budivelnik написав: 3 Комусь мозку не вистарчає зрозуміти , що фінанси - ресурс платний не залежно від того з якого джерела він приходить , просто форми оплати за цей ресурс - різні якщо це банківський кредит - то формою оплати є відсотки якщо кошти населення - то формою оплати є знижка на м2
Похоже, что в некоторые мозги так сильно вбили мысль о том, что финансы-платный ресурс, что эти мозги не могут даже предположить, что так не должно быть (хотя так есть, не отрицаю), а иногда и не бывает (кому-то везёт). Счётчик по банковским процентам никак не означает аналогичный рост той самой добавленной стоимости. Так что делайте выводы: платность не может быть безграничной, если на одном конце счётчик, на другом конце-отсутствие деятельности. Пример? Далеко не все, кто понёс свои гривны в банк под 20%, смогут купить товара на 20 % больше. Купят тоже, но по цене на 20% дороже. Если повезёт забрать деньги из банка.
budivelnik написав: 3 Комусь мозку не вистарчає зрозуміти , що фінанси - ресурс платний не залежно від того з якого джерела він приходить , просто форми оплати за цей ресурс - різні якщо це банківський кредит - то формою оплати є відсотки якщо кошти населення - то формою оплати є знижка на м2
Похоже, что в некоторые мозги так сильно вбили мысль о том, что финансы-платный ресурс, что эти мозги не могут даже предположить, что так не должно быть (хотя так есть, не отрицаю), а иногда и не бывает (кому-то везёт). Счётчик по банковским процентам никак не означает аналогичный рост той самой добавленной стоимости. Так что делайте выводы: платность не может быть безграничной, если на одном конце счётчик, на другом конце-отсутствие деятельности. Пример? Далеко не все, кто понёс свои гривны в банк под 20%, смогут купить товара на 20 % больше. Купят тоже, но по цене на 20% дороже. Если повезёт забрать деньги из банка.
Ваше повідомлення просто зайвий раз показує наскільки ви далеко від реального виробництва. 1 Я повинен враховувати вартість фінансового ресурсу ( не залежно від того як він до мене потрапляє) 2 Якщо в мене є можливість фінансовий ресурс отримати дешевше ніж депоставки в банку , то в залежності від того є чи не має в мене вільні виробничі потужності і як я прогнозую майбутній попит на товари - я буду приймати рішення як цей фінансовий ресурс використовувати 3 Бізнес діяльність - це високоризикована галузь , тому ймовірність прибутку практично дорівнює ймовірності збитків. Але в хорошого бізнесмена прибутків більше ніж збитків і при цьому я не знаю жодного в кого б ніколи не було збитків. Тому і з розрахунками вартості фінресурсу ( як і з будь якими іншими ) - можна помилитись.
Але при цьому є одна організація , яка показує загальноукраїнський діапазон вартості фінресурсу. І назва цієї організації - банківська система України, і згідно з данними цієї організації вартість фінресурсу в Україні для середньостатистичного пересічного в валюті - 8% річних , в гривні 18% річних(приблизний розмір депоставок під які банківська система залучила 360 млрд грн населення).
Serg-ik написав:что эти мозги не могут даже предположить, что так не должно быть
А почему "так не должно быть"? Можно скорее спорить о цене пользования ресурсом, но не о самом факте его платности. Финансовый ресурс не бесплатен точно так же, как и любой другой. Хотя цена его может приближаться к 0.
Serg-ik написав:что эти мозги не могут даже предположить, что так не должно быть
А почему "так не должно быть"? Можно скорее спорить о цене пользования ресурсом, но не о самом факте его платности. Финансовый ресурс не бесплатен точно так же, как и любой другой. Хотя цена его может приближаться к 0.
А що там сперичатись ? 1 Будівельникам потрібні гроші - вони їх можуть взяти з трьох джерел ( власні, кредит банку, передоплата кінцевим споживачем) 2 а- Власні гроші можна покласти на депозит - розмір депоставки це плата фінресурсу з власних джерел б - банківський кредит - розмір кредитної ставки - це плата за фінресурс з кредитних коштів в - аванс населенням ( так як населенню також доступні депоставки) то вартістьфінресурсу повинна бути нижчою від кредитних і вищою від депоставок 3 Таким чином , загальна вартість фінресурсу складається з власні( розмір депоставвок)+кредитні(розмір кредитних %)+ аванс( середина між депо і кредитом)
Висновок Чим більше має власних коштів виробничник - тим дешевша для нього вартість фінресурсу і при 100% власних коштів вартість фінресурсу =розміру депоставок.
budivelnik написав: 3 Комусь мозку не вистарчає зрозуміти , що фінанси - ресурс платний не залежно від того з якого джерела він приходить , просто форми оплати за цей ресурс - різні якщо це банківський кредит - то формою оплати є відсотки якщо кошти населення - то формою оплати є знижка на м2
Похоже, что в некоторые мозги так сильно вбили мысль о том, что финансы-платный ресурс, что эти мозги не могут даже предположить, что так не должно быть (хотя так есть, не отрицаю), а иногда и не бывает (кому-то везёт). Счётчик по банковским процентам никак не означает аналогичный рост той самой добавленной стоимости. Так что делайте выводы: платность не может быть безграничной, если на одном конце счётчик, на другом конце-отсутствие деятельности. Пример? Далеко не все, кто понёс свои гривны в банк под 20%, смогут купить товара на 20 % больше. Купят тоже, но по цене на 20% дороже. Если повезёт забрать деньги из банка.
Не, ну почему, финансы - таки платный ресурс, но он платный, в первую очередь, для желающих купить недвигу, потому как если у них не будет ресурса, никто ничего не купит. А понастроено и не распродано уже и так куча недвиги, да и многие застройщики владеют еще и банками, оттуда и кредитуются. А вот свал из Киева, похоже, начинается. Застой и начинающееся падение цен на рынке аренды...
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіон), за держпрограмами будівництва доступного житла в країні в 2012 році придбано 1,222 тис. квартир загальною площею 83,2 тис. кв. м. Підтримка держави громадянам для купівлі цього житла склала 156,6 млн грн. Інвестиції громадян, спрямовані на будівництво доступного житла, склали більше 335 млн грн.
а какой распил денег был? и сколько было не построено?
меня больше волнует распил на дорогах. автодор в кредитах задыхается, а дорог нет.
Как спрос строителю полувабрикатов в захолустье Львова в 2012 "дулю" показал
budivelnik написав:Якщо продам ті 3 квартири які в мене є вільними на сьогодні + 4 гаражі в 2012 , то за 2012 збудую приблизно 300 м2 ( нагадаю що сьогодні вже третина року минула . тому 300 м2 за 8 місяців = 450 м2 в річному еквіваленті)
Ещё одно доказательство сколько мало "весит" "моя думка" будивельныка. А ведь он часто вместо расчётов статистики как аргумент приводит "моя думка"
Востаннє редагувалось zahar_ в Сер 06 лют, 2013 22:26, всього редагувалось 1 раз.
budivelnik написав:
на улицах киева количество "бобиков" и просто гаишников только растет 
