Realist написав:
Shaman написав:друге - в оперативних даних кредиту вказують без резервів, чому й стала помітне це списання. в банку давно був нарахований резерв. але тоді давайте повернемось тоді до співвідношення депозити кредити. й що бачимо на кінець року - навіть по оперативним даним гривневих кредитів на суму 886 ярдів грн, без резервів - 812 ярдів грн. а депозитів - 2 270 ярдів грн. ЕКОНОМІКА не працює. ми накопичуємо купу грошей, які нічим не забезпечені, але на цю купу грошей НБУ з Мінфіном регулярно ще виплачують чималі відсотки. а курс стоїть на місці... чим же це може закінчитися?
![]()
Критикувати легко. Більшість цих грошей (депозитів) на вимогу. Маєте пропозиції, як банкам кредитувати в дов7у "короткими" грошима? А про % по депосертифікатам - так, це де факто "паразитування" банків, але маємо вигоду у вигляді: 1) стабільної банківської системи 2) левова частка отриманих % по депосертифікатах НБУ у держбанків 3) є підстава продовжувати тримати підвищеним податок на прибуток банків і цим ми теж частково компенсуємо витрати по сертифікатах. тим більше, що ці гроші напряму йдуть в бюджет. І де факто % по депосертифікатах - це емісія яка пройшовши такий складний ланцюжок перетворень допомагає бюджету, але напряму не тисне на курс.
по-перше, це не критика, а констатація факту. й головна причина такого співвідношення, що грошей вкидається більше, ніж потребує економіка. а це наслідок того, що 50% бюджету фінансується іноземною допомогою.
кредитувати можна теж на короткий строк - до року. тут проблема - ризики повернення кредитів. потрібні держгарантії. а як банки купують ОВДП? тут немає питань коротких грошей?
стабільна банківська система - так. відсотки по депосертифікатах в держбанках - помилка. держбанки більше по ОВДП. по депосерт в них найменша частка.
структура ОВДП на 1 січня
держ - 74%
закор - 13%
приватні - 13%
структура депосерт на 1 січня
держ - 29%
закор - 38%
приватні - 34%
головне - це додаткова емісія. 100 ярдів грн. а хто сказав, що вона не тисне?.. як й інша емісія
Якщо ви знайте як суттєво девальвувати гривню і при цьому втримати інфляцію від падіння - то ви геній. Пана Данилишина потрібно читати, щоб бачити альтернативну точку зору. Але ось ця мантра: а давайте натиснемо на газ, а потім подивимось що буде - це не конструктив. розумні люди перш ніж тиснути на газ, прораховують чим, як і де можна буде загальмувати. В системі величезна кількість "коротких" грошей. пан Данилишин чомусь замовчує, чи буде вигідно банкам після суттєвого зниження облікової ставки кредитувати бізнес? Чи простіше буде всю цю "коротку" гривню відправити на валютний ринок (клієнти банків це самі зроблять) який 100% відреагує зростанням курсу?
АПД: Але знову ж таки - читайте коментарі. Бо автор любить нагнітати.
головне - де я писав - "суттєво". чи у вас слово девал - це завжди суттєво? девал на 10% відсотків щорічно - не є проблемою. а от девал 0% при ставці НБУ 15% - це проблема.
так давайте називати речі своїми іменами - зараз багато зусиль - зв'язати ті гроші, які були надруковані ще в 2022 році плюс додалося 200 ярдів лише в грудні 2025. плюс по 100 ярдів щорічно відсотками. ви не бачите, що ми лікуємо залежність від опіуму героїном?
ми так багато кажемо, що гіпер це погано. а чому ніхто не хоче визнати, що штучне стримання - це завжди крок до гіперу? трохи пізніше, але значно сильніший. це нікого не турбує? горизонт планування рік? 2014 рік всі пережили - не всі зробили висновки?
до речі,валюту так легко зараз банки не куплять, про це подбали ще в 2022. й на валюті банки теж багато не зароблять - де вони її будуть розміщати.
але ніхто не пише про економіку. чим дешевше курс власної, тим більше виробляється всередині країни, тим більше можливості заробити в населення. чим дорожчий курс - тим більше імпорту - менше стає тих, хто гроші заробляє. це майже аксіома. зараз завдяки іноземній допомозі ми собі можемо це дозволити (мрія Дюрі-Бачі) - а що будемо робити потім, коли в країні суцільні іждивенці?

