Ukrainian писал(а):Любителям гривнедепозитов стоит задуматься о целесообразности таких вкладов.
Что касается долгосрочных, то можно с Вами согласится, а краткосрочные до 3-х месяцев и сберегательные со свободным доступом к средствам имеют право на жизнь, так как в определённом количестве гривна всё равно нужна для текущих расходов...
Просто математика цены выросли за 4 месяца (инфляция январь-апрель) на 5,1% (см выше) офиц бакс вырос за 4 месяца с 24,000667 до 25,186528, т.е. на 4,9% (см НБУ) "стандартная" 21% гривнедепо ставка за 4 месяца дала 7% что означает реальную (с учетом инфляции) доходность в годовом исчислении 5,7% годовую валютную (долларовую) доходность 6,3%
Вывод: фактическая доходность гривнедепо НЕ ОЧЕНЬ большая, НО если сравнить с - доходностью супер/пупер/аваленадежных банков, или - валютной доходностью "не очень надежных" банков (из которых часто валютные депо приходится "выгрызать зубами" в отличие от гривневых), или - вообще с "матрасом"
- то "целесообразность" гривнедепо представляется вполне "целесообразной"
Victor37 писал(а):"целесообразность" гривнедепо представляется вполне "целесообразной"
Це з"ясовується лише тоді, коли стає відомий курс продажу доляра населенню у день повернення депозиту. Отже рацію має пані Cler з урахуванням тієї обставини, що відсотків за депонування у банках сум порядку щомісячних видатків вистачить десь на "Медову з перцем".
Все більше жителів Європи здійснюють банківські операції з комп’ютера або мобільного телефону. Тому число тих, хто готовий відмовитися від банків, які не пропонують сучасні технології клієнтам, стрімко зростає. Згідно з нещодавнім опитуванням Fujitsu, проведеним серед 7000 клієнтів європейських банків, зручність є найважливішим критерієм вибору провайдера фінансових послуг. А це означає, що все частіше споживачі відмовляються від використання традиційних банківських каналів і платіжних методів на користь більш зрозумілих і зручних цифрових альтернатив. Як показало дослідження, інтернет-банкінг є найпопулярнішим каналом по всій Європі — три з чотирьох використовують його як мінімум раз на тиждень. Майже дві третини опитаних вподобали коритуватися терміналами самообслуговування, а більше половини – мобільним додатком банку. Близько 40% комунікують зі своїм банком в соціальних мережах на щотижневій основі, хоча цей показник сильно відрізняється по регіонах. Наприклад, цей канал комунікації популярний у Східній Європі, але не користується популярністю у Великобританії. Для порівняння, тільки 35% опитаних регулярно відвідують банківські відділення, а 36% — телефонують у банк. Як прогнозують самі споживачі, ця тенденція триватиме. Вони планують у найближчі п’ять років знизити до мінімуму використання телефону і відвідування відділень для спілкування з банком. При цьому запевняють, що будуть користуватися онлайн- і мобільними каналами, а також соцмережами. Таким чином, 37% респондентів зазначили, що готові відмовитися від послуг свого банку або страхової компанії, якщо вони не пропонують клієнтам сучасні технології. Більше того, ці клієнти не планують переходити на обслуговування в інший банк, а скоріше схильні використовувати фінансові послуги від таких небанківських компаній, як Google, Facebook або Amazon. Якщо говорити про платежі, близько третини європейців використовують для здійснення платіжних операцій мобільні телефони, а п’ята частина вже користується натільною електронікою і криптовалютами для оплати покупок. Більше 75% використовують системи онлайн-платежів, таких як PayPal, а 42% користуються безконтактними картками. При цьому, однак, готівка залишається досить популярним платіжним методом — 44% респондентів використовують кеш щодня. Розвиток інновацій також веде до змін у поведінці та звичках споживачів. Якщо раніше питання конфіденційності було більш відповідальним, то зараз 97% опитаних європейців схвалюють використання їхньої особистої інформації банками та страховими компаніями, якщо завдяки цьому буде розширено спектр пропонованих послуг. Троє з п’яти згодні надавати всю особисту інформацію для зниження іпотечних внесків, близько половини — для отримання інформації про релевантні продукти і послуги. http://news.finance.ua/ua/news/-/375251 ... lidzhennya
l66 писал(а):Ukrainian Почитайте условия. Там для возмещения 70 % необходимо быть получателем субсидий, если не ошибаюсь. А тем, кто субсидии не получает- возмещают только 20 %. ИМХО.
Субсидии есть в родственников это им надо
Так брали или нет, и досрочно гасить можно без штрафов?
l66 писал(а):Ukrainian Почитайте условия. Там для возмещения 70 % необходимо быть получателем субсидий, если не ошибаюсь. А тем, кто субсидии не получает- возмещают только 20 %. ИМХО.
Субсидии есть в родственников это им надо
Так брали или нет, и досрочно гасить можно без штрафов?
Дякую Там не зовсім шара і повертати будуть не 30 лише 20 простим и лише до 14 тис максимально компенсують утеплення і до 12 тис максимально заміну котла
Ну і кажуть що дають тільки тим кредит в ощаді хто його не потребує
Регулирующие органы американского штата Теннеси прекратили деятельность Trust Company Bank, который стал вторым банком, закрытым в стране с начала 2016 года, сообщается в пресс-релизе Корпорации по страхованию депозитов США (FDIC).
Депозиты этого банка по договоренности с FDIC перейдут Bank of Fayette County.
На конец 2015 года Trust Company Bank располагал активами на сумму около $20,7 млн, объем его депозитов составлял порядка $20,3 млн. По оценкам корпорации, расходы Фонда страхования депозитов в связи с ликвидацией банка составят $7,2 млн.
Владельцы депозитов закрытой финорганизации автоматически становятся вкладчиками Bank of Fayette County, а FDIC продолжит страховать средства на их счетах.
FDIC страхует депозиты на сумму до $250 тыс. В системе страхования на конец 2015 года участвовали 6182 банка и сберегательных учреждения.
В прошлом году количество банкротств финансовых организаций в США стало наименьшим с 2007 года и составило 8 по сравнению с 18 банками по итогам 2014 года. В 2007 году были ликвидированы всего три банка, в то время как в 2010 году показатель достиг пикового значения в 157 фининститутов.
Victor37 писал(а):"целесообразность" гривнедепо представляется вполне "целесообразной"
Це з"ясовується лише тоді, коли стає відомий курс продажу доляра населенню у день повернення депозиту.
Аналогічно таке саме можна сказати і про долярові депо, «доцільність» яких з'ясовується лише тоді, коли стає відомим курс купівлі доляра у населення у день повернення депозиту.
При цьому зовсім не завжди зростання курсу доляра + долярові % = % підвищення ціни певного товару у гривнях протягом дії долярового депо, якого планувалося витратити на купівлю цього певного товару по закінченню строку валютного депо
Cler писал(а):
