Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
А не замахнуться ли нам на Вильяма, понимаете ли, нашего Шекспира? (З кінофильма «Бережись автомобіля» (1966))
Ринок є ринком: ціну визначає попит. Комусь достатьо для щастя синтетичну курточку, а комусь - тільки норкову шубку з Тисмениці... Відвідали одного з найпотужніших Забудовників Анталії - офіс продажу OzPinarLar - на два його останніх комплекса - про них тут говорили часто - як говориться у відомому українському прислів"ї - "Стоіть у кожній хаті". Але Забудовник дуже не простий - офіс продажу очолює пан Cuma-bey (читається як "Джума-бей) - що цікаво, в перекладі з турецької "чоловік-п"ятниця". Непростий Забудовник багатьма рисами і окремо тим, що зараз будують аж 3 (три) нових ЖК, але "світять" тільки один з трьох. Про інші - жодної інформації. Хіба що подивитися на хід будівництва - я часто проїжджаю мимо. Так ось який цікавий комплекс: - суперове розташування - між територією Середземноморського університету (площа 350 га) та морем. Ділянку землі куплено на аукціоні - аукціон проходив в Стамбулі. - на території ЖК - три будинка. Тому зрозумієте назву: CasaTrio. - в кожному будинку - 16 квартир. - кожна квартира - двоповерхова, площею 175 кв.м.
Стадія готовності: вже готовий другий поверх, ідуть інтенсивні роботи. Забудовник традиційно не працює з рієлторами або посередниками. Ціна вчора озвучена: 12 000 000 лір або 670 000$. Перший внесок - 50%. Термін здачі - літо 2023. Чесно кажучі, ціна мене збентежила, більше за 10 000 000 я ще не чув. Я так думав, що десь 7 000 000 лір. Але це дає нам інфу про перспективи падіння цін на нерухомість на березі Середземного моря. Дивимося. Не лайтеся: Комусь достатьо для щастя синтетичну курточку, а комусь - тільки норкову шубку з Тисмениці... https://ozpinarlar.com.tr/en/portfolio/casatrio-2/
Що ваші дівчата роблять?”- “Шиють та співають”. – “А мати?”- “Порють та плачуть! (Українська приказка)
Чотири історії про відсутність стратегічного мислення в нерухомості. Наведені тільки для того, щоби форумчани не робили помилок.
Історія 1. Рік приблизно 2013. Родина приятелів робить цінну інвестицію: придбали 40 соток землі поблизу великого обласного центра. Ціна була нормальною: по 1 000$ за сотку. Разом вкладено в землю, яка, як відомо буде токА дАрАжАть, 40 000$. Якщо врахувати, що це не далі 50 км від обласного центра та в тому селі є церква Адвентистів 7-го дня (у приміщенні у минулому сільського клубу), то ціна виглядала цілком приємною. Не зупинялися на досягнутому та в 2015 або в 2016 придбали за порадою НЕ автора рядків (я б таку дурню ніколи не придумав би) дачу в гарному місці - неподалік очисних споруд обласного центра. За 18 000$. - Дача - штука корисна! - сказав чоловік співвласниці, запрошуючи молодих дівчат на пару чашок чаю на дачу. Жінка вислідила - розлучення - майно поділили по-чесному: чоловіку нове авто та готівкові долари, скількість там пачок в купюрах по 100$. Жінці - чудова дача за 18000$ та чудова земля на 40 соток. Фактично колишня жінка вигнала чоловіка голим та босим, ще й без житла, хіба зігріється там з якоюсь кобітою якось в гаражі для авто. Правда, згодом виявилося, що 40 соток складаються з 15 під будівництво та 25 - під вирощування амброзії - і продати ту біду не вдалося. Єдина втіха: поселили в якусь там хатку з червоної цегли на тій ділянці квартирантів, ті вдало прожили рік, приносячи власниці хоч якийсь прибуток. Після виселення прийшла комісія МіськГаз та з’ясувала, що газовий лічильник було знято, чому і наклали штраф у розмірі приблизно як виручка від квартирантів за 10 років. Біда не приходить одна: виявилося, що спробу продати дачу за 18 000$ блокує колишній чоловік, прийшлося понести витрати на «дарування» дачі дочці, а потім - знову переоформити на себе. Щоби клятий чоловік не мав до того відношення. Мою пораду продати нехай і зі збитками, але хоч ща щось, відбивали розповідями про те, що там же одне дерево персиків, і - якщо вгадати той день та час, коли вони вродять - то можна назбирати відро смачних персиків.
Тут і з‘ясувалося, що на ті 40 соток немає ні документів, ні кадастрового номера, і куплена тая біда за Генеральним дорученням, і строго кажучі, Покупці - типу власники - є "ніхто" і звуть іх «Ніяк». Мої поради продати те лайно за що дадуть натикалися на слова, що все це є дорогим, як пам‘ять і є великою надією на забезпечене майбутнє, а єхидні зауваження колишнього чоловіка про те, що дача без авто нагадує власність ґрунту на Марсі, розбивалися про тверду обіцянку колишньої жінки купити ровера та їздити за огірками 28 км з вітерцем. Правда, ровера купити не вдалося, бо пані зроду на ровері не їздила і вибрати правильний - під огірки - не змогла. Проблем додав і зять дочки, коли виявився наркоманом, який вдало працював на мийці авто можливо форумчан. Після чого колишня дружина колишнього зятя разом з дитиною перейшла жити до мами. Перший тиждень мама була щасливою. Навіть витратила на життя доні та онуки гроші, отримані в якості дивідендів від ВАТ. Радість була недовгою: чоловік через суд відсудив частку в ВАТ та почав блокувати виплату дивідендів. «Так нє діставайся ж ти нікому!» (класик). Але коли доня залишала дитину на цілий день та десь танцювала до трьох ночі, мама таки думала, що варто було б продати ВЧАСНО і оті 40 соток, і отую дачу, і оту трикімнатну квартиру, і жити зараз за неодноразовою порадою автора рядків в Анталії. Але пізно… дача на сьогодні коштує нуль, хоча і має підвал під бомбосховище, та про 40 соток землі вже ніхто не питає останні 2 чи 3 роки. А життя здавалося таким прекрасним…
(Написано на шезлонзі на пляжі з надією, зо форумчани не будуть робити помилок в інвестиціях).
Що ваші дівчата роблять?”- “Шиють та співають”. – “А мати?”- “Порють та плачуть! (Українська приказка)
Історія про інвестиції номер 2. Давно це було: в тому році було зафіксовано траурну дату в історії футболу РФ. Під час матчу з Україною збірна Росії навіть очолювала таблицю четвертої відбіркової групи Євро-2000. А в результаті фінішувала лише третьою, за Францією та Україною. Драматизм ситуації посилив той факт, що вирішальний м'яч у свої ворота господарі закинули по суті самі собі – руками бідолахи Філімонова. Мабуть, глибших потрясінь футбольна Росія ні до, ні після того року не переживала.
В цей час шукали притулку нахом"ячені під час "купі-продай" 10 000$. Тоді ще ніхто і не мріяв вкладатися в закордонну нерухомість, тим більше в турецьку. Вирішили вкластися в АР Крим - проїхали все узбережжя АР Крим - ніде нічого не було в продажу - ажіотаж скажений - під Алуштою якісь хлопці з Донецька купили за 5 000 доларів 1-к квартиру і то було останнє, що взагалі продавалося в Криму... Сум був у організаторів схеми "купі-продай" і повезло тільки поряд з Алупкою: вдалося купити за 9600 доларів США гараж 6х3 м на березі моря. Гараж в Києві - річ гарна, може коштувати легко і 50 000 доларів. Поняття "Гараж" взагалі НЕ існувало і НЕ існує в Анталії - таку дурню тут не видумували взагалі: всі паркуються на території свого ЖК або в підземних паркінгах, місце в яких додається до кожної квартири безкоштовно.
А ось гараж, від якого до Чорного моря 3000...4000 см - то справжній діамант. Було надбудовано над гаражем другий поверх і гараж перетворився в те, що є в Енциклопедії називається приємним словом Е́лінг (нід. helling) — споруда, призначена для побудови, зберігання та ремонту: дирижаблів і аеростатів (повітропла́вня). Такі елінги будували з металу, дерева чи інших будівельних матеріалів. Найбільший елінг для дирижаблів звели 1929 року в м. Акрон (штат Огайо, США); у суднобудуванні — суден малого та середнього розміру. Судно, правда, використовувалося інше: какали на газетку, пісяли у відерце і все те вночі виносили до стін сусідського гаража. Зміст відерця виливали у моря навпроти гаража сусіда. Якось непомітно виник і третій поверх. Непомітно також прийшов і рік, в якому відбувся Газовий конфлікт між Росією та Україною, який був викликаний наміром російського концерну «Газпром» підвищити ціни на природний газ, який постачається в Україну: за тую споруду давали 96000$. 100 000$ не давали, бо пісяти та какати треба було в газетку та відерце. Але віртуальні 96000$ вже зігрівали душу і серце.
Навіть вирішили на зборах власників гаражів прокласти лайнопровід і зробити так, щоби залишки життєдіяльності виливалися у море не на очах і дітей, і покупців. Моя порада була приємною та солодкою, як турецький інжир (зараз продається по 20 лір або 1,2$ за кіло): вхопити 96000 та кланятися в ноги Покупцеві. Признаюсь: моя порада була хибною, бо кількість гаражів на ПБК не збільшувалася, а після надбудови на гаражем чергового поверху (вже було разом 4) та збільшенням площі до 115 кв. м вже можливо майоріли інші ціни.
Максимум припав на ті роки, коли двічі – 1 січня 2006 та 1 січня 2009 року – РФ повністю припиняла подачу палива для українського ринку через несплату боргу за попередні поставки. Було встановлено власниками нову ціну в 220 000 доларів США. На моє запитання, чому саме 220 000 доларів (люблю точні цифри і в мене якось погано ділилася цифра в 220000 на 115), я отримав відповідь: "А нам для повного щастя треба саме 220 000 доларів". Колега по "купі-продай" запропонував за тую споруду - вже з туалетом та душом на кожному поверсі - 190 000 нахом"ячених, прихованих від Податкової, доларів - колезі в обличчя сміялися. Поїхав посоромлений та пригнічений...
Прийшов рік 2013, який видався досить дивним: на оголошення про продаж за 190 000 ніхто ніяк не реагував... Дивні люди: туалет же вже є, то що не так? І власний пляж довжиною в 3000 см є, то що не так? Вирішили продавати за 165 000 доларів... Тут прийшов рік 2014... Досить дивний рік і досить дивні ціни: 150 000 - нєт ніхто, 140 000 - нєт ніхто, нарешті - чисто для приколу - поставили ціну в 99 999,99$ - нєт ніхто... "Не панимаю..."
Тую споруду вдалося продати легіню з Ялти за 65 000 доларів тільки в 2019 році... Тут стало питання: "Куди подіти 65 000 доларів" та як компенсувати недоотриману вигоду.
Моя порада була проста, як турецький виноград, який в ці дні продається по 0,8$ кіло, або як турецький кавун, який продається в ці дні по 1,9 ліри (4 гривні) кіло: вкласти, як і я - в чудову квартирку на березі Середземного моря. Пропозицію було відкинуто, бо виноград люди не люблять і - крім того - не буде кому возити онука в ліцей, бо дочка дуже зайнята на роботі, а хитрий зять кинув і дочку і сина. Чоловік пропонував прогуляти-прокутити-промандрувати ті 65 000 доларів: чи то з горя, чи то того, що живемо тільки один раз на світі... Я особисто водив їх в 2-к непогану квартиру в Анталії - площа в 60 кв. м. вторинний ринок - з гарними новими меблями (!!!), Продавець - іноземець - ціна продажу 37 000 доларів була. Вирішили прогуляти частково та купити квартиру під оренду в обласному центрі - сказано-зроблено: за 50 000 доларів купили непоганого 2-к хрущика в одному з обласних центрів. Тиждень експозиції - і ось вже повновісні 11 000 гривень - в кишені щомісяця!
Тут прийшов буревій 2022 року - квартиранти виїхали, а 11 000 гривень перетворилися майже на пшик. Доня з сином виїхали в Прагу, хлопець вчиться в чеській школі, в "ПОНТОВИЙ" ДОРОГИЙ ліцей возити не треба... Та й взагалі вже пріоритети стали іншими...
P.S. Не куплена в 2020 році квартира 1+1 за 37 000 доларів зараз коштує не менше 137 000 доларів.
Востаннє редагувалось akurt в Нед 28 сер, 2022 09:53, всього редагувалось 1 раз.
BIGor написав:Тому на мою думку, вкладати в Турцію вже пізно.
Цікава думка і я не та людина, яка в ці дні дасть ТОЧНУ відповідь на питання "Чи варто вкладатися в нерухомість Туреччини в ці дні" Якщо я не помиляюсь: Ви точно знаєте, що я ніколи не радив купвати закордонну нерухомість НЕ ДЛЯ себе - тут вже задавали питання, як би купити за 5 гривень, а продати через тиждень за 50 000 доларів. Радив для себе - БЕЗПЕРЕЧНО! Я можу виконувати виключно роль індикатора та джерела відомостей про нерухомість. На сьгогодні: а) ажіотаж величезної кількості біженців з України пройшов. Затишшя. Але затишшя не на ринку оренди квартир: тут сталий попит. б) вже пролунала фраза: "Туреччина для багатих!" Всі інші - і формучани в тому числі - мали легку безпроблемну можливість вкластися в 2016-2020 роках. Не скористалися, бо читали потоки дезінфомації від людей з (видалено) вадами. Мені дуже прикро, що Фінансовий портал України став притулком для тічки дезінформаторів. Нехай би був форум "під-під"здний", але ж для Фінансового... Прикро... Вас обманювали роками та кормили дулями.
Тут зараз люди наводять такі чинники: 1. Туреччина не обіцяла та не надає притулок для біженців такого роду як в ЄС. Немає виплат по 300 євро та безкоштовного житла. Є певні послаблення в царині отримання ВНП. 2. В Туреччині не дозволяється працювати іноземцю без Робочої візи, навіть якщо в нього є ВНП. 3. В Туреччині зараз добре тим, в кого є гроші або є можливість іх заробити. І такі люди - навіть якщо важко в це повірити - тут є і їх кількість збільшується. Я не все можу/маю право розказати, але з України заводять зараз шалені гроші. Більш того, скажу, що (ні, не скажу, вибачайте...)
На сьогодні також: - якщо думає хтось, куди подіти викопані з попід груші гроші - то кращого для інвестицій навіть при високих цінах не знайти: в Європі ви за ці гроші купите тільки намет - а тут готову під ключ з плавальними басейнами та підземним паркінгом квартиру. І кажу просто по секрету: можна знайти поле для інвестицій за ціню від 62 000 доларів США. Просто треба знати місця... І знати, де можна напряму переговорити із Забудовником (інфа від наших "Чорних рієлторів"). - на сьогодні найкраще місце для інвестицій та роботи ІТ-ників. Хоча з цим можна поспорити, і я не проти навіть погодитися, що десь в Копенгагені чи в Стокгольмі краще. Сильно чинити опір не буду. Але мене реально дивує кількість авто з номерами Франції та особливо Нідерландів на вулицях Анталії. 02 вересня я буду на авто виїжджати з Туреччини - подивлюся, що відбувається на кордоні з Болгарією. На сьогодін карколомний ажіотаж громадян Болгарії - їдуть та їдуть в Туреччину!!! - Туреччина дозволила болгарам їздити без закордонних паспортів - вчора Президент Торгово-промислової палати міста Едірне (майже на кордоні) Реджеп Зіпкінкурт сказав: «Наша максимальна кількість відвідувачів зросла з 12 тисяч до 16 тисяч у вихідні дні. Зараз ми бачимо 20 тисяч». Хтось тут хотів інвестувати в Болгарію? А болгари їдуть в Туреччину...
Molotov написав:Скажіть, закінчую виплату за турецькі апартаменти. Чи треба робити ТАПУ, чи достатньо договору інвестування.
Я вважаю що ОБОВ"ЯЗКОВО оформлювати право власності - TAPU - якщо Забудовник на це погоджується. Зазвичай, Забудовник погоджуєтьься в таких випадках: - сплачено 100% ціни. - сплачено не менше 60% ціни - в такому випадку може бути оформлено Право власності із накладенням обтяження у вигляді заборони продажу до повної виплати. В цому випадку Покупець отримує право оформити ВНП в Туреччині на всю родину.
Ну і взагалі ніхто не відміняв фразу "Без бумажки я какашка". Вчора на сайті Кадастрового центра допомагав нашим людям отримувати прямо в он-лайн режимі ТАPU (витрати 40 лір або 80 гривень) та витяг з Державного реєстру нерухомості (витрати 20 лір або 40 гривень). Люди побачили на екрані свого ноутбука кольоровий красивий бланк нового зразка та були дуже задоволені: МОЄ! Роздрукують самі: має статус оригіналу (там є QR-code). ПОПЕРЕДЖЕНЯ: в Туреччині є податок на прибуток, отриманий в разі продажу нерухомості раніше 5-ти років володіння.
"Біда не приходить одна: виявилося, що спробу продати дачу за 18 000$ блокує колишній чоловік, прийшлося понести витрати на «дарування» дачі дочці, а потім - знову переоформити на себе. Щоби клятий чоловік не мав до того відношення. Мою пораду продати нехай і зі збитками, але хоч ща щось, відбивали розповідями про те, що там же одне дерево персиків, і - якщо вгадати той день та час, коли вони вродять - то можна назбирати відро смачних персиків."
Якщо розлучені поділили майно то блокувати не вийде. Якщо в процесі розлучення то просто подарувати дочці проблематично бо потрібна згода іншого члена подружжя. Гарна історія але з нестиковками