Еміграція, заробітчанство

"Тяжела она, царская каторга!"
(крилата фраза від невідомого автора)

Провів перемовини з Варшавою.
Теоретично все ОК:
1. Сина, якому ще не виповнилося 17 років, прийнято у Варшавську політехніку з навчанням англійською. Проплатили перший семестр - 3 200 євро. Місце в гуртожитку - 100 євро на місяць.
Спеціальність дуже гарна. Актуальна.

2. Мама вирішила - після року подорожей то в Чехію, то в Польщу - повернутися в Україну.
Має сенс: у Вроцлаві де тільки не линдала по яких тільки роботах: максимум посудомийкою в кафе.
Це при тому, що в Україні отримувала 2000 доларів на місяць - і місце роботи за нею зберігали.
Вчити польську - важко. Отримати підтвердження диплома університету України - можливо, отримати ліцензію на роботу за вказаним в дипломі фахом - практично неможливо. Задача на рокИ...

Ну, хоч сина прилаштувала...
Класика перед еміграцією: "А що ти таке вмієш робити, за що ми тобі заплатимо гроші?"
Всі знають відповідь?

"Тяжела она, царская каторга!"
(крилата фраза від невідомого автора)

Провів перемовини з Варшавою.
Теоретично все ОК:
1. Сина, якому ще не виповнилося 17 років, прийнято у Варшавську політехніку з навчанням англійською. Проплатили перший семестр - 3 200 євро. Місце в гуртожитку - 100 євро на місяць.
Спеціальність дуже гарна. Актуальна.

2. Мама вирішила - після року подорожей то в Чехію, то в Польщу - повернутися в Україну.
Має сенс: у Вроцлаві де тільки не линдала по яких тільки роботах: максимум посудомийкою в кафе.
Це при тому, що в Україні отримувала 2000 доларів на місяць - і місце роботи за нею зберігали.
Вчити польську - важко. Отримати підтвердження диплома університету України - можливо, отримати ліцензію на роботу за вказаним в дипломі фахом - практично неможливо. Задача на рокИ...

Ну, хоч сина прилаштувала...
Класика перед еміграцією: "А що ти таке вмієш робити, за що ми тобі заплатимо гроші?"
Всі знають відповідь?

Художній свист - ніколи украіночка яка отримувала 2 штуки баксів не піде посудомийкою в кафе, устриць пробував - тому знаю)

Ми вам віримо. Звісно, не про «свист», а про вустриць з картинок в енциклопедії.
Віримо також в те, що ви не розумієте, на що здатна жінка заради своєї дитини.
А все на тему, про яку тут багато разів говорили: чи будуть українці повертатися в рідні міста?
Не всі. Але будуть.

Bigor, ви працювали в компанії, яку можна назвати соціальним ліфтом, у Big4. але вам чомусь не зайшло. може тому, що коли є соціальний ліфт й постійний прийом на роботу молоді, є ще таке явище, що більш слабких викидають на мороз - бо компанія це піраміда, а не квадрат. чи люди втомлюються й переходять в реальний сектор - але вже теж на непогані посади - але хоча б з посади менеджера.

скільки екзаменів ACCA ви встигли здати - чи не дійшли до цього? а я знаю людей, які отримували АССА за 3 роки. й майже всі вони непогано себе почувають чи в аудиті, чи поза ним. й знаю людину, яка пройшла шлях до партнера, - й це десь за 20 років чи трохи менше. чи іншу, яка дійшла до директора, але на панелі на партнера її прокатили - зараз теж на дуже цікавій посаді.

й не треба нести дурню, що я не розуміюся на аудиті. я там не працював, але є в кого спитати.

тому давайте не про можливості й соціальний ліфт, а почнемо з танцюриста та що йому заважає

Меня порой удивляют истории, когда человек строит карьеру, тратит на это десятилетия жизни. Наверное становится в своей области суперпрофессионалом.
Не закрадывается мысль, что в какой-то момент могут дать коленом под зад?
Я таких случаев видел вагон и маленькую тележку.
Среди того, что видел, самый печальный случай был с очень редким по профессионализму технологом, который почти всю жизнь (как минимум лет 25) отработал на одну большую компанию, где его знания и опыт были жизненно необходимы. Работал "за идею". В это время толпы манагеров и директоров делали состояния, открывали свои бизнесы в этой-же теме, тянули туда клиентов. А он просил поднятия зарплаты. А ему отказывали, ссылаясь на трудности.
Закончилось тем, что в предпенсионном ( на этот раз действительно предпенсионном) возрасте, он перешел в другую компанию на обещание бОльшей зарплаты....Сначала дали, потом был девал, а его зарплата осталась в гривнах неизменной. И в этой компании тоже самое было как и в предыдущей.
Перед самой пенсией ему предложили написать заявление "по собственному".
На 2017 год зарплата была около 4000 грн.
Я ему настоятельно рекомендовал куда-то валить - абсолютно свободный немецкий и довольно сносный английский. Сейчас уже в реально пенсионном возрасте он с начала большой войны в Германии.

Из всей этой кучи букв, мораль - наемный работник, хоть директор хоть рабочий, в какой-то момент (обычно это самый неудачный для человека момент) может оказаться на свежем воздухе.

не розумію, чи це тролінг такий дуже складний, чи ще щось?

ось ті ваші приклади, де люди до 30 років беруть якийсь кредити незрозумілі на сотні тис доларів - вони не профі? я щось пропустив, вийшов на роботу в США - вже 10 куо маєш? ви теж витратили купу часу щоб у вас був досвід - чи у вас це інше. незрозуміло, що ви хотіли сказати. отримання досвіду зовсім не виключає отримання грошей, якраз навпаки. а якщо одна фірма тебе звільнила, то є інші в США теж саме, лише під зад дати набагато легше.

а ваш приклад про людину взагалі незрозумілий. людина все життя працювала на мінімалку. може він був не настільки досвідчений? чи спеціалізувався на технології, яка використовувалась лише на цій фірмі? не міг вивчити щось ще? назвемо це дивак. але це не типовий приклад

а питання, краще працювати на дядю чи на себе, це як куриця та яйце - воно вічне, й немає однозначної відповіді. окрім того, що за статистикою підприємцями можуть бути 10-20%, а інші - на дядю чи на державу. тому навіть не хочу витрачати час. я за працювати на дядю - в тому числі тому, що мій досвід в дрібному бізнесі не потрібен.

Господи! Какой троллинг?
Мировоззрение, основанное на жизненном опыте и тем, что интересуюсь жизнью других людей.
Насчет США - Вы абсолютно правы, тут под зад коленом получить - нефиг делать.
Собственно, это одна из причин, которая останавливает от приобретения недвижимости сейчас.

Bigor, ви працювали в компанії, яку можна назвати соціальним ліфтом, у Big4. але вам чомусь не зайшло. може тому, що коли є соціальний ліфт й постійний прийом на роботу молоді, є ще таке явище, що більш слабких викидають на мороз - бо компанія це піраміда, а не квадрат. чи люди втомлюються й переходять в реальний сектор - але вже теж на непогані посади - але хоча б з посади менеджера.

скільки екзаменів ACCA ви встигли здати - чи не дійшли до цього? а я знаю людей, які отримували АССА за 3 роки. й майже всі вони непогано себе почувають чи в аудиті, чи поза ним. й знаю людину, яка пройшла шлях до партнера, - й це десь за 20 років чи трохи менше. чи іншу, яка дійшла до директора, але на панелі на партнера її прокатили - зараз теж на дуже цікавій посаді.

й не треба нести дурню, що я не розуміюся на аудиті. я там не працював, але є в кого спитати.

тому давайте не про можливості й соціальний ліфт, а почнемо з танцюриста та що йому заважає

Меня порой удивляют истории, когда человек строит карьеру, тратит на это десятилетия жизни. Наверное становится в своей области суперпрофессионалом.
Не закрадывается мысль, что в какой-то момент могут дать коленом под зад?
Я таких случаев видел вагон и маленькую тележку.
Среди того, что видел, самый печальный случай был с очень редким по профессионализму технологом, который почти всю жизнь (как минимум лет 25) отработал на одну большую компанию, где его знания и опыт были жизненно необходимы. Работал "за идею". В это время толпы манагеров и директоров делали состояния, открывали свои бизнесы в этой-же теме, тянули туда клиентов. А он просил поднятия зарплаты. А ему отказывали, ссылаясь на трудности.
Закончилось тем, что в предпенсионном ( на этот раз действительно предпенсионном) возрасте, он перешел в другую компанию на обещание бОльшей зарплаты....Сначала дали, потом был девал, а его зарплата осталась в гривнах неизменной. И в этой компании тоже самое было как и в предыдущей.
Перед самой пенсией ему предложили написать заявление "по собственному".
На 2017 год зарплата была около 4000 грн.
Я ему настоятельно рекомендовал куда-то валить - абсолютно свободный немецкий и довольно сносный английский. Сейчас уже в реально пенсионном возрасте он с начала большой войны в Германии.

Из всей этой кучи букв, мораль - наемный работник, хоть директор хоть рабочий, в какой-то момент (обычно это самый неудачный для человека момент) может оказаться на свежем воздухе.

не розумію, чи це тролінг такий дуже складний, чи ще щось?

ось ті ваші приклади, де люди до 30 років беруть якийсь кредити незрозумілі на сотні тис доларів - вони не профі? я щось пропустив, вийшов на роботу в США - вже 10 куо маєш? ви теж витратили купу часу щоб у вас був досвід - чи у вас це інше. незрозуміло, що ви хотіли сказати. отримання досвіду зовсім не виключає отримання грошей, якраз навпаки. а якщо одна фірма тебе звільнила, то є інші в США теж саме, лише під зад дати набагато легше.

а ваш приклад про людину взагалі незрозумілий. людина все життя працювала на мінімалку. може він був не настільки досвідчений? чи спеціалізувався на технології, яка використовувалась лише на цій фірмі? не міг вивчити щось ще? назвемо це дивак. але це не типовий приклад

а питання, краще працювати на дядю чи на себе, це як куриця та яйце - воно вічне, й немає однозначної відповіді.

Тре поєднувати - вдаючи, що працює на дядю, працювати на себе.

Тре поєднувати - вдаючи, що працює на дядю, працювати на себе.

тележки тырить и канцтовары

[2]

Шось прыуныв я)
Кто то мне сказал, что пережить взрыв это некая закалка для детей. Типа полезно.
Я смотрю на 3 летнюю дочь и что то мне подсказывает, что это неправильно.
Кстати, говорят так, в основном те, кто из 73% вывез семью в первый же день.
Как известно, они самые перепуганные. Эдакий эксперимент меньшинства над образом жизни большинства. Демократия кароч.
Есть мысль покинуть землю обетованную. Осталось придумать, пустячок. Чем дальше в этой жизни заниматься.

Чувство знакомое, но можно вспомнить: "Снаряд в одну воронку дважды не попадает".

[2]

.........
А что он ел на зарплату в 4000(это на моменте было хоть больше минималки?) и как оплачивал коммуналку? В какой сфере он был технолог?

Хочу напомнить, что в 2017 средняя зарплата по Украине была до конца лета в районе 6800, а минимальная 3200.
Если учесть даже официальный индекс инфляции с 2017 по 2022, то тогдашние 4000 соответствуют сегодняшним 7600. Тоже немного, но на еду и коммуналку хватит. Скромно.
Стоит заметить, что официальному индексу инфляции не особо доверяю, по-моему, он заметно занижен.

Что касается спора, что лучше (точнее будет - как надо) - работать на себя или "на дядю", присоединюсь к Shaman

питання, краще працювати на дядю чи на себе, це як куриця та яйце - воно вічне, й немає однозначної відповіді. окрім того, що за статистикою підприємцями можуть бути 10-20%, а інші - на дядю чи на державу. тому навіть не хочу витрачати час. я за працювати на дядю

.
Цифру точно не помню, мне кажется, встречал цифру, что способны к предпринимательству не более 10%. Но дело даже не в этом. Не могут все быть предпринимателями - кто тогда будет работать? Всё же явно дворников, рабочих, сантехников, продавцов и т.п. надо намного больше чем предпринимателей. В любом обществе.

а питання, краще працювати на дядю чи на себе, це як куриця та яйце - воно вічне, й немає однозначної відповіді

быть свободной птицей или попугаем в клетке. Действительно неоднозначно. Работая на дядю появляется хрупкий баланс взаимозависимости, пока ты нужен фирме и на замену никого нет, можно получить заслуженное уважение в т.ч. материальное.

Но вот приходит другой руководитель и начинает всех менять на своих людей, соответственно тебя ногой под зад. И все твои заслуги и годы титанического труда обнуляются несколькими простыми словами.

Вызывают тихую жалость реально хорошие специалисты, которые не могут открыть своё дело. Вынуждены пресмыкаться и рассказывать как оно в клетке жить хорошо. Я не имею кого то из форумчан в виду, у меня достаточно таких знакомых вне форума.

Конечно если специалист слабоват тут свой бизнес противопоказан - завалят рекламациями, исками и прочим гемором. Таким только и остаётся что работать на дядю на каком то узком участке, где ни на что не влияешь. Дурачков везде любят и терпят, внутреннюю конкуренцию никто не отменял.


Я не хочу судьбу иную.
Мне ни на что не променять
Ту заводскую проходную,
Что в люди вывела меня. (c)

та-та-та не нагадує суперечки - емігрувати чи залишатися. до чого дійшли - що еміграція - це для меншості. теж саме й тут.

давайте краще порівняємо домашню кицю, яка сидіть дома в теплі, хавчик в наявності, й її дворову подругу - яка вільно вештається по найближчих підвалах та сміттєвих баків, й весь день в думках, щоб пожрати але всі ці аналогії трохи недоречні.

ще раз кажу - не подобається в одній фірмі, ідеш на іншу. зараз війна, але до війни ринок праці зміщувався більше до робітників.

ті випадки що ви наводите чи rjkz - таке буває, але ж буває й по іншому - давайте визначити що більш типовіше. якщо людина якісний спеціаліст - далеко не факт, що її замінять при зміні директора. кого міняють - генерального директора, комерційного, безпеку - можливо фінансового - та й все. технічно-виробничу ланку давно вже не чіпають - бо дефіцит таких спеціалістів почався не вчора. та й навіть головного бухгалтера часто не змінюють.

й навіть при зміні роботи - що обнулюється? твій досвід з тобою - йдеш на іншу фірму й отримаєш такі, чи навіть кращі умови. головне, щоб ти відповідав чи навіть випереджав вимоги своєї посади.

й який бізнес може відкрити інженер, конструктор, фінансист чи бухгалтер? більшість бізнесів, про які тут кажуть - це та чи інша торгівля. ба, більшість ІТшників теж працює на дядю - чого б це?

Не могут все быть предпринимателями - кто тогда будет работать?

предприниматели как раз работают гораздо более эффективно потому что на кону у них всё. а наемного уволили - пофиг, пошёл-нашел другую работу . Все быть предпринимателями не могут нужны знания, опыт, ответственность и какой-то капитал. Но к этому нужно стремиться.

ні далеко не всі можуть бути підприємцями. це відповідний склад характеру.