zzzzzz написав:SWIFT Изучите данные торгового и платежного балансов.сайт Госстата и НБУ вам в помощь.И не пишите подобный бред на таких форумах.Здесь не форум домохозяек.
Свіжих даних ще немає, а ті що є нічого втішного не прогнозують. Торговий баланс -9.7 млрд дол ( квітень ) Платіжний баланс -14.5 млрд доларів ( перший квартал ) І це без урахування боргу в 5.3 млрд дол за газ. А що ви там щось обнадійливе для гривня побачили ? Я б дуже хотів якись позитив там знайти бо і в самого руки сверблять зайти в *стабільну* гривню та косити 25 річних. Але даруйте мінімум до нового року я пасс, а там глянем на торгівельний та платіжний баланси і побачимо. Слово депозит походить від латиського зберігати. Поки що мені не зрозуміло як можна зберегти в нашій красивій гривні.
Банк LBBW, відомий одними з найбільш точних валютних прогнозів, ставить на зміцнення долара
Банк LBBW, відомий одними з найбільш точних валютних прогнозів, ставить на зміцнення долара Долар США недооцінений інвесторами через очікування неспішного підвищення ставки Федеральної резервної системи (ФРС), вважають експерти банку Landesbank Baden-Wuerttemberg (LBBW), який робив найбільш точні валютні прогнози в опитуваннях агентства Bloomberg. Найбільший держбанк Німеччини, який очолював ренкінг Bloomberg протягом чотирьох кварталів, що завершилися 30 червня, очікує підвищення курсу долара США до євро більш ніж на 4% до кінця 2014 року – до $1,30 за євро, тоді як середній прогноз ринку передбачає підвищення до $1,32 за євро. На думку LBBW, який у січні-березні піднявся з другого місця списку агентства на перше, ФРС може почати підвищення базової відсоткової ставки вже в першому кварталі 2015 року на тлі відновлення найбільшої економіки світу. “Ми вважаємо, що підвищення ставок в США розпочнеться раніше, ніж очікується на сьогодні, – зазначив Джуліан Трахорш, що входить до команди з шести аналітиків LBBW. – Усі індикатори вказують на дуже сильне відновлення економіки США і на нестійке зростання економіки єврозони”. Wectpac Banking Corp., що посідає друге місце в ренкінгу Bloomberg, також очікує зміцнення долара до $1,30 до євро до кінця поточного року. http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2014/07/07/329465
===== Та що далеко ходити в шапку голосувалки досить заглянути.
Або що буде в вересні коли знімуть постанову про обмеження зняття валюти. А бажаючих зняти буде багато, і банки почнуть виходити на міжбанк. А поки що ось свіжий *позитив* для нашої красивої.
В июне золотовалютные резервы сократились Сокращение за июнь составило 4,6%, за шесть месяцев года — 16,3% Золотовалютные резервы Национального банка на 1 июля 2014 года составили 17,083 млрд долларов, что на 4,6%, или на 815 млн долларов, меньше показателя на 1 июня (17,898 млрд долларов). Об этом сообщается на сайте Национального банка Украины. В сообщении отмечается, что в июне поступили средства от Европейского Союза в сумме 1,038 млрд долларов. Вместе с тем, в июне состоялись платежи по погашению и обслуживанию государственного и гарантированного государством долга в иностранной валюте на сумму 1,977 млрд долларов, в том числе осуществление платежей в пользу Международного валютного фонда — 193 млн долларов. В сообщении Нацбанк напоминает, что течение июня регулятор не осуществлял валютные интервенции на межбанковском валютном рынке Украины. Напомним, что с начала 2014 года (в январе-июне) золотовалютные резервы НБУ сократились на 16,3%, с 20,415 млрд долларов до 17,083 млрд долларов. В мае золотовалютные резервы увеличились на 25,8%, до 17,898,82 млрд долларов. Опубликовано на minfin.com.ua 7 июля 2014, 11:45Источник: Минфин
SWIFT написав: Адам Сміт прогнозує 15 до нового року . Гроші на пенсії та відбудову будуть друкувати, експорт на промислове виробництво падає. Тому долар наше все.
Прежде чем обсуждать прогноз 15, киньте, пожалуйста, ссылку на пост Адама, где он опираясь на цифры предсказал текущий курс 12. В посте Адама с предсказанием девальвации идет речь о курсе не меньше, чем 9,5 на ближайшие 3 месяца, что, согласитесь, совсем не похоже на 12. Более того, курс 9,5 позволял держателям гривнедепо остаться при своих (доход, естественно, считаем в долларах). Еще злые языки после получения первого транша от РФ приписывают Адаму совет сидеть в гривне в 2014 году. А прогноз 9,5 был сделан, когда на Майдане уже жертвы были.
Почему приписывают, так и было, помню еще обсуждение на ветке
Киньте ссилку бо щось не можу знайти.[/quote] Пройдитесь в районе осени-начала зимы Кажется, на валютной ветке
SWIFT написав: Адам Сміт прогнозує 15 до нового року . Гроші на пенсії та відбудову будуть друкувати, експорт на промислове виробництво падає. Тому долар наше все.
Прежде чем обсуждать прогноз 15, киньте, пожалуйста, ссылку на пост Адама, где он опираясь на цифры предсказал текущий курс 12. В посте Адама с предсказанием девальвации идет речь о курсе не меньше, чем 9,5 на ближайшие 3 месяца, что, согласитесь, совсем не похоже на 12. Более того, курс 9,5 позволял держателям гривнедепо остаться при своих (доход, естественно, считаем в долларах). Еще злые языки после получения первого транша от РФ приписывают Адаму совет сидеть в гривне в 2014 году. А прогноз 9,5 был сделан, когда на Майдане уже жертвы были.[/quote] Адам Смит Додано: Пон 18 лис, 2013 23:05 Однако вечно он этого делать не сможет, да и не станет. И вот тогда нас ждет РЕЗКАЯ(!!!), частичная (к 8,5) или(/и потом) полная (к 10-11) девальвация. Адам Смит Додано: Сер 27 лис, 2013 13:19 Допустим, 15 млрд Россия даст. Из них треть будет, предсказуемо, разворована, треть потрачена на затыкание дыр в бюджете следующего года (грубо говоря - на соцвыплаты), а треть пойдет на проведение Евробаскета в самом шикарном исполнении (я не шучу - там сметы более чем на 5 млрд долларов). В результате через год мы (страна) окажемся и без денег, и без каких-то полезных мощностей, за них купленных, но с долгом в 15 млрд, которые Россия захочет с нас получить и наличными, и в виде каки-то еще больших уступок. Причем не абстрактных уступок вроде второго языка, но вполне конкретных средств и имущественных прав, которые непрямо будут взяты у буквально каждого украинца. Наши бюджетные фонды и так хронически дефицитны, а если из них еще придется много лет выплачивать эти 15 млрд?! Нынешняя экономическая политика ведет в тупик, и эти деньги, если они будут получены, загонят нас в этот тупик еще дальше. И значит, еще долше оттуда придется выбираться. Самое шикарное в этой схеме для нынешнего Правительства то, что в дележе денег они поучавствуют, свою провальную экономическую политику как бы скроют на некоторое время, а отдавать деньги придется следующему правительству (при непосредственном участии народа, разумеется). 15 млрд - это 650 баксов на каждого "экономически активного" украинца, кстати. И не думайте, пожалуйста, что лично Вам удасться избежать непосредственного участия в их возврате! Адам Смит Додано: Нед 26 січ, 2014 02:50 Короче, я даю гарантию 90%, что дешевле 9,5 через три месяца бакс Вы не купите. Скорее всего, 9 мы увидим до конца месяца, потому что валютная паника такое массированное явление, что ее не погасить даже Беркуту. Поэтому делайте выводы. Хотя какие нафиг выводы? В обменники БЕГОМ МАРШ! [b]Адам Смит Додано: Чет 06 лют, 2014 03:50[/b] Берем показатели денежного обращение на 01.02.10 (когда после встряски 2008 все вроде бы успокоилось) и на 01.01.14, то есть за четыре года премьерства страдальца Азарова. Нал вне банков увеличился со 153 до 238 млрд, то есть на 55%. Монетарная база увеличилась со 189 до 307 млрд - на 62%. Общий объем депозитов вырос с 324 млрд до 666 (Sic!) млрд, то есть более чем вдвое. Денежная масса - c 480 до 906 млрд (плюс 89%). А курс нацвалюты за означенное время практически не изменился, как и масштаб реальной экономики. То есть, если говорить по умному, происходило резкое увеличение всех денежных агрегатов. А если сказать по-простому - деньги фигачили совершенно не по детски. Вывод: очень мало оснований надеяться, что рост курса повернется вспять или остановится на 9. Поэтому еще есть время прикупить баксы по дешевке. Конечно, 9 хуже, чем 8, но значительно лучше чем почти неминуемые 10, 11 или вполне возможные 12. Покупая сейчас баксы по 9, Вы ничего не потеряете (потому что ниже курс уже, по большому счету не будет), но можете много выиграть в случае дальнейшего роста курса, который вероятен на 90%.
=================== Вистачить ? [/quote]
Да, спасибо (я не прикалываюсь). Только и принципиальных отличий от прогнозов других форумчан тоже не вижу. Допустим: Добавлено: Ср 05 фев, 2014 13:17 zzzzzz писал(а):Можно попробовать начать сливать доллары на уровнях -8,27+10%=9,10 -8,27+15%=9,51 -8,27+20%=9,92 ...гривневое депо максимум принесет 22% Если девал будут свыше 22% долларовое депо выигрывает. Ну и т.д. думаю смысл понятен уважаемым коллегам.
Шаг резьбы у вас, коллега, как-то мелковат. У меня депо и в гривнах и в долларах. В декабре долларовая часть увеличилась по курсу 8,24-8,28. Я вот думаю, как бы не пришлось сливаться где-то около 15. С расчетом, что откатится где-то до 12. И 22% в гривне тогда уже по текущим счетам или декадным давать будут. А на приличные сроки будем столбиться под 25% минимум.
Базель III як банківська карта євроінтеграції Сергій Мамедов, для ЄвроПравди _ Вівторок, 08 липня 2014, 17:46
Україна зробила історичний вибір, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Реформи, прописані в угоді, дозволять докорінно змінити вітчизняну економіку.
Змін чекає і банківський сектор.
Що ми отримаємо на фініші нашої банківської інтеграції з ЄС?
Вже зараз можна прогнозувати зміну філософії взаємин між банками, клієнтами та основним регулятором українського фінансового ринку – Національним банком. Права кредиторів та позичальників стануть більш захищеними, а НБУ стимулюватиме банківський сектор ставати більш прозорим та стійким. Невипадково запропонований Нацбанком проект "Концепції реформи банківської системи України до 2020 року" значною мірою враховує ті європейські стандарти, на які варто перейти вже у найближчому майбутньому.
Для подальшого прогресу в цьому році потрібно на законодавчому рівні вирішити всі головні проблеми у взаєминах між банками та позичальниками. Це і питання конвертації валютних кредитів у гривневі, і проблема реалізації банками заставного майна, і питання створення єдиного бюро кредитних історій.
Однак Україні вже зараз потрібно думати про стратегічний розвиток банківського сектору на найближчі десять років.
Саме тому вітчизняному фінансовому сектору необхідно якнайшвидше підтягнутись до вимог та стандартів системи Базель III, які з 2019 року стануть обов’язковими в усіх країнах ЄС.
Система Базель III була створена з урахуванням уроків фінансової кризи 2008 року, яка продемонструвала недостатню фінансову стійкість банківської системи навіть розвинених країн.
Базельський комітет з питань банківського нагляду є саме тим міжнародним майданчиком, де розробляються найкращі в світі практики банківського регулювання. Основні акценти базельської системи спрямовані на посилення вимог до якості банківського капіталу, підвищення ліквідності банків та їхньої фінансової незалежності. Для цього, зокрема, підвищуються вимоги до адекватності капіталу банку, вводиться обмеження на співвідношення його позикових та власних коштів, впроваджуються додаткові показники контролю за ліквідністю. Базель III передбачає поетапне збільшення вимог до банків згідно з графіком, який передбачає перехідний період до 2019 року.
Підписання асоціації з ЄС має сприяти швидкому переходу українських банків на європейські стандарти, з самого початку орієнтуючись на норми найбільш сучасної системи Базель III.
Теоретично Україна може і не виконувати правила Базельського комітету з питань банківського нагляду – в тексті Угоди з ЄС таких вимог немає. Але саме перехід на ці стандарти дозволить очистити банківський сектор та залишить на ринку тільки тих гравців, які здатні витримати жорстку конкуренцію за клієнта.
Варто зазначити, що за останні роки наше банківське законодавство та підходи банків до оцінки ризиків суттєво покращились і на даний момент у багатьох випадках відповідають підходам європейських країн.
Деякі вимоги Базель III більшість вітчизняних банків вже виконує у зв’язку з досить жорсткими нормативами НБУ.
Так, за даними НБУ, станом на 1 квітня 2014 року співвідношення регулятивного капіталу першого рівня до зважених за ризиками активів складало в цілому по банківській системі України 11,58% (вимоги Базель III – не менше 6%). Співвідношення загальної суми регулятивного капіталу до зважених за ризиками активів на цю дату складало 14,8%, а співвідношення регулятивного капіталу до загальних активів станом на 1 червня сягнуло 12,36% (норматив НБУ – 9%). Ці параметри також перевищують рівень, передбачений останньою базельською угодою.
Разом з тим, у багатьох вітчизняних банків є низка проблем, які тиснуть на їхній капітал та негативно впливають на фінансову стійкість. Так, достатньо вагомою є частка проблемних активів. За даними НБУ, станом на 1 квітня цього року частка непрацюючих кредитів (4 та 5 групи за класифікацією НБУ) складала 13,25% кредитного портфелю, а співвідношення таких кредитів (без урахування резервів) до капіталу – 37,55%.
Негативним фактором є і дисбаланс у валютній структурі активів та пасивів (хоча він за останні декілька років суттєво знизився), а також невідповідність між строками залучення та розміщення ресурсів, яка спричиняє так звані розриви ліквідності.
Не завадить нашим банкам і оптимізація витрат – показники ефективності в цілому по системі досі перебувають на невисокому рівні (рентабельність активів банківської системи за результатами 2013-го склала 0,12%, а рентабельність капіталу – 0,81%). Особливо актуальним є скорочення адміністративних витрат. Зараз більшість банків приділяє цьому серйозну увагу, в тому числі шляхом активного розвитку електронного банкінгу.
Постійного вдосконалення потребує ризик-менеджемент. Банки вже давно зрозуміли важливість правильної оцінки ризиків та працюють у цьому напрямі. Але швидкоплинна економічна та політична ситуація в Україні завжди вносить корективи у плани банкірів. Топ-менеджери нині повинні вміти швидко ухвалювати рішення і постійно адаптувати існуючі моделі до нової реальності.
Перехід до стандартів Базель III повинен стати головним механізмом зміцнення банківської системи.
Її рівень прозорості також покращиться під час виконання базельських вимог. А це підвищить довіру до банків не тільки з боку вкладників, але й інвесторів. Якщо закордонні інвестори бачитимуть, що в Україні діють європейські правила бізнесу і прибутковість банків зростає, тоді вони вкладатимуть додаткові кошти.
Як результат, до України знову прийдуть великі європейські банки.
А ті материнські структури, "доньки" яких вже працюють тут, спробують збільшити свою частку ринку. Повернення європейського капіталу і стане підґрунтям стабільного росту української економіки.
Автор: Сергій Мамедов, голова правління АБ "УКРГАЗБАНК"
Усе це непогано, у нас взагалі ще не було доньок швейцарських та британських банків. Але більше цікавить дозвіл відкривати легально рахунки у "мам" .
mike41 написав: Усе це непогано, у нас взагалі ще не було доньок швейцарських та британських банків. Але більше цікавить дозвіл відкривати легально рахунки у "мам" .
Легально і зараз ви можете відкрити. Але чи "мама" дасть добро на відкриття. Міф багатьох тут: що можна в будь-який банк покласти гроші в будь-якій країні. Теоретично - можна, фактично - дуже багато для цього потрібно, якщо це не банк подібний до українських за ризикованістю.
mike41 написав:2 Bob И уровни доходности и ликвидности устраивают
26% с ежемесячной выплатой в Дельте вроде бы полбеды . Процентами есть возможность пополнять столб в Укргазе. До выборов, думаю, продержимся, а там посмотрим.
mike41 написав:Усе це непогано, у нас взагалі ще не було доньок швейцарських та британських банків. Але більше цікавить дозвіл відкривати легально рахунки у "мам" .
Я так точно к "мамам" перейду, плевать мне на проценты. Но что-то слабо верится. Особенно в желание "мам" открывать здесь филиалы (а как иначе открывать счета без затрат на поездки или переводы?)..
zzzzzz написав:SWIFT Изучите данные торгового и платежного балансов.сайт Госстата и НБУ вам в помощь.И не пишите подобный бред на таких форумах.Здесь не форум домохозяек.
.
