Еміграція, заробітчанство

Шикарна точна кваліфікована відповідь щодо технологій викладено нашим українцем тут:
https://www.facebook.com/share/r/1Cm79w ... tid=wwXIfr

До речі: практик, а не теоретик, і добре видно технології.


Не зовсім несподівано: перед тим, як вийти з нерухомості в Аланіі (Туреччина) відвідав друзів в ОАЕ, вивчив ситуацію - ще до «іранської війни». Хмарочос, в якому він мешкав майже 2 місяці, раптом загорівся (!). Пожежа реальна в хмарочосі!
Була термінова евакуація всі бігли із залізобетонної клітини як скажені - здається з поверха номер 102 по залізобетонним пожежним сходам. Вирішив шо жити в залізобетонних коробках не

Если бы это было так,то по-настоящему богатые люди в США не жили бы в каменных домах которые предпочтительнее деревянных по многим параметрам.

Что касается пожара в СА,то единственное здание с этажом 102 это Королевские башни в Мекке и туда только ударяла молния без пожаров и она служит отелем для паломников, апартаменты для постоянного проживания в других зданиях комплекса.
А пожар больше 10 лет назад был в 11-этажной гостинице.

Если бы это было так,то по-настоящему богатые люди в США не жили бы в каменных домах которые предпочтительнее деревянных по многим параметрам.

Поверх «102» я вказав умовно, лінуючись переривати гори текстів переписки. Поверх якийсь дуже високий. Дубай. Буде час - пориюсь, якщо це так важливо: 62, 82 або 102

Про деревʼяні будинки може говорити погане тільки той, хто ніколи не жив саме в таких.
Мені повезло: з 2006 по 2013 роки я мав можливість жити в так званих «елінгах» між Сімеізом та Алупкою. З/б будівля в 4 поверхи на місці Приморського гаража. Цікавий досвід. Але цікавіше те. Що власники в цей час будували брусовий будинок з карпатської смереки.
Тому я практично досконально все знаю. І був не тільки на їх будівництві, але й на аналогічних в Масандрі, Форосі, Ласпі та в інших місцях.
Пізніше розкажу досконально. Бо я зараз на пляжі.
Поки що скажу, що проєкти всіх будинків розроблені тури КИІВСКИМ АРХІТЕКТУРНИМ БЮРО.
Київським! А будували бригади з Івано-Франківська…

Если бы это было так,то по-настоящему богатые люди в США не жили бы в каменных домах которые предпочтительнее деревянных по многим параметрам.

Поверх «102» я вказав умовно, лінуючись переривати гори текстів переписки. Поверх якийсь дуже високий. Дубай. Буде час - пориюсь, якщо це так важливо: 62, 82 або 102

Про деревʼяні будинки може говорити погане тільки той, хто ніколи не жив саме в таких.
Мені повезло: з 2006 по 2013 роки я мав можливість жити в так званих «елінгах» між Сімеізом та Алупкою. З/б будівля в 4 поверхи на місці Приморського гаража. Цікавий досвід. Але цікавіше те. Що власники в цей час будували брусовий будинок з карпатської смереки.
Тому я практично досконально все знаю. І був не тільки на їх будівництві, але й на аналогічних в Масандрі, Форосі, Ласпі та в інших місцях.
Пізніше розкажу досконально. Бо я зараз на пляжі.
Поки що скажу, що проєкти всіх будинків розроблені тури КИІВСКИМ АРХІТЕКТУРНИМ БЮРО.
Київським! А будували бригади з Івано-Франківська…

1. Перепутать Саудовскую Аравию с Королевскими башнями с Дубаем с его известным Будж Халифой это как Киев спутать с Москвой хотя и пожар в последней высотке в 2024г.оказался фейком.

2. Что касается деревянных домостроений,то помимо того,что я,конечно ,жил в них,причем достаточно долго в селе Выжница между Ивано-Франковской и Черновицкой областях в такой гостинице которую держал известный мент и матершинник покойный Гена Москаль - мы там с перерывами примерно 3 года т.к.был кризис 2008г на перевале Нимчич строили трехэтажный дом для мало известного украинского олигарха Адамовского как раз из карпатской плиницы с двумя цокольным этажами из кирпичной кладки для гаража и склада с дизелем.
Виды на Черемош были шикарные,но доставка материалов в условиях частых дождей размывающих дорогу была серьезным геморроем.
Строила бригада из Ивано-Франкрвской области из Долины которая до этого построила дома Ющенку и Червоненку.
Ну и такая мелочь что я ещё и инженер- строитель который может оценить огне-,био- и прочую стойкость различных конструкционных материалов помимо экологичности древесины которая быстро исчезает если строить по нормам да и киевские проектанты не всегда означают знак качества.

Ну ви вже занадто придираєтеся до точності інформації щодо приватного життя інших осіб.
Зараз не хочу ритися шукати номер поверху та назву хмарочоса.
Та воно і не має ніякого сенсу: та людина там не живе.

Дендрофекальні технологіі або як ця жахлива пошесть пішла з Карпат до Києва - а потім в український Крим

Написано в кріслі на березі Атлантичного океану після відвідування двох будинків, побудованих за класичною французькою технологією (відома на протязі останніх 50 років) - з червоних керамічних блоків та двох будинків, побудованих з дерева за класичною французькою технологією (відома на протязі орієнтовно 1760 - 1985 років).
Рік 1760 вказав, бо був в гостях у колишньої маркізи - в неї камʼяниця і вона наливала пік побудови «1750». Рік 1985 вказав, бо дивився на реалізований полежить будинка в класичному «гасконсткому стилі»: камяʼниуя ця під черепицею.

Так ось: погляд на будинки на мою думку змінюється не тільки з місцем проживання людини, але і із зміною його соціального статусу.

Коли я був студентом, для мене найкращими нареченими здавалися дівчата, які мешкали в 2-к хрущовках: ну реально здавалося, що побудоване із радіоактивного щебеня житло є раєм на Землі.

Коли я придбав першу в своєму житті власну 1-к квартиру в панельному будинку - вона здавалася мені кращим раєм.
Правда я ту 1-к квартиру поміняв на 2-к в раю із панелей - поверх з з видом на тополь- одинак. Зробили якісний ремонт.
І поміняли двушку на нове обличчя раб: трикімнатна квартира в будинку не з панелей - я не знаю цю технологію але здається весь 8-ти поверховий будинок було побудовано із ФБС.
Ось він рай на Землі: будинок із ФБС) не знаю як точно це називається, але це не панельний будинок. І не цегляний).
Ну реально ніякої дендрофекальноі технологіі.

Правда, були недоліки: абсолютно вся штукатурка з довжелезного коридора «чешки» просто відстала від стіни в завалилася коридор.
А в простінках квартири, зробленої не по дендрофекальним технологіям - пан Shabo підкаже - гіпсові нашарування, а посередині мабуть морські водорості чи солома (кінець 20-го сторіччя) жило приблизно 16 мільйонів тарганів.
Травили надбаних від попередніх щасливих власників тарганів та робили капітальний ремонт.

Повторюю: це НЕ дендрофекальні технологіі.

При першій можливості змінив цю 3-к квартиру на 3-к в іншому районі. Панельний будинок. Поверх 8. З гарним видом на парк та школу. Реально була непогана «ЛЛЛ».
Для когось: мрія всього життя така 3-к квартира.

Пізніше я переселив туди маму, а сам зробив капітальний ремонт батьківського будинка.
Всі знають, що на території України ніколи не використовувалася дендрофекальна технологія, а тільки якісне будіаництво:
- наприклад, будинок з лампачу. Це глина із соломою сформована в будівельний блок. Виклали стіни - в середині штукатурка з глиною, в яку додавали кізяки. Саме вони - кізяки - забезпечували відсутність тріщин в штукатурці. Екологічно чистий матеріал. Ну а якщо ще пофарбувати розчиненою у воді крейдою - то просто люкс! Крейду шукали не шкільну біля дошки, а спеціальну, «липучу».

Ще кращими були не дендрофекальні технологіі, будинок «шлаколитой» - це з екологічно чистий відходів металургійного процесу. Виглядало грубо але дешево.

Не дешево і краще виглядала реально не дендрофекальна технологія: будинок із пропитаних креозотом списаних шпал. Вищій пілотаж! Екологічно чистий перевірений роками лежання під рейками заліниці матеріал.

Мій батько та мама за свої копійки побудували інакше: основні стіни з шлакоблоку, а в середині - додатково - червона цегла на глині. Перестінки з червоної цегли на глині або на «извнстковом растворе».
Саме цікаве виявилося під час реконструкції 2000 року: при спробі зміни водопостачання виявилося, що немає ніякого фундаменту (!). Зовсім!
Як ми зрозуміли, що була просто канава, в яку насипали бій уламки та частки червоної цегли.
Ну зовсім не дендрофекальна технологія, так і стоїть цілим в неушкодженим той будинок.
Правда, чудові зразки НЕ дендрофекальних технологій? Це я - як зовсім не будівельник - сам мацав таке.

(Далі буде. Сидячі на пляжі, мені навіть цікаво робити такий огляд НЕ дендрофекальних тезнологій. Ну правда ж: все якісне - не дендрофекальне?).

Деревʼяний будинок як зразок жахливих дендрофекальних технологій.

Вперше з деревʼяними будинками я близько познайомився в Ужгороді, де - приїхавши зі Львова - відвідав неймовірно чудовий парк, де зібрані ексклюзивні класичні зразки самого гидомирного лендрофекального: хати українців Карпат, Закарпаття та Прикарпаття.
Мене вразило, що збоченці не будували собі будинки із пропитаних креозотом шпал, або з радіоактивних відходів металургійного виробництва:
Реально дендрофекальні люди наймали дендрофекальних фахівців і ті із справжніх дендрофекалій будували будинки, яким було по 100 або більше років.
Збоченці.
ур**.
Нелюди!

Пізніше я побачив дендрофекальний будинок поблизу Форосу мабуть в 2006 році: неймовірно цікавий будинок, який було побудовано для - боюсь і говорити - киян!
Кияни були заражені дендрофекальними технологіями! Жах!
В екологічно чистому місці! В Криму! Жах!
Від киян я такого не очікував! Просто нелюди! Збоченці!

В 2009 році я особисто - нехай і не щоденно - спостерігав за будівництвом дендрофекального будинку в Криму, приїжджаючи з «елінга», розташованого між Сімеізом та Алупкою.

Не все пригадую, але цікавими є дати та деякі дендрофекальні цифри:

1. За основу 2-о поверхового будинка було взято проєкт київських - вже тоді заражених дендрофекальними технологіями спеціалістів (фірму не буду називати).
2. Саме 1 травня 2009 року було залито бетоном фундамент будинка розмірами здається 6*8 метрів, під будинок в 2 поверха. Була опалубка, метал, пішло 24 куб.м бетону (міксер приїжджав).
3. Десь через три тижня почалася укладка брусу. Брус: смерека, брус профільований розмірами по памʼяті 110*160 мм. Між шарами бруса закладалася якась синтетична вата. Брус скріплювався за допомогою вертикальних стрижнів з іншої породи дерева (здається бук).
4. Після закінчення коробки всередині набивалася соснова вертикальна рейка 50*50 з кроком 500 мм. Туди вставляли листи базальтового утеплювача.
Там же були сховані пластикові труби водопостачання та дроти електричні в трубках з пластику та металу.
Зверху - паробарʼєр. Потім набивалася вагонка із смереки.
Вагонку обробляли цікавим розчином - ніколи такого не бачив: розчин справжнього бджолиного воску в гарячому скипидарі. Воняло шалено 3 доби. Потім запах зникав.

5. Досить швидко зовнішні стіни обробляли пропискою для дерева Tikkurila (не впевнений що вірно написав назву). Казали, що ультрафіолет сонця змінює колір необробленої деревини.
Роботи з електрики робили майстри з Херсонськоі області (оброблені дендрофекаліями), сантехніка - майстри із Севастополя (оброблені дендрофекаліями).
Вікна - склопакети - привезені із фабрики в Дніпрі (склопакети під дерево, зроблені да дендрофекальною тезнологвєю).
Дах: бітумна дендрофекальна черепиця.
Кондиціонери: дендрофекальні від LG.
Опалення: тепла підлога - дендрофекальна технологія.
Сауна на першому поверсі і дендрофекальна фінська електрична піч.
Сауна всередині зроблена із дерева під назвою «дендрофекальна липа».
Заведено 3 фази - розподіл за допомогою дендрофекальних дротів від «Одеса кабель».
Двері точно дендрофекальні, але виробника я не памʼятаю. Здається Харків.

Власники дендрофекального будинка, побудованого за дендрофекальними технологіями, заселилися 1 листопада року початку будівництва з нуля.
Тобто дендрофекальний процес продовжувався з 1 травня 2009 року по 1 листопада 2009 року.

Я не знаю, скільки коштував кожен з етапів та робота кожного з майстрів, але точно знаю, що все «під ключ» разом з зовнішнім оздобленням та відмостками обійшлося в 45 000$.

Брус профільований завозили з Івано-Франківська, де його продукував мабуть ШІ із дендндрофекалій.
Бригада основних майстрів в кількості 4 (чотири) особи - з Івано-Франківська.
Харчувалися самі - тобто забудовник не забезпечував харчування.

Оце все стосується дендрофекальних технологій.
Ну що, панове, всі мають такий 2-о поверховий будинок загальною площею орієнтовно 96 кв. м?
Дендрофекальний.
Признаюсь чесно: я такий НЕ маю, але хотів би мати.

Ну ви вже занадто придираєтеся до точності інформації щодо приватного життя інших осіб.
Зараз не хочу ритися шукати номер поверху та назву хмарочоса.
Та воно і не має ніякого сенсу: та людина там не живе.

Я инженер и в моей профессии по другому нельзя хотя последние 4 года я ухожу от нее становясь рабочим.
Что касается деревянного домостроения,то оно развито и никогда не прерывалось в Японии,Финляндии ,Германии для жилищного строительства, там и развивались новые конструктивные элементы и формы основанные на современных клеях,а не нагелях и врубках.
Многое зависит от других факторов - наличие материалов,сейсмичность площадки,скорость возведения и перевозки и просто мода как с 90-х в Украине.
Кстати, саманные дома до 7-ми этажей строят в Йемене потому,что там нет дождей.