Надра Банк - БАНКРОТ

Друзі, не ведіться на казки адвокатів-теоретиків і не витрачайте на марно свої гроші. Свої гроші ви зможете отримати винятково відповідно до умов Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і жодне рішення суду цього не змінить. А гроші витрачені на адвоката вам ніхто не поверне.

Не виконуючи рішення суду банк не порушує ні ЗУ "Про систему гарантування вкладів" (який має перевагу над усіма іншими законами) ні ЗУ "Про виконавче провадження" (відповідно до якого здійснюється примусове виконання рішень суду.

Поясніть будь-ласка, хто у даному випадку має виконати рішення суду по стягненню з банку заборгованості, яка не підпадає під гарантування Фондом? Адже саме Конституцією і міжнародними нормами закріплена обов'язковість виконання судового рішення.
Якщо банком керує уповноважена особа Фонду, її відмова виконати судове рішення з посиланням на виключний перелік своїх обов'язків, передбачених ЗУ "Про гарантування ..." є незаконною і нікчемною з юридичної точки зору.

Поправте мене

Не виконуючи рішення суду банк не порушує ні ЗУ "Про систему гарантування вкладів" (який має перевагу над усіма іншими законами) ні ЗУ "Про виконавче провадження" (відповідно до якого здійснюється примусове виконання рішень суду.

Поясніть будь-ласка, хто у даному випадку має виконати рішення суду по стягненню з банку заборгованості, яка не підпадає під гарантування Фондом?

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко визначає черговість повернення коштів за межами гарантованої суми. Для включення до черги потрібна Заява, а не рішення суду. Про рішення судів розповідають недобросовісні адвокати, які хочуть заробити на проблемі людей.

Адже саме Конституцією і міжнародними нормами закріплена обов'язковість виконання судового рішення.

А Ви окрім цього почитайте ще Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закон України "Про виконавче провадження".

Якщо банком керує уповноважена особа Фонду, її відмова виконати судове рішення з посиланням на виключний перелік своїх обов'язків, передбачених ЗУ "Про гарантування ..." є незаконною і нікчемною з юридичної точки зору.

Поправте мене

Ні. Уповноважена особа, не має права відхилятись від умов Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Оскільки відхилення Уповноважено особою від вимог цього закону і буде порушенням закону. Оскільки цей закон визначає, кому, коли і як повинні повертатись кошти і яким чином Уповноважена особа може діяти із майном банку. Уважно прочитайте цей закон і Ви зрозумієте, що Уповноважена особа може робити, а що ні. Закон не передбачає можливості виділення коштів для виплат за рішенням суду. Кошти повертаються винятково в порядку черговості. А майно продається і кошти спрямовуються винятково для тих хто знаходиться у черзі. Ні кроку в право, ні кроку в ліво.
Це аналогічно, як державні органи можуть виконувати рішення судів, лише якщо в бюджеті будуть закладені на це кошти.

[5]

Для банку, як юридичної особи, із введенням ТА нічого не змінються. До введення ТА банком, у нашому випадку керувала ДС Груп (Фірташа), а тепер керує Фонд. Тобто рівень правоздатності, діздатності, деліктоздатності тощо залишається незмінним, просто ДС Груп замінили на Фонд. Оскільки за Вашою логікою у випадку, якщо у банку немає ТА, то рішення має виконувати акціонер, який управляє банком. А це є абсурд який немає нічого спільного із правом та законодвством.

Від того, що ви повторюєте "це абсурд", ви не стаєте більш переконливим.

До введення ТА банком керували не акціонери (ДС груп), а органи управління банком (правління, спостережна рада), відповідно до статуту юридичної особи. Акціонери володіють банком, але це не значить, що вони керують банком. Іноді представники акціонерів входять в органи управління, але все одно банком керують не акціонери, а органи управління. Деталі визначено в статуті, у кожному випадку окремо.

Якщо в банку немає ТА, то виконувати рішення щодо банку має саме керівник банку (виконавчий орган, правління), саме так. І стаття 382 ККУ застосовується саме до голови правління, у випадку якщо він протиправно ухилюється від виконання.

Якщо одна юридична особа управляється іншою юридичною особою ("управляюча компанія"), то розподіл дієздатності та деліктоздатністі таких осіб визначається установчими документами та/або законами. В даному випадку, оскільки тимчасовою управляючою компанією (яка управляє банком) є Фонд, то дієздатність та деліктоздатність банка делегована саме Фонду. Саме Фонд з моменту отримання ним прав, повноважень та обов'язків на здійснення ТА одночасно починає нести відповідальність за правомірність всіх дій (бездіяльності) ТА. Фонд зобов'язаний діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України (ст.19 Конституції, ч.5 ст.3 ЗУ "Про систему гарантування").

З цього, зокрема, вбачається, що обов'язок виконати судове рішення щодо банку (і за рахунок майна на коштів банку) покладено саме на Фонд як на тимчасового адміністратора банку. Якщо Фонд як тимчасовий адміністратор не виконує рішення щодо банку (за рахунок майна банку), то він вже не діє в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, отже така його бездіяльність є протиправною.

Ваше посилання на те, що виконання судового рішення має бути виключно примусовим — не заслуговує на увагу, оскільки не ґрунтується на нормах закону. Законом передбачено як примусове, так і добровільне виконання судових рішень.

Моє твердження це не примущення, а перевірена практикою дійсність. Я вже рік займаюсь ліквідацією одного з банків України.

Тобто ви є працiвником Фонду, я правильно розумію?

Банк і до введення ТА повністю та винятково управляється іншою юридичною особою (у нашому випадку це ДС Груп (Фірташа). Тому із введенням ТА для банку нічого не змінються, просто акціонер (у нашому випадку ДС Груп (Фірташа) замінюється на Фонд. Тому, аналогічно, як ДС Груп не може виконувати рішення замість Надр, так і Фонд не може виконувати рішення суду замість Надр.

Ви знов помиляєтесь. Банк до введення ТА управляється своїм власним керівництвом (правлінням банку, відповдіно до статуту). ДС Груп не є управляючою компанією банку Надра, ні за законом, ні за установчими документами. Не ототожнюйте акціонера та управляючу компанію, це суттєво різні правови інститути. Акціонер не несе відповідальності ані за зобов'язаннями банку, ані за дотриманням банком норм законодавства. А управляюча компанія (управляючий орган) — несе таку відповідальність.

А процесуальне закондавство до того, що з банком судяться у господарських судах, а з фондом у адміністративних.

Не завжди. По-перше, з банком судяться не тільки в господарчих, але й в звичайних цивільних судах (якщо інша сторона або сторони — фізичні особи).

По-друге, є також трішечки справ щодо банків про адміністративні правопорушення у банківський сфері, які розглядаються за відповідними правилами, і зовсім не в господарських судах.

А по-третє, справи, в яких відповідачем є Фонд, також не в усіх випадках розглядаються адміністративними судами. А лише в тих випадках, коли між сторонами наявні публічно-правові відносини (п. 25 Постанови ВАСУ від 20.05.13 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів»). І те — за деяким виключенням: якщо вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, заявлені не в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, то такі вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (ч.2 ст.21 КАСУ).

Не виконуючи рішення суду банк не порушує ні ЗУ "Про систему гарантування вкладів" (який має перевагу над усіма іншими законами) ні ЗУ "Про виконавче провадження" (відповідно до якого здійснюється примусове виконання рішень суду).

Ухиляючись від виконання судового рішення, банк порушує норми Конституції України, які є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу.

Ухиляючись від виконання судового рішення, тимчасовий адміністратор банка також порушує норми Конституції України, які є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу.

Саме тому вже не так важливо, порушуються чи не порушуються при цьому норми ЗУ "Про систему гарантування вкладів" чи ЗУ "Про виконавче провадження". Достатньо вже того, що порушуються конституційні норми.

Із банком в адміністративному процесу судитись неможливо. Наведіть номер справи, я подивлюсь у реєстрі, про що Ви пишете.

Я і не казав, що судився з банком в адміністративному процесі. Я маю на увазі справи, відповідачем в яких є ФГВФО як суб'єкт владних повноважень та тимчасовий адміністратор або ліквідатор неплатоспроможного банку. Таких справ у нас з вами — повний реєстр.

Водночас, в цивільному (і в господарчому) процесі відповідачем може бути банк, Фонд, а також і банк і Фонд разом як співвідповідачі. І такі справи в реєстрі також є.

ЗУ "Про систему гарантування вкладів" не суперечить Конституції України. Якщо Ви маєте протилежну думку, Ви маєте право звернутись до Конституційного суду із відповідною завою. А доки не буде рішення Конституційного суду про неконституційність норм ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то всі його будуть виконувати у повному обсязі.

Відповідність цього ЗУ Конституції України не є предметом цієї діскусії. Можливо, відповідає, а можливо і не відповідає. Можемо обговорити це окремо, але в даному випадку це не має принципового значення.

Ухиляючись від виконання судового рішення, тимчасовий адміністратор банку порушує не тільки норми Конституції України, а також і норми ЗУ "Про систему...", зокрема ч.5 ст.3. Тому ваше твердження про те, що виконуєте цей закон у повному обсязі — не відповідає дійсності та не заслуговує на увагу.

Я працюю у банку, що перебуває у ліквідації.

I саме тому, в силу певних службових обмежень, аж ніяк не можете погодитись з будь-якою правовою позицією, яка суперечить позиції ФГВФО.

Ну що ж, суд розбереться.

Суди лише приймають рішення, а виконання рішень судів належить до компетенції виконавчої служби. ФГВФО не має права відступати від умов ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Права не має, але ж відступає. Зокрема, відступає від умов ч.5 ст.3 цього ЗУ.

Окрім того, ФГВФО перш за все зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції).

Окрім того, ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" жодним чином не забороняє тимчасовому адміністратору неплатоспроможного банку виконувати судове рішення, яке набрало законної сили. Більш того, як суб'єкт владних повноважень, тимчасовий адміністратор неплатоспроможного банку зобов'язаний виконати таке судове рішення.

Виконавча служба не має права звертатись до акціонера чи Фонду, щоб вони виконали рішення суду замість банку. І відповідно немає жодного такого прецеденту, бо навіть виконавча служба не опустилась до такого абсурду.
Ні акціонер ні Фонд не можуть нести відповідальність за окрему юрдичну особу. Відповідальність акціонерів та Фонду чітко визначена законодавством і приписати їм ще відповідальність за зобов'язаннями підконтрольної їм юридичної особи законодавство не дозволяє.

До виконавчої служби взагалі нема жодних претензій. Виконавча служба робить все як треба за законом: відкриває виконавче провдаження, надсилає сторонам копії постанови про відкриття, і в цій постанові чітко зазначено: боржникові в семиденний строк виконати рішення суду та надати виконавцю підтвердження такого виконання. Боржником є банк, який управляється тимчасовою адміністрацією ФГВФО, отже саме ТА і отримує цю постанову, і саме ТА банку вона і стосується, і саме ТА банку має виконати це рішення.

І з моменту спливу цього семиденного строку, якщо рішення не виконано, то бездіяльність ТА банку набуває ознаки протиправності.

ЗУ "Про систему гарантування вкладів" чітко визначає які дії можуть вчинятись із майном банку і описаного Вами там немає.

Це не означає, що всі інші дії заборонено. Як відомо, дозволено все, що не заборонено.

Окрім того, виконання судового рішення ТА банку передбачено ч.5 ст.3 ЗУ "Про систему...", оскільки приписи діяти відповідно до Конституції саме і є приписами виконати судове рішення, яке виконання гарантовано ст.ст. 8, 19, 41, 124, 129 Конституції.

Ви змішуєте все кучі і Фонд і банк. А законодавтсво чітко їх розділяє. Як розділяє акціонера банку (який контролює банк) та сам банк. Я вже рік приймають участь у процесах пов'язаних із ліквідацією банку і в господарських і в адміністративних і в цивільних у перших, апеляційних та касаційних інстанціях. Суди чітко розділяють аціонера, банк та фонд і відповідно їхні обов'язки та відповідальність. Відповідно суди ухвалюють відповідні рішення. Ознайомтесь із судовою практикою. Її вже на сьогодні предстатньо.

Ви знов повторюєтесь. Я не змішую до кучі Фонд і банк, я їх чітко відокремлюю. А от ви саме змішуєте — акціонера (який контролює банк) і адміністратора (який керує банком). Це зовсім не одне й те саме. Акціонер дійсно не відповідає за дії банку, в той час як адміністратор — відповідає.

Їз судовою практикою я дещо знайомий. Більш того, я певним чином її саме і створюю як можу.

Ні, судової практики наразі ще недостатньо. Застосування в цій сфері досить нове, сире, колізійне і суперечливе. Рішення судів та позиції сторін різнонаправлені та не впорядковані. Судова практика знаходиться зараз лише на стадії формування, то ж і будем цьому формуванню допомогати.

Посилання на реєстр я тут робити не буду — не бачу підстав робити за вас вашу роботу. Зазначу лише, що в реєстрі є дайбо третина всіх існуючих рішень, реєстр дуже і дуже неповний.

Це неправда, бо це немає нічого спільного із законодавством України та практикою судів України. Всі мої твердження підкріплені судової практикою судів України.

Коли юрист замість норм починає посилатися на практику (не наводячи до того ж конкретних зразків), це означає лише одно: його позиція дуже слабка.

А щодо правового обгрунтування, то я вам навів умови ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження", але Ви окрім Конституції не сприймаєте інших нормативних актів.

Це не так. Я все добре сприймаю. Просто, як вам відомо, у разі конфлікта правових норм, застосуванню підлягає норма вищої правової сили. Окрім того, констітуційні норми є нормами прямої дії і саме тому є найкращим інструментом для позовної роботи. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Ви ще можливо не визнаєте вибори до Верховної Ради, оскільки вони пройшли за змішаною системою, хоча Конституція передбачає вибори винятково за партійними списками?

Не вивчав це питання, мене не цікавить виборчий процес взагалі

Якщо рішення суду стосується Фонду, тобто прийняте у справі де відповідчем був Фонд і в адміністративному суді, то тоді Фонд має виконувати це рішення.

Саме так.

Якщо рішення суду стосується банку, тобто прийняте у справі де відповідачем був банк і в господарському суді, то тоді Банк має виконувати це рішення.

А з огляду на ЗУ "Про виконавче провадження", то може й не виконувати.

Ні, не може не виконувати. Конституційні норми не дозволяють.

ЗУ "Про систему гарантування вкладів" чітко передбачає обов'язки відповідальність Уповноваженої особи, як працівника Фонду та Фонду вцілому. А Ви їм приписуєте додаткові неіснуючі обов'язки та відповідальність.

Це не я, це Основний Закон.

Конституція України не передбачає можливості, щоб одна особа виконувала рішення замість іншої особи. А банк та Фонд відповідно до законодавства України є різними особами.

Так. І саме тому після цивільного процесу проти банку доводиться також вести спочатку адміністративний процес проти Фонду (як тимчасового адміністратора банку) про визнання його дій (бездіяльності) протиправними, а потім ще один цивільний — про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю). Це довгий путь, але іншого наразі немає.

Вкажіть норму законодавства чи рішення суду які спростують це моє твердження.
Ви вірно зазначили, що ви розповідаєте про теорію, а я Вам розповідаю про практику та реалії. ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вже діє декілька років, вже десятки банків за ним ліквідовуються, але немає жодного рішення жодного суду жодної інстанції, яка б підвердила Вашу думку. Якщо я помиляюсь, то надайте номер відповідної справи, яка б підтвердила Вашу думку та спростувала мою позицію.

Ні, не дам. І не просіть.

Такі козирі краще зберегти для суду і не відкривати передчасно.

До речі, цей закон діє в чинній редакції зовсім недавно. Найкрутіші зміни було внесено до нього в липні минулого року, найновіші зміни — під цей новий рік, а сам закон існує теж не так давно — йому ще нема і трьох років. Не можна розповідати про сталу та стабільну практику за таким сирим законом, її нема і просто зарано бути за таких умов.

Краще скажіть, коли в вас найближче засідання в окружному адмінсуді, я б може прийшов послухати справу як вільний слухач.

[5]

Не виконуючи рішення суду банк не порушує ні ЗУ "Про систему гарантування вкладів" (який має перевагу над усіма іншими законами) ні ЗУ "Про виконавче провадження" (відповідно до якого здійснюється примусове виконання рішень суду.

Поясніть будь-ласка, хто у даному випадку має виконати рішення суду по стягненню з банку заборгованості, яка не підпадає під гарантування Фондом? Адже саме Конституцією і міжнародними нормами закріплена обов'язковість виконання судового рішення.
Якщо банком керує уповноважена особа Фонду, її відмова виконати судове рішення з посиланням на виключний перелік своїх обов'язків, передбачених ЗУ "Про гарантування ..." є незаконною і нікчемною з юридичної точки зору.

Поправте мене

Не бачу обґрунтування, чому саме цей перелік обов'язків є вичерпним. Тому що вам та Фонду так зажадалося?

Тепер відповідаю на питання.

Судове рішення — це правовий акт індівідуальної дії, який є обов'язковим для виконання (ч.5 ст.124 Основного Закону).

Зокрема, судове рішення про стягнення заборгованості породжує відповідний цивільний обов'язок боржника (ч.5 ст.11 ЦК).

Якщо судове рішення про стягнення з банку заборгованості набрало законної сили до або під час здійснення ТА, то виконати його має тимчасовий адміністратор банку (тобто ФГВФО) за рахунок майна банку (ч.1 ст.58 ЗУ "Про банки і банківську діяльність").

Якщо воно набрало законної сили після припинення ТА та в стадії ліквідаційної процедури, то це вже інше питання, яке потребує додаткового вивчення. Можемо обговорити це окремо.

Якщо воно набрало законної сили після ліквідації юридичной особи (банку) то воно взагалі не може бути виконано (зобов'язання припиняється зі смертю фізичної або ліквідацією юридичної особи, якщо не відбулось переходу прав та обов'язків до іншої особи в порядку правонаступництва).

[5]

Ні. Уповноважена особа, не має права відхилятись від умов Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Оскільки відхилення Уповноважено особою від вимог цього закону і буде порушенням закону. Оскільки цей закон визначає, кому, коли і як повинні повертатись кошти і яким чином Уповноважена особа може діяти із майном банку. Уважно прочитайте цей закон і Ви зрозумієте, що Уповноважена особа може робити, а що ні. Закон не передбачає можливості виділення коштів для виплат за рішенням суду. Кошти повертаються винятково в порядку черговості. А майно продається і кошти спрямовуються винятково для тих хто знаходиться у черзі. Ні кроку в право, ні кроку в ліво.

Уповноважена особа, в першу чергу, має діяти виключно в межах повноважень та лише на підставі Конституції та законів України. Ваша корпоративна любов виключно до одного спеціального закону та ігнорування всіх інших законів (в тому числі і тих, які мають переважну силу, — я маю на увазі Конституцію) не має достатніх правових обгрунтувань. Я розумію, що ваші корпоративні регламенти не дозволяють вам визнавати очевидне, а саме те, що Конституція вище за ЗУ "Про систему гарантування", — проте пробачте, але в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Це аналогічно, як державні органи можуть виконувати рішення судів, лише якщо в бюджеті будуть закладені на це кошти.

І це також невірно. Існує багато рішень Європейського суду (практика якого, як ви знаєте, є частиною національного законодавства України), в яких зазначено, що держава не має права посилатися на нестачу коштів на виконання рішень державними органами.

І не хвилюйтесь, рішення про стягнення з НБУ, ДКСУ та інших державних установ я знаю як виконувати, незважаючи на хронічну та перманентну нестачу в них коштів

Від того, що ви повторюєте "це абсурд", ви не стаєте більш переконливим.

Я переконливий, бо я посилаюсь на законодавство та судову практику, а Ви розповідаєте казки і вводите людей в оману.

До введення ТА банком керували не акціонери (ДС груп), а органи управління банком (правління, спостережна рада), відповідно до статуту юридичної особи. Акціонери володіють банком, але це не значить, що вони керують банком. Іноді представники акціонерів входять в органи управління, але все одно банком керують не акціонери, а органи управління. Деталі визначено в статуті, у кожному випадку окремо.

Аналогічно, як ДС Груп через Правління керував Надрою та к і Фонд через Уповноважену особу керує банком.

Якщо в банку немає ТА, то виконувати рішення щодо банку має саме керівник банку (виконавчий орган, правління), саме так. І стаття 382 ККУ застосовується саме до голови правління, у випадку якщо він протиправно ухилюється від виконання.

У 382 статті ККУ йдеться про УМИСНЕ невиконання рішення суду. А оскільки дії Уповноваженої особи обмежені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то її дії не вважаються умисним невиконанням рішення суду. Є відповідні прецеденти у спілкування із прокуратурою.

Якщо одна юридична особа управляється іншою юридичною особою ("управляюча компанія"), то розподіл дієздатності та деліктоздатністі таких осіб визначається установчими документами та/або законами. В даному випадку, оскільки тимчасовою управляючою компанією (яка управляє банком) є Фонд, то дієздатність та деліктоздатність банка делегована саме Фонду. Саме Фонд з моменту отримання ним прав, повноважень та обов'язків на здійснення ТА одночасно починає нести відповідальність за правомірність всіх дій (бездіяльності) ТА. Фонд зобов'язаний діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України (ст.19 Конституції, ч.5 ст.3 ЗУ "Про систему гарантування").
З цього, зокрема, вбачається, що обов'язок виконати судове рішення щодо банку (і за рахунок майна на коштів банку) покладено саме на Фонд як на тимчасового адміністратора банку. Якщо Фонд як тимчасовий адміністратор не виконує рішення щодо банку (за рахунок майна банку), то він вже не діє в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, отже така його бездіяльність є протиправною.

Функціонування банку в ліквідації та відносини банку в ліквідації та Фонду чітко описані в ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Написаного Вами та і близько немає.

Ваше посилання на те, що виконання судового рішення має бути виключно примусовим — не заслуговує на увагу, оскільки не ґрунтується на нормах закону. Законом передбачено як примусове, так і добровільне виконання судових рішень.

Я ніде не писав, що виконання рішення суду може бути лише примусовим. Я ще з самого початку писав, що оскільки примус відпадає, то залишається лише добровільне виконання, що в свою чергу означає, що банк на свій розсуд може і не виконувати рішення суду. Як впринципі всі банки в ліквідації і роблять вже декілька років.

Тобто ви є працiвником Фонду, я правильно розумію?

Ні. Я працівкни банку в ліквідації.

Ви знов помиляєтесь. Банк до введення ТА управляється своїм власним керівництвом (правлінням банку, відповдіно до статуту). ДС Груп не є управляючою компанією банку Надра, ні за законом, ні за установчими документами. Не ототожнюйте акціонера та управляючу компанію, це суттєво різні правови інститути. Акціонер не несе відповідальності ані за зобов'язаннями банку, ані за дотриманням банком норм законодавства. А управляюча компанія (управляючий орган) — несе таку відповідальність.

Я працююю в банківській системі майже 10 років. Правління робить виняково те, що йому каже акціонер. Правління від акціонера має свободи не більше, ніж уповноважена особа від фонду.

Ухиляючись від виконання судового рішення, банк порушує норми Конституції України, які є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу.

Ухиляючись від виконання судового рішення, тимчасовий адміністратор банка також порушує норми Конституції України, які є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу.

Саме тому вже не так важливо, порушуються чи не порушуються при цьому норми ЗУ "Про систему гарантування вкладів" чи ЗУ "Про виконавче провадження". Достатньо вже того, що порушуються конституційні норми.

Банк не ухиляється, банк не має можливості, це є різні речі. Оскільки Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко визначено куди банк може спрямовувати кошти. І доки Конституційний суд не визнав неконституційним цей закон, кожен зобов'язаний його дотримуватись. Аналогічно, як виконавча служба керується не Законом України "Про виконавче провадження" і не має права від нього відхилятись. Ці закони не суперечать Конституції, вони її уточнюють. І доки не буде рішення Конституційного суду про інше, так воно і буде.

Я і не казав, що судився з банком в адміністративному процесі. Я маю на увазі справи, відповідачем в яких є ФГВФО як суб'єкт владних повноважень та тимчасовий адміністратор або ліквідатор неплатоспроможного банку. Таких справ у нас з вами — повний реєстр.

Надайте мені номер хоча б однієї, яка чітко стосуватиметься теми спору.

Відповідність цього ЗУ Конституції України не є предметом цієї діскусії. Можливо, відповідає, а можливо і не відповідає. Можемо обговорити це окремо, але в даному випадку це не має принципового значення.

Чому ж? Ви ж у кожному повдіомлені розповідаєте, що ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження" суперечать Конституції. Це є Ваш єдиний аргумент.

Ухиляючись від виконання судового рішення, тимчасовий адміністратор банку порушує не тільки норми Конституції України, а також і норми ЗУ "Про систему...", зокрема ч.5 ст.3. Тому ваше твердження про те, що виконуєте цей закон у повному обсязі — не відповідає дійсності та не заслуговує на увагу.

Саме тому що Уповноважені особи не ухиляються від виконання рішень, а не можуть їх виконати в силу вимог ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа не порушує ні Конституції, ні ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

I саме тому, в силу певних службових обмежень, аж ніяк не можете погодитись з будь-якою правовою позицією, яка суперечить позиції ФГВФО.

Неправда.

Ну що ж, суд розбереться.

У мого банку ще жоден адвокат казкар-теоретик, який розповдав схожі казки в суді про Конституцію не виграв.

Права не має, але ж відступає. Зокрема, відступає від умов ч.5 ст.3 цього ЗУ.

Не відступають. Ви окрім цієї статті, почитайте ще інші статті ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Окрім того, ФГВФО перш за все зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції).

Так Фонд і діє відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який не суперечить Конституції, а лише деталізує її. Жоден закон не дає права Фонду не виконувати ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Окрім того, ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" жодним чином не забороняє тимчасовому адміністратору неплатоспроможного банку виконувати судове рішення, яке набрало законної сили. Більш того, як суб'єкт владних повноважень, тимчасовий адміністратор неплатоспроможного банку зобов'язаний виконати таке судове рішення.

ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не має права спрямовувати кошти на інші цілі, окрім тих, що визначені ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

До виконавчої служби взагалі нема жодних претензій. Виконавча служба робить все як треба за законом: відкриває виконавче провдаження, надсилає сторонам копії постанови про відкриття, і в цій постанові чітко зазначено: боржникові в семиденний строк виконати рішення суду та надати виконавцю підтвердження такого виконання. Боржником є банк, який управляється тимчасовою адміністрацією ФГВФО, отже саме ТА і отримує цю постанову, і саме ТА банку вона і стосується, і саме ТА банку має виконати це рішення.
І з моменту спливу цього семиденного строку, якщо рішення не виконано, то бездіяльність ТА банку набуває ознаки протиправності.

Неправда.
Рішення має виконувати боржник, тобто банк. А не тимчасовий адміністратор, який є працівником іншої юридичної особи. І взагалі, у випадку, якщо банк в тримчасовій адміністрації, то виконавче провадження зупиняється.
А після початку процесу ліквідації:
Відповідно до пункту 3-1 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Відповідно до частини 5 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
І оскільки сопчатку ВП зупиняється, а потім закінчується мова про протиправнійсть йти не може.
Саме так виконавчі служби і діють. Виконавчі служби взаємодіють винятково з банком, а не з Фондом по рішенням судів, що стоуються банком. Це логічно і це перевірено на практиці.

Це не означає, що всі інші дії заборонено. Як відомо, дозволено все, що не заборонено.

Уповноваженій особі задоронено спрямовувати кошти будь-куди окрім того, що визначено ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Окрім того, виконання судового рішення ТА банку передбачено ч.5 ст.3 ЗУ "Про систему...", оскільки приписи діяти відповідно до Конституції саме і є приписами виконати судове рішення, яке виконання гарантовано ст.ст. 8, 19, 41, 124, 129 Конституції.

Упоноважена особа діє відповідно до ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а осільки цей ЗУ не визнаний неконституційним, значить він є таким, що деталізує Конституцію, а Упоноважена особа, яка діє відповідно до цього ЗУ не порушує Конституції.

Ви знов повторюєтесь. Я не змішую до кучі Фонд і банк, я їх чітко відокремлюю. А от ви саме змішуєте — акціонера (який контролює банк) і адміністратора (який керує банком). Це зовсім не одне й те саме. Акціонер дійсно не відповідає за дії банку, в той час як адміністратор — відповідає.

Правління перебуває під таким само контролем акціонера, як і упроважена особа під контролем Фонду.

Їз судовою практикою я дещо знайомий. Більш того, я певним чином її саме і створюю як можу.

Можна номер хоча однієї справи?

Ні, судової практики наразі ще недостатньо. Застосування в цій сфері досить нове, сире, колізійне і суперечливе. Рішення судів та позиції сторін різнонаправлені та не впорядковані. Судова практика знаходиться зараз лише на стадії формування, то ж і будем цьому формуванню допомогати.

Закону вже 3 роки. Тому практики достатньо. Інаша справа, що немає практики, яка б ввела в реальність Ваші фантазії та бажання.

Посилання на реєстр я тут робити не буду — не бачу підстав робити за вас вашу роботу. Зазначу лише, що в реєстрі є дайбо третина всіх існуючих рішень, реєстр дуже і дуже неповний.

В реєстрі немає жодного рішення, яке б підтвердило Вашу позицію.

Коли юрист замість норм починає посилатися на практику (не наводячи до того ж конкретних зразків), це означає лише одно: його позиція дуже слабка.

Ви взагалі ні на що не посилаєтесь, окрім своїх бажань та фантазій. Я перший пропросив Вас надати посилання на судову практику, яка підтвердила Вашу відірвану від реальності позицію. Проте Ви ухилилсь від цього.

Це не так. Я все добре сприймаю. Просто, як вам відомо, у разі конфлікта правових норм, застосуванню підлягає норма вищої правової сили. Окрім того, констітуційні норми є нормами прямої дії і саме тому є найкращим інструментом для позовної роботи. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження" не суперечать Конституцї, а лише її деталізують. Виконання рішення суду це не право людини, а обов'зок відповідача у справі. І Конституція не забороняє Законами України деталізувати способи та умови виконання рішень суду.

Не вивчав це питання, мене не цікавить виборчий процес взагалі.

Ще можете додатково вивчити закон Ківалова-Колесніченка на відповідність Конституції.

Ні, не може не виконувати. Конституційні норми не дозволяють.

Може. І не виконує. Відповідно до умов ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження", які не суперечать Конституції, а деталізують її. І ніхто не змусить виконати. Що підтверджується трьома роками існування ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Це не я, це Основний Закон.

Ні. Саме Ви та Ваша фантазія, цілком відірвана від реального життя.

Так. І саме тому після цивільного процесу проти банку доводиться також вести спочатку адміністративний процес проти Фонду (як тимчасового адміністратора банку) про визнання його дій (бездіяльності) протиправними, а потім ще один цивільний — про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю). Це довгий путь, але іншого наразі немає.

І кожне рішення у якому банк є відповідачем, банк може не виконувати, а доки ви роздягнете клієнта та назбираєте кучу нікому не потрібних рішень, то банк вже буде кінцево ліквідований.

Ні, не дам. І не просіть.

Такі козирі краще зберегти для суду і не відкривати передчасно.

Значить у Вас нічого немає.

До речі, цей закон діє в чинній редакції зовсім недавно. Найкрутіші зміни було внесено до нього в липні минулого року, найновіші зміни — під цей новий рік, а сам закон існує теж не так давно — йому ще нема і трьох років. Не можна розповідати про сталу та стабільну практику за таким сирим законом, її нема і просто зарано бути за таких умов.

Те на що я посилають існує вже давно. Літні зміни стосувлись лише питань створення перехідни банків. А те на що я посилаюсь існує вже роками і вже є відповідна практика судів.

Не бачу обґрунтування, чому саме цей перелік обов'язків є вичерпним. Тому що вам та Фонду так зажадалося?

Тепер відповідаю на питання.

Судове рішення — це правовий акт індівідуальної дії, який є обов'язковим для виконання (ч.5 ст.124 Основного Закону).

Зокрема, судове рішення про стягнення заборгованості породжує відповідний цивільний обов'язок боржника (ч.5 ст.11 ЦК).

Якщо судове рішення про стягнення з банку заборгованості набрало законної сили до або під час здійснення ТА, то виконати його має тимчасовий адміністратор банку (тобто ФГВФО) за рахунок майна банку (ч.1 ст.58 ЗУ "Про банки і банківську діяльність").

Якщо воно набрало законної сили після припинення ТА та в стадії ліквідаційної процедури, то це вже інше питання, яке потребує додаткового вивчення. Можемо обговорити це окремо.

Абсолютна більшість рішень, які подаються проти банків із ТА набувають чинності, коли банки перходять в стадію ліквідації.
А тому, по-перше, ЗУ "Про банки і банківську діяльність" не поширюється на банки в ліквідації, оскільки вони вже не є банками, після відкликання ліцензії, по-друге, рішення суду повинен виконувати банк, а не працівник іншої юридичної особи (уповноважена особа), по-третє, ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (який має перевга над іншими норматинвими актами) та ЗУ "Про виконавче провдаження", які не суперечать Конституції, надають фактичне права банкам не виконувари рішення судів.

Уповноважена особа, в першу чергу, має діяти виключно в межах повноважень та лише на підставі Конституції та законів України.

Так і є. Упоноважена особа діє відповідно до ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження", які не суперечать Конституції, а лише деталізують її.

Ваша корпоративна любов виключно до одного спеціального закону та ігнорування всіх інших законів (в тому числі і тих, які мають переважну силу, — я маю на увазі Конституцію) не має достатніх правових обгрунтувань. Я розумію, що ваші корпоративні регламенти не дозволяють вам визнавати очевидне, а саме те, що Конституція вище за ЗУ "Про систему гарантування", — проте пробачте, але в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Це якраз Ви не визнаєте жодного Закону України, окрім Конситуції. За Вашою логікою, будь-хто може не виконувати жоден Закон України, а виконувати лише Конституцію. Певно Вам так легше вішати лапшу на вуха Вашим наївним клієнтам, щоб побільше з них витягнути грошей, але не отримати жодного реальго результату. ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження" не суперечать Конситуції, вони її деталізують і жоден Закон України в тому числі й Основний Закон не надає права не виконувати ці Закони України, як й інші Закони України.

Ще раз повторю, що все що Ви пишете є винятково Вашими бажаннями та фантазіями, які не мають абсолютно нічого спільного ні з Законами України ні з судовою практикою.

Товариство, не ведіться на це. Працюйте з Уповноваженими особами, а не з адвокатами-фантазерами. Вони зіб'ють з вас гроші на безліч судів, але бажаного для вас результату не досягнуть. Ще жоден банк жодного виграного адвокатом рішення не виконав

Від того, що ви повторюєте "це абсурд", ви не стаєте більш переконливим.

Я переконливий, бо я посилаюсь на законодавство та судову практику, а Ви розповідаєте казки і вводите людей в оману.

До введення ТА банком керували не акціонери (ДС груп), а органи управління банком (правління, спостережна рада), відповідно до статуту юридичної особи. Акціонери володіють банком, але це не значить, що вони керують банком. Іноді представники акціонерів входять в органи управління, але все одно банком керують не акціонери, а органи управління. Деталі визначено в статуті, у кожному випадку окремо.

Аналогічно, як ДС Груп через Правління керував Надрою та к і Фонд через Уповноважену особу керує банком.

Якщо в банку немає ТА, то виконувати рішення щодо банку має саме керівник банку (виконавчий орган, правління), саме так. І стаття 382 ККУ застосовується саме до голови правління, у випадку якщо він протиправно ухилюється від виконання.

У 382 статті ККУ йдеться про УМИСНЕ невиконання рішення суду. А оскільки дії Уповноваженої особи обмежені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то її дії не вважаються умисним невиконанням рішення суду. Є відповідні прецеденти у спілкування із прокуратурою.

Якщо одна юридична особа управляється іншою юридичною особою ("управляюча компанія"), то розподіл дієздатності та деліктоздатністі таких осіб визначається установчими документами та/або законами. В даному випадку, оскільки тимчасовою управляючою компанією (яка управляє банком) є Фонд, то дієздатність та деліктоздатність банка делегована саме Фонду. Саме Фонд з моменту отримання ним прав, повноважень та обов'язків на здійснення ТА одночасно починає нести відповідальність за правомірність всіх дій (бездіяльності) ТА. Фонд зобов'язаний діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України (ст.19 Конституції, ч.5 ст.3 ЗУ "Про систему гарантування").
З цього, зокрема, вбачається, що обов'язок виконати судове рішення щодо банку (і за рахунок майна на коштів банку) покладено саме на Фонд як на тимчасового адміністратора банку. Якщо Фонд як тимчасовий адміністратор не виконує рішення щодо банку (за рахунок майна банку), то він вже не діє в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, отже така його бездіяльність є протиправною.

Функціонування банку в ліквідації та відносини банку в ліквідації та Фонду чітко описані в ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Написаного Вами та і близько немає.

Ваше посилання на те, що виконання судового рішення має бути виключно примусовим — не заслуговує на увагу, оскільки не ґрунтується на нормах закону. Законом передбачено як примусове, так і добровільне виконання судових рішень.

Я ніде не писав, що виконання рішення суду може бути лише примусовим. Я ще з самого початку писав, що оскільки примус відпадає, то залишається лише добровільне виконання, що в свою чергу означає, що банк на свій розсуд може і не виконувати рішення суду. Як впринципі всі банки в ліквідації і роблять вже декілька років.

Тобто ви є працiвником Фонду, я правильно розумію?

Ні. Я працівкни банку в ліквідації.

Ви знов помиляєтесь. Банк до введення ТА управляється своїм власним керівництвом (правлінням банку, відповдіно до статуту). ДС Груп не є управляючою компанією банку Надра, ні за законом, ні за установчими документами. Не ототожнюйте акціонера та управляючу компанію, це суттєво різні правови інститути. Акціонер не несе відповідальності ані за зобов'язаннями банку, ані за дотриманням банком норм законодавства. А управляюча компанія (управляючий орган) — несе таку відповідальність.

Я працююю в банківській системі майже 10 років. Правління робить виняково те, що йому каже акціонер. Правління від акціонера має свободи не більше, ніж уповноважена особа від фонду.

Ухиляючись від виконання судового рішення, банк порушує норми Конституції України, які є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу.

Ухиляючись від виконання судового рішення, тимчасовий адміністратор банка також порушує норми Конституції України, які є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу.

Саме тому вже не так важливо, порушуються чи не порушуються при цьому норми ЗУ "Про систему гарантування вкладів" чи ЗУ "Про виконавче провадження". Достатньо вже того, що порушуються конституційні норми.

Банк не ухиляється, банк не має можливості, це є різні речі. Оскільки Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко визначено куди банк може спрямовувати кошти. І доки Конституційний суд не визнав неконституційним цей закон, кожен зобов'язаний його дотримуватись. Аналогічно, як виконавча служба керується не Законом України "Про виконавче провадження" і не має права від нього відхилятись. Ці закони не суперечать Конституції, вони її уточнюють. І доки не буде рішення Конституційного суду про інше, так воно і буде.

Я і не казав, що судився з банком в адміністративному процесі. Я маю на увазі справи, відповідачем в яких є ФГВФО як суб'єкт владних повноважень та тимчасовий адміністратор або ліквідатор неплатоспроможного банку. Таких справ у нас з вами — повний реєстр.

Надайте мені номер хоча б однієї, яка чітко стосуватиметься теми спору.

Відповідність цього ЗУ Конституції України не є предметом цієї діскусії. Можливо, відповідає, а можливо і не відповідає. Можемо обговорити це окремо, але в даному випадку це не має принципового значення.

Чому ж? Ви ж у кожному повдіомлені розповідаєте, що ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження" суперечать Конституції. Це є Ваш єдиний аргумент.

Ухиляючись від виконання судового рішення, тимчасовий адміністратор банку порушує не тільки норми Конституції України, а також і норми ЗУ "Про систему...", зокрема ч.5 ст.3. Тому ваше твердження про те, що виконуєте цей закон у повному обсязі — не відповідає дійсності та не заслуговує на увагу.

Саме тому що Уповноважені особи не ухиляються від виконання рішень, а не можуть їх виконати в силу вимог ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа не порушує ні Конституції, ні ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

I саме тому, в силу певних службових обмежень, аж ніяк не можете погодитись з будь-якою правовою позицією, яка суперечить позиції ФГВФО.

Неправда.

Ну що ж, суд розбереться.

У мого банку ще жоден адвокат казкар-теоретик, який розповдав схожі казки в суді про Конституцію не виграв.

Права не має, але ж відступає. Зокрема, відступає від умов ч.5 ст.3 цього ЗУ.

Не відступають. Ви окрім цієї статті, почитайте ще інші статті ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Окрім того, ФГВФО перш за все зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції).

Так Фонд і діє відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який не суперечить Конституції, а лише деталізує її. Жоден закон не дає права Фонду не виконувати ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Окрім того, ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" жодним чином не забороняє тимчасовому адміністратору неплатоспроможного банку виконувати судове рішення, яке набрало законної сили. Більш того, як суб'єкт владних повноважень, тимчасовий адміністратор неплатоспроможного банку зобов'язаний виконати таке судове рішення.

ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не має права спрямовувати кошти на інші цілі, окрім тих, що визначені ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

До виконавчої служби взагалі нема жодних претензій. Виконавча служба робить все як треба за законом: відкриває виконавче провдаження, надсилає сторонам копії постанови про відкриття, і в цій постанові чітко зазначено: боржникові в семиденний строк виконати рішення суду та надати виконавцю підтвердження такого виконання. Боржником є банк, який управляється тимчасовою адміністрацією ФГВФО, отже саме ТА і отримує цю постанову, і саме ТА банку вона і стосується, і саме ТА банку має виконати це рішення.
І з моменту спливу цього семиденного строку, якщо рішення не виконано, то бездіяльність ТА банку набуває ознаки протиправності.

Неправда.
Рішення має виконувати боржник, тобто банк. А не тимчасовий адміністратор, який є працівником іншої юридичної особи. І взагалі, у випадку, якщо банк в тримчасовій адміністрації, то виконавче провадження зупиняється.
А після початку процесу ліквідації:
Відповідно до пункту 3-1 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Відповідно до частини 5 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
І оскільки сопчатку ВП зупиняється, а потім закінчується мова про протиправнійсть йти не може.
Саме так виконавчі служби і діють. Виконавчі служби взаємодіють винятково з банком, а не з Фондом по рішенням судів, що стоуються банком. Це логічно і це перевірено на практиці.

Це не означає, що всі інші дії заборонено. Як відомо, дозволено все, що не заборонено.

Уповноваженій особі задоронено спрямовувати кошти будь-куди окрім того, що визначено ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Окрім того, виконання судового рішення ТА банку передбачено ч.5 ст.3 ЗУ "Про систему...", оскільки приписи діяти відповідно до Конституції саме і є приписами виконати судове рішення, яке виконання гарантовано ст.ст. 8, 19, 41, 124, 129 Конституції.

Упоноважена особа діє відповідно до ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а осільки цей ЗУ не визнаний неконституційним, значить він є таким, що деталізує Конституцію, а Упоноважена особа, яка діє відповідно до цього ЗУ не порушує Конституції.

Ви знов повторюєтесь. Я не змішую до кучі Фонд і банк, я їх чітко відокремлюю. А от ви саме змішуєте — акціонера (який контролює банк) і адміністратора (який керує банком). Це зовсім не одне й те саме. Акціонер дійсно не відповідає за дії банку, в той час як адміністратор — відповідає.

Правління перебуває під таким само контролем акціонера, як і упроважена особа під контролем Фонду.

Їз судовою практикою я дещо знайомий. Більш того, я певним чином її саме і створюю як можу.

Можна номер хоча однієї справи?

Ні, судової практики наразі ще недостатньо. Застосування в цій сфері досить нове, сире, колізійне і суперечливе. Рішення судів та позиції сторін різнонаправлені та не впорядковані. Судова практика знаходиться зараз лише на стадії формування, то ж і будем цьому формуванню допомогати.

Закону вже 3 роки. Тому практики достатньо. Інаша справа, що немає практики, яка б ввела в реальність Ваші фантазії та бажання.

Посилання на реєстр я тут робити не буду — не бачу підстав робити за вас вашу роботу. Зазначу лише, що в реєстрі є дайбо третина всіх існуючих рішень, реєстр дуже і дуже неповний.

В реєстрі немає жодного рішення, яке б підтвердило Вашу позицію.

Коли юрист замість норм починає посилатися на практику (не наводячи до того ж конкретних зразків), це означає лише одно: його позиція дуже слабка.

Ви взагалі ні на що не посилаєтесь, окрім своїх бажань та фантазій. Я перший пропросив Вас надати посилання на судову практику, яка підтвердила Вашу відірвану від реальності позицію. Проте Ви ухилилсь від цього.

Це не так. Я все добре сприймаю. Просто, як вам відомо, у разі конфлікта правових норм, застосуванню підлягає норма вищої правової сили. Окрім того, констітуційні норми є нормами прямої дії і саме тому є найкращим інструментом для позовної роботи. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження" не суперечать Конституцї, а лише її деталізують. Виконання рішення суду це не право людини, а обов'зок відповідача у справі. І Конституція не забороняє Законами України деталізувати способи та умови виконання рішень суду.

Не вивчав це питання, мене не цікавить виборчий процес взагалі.

Ще можете додатково вивчити закон Ківалова-Колесніченка на відповідність Конституції.

Ні, не може не виконувати. Конституційні норми не дозволяють.

Може. І не виконує. Відповідно до умов ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження", які не суперечать Конституції, а деталізують її. І ніхто не змусить виконати. Що підтверджується трьома роками існування ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Це не я, це Основний Закон.

Ні. Саме Ви та Ваша фантазія, цілком відірвана від реального життя.

Так. І саме тому після цивільного процесу проти банку доводиться також вести спочатку адміністративний процес проти Фонду (як тимчасового адміністратора банку) про визнання його дій (бездіяльності) протиправними, а потім ще один цивільний — про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю). Це довгий путь, але іншого наразі немає.

І кожне рішення у якому банк є відповідачем, банк може не виконувати, а доки ви роздягнете клієнта та назбираєте кучу нікому не потрібних рішень, то банк вже буде кінцево ліквідований.

Ні, не дам. І не просіть.

Такі козирі краще зберегти для суду і не відкривати передчасно.

Значить у Вас нічого немає.

До речі, цей закон діє в чинній редакції зовсім недавно. Найкрутіші зміни було внесено до нього в липні минулого року, найновіші зміни — під цей новий рік, а сам закон існує теж не так давно — йому ще нема і трьох років. Не можна розповідати про сталу та стабільну практику за таким сирим законом, її нема і просто зарано бути за таких умов.

Те на що я посилають існує вже давно. Літні зміни стосувлись лише питань створення перехідни банків. А те на що я посилаюсь існує вже роками і вже є відповідна практика судів.

Не бачу обґрунтування, чому саме цей перелік обов'язків є вичерпним. Тому що вам та Фонду так зажадалося?

Тепер відповідаю на питання.

Судове рішення — це правовий акт індівідуальної дії, який є обов'язковим для виконання (ч.5 ст.124 Основного Закону).

Зокрема, судове рішення про стягнення заборгованості породжує відповідний цивільний обов'язок боржника (ч.5 ст.11 ЦК).

Якщо судове рішення про стягнення з банку заборгованості набрало законної сили до або під час здійснення ТА, то виконати його має тимчасовий адміністратор банку (тобто ФГВФО) за рахунок майна банку (ч.1 ст.58 ЗУ "Про банки і банківську діяльність").

Якщо воно набрало законної сили після припинення ТА та в стадії ліквідаційної процедури, то це вже інше питання, яке потребує додаткового вивчення. Можемо обговорити це окремо.

Абсолютна більшість рішень, які подаються проти банків із ТА набувають чинності, коли банки перходять в стадію ліквідації.
А тому, по-перше, ЗУ "Про банки і банківську діяльність" не поширюється на банки в ліквідації, оскільки вони вже не є банками, після відкликання ліцензії, по-друге, рішення суду повинен виконувати банк, а не працівник іншої юридичної особи (уповноважена особа), по-третє, ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (який має перевга над іншими норматинвими актами) та ЗУ "Про виконавче провдаження", які не суперечать Конституції, надають фактичне права банкам не виконувари рішення судів.

Уповноважена особа, в першу чергу, має діяти виключно в межах повноважень та лише на підставі Конституції та законів України.

Так і є. Упоноважена особа діє відповідно до ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження", які не суперечать Конституції, а лише деталізують її.

Ваша корпоративна любов виключно до одного спеціального закону та ігнорування всіх інших законів (в тому числі і тих, які мають переважну силу, — я маю на увазі Конституцію) не має достатніх правових обгрунтувань. Я розумію, що ваші корпоративні регламенти не дозволяють вам визнавати очевидне, а саме те, що Конституція вище за ЗУ "Про систему гарантування", — проте пробачте, але в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Це якраз Ви не визнаєте жодного Закону України, окрім Конситуції. За Вашою логікою, будь-хто може не виконувати жоден Закон України, а виконувати лише Конституцію. Певно Вам так легше вішати лапшу на вуха Вашим наївним клієнтам, щоб побільше з них витягнути грошей, але не отримати жодного реальго результату. ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЗУ "Про виконавче провадження" не суперечать Конситуції, вони її деталізують і жоден Закон України в тому числі й Основний Закон не надає права не виконувати ці Закони України, як й інші Закони України.

Ще раз повторю, що все що Ви пишете є винятково Вашими бажаннями та фантазіями, які не мають абсолютно нічого спільного ні з Законами України ні з судовою практикою.

Товариство, не ведіться на це. Працюйте з Уповноваженими особами, а не з адвокатами-фантазерами. Вони зіб'ють з вас гроші на безліч судів, але бажаного для вас результату не досягнуть. Ще жоден банк жодного виграного адвокатом рішення не виконав

Фигня это всё.

Всем привет. На страннице http://minfin.com.ua/company/nadra/review/ многие предлагают обменять свои депозиты на кредиты других людей всего за 50-60% от депозита. При чем с таким предложением часто пишут те, у кого депо укладывается в гарантированные 200к грн. Вопрос: все так плохо что вкладчики рады получить хоть половину депо?

п.с. В отдельных случаях скидка на депозит достигает 90%. То есть человек в лучшем случае получает 10% тела депозита, не говопя уже о процентах.

http://minfin.com.ua/company/nadra/review/65950/

[5]

Товариство, не ведіться на це. Працюйте з Уповноваженими особами, а не з адвокатами-фантазерами. Вони зіб'ють з вас гроші на безліч судів, але бажаного для вас результату не досягнуть. Ще жоден банк жодного виграного адвокатом рішення не виконав

Та не хвилюйтесь ви так, мені взагалі не потрібні клієнти, і тим більше я не стану шукати їх по форумам.

Проте зазначу, що ваша нервова реакція на мої міркування є дуже показовою.