Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
rjkz написав:НЕ молодое белое сухое вино из Австралии Савиньон-Блан бренда Yellow Tail с кенгуренком на этикетке стоит 5,99 доллара. Легкое, приятное особенно в жаркую погоду белое сухое вино. В НЙ. Его из той Австралии еще привезти надо и заплатить трамповы тарифы на въезде. Французское белое сухое средней ценовой категории - 14 долларов. Очень насыщенный букет и, по правде сказать, несколько тяжеловат. Но вполне для весенней погоды в количестве не более одного бокала. Этого-же производителя самое дорогое вино - кажется около 60 долларов за бутылку мы брали. Устроили пикник поздним июньским вечером на пустынном берегу океана с креветками и суши. Получилось недурственно. Бутылка на двоих легко проскочила. Но в жаркую погоду скорей всего было-бы несколько лишним. Цены указаны без учета такс сейл, на алкоголь примерно 20% в НЙ. Французского производителя сейчас в "тумбочке" нет, на память не помню.
К слову, то грузинское вино что мы обычно брали в Украине, тут один раз попробовали - ...или они его очень неправильно хранили или это подделка или еще что ... - это употреблять нельзя. Не помню точно - или Картули Вази или Теллиани Вэлли. Я их вечно путаю. В Украине брали грузинское только этих двух брендов.
Киндзмараули нравилось , до того как ур одил свой виноград
Любимое вино тов.сталина? Подозреваю, что киндзмараули только этой байкой и обязано. Мне когда-то один человек сказал, что пробовал киндзмараули (еще в советские времена) в Грузии где-то там для привелегированных. И то вино вообще ничего общего с тем, что продается в Украине под этим названием за любые деньги не имеет общего. Нам легче. Мы только по белому сухому. И в весьма ограниченных количествах.
akurt написав:Вино - справа хороша. Обговорення цікаве, але пропоную повернутися до теми гілки. А то дехто міру не знає.
Еміграція, заробітчанство
News from Germany
Нашу люди за кордоном інколи дивують до без тями. То жіночка з Анталії кричить: «Рятуйте! Ось щойно знайшла нареченого із Сомалі - треба терміново одружитися - поки він погоджується - то порадьте, як це зробити якнайшвидше, поки він не прийшов до тями! (А там не все просто: якщо хтось із майбутнього подружжя має інше громадянство, ніж українське, то укласти шлюб в Консульстві неможливо. Треба укладати шлюб в мерії міста/району де проживає хтось із «молодят», а «брачуюшиеся» мешкають в готелі… Та ще й за турецькими законами «молодята» повинні пройти доволі сувору медичну комісію).
То ось прямо з відпочинку на Мальдівах прибула у Париж наша українка - харківʼянка - та голосно вимагає терміново надати їй «Тимчасовий захист» у Франції з проживанням виключно в Парижі. Цікаво, що навіть у Версалі не погоджується. Тільки Париж! «А на меньшее я не согласна!» Ну, наші люди з діаспори крутять пальцем біля скроні, але ж: “О, Paris…” Та ще й весною…
На цьому фоні наші чоловіки - наприклад, в Німеччині, виглядають реально «красенями» та працьовитими. Мені сподобався підхід до життєвих справ пана Максима на прізвище Біда.
Що тут цікавого? По-перше підтверджує, що середня ціна приватної оселі чи квартири в Європі складає 300 000€. Погоджуюсь: у Франції ви можете купити пристойне житло за ціну від 150 000 євро до 450 000€. Як правило, Продавець вимагає сплату «живими» грошима (не готівкою, а на рахунок в банку), без банківсько-кредитних справ. Але наші люди і тут молодці - можуть взяти і в іпотеку.
По-друге, не бояться брати - теоретично - убите повністю житло! Не бояться тому, що - як говорить пан Максим - «рукасті» і не тільки рукасті, тобто не бояться «брати важке у руки та дурне в голову». Ну і взагалі: «Відкривають тому, хто стукає!» Ну ось: при стартовій ціні за нерухомість в 300 000€ кваліфіковано сторгувалися за 230 000 (!) євро. Різниця в 70 000€!!! З тих 230 000€ цілих 215 000 - кредитні гроші, і НЕ БОЯТЬСЯ! Все пораховано!
По-третє, не перша вже нерухомість - і зверніть увагу! - не для себе, коханого, а під оренду майбутніми орендарями! Ну який же українець не любить орендарів!!!!
Про таку схему ми всі знаємо, нею вірно розпорядилися і двоє моїх приятелів: один в Ірландії здає та сплачує свою іпотеку в Бельгії; інший в Австрії - у Відні, та сплачує свою іпотеку за велику квартиру в центрі Відня. «А что, так можно было?» (с) - Можна!
Рекомендую. В наступному відео обіцяє розказати про саме цікаве: фінансовий бік питання: набрався кредитів але на 400 000€ - і знає, як буде віддавати. Реально цікаво - і на тему гілки.
akurt написав:Вино - справа хороша. Обговорення цікаве, але пропоную повернутися до теми гілки. А то дехто міру не знає.
Еміграція, заробітчанство
News from Germany
Нашу люди за кордоном інколи дивують до без тями. То жіночка з Анталії кричить: «Рятуйте! Ось щойно знайшла нареченого із Сомалі - треба терміново одружитися - поки він погоджується - то порадьте, як це зробити якнайшвидше, поки він не прийшов до тями! (А там не все просто: якщо хтось із майбутнього подружжя має інше громадянство, ніж українське, то укласти шлюб в Консульстві неможливо. Треба укладати шлюб в мерії міста/району де проживає хтось із «молодят», а «брачуюшиеся» мешкають в готелі… Та ще й за турецькими законами «молодята» повинні пройти доволі сувору медичну комісію).
То ось прямо з відпочинку на Мальдівах прибула у Париж наша українка - харківʼянка - та голосно вимагає терміново надати їй «Тимчасовий захист» у Франції з проживанням виключно в Парижі. Цікаво, що навіть у Версалі не погоджується. Тільки Париж! «А на меньшее я не согласна!» Ну, наші люди з діаспори крутять пальцем біля скроні, але ж: “О, Paris…” Та ще й весною…
На цьому фоні наші чоловіки - наприклад, в Німеччині, виглядають реально «красенями» та працьовитими. Мені сподобався підхід до життєвих справ пана Максима на прізвище Біда.
Що тут цікавого? По-перше підтверджує, що середня ціна приватної оселі чи квартири в Європі складає 300 000€. Погоджуюсь: у Франції ви можете купити пристойне житло за ціну від 150 000 євро до 450 000€. Як правило, Продавець вимагає сплату «живими» грошима (не готівкою, а на рахунок в банку), без банківсько-кредитних справ. Але наші люди і тут молодці - можуть взяти і в іпотеку.
По-друге, не бояться брати - теоретично - убите повністю житло! Не бояться тому, що - як говорить пан Максим - «рукасті» і не тільки рукасті, тобто не бояться «брати важке у руки та дурне в голову». Ну і взагалі: «Відкривають тому, хто стукає!» Ну ось: при стартовій ціні за нерухомість в 300 000€ кваліфіковано сторгувалися за 230 000 (!) євро. Різниця в 70 000€!!! З тих 230 000€ цілих 215 000 - кредитні гроші, і НЕ БОЯТЬСЯ! Все пораховано!
По-третє, не перша вже нерухомість - і зверніть увагу! - не для себе, коханого, а під оренду майбутніми орендарями! Ну який же українець не любить орендарів!!!!
Про таку схему ми всі знаємо, нею вірно розпорядилися і двоє моїх приятелів: один в Ірландії здає та сплачує свою іпотеку в Бельгії; інший в Австрії - у Відні, та сплачує свою іпотеку за велику квартиру в центрі Відня. «А что, так можно было?» (с) - Можна!
Рекомендую. В наступному відео обіцяє розказати про саме цікаве: фінансовий бік питання: набрався кредитів але на 400 000€ - і знає, як буде віддавати. Реально цікаво - і на тему гілки.
rjkz написав:Подозреваю, что киндзмараули только этой байкой и обязано. Мне когда-то один человек сказал, что пробовал киндзмараули (еще в советские времена) в Грузии где-то там для привелегированных. И то вино вообще ничего общего с тем, что продается в Украине под этим названием за любые деньги не имеет общего.
У мене іншій підхід до цієї проблеми. Наприклад, я був у Грузії на дегустації, де нам показували як виготовляють вина за стародавньою технологією Qvevri. Кіндзмараулі може буть виготовлено як за Європейською технологією, так і Qvevri. Так ось це будуть два різних вина, якісь нотки будуть схожі, але різниця буде не на користь ойропи(IMHO, бо я ще той сомельє). Каністри ніхто не відміняв, нам розповідали шо підробка вина в каністрах виключена, бо виноградний сік та спирт коштують дорожче, АЛЕ одного разу я дійсно в Тбілісі зустрічав підробку "Віно домашнєє". Тому брать таке вино не рекомендую. Так само колись в Італії був на дегустації, де мені дуже сподобалось одне червоне вино. Так би здуру в магазині я би його нівжисть не купив, як і наприклад вина ПАР, Чілі, Австралія, Каліхворнія. В Іспанії я не був на дегустації, якісь вина купляв, але рекомендувать нічого не можу.
Мы только по белому сухому. И в весьма ограниченных количествах.
Біле сухе. Колись, проїжджаючи через Грецію, а чому б не заскочить на дегустацію? Заскочив, зараз є у мене в "загашніках" грецьке біле. Франція, був на дегустації, де дуже сподобалось вино саме тієї виноробні 1897 року народження, причому саме біле, бо дегустували ми в них і червоні вина.
Ну шо? "Знов за рибу гроши"(с) Дендрофекальные технологии творят чудеса с ценами в Остине, ТХ. Налетай, торопись, покупай...живопИсь. Те-же самые 200К, что и квартирка вблизи Манхеттена.
Vadim_ написав:
