Ukrainian написав:Компанії BlackRock та Pimco сформували комітет та найняли юристів для ведення переговорів з Україною. Вони прагнуть отримати до 500 млн доларів річних у вигляді відсоткових платежів.
Тепер власники облігацій сподіваються отримати до 500 мільйонів доларів США у вигляді щорічних відсоткових платежів після того, як вони погодяться на списання боргу.
"Вони дали зрозуміти, що можуть погодитися на подальше списання боргу пізніше. Деякі власники облігацій запропонували використати заморожені російські активи в Європі та Північній Америці для погашення частини боргу", - пише видання.
Зазначається, що МВФ і ще кілька країн G-7 допоки не підтримують цю ідею. Водночас вони припускають, що можуть підтримати інвесторів, якщо ті вимагатимуть менших відсоткових виплат від України в період до 2027 року - за ставками, нижчими за ринкові.
Тобто часткові виплати починаючи з 2025 року, за рахунок москальських активів, і ще з гарантією списання всього боргу на 20 млрд?
ihorsic написав:Зі світлим Воскресінням Христовим! Шановні а хтось колись аналізував кореляцію зміни вартості нерухомості в золоті? Що вибрати?
Десь в 2010 році за припущення, що колись 1 кв. метр житла в Києві може коштувати 1 унцію золота, на цьому форумі всі ржали та відправляли в дурдом. Золото це глобальний актив на який впливає лише реальна інфляція Нерухомість тісно привязана до успіхів конкретної країни. Взагалі демографія та міграційні процеси сильно впливають на ринок нерухомості.
Shaman написав:а де мої опоненти, які вболівають за міцну гривню? ви б мали наводити оцей приклад, що є різні думки з цього приводу
У понеділок, 29 квітня, після того як курс єни вперше з 1990 року опустився до 160,2 за долар, японський Центробанк витратив безпрецедентні 6 трлн єн на її підтримку. У середу, 1 травня, ймовірно, відбулася ще одна інтервенція на суму близько 3,6 трлн єн.
Ймовірно, Міністерство фінансів Японії втрутилося в ситуацію на валютному ринку, щоб дати зрозуміти, що вважає курсовий рівень 160 єн/долар червоною лінією, сказав в інтерв'ю агентству колишній заступник міністра фінансів Такатосі Іто.
Що спільного у нас з Японією? Або, з іншого боку, із Швейцарією? Чому не досвід Зімбабве? В Україні немає кореляції між девальвацією та обсягами експорту. Не ті товарні ринки. Крапка.
Shaman написав:а де мої опоненти, які вболівають за міцну гривню? ви б мали наводити оцей приклад, що є різні думки з цього приводу
У понеділок, 29 квітня, після того як курс єни вперше з 1990 року опустився до 160,2 за долар, японський Центробанк витратив безпрецедентні 6 трлн єн на її підтримку. У середу, 1 травня, ймовірно, відбулася ще одна інтервенція на суму близько 3,6 трлн єн.
Ймовірно, Міністерство фінансів Японії втрутилося в ситуацію на валютному ринку, щоб дати зрозуміти, що вважає курсовий рівень 160 єн/долар червоною лінією, сказав в інтерв'ю агентству колишній заступник міністра фінансів Такатосі Іто.
Що спільного у нас з Японією? Або, з іншого боку, із Швейцарією? Чому не досвід Зімбабве? В Україні немає кореляції між девальвацією та обсягами експорту. Не ті товарні ринки. Крапка.
дуже аргументовано
головне, кореляція не з експортом, а взагалі з торговим балансом. на імпорт девал теж впливає, можливо навіть більше.
а ви оце так бачите - дефіцит на міжбанку щомісяця 3 ярди доларів, а курс на це не реагує? так не буває. дефіцит торгового балансу - це одна з основних причин девалу.
а Японію я навів як приклад, що це чи не єдина розвинена країна, про яку стало відомо, що намагається втримати курс. цікаво, чим мотивують. й на відміну від України там набагато більше імпортних позицій.
й так, нам же потрібно, щоб ми експортували не лише сг продукцію? а інша продукція більш залежить від курсу.
vitaliiangel про девальвацию гривны за 28 лет в 20 раз на финансовом форуме писать нельзя, можно писать только про стабильный рост. Занавес.
Shaman написав:якщо є бажання, то можна навести цифри,
чтобы их потом потёрли? нафиг надо. Пусть модерация пишет цифры, как у нас всё хорошо, а тереть чужие посты много ума не надо.
а ти спробуй не лише щось закидати, а й обгрунтовувати це.
ти про курс чи про економіку? це різні речі, хоч й пов'язані.
я б порівнював з курсом 5, бо 90ті роки це не зовсім економіка. зростанні у вісім разів за 25 років. Туреччина цей шлях пройшла за скільки років - за п'ять?
що у нас деградує, так це промисловість, особливо важка. з іншого боку, в Польщі вона померла ще в 90ті роки, що не заважає їм нормально жити зараз - розвинулися інші сфери економіки. тому важка промисловість помирає, харчова розвивається.
так, всі розвинені країни мають й складне машинобудування, й виробництво електроніки. але це цілий комплекс дій, до того не встановлений чітко.
й дбати про економіку чи про населення - це трохи протирічить одне одному. як це протиріччя розв'язати - незрозуміло.
Вы работали, учились или ходили в школу(не знали на какую сумму можно прожить) 30 лет назад? Не соглашусь что в 90е не было совсем экономики. Курс под "два" держался сам по себе что при купонах, что при гривне с начала лета 95 года. Стипендия, зарплата бюджетника и пенсия была рассчитана только на то чтобы сдохнуть от дефицита белка и витаминов, чисто на бульбе,крупе и чае с сахаром перебиться, на край яблок с вишней в соседском саду натырить. И тем не менее как то народ 4 года жил и даже хомячил что то. по поводу тяжпрома - низкая переделка металла у нас имеет смысл при низких зарплатах и низких критериях к экологии, ну вы ж у таракана работаете и на этих криворож-азовсталях были и в Алчёвске по цехам ходили. Но газ по рыночной цене убивает маржу, поэтому Пинчук и построил завязанную на ЭЭ от угля и атома Днепросталь. Лира в Турции в 2006м помню была 1,15 к доллару и крепко держалась до 2014 года(2 на октябрь курс) Потом девалы пошли по экспоненте, 4 было в 2017, 9 во время карантина ну и 32,5 сейчас. Наверно экспорт всё таки прищемили им. Хотя реальные зарплаты там не падали ниже 300-400 доларов у самых низкоквалифицированных подметальщиков(из того же афгана и таджикистана)
vitaliiangel про девальвацию гривны за 28 лет в 20 раз на финансовом форуме писать нельзя, можно писать только про стабильный рост. Занавес.
чтобы их потом потёрли? нафиг надо. Пусть модерация пишет цифры, как у нас всё хорошо, а тереть чужие посты много ума не надо.
а ти спробуй не лише щось закидати, а й обгрунтовувати це.
ти про курс чи про економіку? це різні речі, хоч й пов'язані.
я б порівнював з курсом 5, бо 90ті роки це не зовсім економіка. зростанні у вісім разів за 25 років. Туреччина цей шлях пройшла за скільки років - за п'ять?
що у нас деградує, так це промисловість, особливо важка. з іншого боку, в Польщі вона померла ще в 90ті роки, що не заважає їм нормально жити зараз - розвинулися інші сфери економіки. тому важка промисловість помирає, харчова розвивається.
так, всі розвинені країни мають й складне машинобудування, й виробництво електроніки. але це цілий комплекс дій, до того не встановлений чітко.
й дбати про економіку чи про населення - це трохи протирічить одне одному. як це протиріччя розв'язати - незрозуміло.
Вы работали, учились или холили в школу 30 лет назад? Не соглашусь что в 90е не было совсем экономики. Курс под "два" держался сам по себе что при купонах, что при гривне с начала лета 95 года. Стипендия, зарплата бюджетника и пенсия была рассчитана только на то чтобы сдохнуть от дефицита белка и витаминов, чисто на бульбе,крупе и чае с сахаром перебиться, на край яблок с вишней в соседском саду натырить. И тем не менее как то народ 4 года жил и даже хомячил что то. по поводу тяжпрома - низкая переделка металла у нас имеет смысл при низких зарплатах и низких критериях к экологии, ну вы ж у таракана работаете и на этих криворож-азовсталях были и в Алчёвске по цехам ходили. Но газ по рыночной цене убивает маржу, поэтому Пинчук и построил завязанную на ЭЭ от угля и атома Днепросталь. Лира в Турции в 2006м помню была 1,15 к доллару и крепко держалась до 2014 года(2 на октябрь курс) Потом девалы пошли по экспоненте, 4 было в 2017, 9 во время карантина ну и 32,5 сейчас. Наверно экспорт всё таки прищемили им. Хотя реальные зарплаты там не падали ниже 300-400 доларов у самых низкоквалифицированных подметальщиков(из того же афгана и таджикистана)
й все одно - 90ті роки економіка була специфічна а дехто не лише хомячив, а заробив в ті часи стільки, що досі згадує - не лише олігархи, більш підприємливі пересічні теж.
одна людина збрехала, а інші підхопили не працював я в Метінвесті, хоча на Криворіжсталі та на Ілліча був. в Алчевську не був - там найбільш сучасне підприємство до речі ІСД зробив.
тепер до економіки - ви структуру собівартості металу бачили? зп там дуже невелика частина. основна причина розвитку металургії - це великі поклади залізної руди. про газ - а чому ви вважаєте, що газ значно впливає на собівартість? газ використовувався в мартенах, яких навіть у нас вже майже немає. а для конвертерів використовується та ж сама електроенергія.
тепер про курс. Туреччина дуже наочний приклад, що навіть шалений розвиток економіки - не є запобіжник від девалу. треба все таки подумати про модель основних факторів курсоутворення
бо наразі факторів бачу два - це власне торговий баланс. тут все зрозуміло. й друге - бюджетна політика держави. не знаю, чому в Туреччині такий дефіцит бюджету - чи то популізм влади, чи надто багато пільг для бізнесу - але влада схоже закривала його емісією - у якому формату не знаю (а це теж важливо). а коли грошей стає надто багато безпідставно - то все дорожчає - валюта теж.
до речі, це актуальне протиріччя й для України. щоб розвивати економіку та промисловість - треба пільги для виробництва. якщо пільги - то податків менше, а відповідно, щоб не друкувати гроші - тоді популізм треба згортати. хоча може й надумана проблема - вже писав, що податок на прибуток - не ключовий, хоча його платять загалом якраз великі компанії, ще є податки на зп та ПДВ. може й можна піти на його зменшення.
але є ще податок на землю, є ще складності з доступом до еенергії та інших енергоносіїв. доки місцева влада не зрозуміє, що бізнес треба залучати - звідки в нас буде економіка?
Shaman написав:тепер про курс. Туреччина дуже наочний приклад, що навіть шалений розвиток економіки - не є запобіжник від девалу. треба все таки подумати про модель основних факторів курсоутворення
Десь в 2018 Туреччина пережила те, що ми в 2008: ринок накачали валютою, всі набрали дуже багато кредитів в Євро під низькі %. І для повернення боргів брали нові кредити. ИМХО тригером, який запустили обвал, стали санкції США. А потім Ердоган почав чудити вірою в альтернативну економіку низьких ставок, антидевальваційні депозити і постійну індексацію всіх соц. виплат. Без зовнішнього фінансування (чи чуда раптово знайдених корисних копалин на суми співставні з ВВП) зупинити девальваційну спіраль можна тільки за рахунок суттєвого погіршення життя народу (як в нас в 2009 чи 14), на що турецька влада поки не готова, тому впевнено крокує по Аргентинському сценарію.
Shaman написав:а ви оце так бачите - дефіцит на міжбанку щомісяця 3 ярди доларів, а курс на це не реагує? так не буває. дефіцит торгового балансу - це одна з основних причин девалу.
Нема ніякого дефіциту: враховуючи допомогу в нас профіцит. Та і Яник показав, що дифіцит - це не проблема, поки є ЗВР.
Shaman написав:а ви оце так бачите - дефіцит на міжбанку щомісяця 3 ярди доларів, а курс на це не реагує? так не буває. дефіцит торгового балансу - це одна з основних причин девалу.
Нема ніякого дефіциту: враховуючи допомогу в нас профіцит. Та і Яник показав, що дифіцит - це не проблема, поки є ЗВР.
тому треба "усугУбить" : дайош валютну лібєралізацію! щоб курс зростав активніше. Вся нарочито показова типу "інвестиційна політика" з таким чинним кланово-судово-фіскальним бєспрєдєлом - розвитку економіки до дупи. Дорожчає весь імпорт, що наразі життєво критичнішне, ніж потенційні дуже примарні (з такою владою) перспективи економічного зростання завдяки підтримки експортерів (щоб через 30 років сказати, що який-небудь Кейнс був правий).
пир під час чуми
Востаннє редагувалось flysoulfly в Пон 06 тра, 2024 14:41, всього редагувалось 1 раз.
Shaman написав:й все одно - 90ті роки економіка була специфічна а дехто не лише хомячив, а заробив в ті часи стільки, що досі згадує - не лише олігархи, більш підприємливі пересічні теж.
Та й в перші місяці війни на курсі зароблялось 5-10% кожні 3-4 дні. В спокійні часи й близько таких заробітків нема. Але й ризики величезні.
Ukrainian написав:Компанії BlackRock та Pimco сформували комітет та найняли юристів для ведення переговорів з Україною. Вони прагнуть отримати до 500 млн доларів річних у вигляді відсоткових платежів.
