знайти і вчитись чомусь новому...
Я сам жив за принципом "мені і так нормально", але потім стало "не нормально", зокрема жити разом з мамою, тому щось змінив в житті.

А для чого лаборант, виховетель, бібліотекарь працюють за такі гроші?

Ще про поштарів згадав, які теж працюють за мінімалку і ще й газети змушені виписувати власним коштом, щоб виконати план. В кожного свої причини.
Часто банально нема більш оплачуваної роботи в рідному селі/місті. Або страшно щось змінювати. Років в 50 не так то й просто роботу знайти і вчитись чомусь новому...
Я сам жив за принципом "мені і так нормально", але потім стало "не нормально", зокрема жити разом з мамою, тому щось змінив в житті.

Поштар що робить, тупо сидить рівно, видає/приймає відправлення, скільки штук за день? Ось і рахуй вартість такого поштаря.
Так ось, такий самий поштар, далеко ходить не будемо, десь у Словакії, таке саме село на 10 хат. Пошта воно не зовсім пошта, а крамниця, куди люди приходять за усим необхідним. Прийшла бабуся за пральним порошком, принесла якогось листа до страхової компанії або до банку, потім бабусі надійде відповідь, мабуть. По зарплаті, на пошті ця людина рахується наприклад 20%, ще десь 60% вона рахується як продавець крамниці. Три дні на тиждень вона не працює, бо не хоче більше 4 днів на тиждень працювать. Так ось, є ще одна людина, на випадок відпустки, або хвороби першої, вона працює 3 дні на тиждень- 20% на пошті та 40% у крамниці, а за рахунок того, що у суботу та у неділю зарплата вища, вона отримує приблизно таку саму суму, як і перша.
UPD: Те що у 50 років щось змінювать у власному житті це сміх. Рішучий крок уперед робиться після гарного стусану ззаду.