Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
detroytred написав:А тут бац - Зеля. І одразу виявляється, що нічим))
Зеля заморозив ракетну програму, тому, справді - нічим. Якщо дивитись по справам, то Порошенко визволив, від сепаратистів, кілька великих міст, не здав рашистам жодного великого міста із визволених, санкції проти Раші, безвіз, асоціація, реформа судів і багато чого іншого. У Зелі в плюс земельна реформа, діджіталізація, будівництво, в мінус бардак з законністю і обороноздатністю.
А до чого тут заслуги Порошенка та Зелі?
Якщо ж спробувати розібратися в питанні, чому тормозиться ракетна програма, то відповідь може бути така: «Є ініціатива з низів, зокрема, наших КБ, які говорять – ми можемо це зробити. І є жорстка позиція Міністерства оборони – добре, ми можемо це робити, але дірки ми можемо поки що закривати закупівлею закордонних зразків і зараз ми якраз перебуваємо на етапі такого хиткого балансу між оцими двома правдами. Є правда військових – завтра, щоб воно працювало. І правда промисловців – робити своє, тому що чуже буде завжди дорожче», – пояснює Сергій Згурець.
У таких умовах в Україні все частіше звучать пропозиції щодо закупівлі іноземного озброєння. Так, головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак у грудні 2020 року заявив – рішенням міг би стати протиракетний комплекс Patriot. Про розміщення американського ЗРК на території України вже навесні цього року сказав і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
«Якщо в України будуть системи Patriot або інші сучасні системи протиракетної оборони, які зможуть виключити з широкомасштабної операції ракети Росії, тобто, ракетний удар РФ не зможе досягти ефекту, – це значить, що не буде проведена повітряна операція. А якщо не буде проведена повітряна операція, то не буде проведена і сухопутна операція. Це очевидно, тому що Росія не зможе піти просто в лобову атаку на українські збройні сили сухопутними військами. Вони просто будуть знищені», – переконаний заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння. https://www.radiosvoboda.org/a/protyrak ... 57313.html
Хоча такій позиції є дотепні заперечення: *Чмут.
«Нам варто зосереджуватись не так на ракетах для захисту, як на ракетах, які можуть полетіти у відповідь на ракети по Україні. Тобто, кориговані снаряди «Вільха», ОТРК «Грім», створення вітчизняних крилатих ракет «Коршун» і інших похідних, напрацювання по яких у нас є. Нам потрібен не ракетний щит, нам потрібен ракетний спис, щоб Росія розуміла, що у випадку застосування подібного озброєння, по її території буде застосоване відповідне озброєння з боку України», – каже Чмут.
detroytred написав:Якщо ж спробувати розібратися в питанні, чому тормозиться ракетна програма, то відповідь може бути така:
Перекуємо ракети на дороги. Така відповідь у зелених. Нам ніхто не продасть сучасні ракети, тим паче Петріоти. Порох не чекав Абрамси, а ремонтував вітчизняний металобрухт. Євреї теж намагаються обходитись своїм озброєням, і цілком очевидно, чому саме. Ракетна держава може і повинна випускати своє ракетне озброєння, і Раша цього боїться, бо в нас є потенціал. Тільки зелебобіки його нищать. От такі справи.
detroytred написав:Якщо ж спробувати розібратися в питанні, чому тормозиться ракетна програма, то відповідь може бути така:
Перекуємо ракети на дороги. Така відповідь у зелених. Нам ніхто не продасть сучасні ракети, тим паче Петріоти. Порох не чекав Абрамси, а ремонтував вітчизняний металобрухт. Євреї теж намагаються обходитись своїм озброєням, і цілком очевидно, чому саме. Ракетна держава може і повинна випускати своє ракетне озброєння, і Раша цього боїться, бо в нас є потенціал. Тільки зелебобіки його нищать. От такі справи.
Загальне фінансування оборони зменшилося чи ні? Я не цікавився.
Якщо ні, то про яке відношення доріг до ракет може бути мова? Тобто навіщо я цитати надав оті?! По суті може бути, що дійсно латають дірки, як вихід. На підтримання отих же С-300. А також на усе інше.
До того партнери незвісно, які умови ставлять по своїм пропозиціям продажу у майбутньому.
Стосовно спису для удару по рашці - хз. Скільки треба коштів та ресурсів для забезпечення цього удару. В них захист рівня від ударів НАТО... Тобто нам би у першу чергу забезпечити хоча б свій захист від них.
Ні, простіше спростити на дороги, свідоме нищення. М'яко кажучи, вже створення засобів удару по рашці пуйло наврядчи буде чекати. Оті калібри і т.д. по отим заводам і вдарять. І що робити?
Як я не раз вказував раніше: це Україна одразу не обрала варіант -- воювати, так воювати ... по повній. Рашка запропонувала варіант гібрідної війни, зелених чоловіків, обмеженої (договірної) війни. Влада обрала варіант погодитися. На пропозицію. Все в цьому руслі і йде. І якщо пояснити обивателю й світу тоді, що є напад, тому вперед все для фронта, Україна понад усе -- ще якось можна було б, то перейти на це самим зараз -- складнувато.
Нема там простих відповідей. Тому від мене ніколи не було обвинувачень Турчинову у здачі, зраді та тощо, а тільки констатація обраного варіанту. Обрав, так обрав. Твоя відповідальність. Твій вибір. А не згоден я був, що він свою відповідальність за свій вибір на військових перекинув. Да ще коли сам їх і підставив.
Зеля обирає свої підваріанти. І не більше. Його вибір та відповідальність. Саме підваріанти. Суті обраного варіанту вони не міняють. Да і ситуації за великим рахунком.
detroytred написав:Загальне фінансування оборони зменшилося чи ні? Я не цікавився.
Мова йшла про ракетну програму. Тут навіть позитивні блогери таке пишуть:
Такий стан справ означає лише одне: у ракетної програми має з’явитися конкретний керманич, який опікуватиметься всіма аспектами її виконання чи не кожного дня. Що б там не казали, але якби екссекретар РНБО Олександр Турчинов особисто не супроводжував перебіг створення ракетного комплексу «Нептун», його не створили б у рекордно короткі терміни – фактично за два з половиною роки.
Наразі відомо, що про фактичний стан реалізації вище згаданої Стратегії щороку публічно звітуватиме Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Однак при цьому існує кілька центрів впливу на український ОПК, і досить часто внаслідок їхніх власних поглядів втрачається синхронність дій. Існують і ризики перерозподілу Генеральним штабом зарезервованих ресурсів – так було донедавна.
Наразі від джерел в уряді відомо, що у планах там є створення саме окремої програми розвитку ракетної техніки. Тож залишається лише сподіватися, що на цей процес не вплинуть ані внутрішні, ані зовнішні чинники.