ЕКОНОМІКА ПРОСТИМИ СЛОВАМИ

[2]

Shaman
Несерьёзно.
Но, честно говоря, не хочется подробно писать на ветке, которую посещает раз в месяц один человек. С тем же успехом можно оюбщаться в личке.
Думал, вы ответите хотя бы на валютной.
Перенесёте, отвечу.
А по вакцинам я вообще-то не подразумевал, что мы её должны сами создать. Я давно пишу, что мы потеряли промышленность и науку.
И вакцины создают не ветеринары.
Это вы мне доказывали, что мы растём по сравнению с СССР и уже ого-го как выросли.
И времени до войны было более чем достаточно.
И зерно это самое что ни на есть сырьё.
А так рассуждать, то и руда не сырье - "потрібні чималі інвестиції та прикладено чимало зусиль".

Олег Гетман - координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань економічної безпеки підготувала щомісячний дайджест роботи Державної податкової служби України за вересень 2025 р.

У дайджесті детальний аналіз:
- стану впровадження системи управління податковими ризиками;
- виконання бюджету в розрізі податків;
- адміністрування податків по галузях;
- стану блокування податкових накладних;
- роботи режиму експорту зерна;
- ефективності перевірок та багато іншого.

Галузь пального:
Рівень сплати ПДВ по мережам АЗС за 9 місяців 2025 року відносно аналогічного періоду 2024 року збільшився з 0,87 % до 1,13 % або на 0,26 відсоткових пункти.
У вересні 2025 року 23 з 48 найбільших мереж АЗС мають середню заробітну плату на 1 працівника менше 16 тис грн (2 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2025 року) (рис 1)
Зазначені мережі, при збереженні існуючого рівня середніх заробітних плат на 1 працівника, через 3 місяці можуть втратити ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Фуд-ритейл
Станом на серпень 2025 року:
▪ активних: 4 105 юридичних осіб та 79 792 ФОП (з них 58,8% ФОП на єдиному податку, з яких 46,4% ФОП І-ІІ група єдиного податку);
▪ відсутня діяльність у 3 767 ЮО та 28 238 ФОП (тобто 26% "сплячих" ФОП).
Окрема частина галузі характеризується низьким рівнем середніх зарплат, що суттєво відстає від середнього рівня по економіці. Динаміка показує, що навіть у період зростання оборотів таких мереж (2023–2025 роках) зростання зарплат було мінімальним. Це може свідчити про використання частиною ринку схем ухилення при виплаті заробітних плат, оформлення частини персоналу через ФОП, «конвертні» виплати.

Схеми, що є найбільш розповсюдженими серед частини торговельних мереж:
1. Виплата заробітних плат у «конвертах», неофіційна наймана праця. Роздрібна торгівля залишається однією з найбільших за кількістю зайнятих працівників галузей економіки, але водночас – однією з найпроблемніших у частині офіційної оплати праці. Для сектора характерна значна частка «тіньової» зайнятості, виплати зарплат у конвертах та мінімізація податкового навантаження через неповну офіційну зайнятість.
2. Дроблення бізнесу на мережу ФОП під одним брендом.
Суть схеми: кожну торгову точку або кожну касу в магазині оформлюють на окремого ФОПа, замість централізованої ЮО-структури. За рахунок цього: приховуються реальні обороти великого оператора → знижується база для ПДВ; зменшується обсяг оподатковуваного прибутку у юрособи

Верховною Радою України 16.07.2025 прийнято Закон України № 4536, яким запроваджена вимога щодо дотримання з 1 жовтня 2025 року визначеного рівня мінімальної заробітної плати в роздрібних мережах суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами (16 тис грн у містах та 12 тис грн поза містами).
Значна частина мереж - досі мають середні зарплати менше 16 тис гривень (рис 2). При збереженні існуючого рівня середніх заробітних плат на 1 працівника, через 3 місяці такі мережі втратять ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

В той же час більше половини з топ-30 мереж країни - сплачують гідні заробітні плати, більше 20 тис гривень на місяць в середньому всім співробітникам, забезпечуючи значні податкові надходження до державного бюджету.
Загалом діяльність орієнтовно третини платників сфери food-рітейлу залишається проблемною. Мережі масово використовують схеми дроблення бізнесу на ФОП, виплати зарплат у «конвертах» та інші форми мінімізації. Це призводить до суттєвого заниження бази оподаткування з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО та військового збору та створює значні податкові ризики, що потребують комплексного контролю — від перевірок схем із ФОП до моніторингу реального рівня зарплат і маржинальності мереж.
Як результат, бюджет щорічно недоотримує ≈ 41 до 58 млрд грн, з яких близько 1,2 млрд грн – податок на прибуток підприємств, 3,4–4,0 млрд грн припадає на ПДВ та понад 37-53 млрд грн — на податки з доходів фізичних осіб і військовий збір. Це свідчить про масштабність схем мінімізації у галузі та потребує посиленого контролю з боку податкових і правоохоронних органів.

Хотів уточнити про те, що невже банки можуть створювати кредитні кошти "з повітря"?
В ситуації коли я купив щось в магазині із кредитної картки, або за іпотеку перевели забудовнику невже не відбувається списування відповідної суми із якогось рахунку банку, наприклад коррахунок в НБУ чи де вони тримають гроші за депозити? Ну можливо не онлайн списування, а сумарно за підсумками доби?...

Хотів уточнити про те, що невже банки можуть створювати кредитні кошти "з повітря"?
В ситуації коли я купив щось в магазині із кредитної картки, або за іпотеку перевели забудовнику невже не відбувається списування відповідної суми із якогось рахунку банку, наприклад коррахунок в НБУ чи де вони тримають гроші за депозити? Ну можливо не онлайн списування, а сумарно за підсумками доби?...

Ось спіч на цю тему
https://www.bis.org/review/r180118c.pdf

Хотів уточнити про те, що невже банки можуть створювати кредитні кошти "з повітря"?
В ситуації коли я купив щось в магазині із кредитної картки, або за іпотеку перевели забудовнику невже не відбувається списування відповідної суми із якогось рахунку банку, наприклад коррахунок в НБУ чи де вони тримають гроші за депозити? Ну можливо не онлайн списування, а сумарно за підсумками доби?...

ні, не можуть. ви праві, перерахування можливі лише в межах коррахунку банку. ба більше, мають бути резерви. тобто якщо у вас депозитів на 1 ярд грн, то резервів має бути там 200-300 млн грн. банки можуть падати менше резервів, але якщо більше ніж треба - я так розумію оштрафують й змусять виправити - але ці підробиці краще в банківських працівників.

а баланс банку спрощено такий - пасив - депозити (скільки він отримав грошей, аналог кредиторка у фірми) плюс власні кошти. актив - це кредити, ОВДП та власне кошти на рахунках в НБУ, в тому числі депосертифікати. тобто банк не може надати кредитів більше ніж отримав депозитів, ще й за вирахуванням резервів. але звідки береться думка, що банк створює гроші? бо я поклав гроші на депозит 1000 грн, вам з них дали кредит 500. разом в нас на рахунках - 1 500 грн. але є ще кредит - 500 грн.

якось так. не надто плутано? пізніше наведу реальні цифри, може так буде простіше.

бо я поклав гроші на депозит 1000 грн, вам з них дали кредит 500. разом в нас на рахунках - 1 500 грн. але є ще кредит - 500 грн.

А якщо я не поверну кредит, але 500 грн передам Вам, а Ви депозит заберете? то не буде 1500 грн у Вас?

банк не може надати кредитів більше ніж отримав депозитів

От це і цікавить як воно технічно реалізовано. Бо я не можу дати в борг гроші без руху їх по рахунках (чи зняття готівки), а от щодо банку я не розумію як діє таке обмеження.

Якраз наведений спіч зверху підтверджує, що банки "генерують гроші з повітря", але поки все добре (люди довіряють банкам, а ті не зловживають кредитуванням) то в цьому нема проблеми.
А якщо якийсь Коломойський через Приват починає кредитувати своїх друзів на суми більші, ніж є в Привата, то хто може його зупинити і як потім "знищити" згенеровані ним гроші?
А я бачу проблему - що більше віртуальних грошей - більше інфляції

бо я поклав гроші на депозит 1000 грн, вам з них дали кредит 500. разом в нас на рахунках - 1 500 грн. але є ще кредит - 500 грн.

А якщо я не поверну кредит, але 500 грн передам Вам, а Ви депозит заберете? то не буде 1500 грн у Вас?

банк не може надати кредитів більше ніж отримав депозитів

От це і цікавить як воно технічно реалізовано. Бо я не можу дати в борг гроші без руху їх по рахунках (чи зняття готівки), а от щодо банку я не розумію як діє таке обмеження.

Так саме діє, у банку теж бухгалтерія.
У банку є джерела коштів:
- власний капітал
- кредити від інших банків та НБУ
- депозити
З них і видаються кредити, з урахуванням того, що певна частина коштів має резервуватися

бо я поклав гроші на депозит 1000 грн, вам з них дали кредит 500. разом в нас на рахунках - 1 500 грн. але є ще кредит - 500 грн.

А якщо я не поверну кредит, але 500 грн передам Вам, а Ви депозит заберете? то не буде 1500 грн у Вас?

а хто ж мені їх віддасть - віддадуть лише 500 грн. а далі - фонд гарантування.

банк не може надати кредитів більше ніж отримав депозитів

От це і цікавить як воно технічно реалізовано. Бо я не можу дати в борг гроші без руху їх по рахунках (чи зняття готівки), а от щодо банку я не розумію як діє таке обмеження.

Якраз наведений спіч зверху підтверджує, що банки "генерують гроші з повітря", але поки все добре (люди довіряють банкам, а ті не зловживають кредитуванням) то в цьому нема проблеми.
А якщо якийсь Коломойський через Приват починає кредитувати своїх друзів, то хто може його зупинити і як потім "знищити" віртуальні гроші?
А я бачу проблему - що більше віртуальних грошей - більше інфляції

самі ці віртуальні гроші загрози не несуть. бо наче гроші на депозиту є, але використати я їх не зможу. якщо всі захочуть зняти кошти - то банк всім не виплатить

тому реальних коштів в банківській системі не збільшується. ця сума збільшується лише через дії НБУ - інтервенції/викуп валюти або фінансування банків. або прямий викуп ОВДП НБУ - чиста емісія.

ви спробуйте депозити/кредити уявити як дебіторка (кредити)/ кредиторка (депозити). якщо я вам винен 1000 грн - то наче у вас гроші є, але користуватися ними ви не можете.

тут один крок до цікавої теоретичної дискусії хто є емітентом коштів, чи гроші на рахунку - це не гроші, а лише запис в рядку банка. й звідси пропозиція на 100% резерв на гроші (не на депозити) - є й такі ідеї.

тут один крок до цікавої теоретичної дискусії хто є емітентом коштів, чи гроші на рахунку - це не гроші, а лише запис в рядку банка. й звідси пропозиція на 100% резерв на гроші (не на депозити) - є й такі ідеї

Скоріш не 100% резерву, а до "цифрової гривні/рубля/долара", коли записи про кількість коштів зберігаються не в банку, а в НБУ.

тут один крок до цікавої теоретичної дискусії хто є емітентом коштів, чи гроші на рахунку - це не гроші, а лише запис в рядку банка. й звідси пропозиція на 100% резерв на гроші (не на депозити) - є й такі ідеї

Скоріш не 100% резерву, а до "цифрової гривні/рубля/долара", коли записи про кількість коштів зберігаються не в банку, а в НБУ.

це й є основна ідея цифрових коштів?