Політичні дискусії

Нам нужно стать католиками?

[2]

Нам нужно стать католиками?

Слово "нужно" тут недоречно. Бог поважає свободу волі людини. І чекає допоки людина по власній волі навернеться до Нього.

А Ісус їм у відповідь каже: «Майте віру Божу. Поправді кажу вам. Як хто скаже горі цій: «Порушся та й кинься до моря», і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить,— то буде йому! Через це говорю вам: усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам».

Марка 11:22—24

Порошенко з Ахметовим проти президента. Хто б міг подумати що їм так Україна болить.

Категорично засуджуємо публікацію будь-яких матеріалів, які можуть поставити під загрозу життя наших воїнів та інформаційну безпеку України

27 листопада Юрій Бутусов виклав на особистій сторінці у Фейсбук відео, на якому він здійснює постріл з 152-мм гармати-гаубиці Д-20. Дата та місце зйомки не були вказані.

На тлі того, що наші західні партнери постійно заявляють про високу ймовірність ескалації в Україні і дані наших розвідок про присутність російських військ вздовж українського кордону збігаються, Російська Федерація шукає найменший привід для провокацій та реалізації своїх намірів.

Текст опису зазначеного відео поданий автором у манері, яка дозволяє використати цю публікацію саме як привід для ускладнення ситуації в районах проведення ООС та для звинувачень України в порушенні домовленостей щодо відведення зброї, у відсутності контролю за зброєю у військах.

В умовах гібридної війни ворог вже почав використовувати це відео у своїх пропагандистських інтересах. Це підвищує небезпеку провокативних дій з боку російсько-окупаційних військ та підконтрольних їм формувань, посилення обстрілів позицій Об’єднаних Сил, оскільки російська сторона регулярно використовує тактику звинувачень на випередження для прикриття власних злочинів.
Публікація подібних відео у такому контексті і, зокрема зазначеного, є черговим прикладом того, як свідомо чи несвідомо можна виступити на боці ворогів України в інформаційному протистоянні.
https://www.mil.gov.ua/news/2021/11/28/ ... u-ukraini/

[1]

Лунали героїчні гасла й тещо...

Шановний detroytred!
Вітаю перехід на українську мову!
Тепер намагаюсь читати ваші пости дослівно, хоча раніше, чого гріха таїти, коли Ви дописували російською, частенько прочитував їх по діагоналі.
І читаючи ваші пости помітив, що Ви вживаєте слово "тещо" замість "тощо". Спочатку думав описка. Потім подумав, що це мабуть я відстав - бо мова розвивається, до неї вчені лінгвісти вносять різноманітні доповнення (не завжди доречні на мою думку, але що поробиш, вони на те й науковці). Почав розбиратися. Таки "тещо" не існує, а "тощо" є:

Тлумачення із "Словника української мови"*
ТОЩО, невідм. Уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше. - Піду вбиратись. Мені треба сьогодні в різних магазинах бути, вибрати матерії, та потім треба до модистки заїхати тощо (Л. Укр., III, 1952, 510); Маруся пішла до хати, а стара почала поратися по господарству, догодовувати курей, виганяти гусей та вутят до річки, робити місиво для свині тощо (Хотк., І, 1966, 103); У степовому селі був ярмарок, на чотири боки куріло, куріли степові розложисті шляхи тощо, торохкотіли тачанки (Ю. Янов., II, 1958, 248).

P.s. Не сприйміть за образу мою писанину. В свою чергу подякую Вам, якщо вкажете на мої помилки, бо ще з шкільних часів не дуже добре знаю правила української мови , але трохи виручає любов до читання з самого дитинства, спрацьовує зорова пам*ять...

Кармелюк , теж помічав.
Але не казав, бо вважав перехід російськомовною людиною на державну вже подвигом.
Щодо себе особисто, то в моєму оточенні вже чимало знайомих перейшли, мабуть необхідно розглянути і собі таку можливість. ))

В умовах гібридної війни ворог вже почав використовувати це відео у своїх пропагандистських інтересах. Це підвищує небезпеку провокативних дій з боку російсько-окупаційних військ та підконтрольних їм формувань, посилення обстрілів позицій Об’єднаних Сил, оскільки російська сторона регулярно використовує тактику звинувачень на випередження для прикриття власних злочинів.
Публікація подібних відео у такому контексті і, зокрема зазначеного, є черговим прикладом того, як свідомо чи несвідомо можна виступити на боці ворогів України в інформаційному протистоянні.
https://www.mil.gov.ua/news/2021/11/28/ ... u-ukraini/

Доведеться МО вилучити в Бутусова нагородну гармату, як МВС вилучило нагородний пістолет Ківи.
А що там зі справою Звіробій-Федини - провокатори замаху на найвеличнішого вже сидять?

Лунали героїчні гасла й тещо...

Шановний detroytred!
Вітаю перехід на українську мову!
Тепер намагаюсь читати ваші пости дослівно, хоча раніше, чого гріха таїти, коли Ви дописували російською, частенько прочитував їх по діагоналі.
І читаючи ваші пости помітив, що Ви вживаєте слово "тещо" замість "тощо". Спочатку думав описка. Потім подумав, що це мабуть я відстав - бо мова розвивається, до неї вчені лінгвісти вносять різноманітні доповнення (не завжди доречні на мою думку, але що поробиш, вони на те й науковці). Почав розбиратися. Таки "тещо" не існує, а "тощо" є:

Тлумачення із "Словника української мови"*
ТОЩО, невідм. Уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше. - Піду вбиратись. Мені треба сьогодні в різних магазинах бути, вибрати матерії, та потім треба до модистки заїхати тощо (Л. Укр., III, 1952, 510); Маруся пішла до хати, а стара почала поратися по господарству, догодовувати курей, виганяти гусей та вутят до річки, робити місиво для свині тощо (Хотк., І, 1966, 103); У степовому селі був ярмарок, на чотири боки куріло, куріли степові розложисті шляхи тощо, торохкотіли тачанки (Ю. Янов., II, 1958, 248).

P.s. Не сприйміть за образу мою писанину. В свою чергу подякую Вам, якщо вкажете на мої помилки, бо ще з шкільних часів не дуже добре знаю правила української мови , але трохи виручає любов до читання з самого дитинства, спрацьовує зорова пам*ять...

Ніяких образ!
Навпаки тільки подяка за слушне зауваження.

Є в мене такий недолік -- ліньки оформлювати правильно-гарно-красиво-як треба ..., коли є можливість "закосити". От і віхляю, поки не пнуть.
Головне думку зформував-виразив для розуміння основної тези й досить.
Навіть перекладачем не користуюсь, бо це ж треба зайві рухи робити))

Цілком згоден, що систематичні помилки потрібно виправляти. Також і грубі. Двома руками за це.
Не знаю звідки, але в підсвідомості навіть сумніву не було в тому, що треба писати "тещо".
А тепер смішно самому: моє "тещо" - це як "тёща")) виглядає.
Ріже око.

Звісно "тощо".
На жаль українською читаю мало. Останнє -- десь рік тому *Україна у вогні* Довженка.
А так російською 3-5 книжок на місяць.

Цікавий момент: лише дописів на форумі + читання різноманітних посилань українською + інфопростір СМІ --- є достатнім для появи роздумів вже українською та несвідомого переходу на мову.

З.и. негативно я зреагував на flyman-а, бо там мета була потролити. У Вас же влучне доречне зауваження.

Кармелюк , теж помічав.
Але не казав, бо вважав перехід російськомовною людиною на державну вже подвигом.
Щодо себе особисто, то в моєму оточенні вже чимало знайомих перейшли, мабуть необхідно розглянути і собі таку можливість. ))

Глянув тепер (коли розкрили очі) зі сторони на оце своє "тещо" - так ледве зо сміху не розірвало.
Але тут є важливий момент (Ви цілком праві) - промайнула думка, що не напиши так делікатно колега Кармелюк, то можна задуматися про повернення назад до російської.

Точніше після достатньо тривалого часу від переходу про повернення назад вже не може й бути мови.
А от на початку, якщо занадто грубо втрутитися або під не той настрій, цілком можливо.

[1]

Кармелюк , теж помічав.
Але не казав, бо вважав перехід російськомовною людиною на державну вже подвигом.
Щодо себе особисто, то в моєму оточенні вже чимало знайомих перейшли, мабуть необхідно розглянути і собі таку можливість. ))

Глянув тепер (коли розкрили очі) зі сторони на оце своє "тещо" - так ледве зо сміху не розірвало.
Але тут є важливий момент (Ви цілком праві) - промайнула думка, що не напиши так делікатно колега Кармелюк, то можна задуматися про повернення назад до російської.

Точніше після достатньо тривалого часу від переходу про повернення назад вже не може й бути мови.
А от на початку, якщо занадто грубо втрутитися або під не той настрій, цілком можливо.

Нагадали. Здається я колись тут писав про це, але хай буде ще раз.
Так от про "настрій" та "занадто грубо втрутитися"...
Був у мене товариш, на жаль уже покійний. Ми були майже однолітками, знайомі ще з шкільних років, хоча й закінчили різні школи, але біля його багатоповерхівки був чудовий спортмайданчик, то ми там чи не щоденно зустрічались і часто грали футбол дім на дім. Навчались в одному вузі, правда з різницею у кілька років і на різних факультетах. І от так сталося, що після закінчення вузу у 80-х роках і я, і він по направленню потрапили на роботу до одного міста, майже повністю російськомовного. А ми родом майже з повністю україномовного обласного центру.
Трохи відхилюсь і розкажу як ми з ним перший раз зустрілись. Я вже працював. Біжу на обід. Людей багато, практично центр міста. Раптом попереду з*явилась знайома постать. Навже Вася? Не може бути! Що він тут робить? Підходжу ближче, обережно заглядаю збоку - таки Вася! А тепер уявіть людину, яка знаходиться в місті, де у неї зовсім немає знайомих. Чувак йде на повному розслабоні, про щось замріяно міркує, аж до часткової втрати контролю над реальністю навкруги. Ну а я, переконавшись, що це таки він, підходжу збоку і ніжно так кладу свою руку на його плечі і дивлюся, що буде далі. Вже опісля я дізнався, що я таки сильно ризикував. Бо, коли він неочікувано почув чужі руки на своїх плечах, я відчув як напружилось його тіло і він повільно-повільно повернув голову у мою сторону. Здивування, радість, обійми! Він не знав, що я вже тут живу майже рік, а він, як виявилось тільки-но приїхав на практику. Потім він розказав, що подумав, коли відчув чужі руки на плечах - мабуть якийсь ханига пристає, перш за все зажму руку в кулак, далі гляну хто і якщо треба з розвороту заїду в писок! Так що мені повезло, що він мене одразу впізнав.
А тепер до теми. В кінці кінців життя так склалось, що я його прийняв до нас на роботу, коли в його організації в кінці 90-х стало сутужно. І фактично він був один, хто розмовляв виключно українською мовою. А чому так сталося, я знав з його розповіді. Бо я, наприкдад, одразу перейшов на російську. Так мене виховали, перш за все у школі та й засоби масової інформації доклались, інтернаціоналізм в дії!!! А він, коли його після вузу остаточно направили на роботу в перший же день зіштовхнувся з кадровиком, колишнім кдбістом. Зайшов в кабінет, привітався: добрий день! У відповідь: здравствуйте, ты кто? Та я по направленню, ось мої документи. Той глянув і каже: а, "бендера", разговаривай человечески, по русски, а не на телячьем! І от тут і сталося те, про що Ви писали - "занадто грубо втрутитися або під не той настрій". І Вася вибухнув! І це при тому, що його мама чистокровна росіянка (ще жива і досить кумедно розмовляє українською), з якою його батько познайомився на півночі, куди був висланий як посібник УПА. Вася сказав: швидше пси будуть жерти траву, ніж я розмовлятиму російською! І таки дотримав свого слова!