Обговорення галузей: промисловість, сільське і лісове господарство, будівництво, транспорт і зв'язок, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення (логістика), культура, освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, наука, управління, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення.
flyman написав:Вже збирався купувати LiFePo4 до свого ББЖ, але почитав відгуки, що BMS не дозволяє працювати нормально в такому включенні
Не очень понятно что имеется в виду под ББЖ и чем работа, на которую влияет BMS, при этом не нормальна. Не первый год пользуюсь поделиями от , которые в инструкции заявлены строго под свинец, с лиферными сборками 12.8 V. Ничего особо ужасного не замечаю. Конечно, при этом я не использую возможность лифера заряжаться на порядок быстрее свинцового, но это уже не к BMS.
flyman написав:тому виришів подосліджувати глибше тему і використати те що є: USB-C PD модуль та б.в. LiOn 18650 елементи
Вообще потерялся какая тема исследуется. Ладно, что не лиферные банки, но ведь и ни BMS и, самое главное, ни цепи для подзаряда акков. Судя по тексту странички, эксперимент показал только, что используемый преобразователь напряжения (не указано даже в какое) для этой задачи не шибко подходит. Скорее всего потому, что умеет напряжение только понижать, но это совсем уже телепатия.
Висновок поки що такий, що найефективніше робити одне перетворення вниз за допомогою USB-C PD модуля. Як варіант живити із послідовно складеної "банки" із 18650 елементів, заряжати їх в простих однодоларових так званих "USB повербанках" з аліекспреса.
Далі в планах провести заміри із двох свинцево-кислотних АКБ 12В, включених послідовно, про що відпишусь після експеременту.
Але перед цим хочу поставити не 6 а 7 шт. 18650 і подивитись як вплине це на тривалість резервного живлення нотбука.
В звичайному ББЖ розрахованому на свинцево-кислотні акумулятори 12.6В там струм розряду високий (BMS вирубає на 1.5 ... 2А), а зараду низький. Тобто потрібно спеціальний ББЖ під LiFePo4.
От шукаю оптимальне рішення. І чим менше перетворень, тим має бути ефективніше. З 24В..28В зовнішньої батареї до 19В (або 14В або 9В чи скільки може бути для інших моделей планшетів/лептопів/маків/мобілок чи чого там ще) на вході ноутбука (USB-C, або пальчиковий в старіших) виглядає що USB-C PD найоптимальніше.
Залишилось поексперементувати із різними типами джерел та визначитися із оптимальним оптимумом.
P.S. Striker дав посилання на lifepo4 АКБ, а я побачивши, що тепер є на 12В майже в ціну свинцево-кислотного (напр. LiFePo4 12.8V 12 Ah біля 1600 грн.), загорівся ідею їх використати, але потім зрозумів, що "то не шлях самурая" (потрібно потужніші АКБ на більші струми BMS, що не вписується у місячний середньорічний бюджет $150 "на життя"). Ось частина оригінального повідомлення:
Striker написав:Продав свій Anker 535 за 14.3к, бо толку від нього було небагато, включав від нього тільки світло і інтернет. Ще заряджав гаджети і акуми на ліхтарі, але то таке. Думаю взяти такий акум і зарядку на випадок, якщо світла не буде більше доби, щоб дозаряджати від нього станції через вхід сонячних панелей. Так вже на 2 доби вистачить.
flyman написав:Висновок поки що такий, що найефективніше робити одне перетворення вниз за допомогою USB-C PD модуля.
И как оно в цифрах в сравнении с типовым пауэрбанковым вариантом всех элементов в параллель и повышатель напряжения? Или речь про эффективность в деньгах, а не в джоулях потерь на преобразователе?
flyman написав:Як варіант живити із послідовно складеної "банки" із 18650 елементів, заряжати їх в простих однодоларових так званих "USB повербанках" з аліекспреса.
Вроде, как речь шла о изготовлении UPS. Т.е. такой штуки, которая ставится между девайсом и розеткой и про неё забывается. По крайней мере до тех пор, пока в ней не умрут аккумы или их ёмкости не хватит на очередной блэкаут. А так она сама их заряжает при наличии сети, переключает потребителя на наличный источник и т.п. Слабо представляю, как этот функционал выглядит при зарядке в "USB повербанках". Они даже для зарядки в таком режиме использования акков не очень потому, что заряжают в потолок, а это для лития в плане износа не рекомендуется.
flyman написав:В звичайном ББЖ розрахованому на свинцево-кислотні акк. там струм розряду високий (BMS вирубає на 1.5 ... 2А)
Ток разряда в любом случае равен мощности нагрузки, делённой на напряжение. Никакой "спеціальний ББЖ під LiFePo4" это физический закон нарушить не может. Просто нужно делать сборку, которая поддерживает такой ток. Это гораздо проще, чем новая физика. Например, те лиферные, что у меня, 100 А могут отдавать и ничего на них на таком токе BMS не выключает - это их паспортный режим на постоянке. Наверное, и больше могут.
flyman написав:, а зараду низький. Тобто потрібно спеціальний ББЖ під LiFePo4.
Низкий ток заряда влияет только на время, нужное для заряда. В плане здоровья акка даже неплохо, если его разумно низким током заряжают, а не кипятят высоким. Так что пока не убедительно зачем какой-то специальный UPS. Кстати, типовые пауэрбанковые коробушки, куда самостоятельно накидываются 18650 3.7 В тоже не бог весть какие быстрозаряжатели. У них входная мощность в лучшем случае 18 Вт. Когда она распределяется на десяток (а это ещё небольшая) элементов, то на каждый и 0.5 A не будет. Хотя, если использовать банки на 1.1 A, то может и можно посчитать, что это быстро.
flyman написав:Далі в планах провести заміри із двох свинцево-кислотних АКБ 12В, включених послідовно, про що відпишусь після експеременту.
Что-то долгие сборы к эксперименту. Я ещё в пору трёхсуточного всеукраинского блекаута 2022го за неимением другого запаса электронов вытащил из UPS парочку и подключил их к смарфтфону через понижатель до 5 В. Он несколько подзарядился, конечно, но точно стало понятно, что свинец - это в наше время не серьёзно.
moveton написав:
