Кількість вкладів — не показник якості роботи

+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
Повідомлення Додано: П'ят 27 лис, 2015 14:23

Кількість вкладів — не показник якості роботи

Кількість вкладів — не показник якості роботи

Зображення

Експерти не вважають двомісячне незначне зростання обсягів валютних депозитів тенденцією і поверненням довіри населення до банків
Рік, що минає, приніс позитивні зміни на фінансово-банківському ринку послуг для фізичних осіб. Банкіри зазначають, що останнім часом досить відчутно збільшився обсяг депозитів населення, причому валютних, і сподіваються на такий прогрес і в 2016 році.

Про це нещодавно заявила голова правління Нацбанку України Валерія Гонтарева. «У банківську систему починає повертатися іноземна валюта. Уперше за два роки зафіксовано збільшення обсягів вкладів фізичних і юридичних осіб в інвалюті у доларовому еквіваленті. Протягом вересня 2015-го їхній обсяг зріс на 1,4% відносно серпня цього самого року. А станом на 1 жовтня цей показник досяг 15 мільярдів доларів», — зазначила вона. Регулятор та керівники банків рапортують, що це сталося завдяки підвищенню довіри населення до фінансово-банківської системи. Приміром, директор із розвитку роздрібного бізнесу «Альфа-Банку Україна» Артур Атанов, зазначає, що зростання депозитного портфелю в його фінустанові у серпні 2015 року на 3% (на 16 мільйонів доларів) сталося саме завдяки тому, що у населення відродилася втрачена свого часу довіра.

Так це чи ні? Невже пішли у небуття великі ризики, пов’язані з неповерненням депозитів або довгим затягуванням цього процесу?

Приходьте завтра

Нагадаємо, що 3 вересня регулятор послабив частину адміністративних обмежень, запроваджених у першій половині 2015 року для стабілізації валютного ринку. Ці кроки з лібералізації закріплені у постановах правління Нацбанку України №№581 і 582, де фактично було збільшено обсяги видачі готівки в іноземній валюті з рахунків клієнтів банків із 15 до 20 тисяч гривень на добу (у гривневому еквіваленті). Також дозволили клієнтам банків знімати з гривневих карт і рахунків до 300 тисяч у день на одну особу.

Як зазначала тоді прес-служба регулятора, «…зміни діють до 4 грудня 2015 року включно. Проте, незалежно від строків дії постанов, Національний банк планує й надалі поступово лібералізовувати валютне регулювання, якщо цьому сприятиме стан валютного ринку та української економіки в цілому». Чи вплинуло саме це на бажання українців нести свої гроші в банки? Як зазначає «УК» аналітик компанії «ПростоБанкКонсалтинг» Іван Нікітченко, жодним чином. «Люди знають, як нині та кілька місяців тому було складно зняти валютний банківський депозит і на меншу суму: то банківські працівники кажуть, мовляв, сьогодні це неможливо, то вони нарікають, що такої суми у них немає. А інколи банки взагалі пропонують своїм вкладникам перевести доларовий чи євро вклад у в гривні. Звісно, що не всі погоджуються на це», — вважає експерт.

А от економіст Олександр Пасхавер зазначив кореспонденту «УК», що говорити про будь-яку тенденцію на прикладі двох-трьох місяців взагалі некоректно — такі зміни потрібно відстежувати впродовж значно тривалішого періоду. Фактично з ним погоджується й Іван Нікітченко. До того ж аналітик зазначає, що протягом 2014—2105 років обсяги валютних та й гривневих депозитів у наших банках знизилися на 20—50%, тому збільшення цього показника у вересні-жовтні на 2—3% не можна вважати великим зростанням.

Щодо причини такого незначного збільшення обсягів вкладів у банках експерти, думкою яких цікавився «УК», у своїх висновках майже одностайні: це не свідчить про те, що збідніле населення намагається покласти свої кошти на депозити, щоб отримати дохід у відсотках. «Частково я це можу пояснити тим, що люди просто перекладають свої валютні вклади з банків-банкрутів у ті фінустанови, які стали правонаступниками ліквідованих банків. А так, за умови нашої надто великої ризикованості, українці не вкладатимуть кошти, щоб отримати бодай маленький, проте прибуток. Таким чином можна втратити все: і депозити, і потенційні відсотки», — зазначає старший партнер юридичної фірми «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

Тяжіння до інших

Щодо споживчого кредитування банками, то кількість установ, які його надавали впродовж 2015 року, постійно зменшувалася. Понад те, з ринку йшли найбільші банки, які надавали такі позики, а достойну заміну їм не завжди знаходили. Приміром, збанкрутував «Дельта-банк», який мав чимало програм споживчого кредитування.

До кого ж звертається населення, коли йому конче потрібні гроші, і куди воно готове вкладати свої кревні задля отримання прибутку за ними?

Ось у чому полягає весь парадокс ситуації. За словами директора Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» Сергія Мамедова (донедавна він керував великим банком), саме в 2015 році люди більше довіряли в цьому питанні небанківським фінансовим установам. «У всіх у нас на слуху такі назви, як «Кредит маркет» чи «Гроші до зарплати» тощо. Це мікрокредитні установи, де взяти позику, на відміну від банківських установ, можна дуже швидко і без зайвого клопоту. Пред’являєш паспорт та ідентифікаційний код — і протягом 20 хвилин гроші у тебе в кишені», — наголошує він.

Це справді так. І дарма, що такі кошти надають на невеликі терміни і під дуже високі відсотки (700—1000% річних). Коли конче необхідні гроші, то люди йдуть і на таке. А у банки треба нести безліч довідок, які ви тільки можете взяти (навіть ті, яких вам ніколи ніхто не дасть). І нерідко навіть після цього вам відмовлять у наданні кредиту.

Такі самі невибагливі умови і в ломбардах, які вже давно вподобав простий люд. У багатьох цих установах не треба показувати навіть ідентифікаційний код — лише паспорт. Люди несуть туди золото та інші цінності й отримують замість цього гроші. «Середній місячний відсоток за кошти під заставу коштовностей становить 20—25%. Багатьох це влаштовує. Тому роботи у ломбардів дуже багато, чимало з них узагалі працюють цілодобово, що означає лише одне — суперпопулярність у населення», — каже «УК» незалежний економічний експерт Валентин Самійлик.

Хоча цього не можна сказати про інші фінустанови — кредитні спілки (КС). Так, на відміну від банків, членам КС можна набагато простіше отримати кредити. Але тільки членам, а не, так би мовити, людям з вулиці. Однак КС також переживають кризу. Так, за даними президента Всеукраїнської асоціації КС Вікторії Волковської, у другому кварталі 2015 року ринок і надалі відчував спад, який почався ще в першому: 10 кредитних спілок було закрито, на 17% зменшилися обсяги вкладів, а кількість їхніх членів знизилася на 20%. Хоча, попри ці обставини і те, що ставки за такими кредитами КС становлять 35—37% річних (значно вищі, ніж у банках), вони й досі видають споживчі кредити.

Задля зменшення частки неповернень (у КС — до 20%, у банках, за неофіційними даними, — до 50%) ці фінустанови зменшили розміри своїх позик. Скажімо, якщо раніше можна було отримати кредит від кредитних спілок в розмірі 20—50 тисяч гривень, то тепер — не більше 10 тисяч гривень.

Від редакції. Тож на фінансово-банківському ринку країни — лише невелике пожвавлення. Правда, це стосується лише депозитів банків. Однак ризики повернення вкладів залишаються доволі високими, і нещодавні пом’якшення вимог Нацбанку не відіграли в цьому питанні значної ролі. Якщо брати до уваги кредитний аспект, то ці фінустанови безсилі — позики видають дуже мляво, з великими вимогами, і вони, як і раніше, надто дорогі. І про іпотеку не може йтися — це питання середньострокової перспективи. Про зростання довіри населення і особисто автора статті до банків теж говорити не варто. Її в такий надто складний час просто замало — адже нерідко ці фінустанови роблять так, що відбивають будь-яке бажання лишати там гроші.

Кризу переживають і КС, хоча вони й досі кредитують своїх членів. Проте підвищується роль кредитодавців таких установ, як ломбарди та мікрофінансові сервіси.

ukurier.gov.ua
Зображення
Бажаєте встановити кнопку "Подякувати"? Вам сюди - topic193734.html
ТупУм
Аватар користувача
Критикан
 
Повідомлень: 5373
З нами з: 25.01.06
Подякував: 24 раз.
Подякували: 442 раз.
 
Профіль
Форум:
+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей
Модератори: Faceless, Irina555, ТупУм, Модератор

Схожі теми

Теми
Відповіді Перегляди Останнє
6 2765
Переглянути останнє повідомлення
Сер 21 гру, 2016 10:44
rufius
1 1098
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 29 лип, 2016 10:20
Watcher
4 1419
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 13 тра, 2016 09:49
yarg
реклама
Топ
відповідей
Топ
користувачів