Как говорила тётя Циля "Мозги не брови, их не нарисуешь"
|
|
![]() З днем весни і краси!Привіт! ![]() Цьоця, як завжди права! ![]() ![]()
Золотой, Ти мой, человєк, як гарно сказав. Дай, но я Тебе розцілую! Я сьогодні ніжний, як корова, яка отелилась, наливай своєї дорогої самогонки! ![]()
![]() Я так розумію, що пан bobo хоче нам на честь свята дати пораду, куди дівати горщечок із грошима.
Будемо чекати, бо лежать ніби-то біз всякого діла... Ну як без діла, я вчора переправив зайвих 9 200 $ в США - там є де їх прикласти до справ... До речі: відправлення SWIFT- переказа відбувається дуже цікаво: - вставляеш картку банку в банкомат цього ж банку (в мене банк з арабським капіталом). - у банкомат вставляешь доляри, причому пачка не повинна перевищувати 100 листів. - банкомат питає - зарахувати на власний рахунок чи на чужий? - На власний. А зарахувати на ваш рахунок у турецьких лірах, в американсськи доларах, в ойро, чи в британських фунтах? (він бачить всі мої рахунки). - В американських доларах. Добре: у віконце ліворуч покладіть пачечку долярів... Поклали? Натисніть кнопочку - я помацаю руками... Мацає, мацає, мацає... О! 100 листів по 100 долярів! Згодні? - Згоден! - Відмінно! Гроші вже на рахунку! Ось квитанція! - Отлично, Григорий! - Годится, Константин! Приїхав додому в 17-15 - операційний день до 18-00 - зайшов в інтернет-банкінг - вибрав функцію переказів - SWIFT - вискочило віконце обмеження - не більше 50 000 лір на добу- подивився курс міжбанку - 5,42 - добре 50 000/5,42=9 225 $. Ось і прекрасно! 9 200 - вперед! Чотири-п"ять кнопочок натиснув (в мене там шаблон є) - і гроші пішли мандрувати! Комісія за переказ не залежить від суму переказу та склала 60 лір (300 гривень). Їх списали із рахунку в турецких лірах... Все просто! - Отлично, Григорий! - Годится, Константин! Будемо чекати від bobo rjhbcye gonfle! (в перекладі із турецької: "корисну пораду"). Востаннє редагувалось akurt в П'ят 08 бер, 2019 12:39, всього редагувалось 1 раз.
![]() ДЕ ЗАРОБИТИ ГРОШЕЙ НА КУПІВЛЮ КВАРТИРКИ НА БЕРЕЗІ СЕРЕДЗЕМНОГО МОРЯ?
(інструкція) Із листа філософа Вольтра цариці Катерині другій (текст дається за оригіналом та в офіційному перекладі): ..."Trois choses qui nous empêchent de devenir riches: - la cupidité - peur - l'envie Cela gâte le karma pour de l'argent." ..."Три вещи, которые мешают нам стать богатыми: - жадность - страх - зависть Это портит карму по деньгам.» Підтвердження тому ви бачите на попередніх сторінках... бісяться хлопці: la cupidité... peur... l'envie... Як раз перед трагічним для всіх чоловіків святом 8 Березня рідному брату захотілося купити автівку. Як то зробити? Просто: виростити тюльпани та продати чоловікам для жінок, дівчат, колєжанок та коханок. По якій ціні сьогодні тюльпани? 35 гривень штучка! Ото ж! Хтось заробляє на автівку. Зроблено то було так: - брат із товаришем створили приватну фірму "Юра&Женя". - на території приватної садиби викопали котлован (вручну!!! не було як трактор загнати), залили фундамент, поставили зверху теплицю. - зробили дерев"яні короба, провели труби опалення, встановили опалювальний котел із горілкою. Теплиця гарна получилася: крита шибками! Натуральне дерево! - закупили луковиці тюльпанів. Посадили. Поливали. - важливо було так доглядати, щоби ті квіточки вилізли 7 березня - ретельно вивчали календар року... Регулювали температуру та полив... - квіточки послухали - майже всі розквітли 7 березня. Частину неслухняних зірвали та сховали у підвал на збереження. - 7 березня на базар виїхали всі: і компаньони, і жінки, і сестри, і батьки, і навіть тьотки та хрещені батьки... - все розпродали надвечір 8 березня... Грошви було неміряно... Я допомагав на власній автівці підвозити товар та забирати виручку - так ще пів-року знаходив у автівці то в бардачку, то під сидіннями то одну крупну куюру, то іншу. Автівку купили через тиждень після 8 березня. Пам"ятаю як зараз: біленька! Ото ж... Під лежачий камінь вода не тече! Ранок 8 березня 2019. Супермаркет "МЕТРО", Анталія... Ціни треба множити на "4,8"... можна на "5"... Букет квітів - 45-60 гривень... ![]() ![]() Поруч - школа, де навчаються хлопці - громадяни України та РФ - говорили на російські мові, вибираючи квіти... радилися... Я тихенько спостерігав: купили букетики ті, що дорожче... Ну й правильно: що то за гроші - 12 лір? Копійки... пачку презевативів хлопці купують дорожче (12 штук самих дорогих - 24 ліри).... Як бачите, в Туреччині заробити на квітах на автомобіль не получиться... ![]() Востаннє редагувалось akurt в П'ят 08 бер, 2019 12:45, всього редагувалось 2 разів.
![]() Да веди ее в ресторан! Прага, Прага - лучший ресторан!Нафік потрібні нам його поради на честь свята? ![]() ![]() Ипполит Матвеевич слушал и соображал. Демоны просыпались в нем. Мнился ему замечательный ужин. Он пришел к заключению, что такую девушку нужно чем-нибудь оглушить. – Пойдемте в театр, – предложил Ипполит Матвеевич. – Лучше в кино, – сказала Лиза, – в кино дешевле. – О! Причем тут деньги! Такая ночь и вдруг какие-то деньги. «Сказка любви дорогой», – подумал Ипполит Матвеевич, вглядываясь в простенькое лицо Лизы. Так страстно, так неотвратимо захотелось старому предводителю женской ласки, отсутствие которой тяжело сказывается на жизненном укладе, что он немедленно взял Лизину лапку в свои морщинистые руки и горячо заговорил об Эйфелевой башне. Ему захотелось быть богатым, расточительным и неотразимым. Ему хотелось увлекать и под шум оркестров пить некие редереры с красоткой из дамского оркестра в отдельном кабинете. О чем было говорить с этой девочкой, которая, безусловно, ничего не знает ни о редерерах, ни о дамских оркестрах и которая по своей природе даже не может постичь всей прелести этого жанра. А быть увлекательным так хотелось! И Ипполит Матвеевич обольщал Лизу повестью о постройке Эйфелевой башни. – Когда вы доставите мне счастье увидеться с вами снова? – спросил Ипполит Матвеевич в нос. – А вам разве интересно со мной разговаривать? Я же глупенькая. – Вы? – страстно сказал Ипполит Матвеевич. – Если б у меня было две жизни, я обе отдал бы вам. Лизе стало очень стыдно. Она заерзала в кресле и затосковала. – Куда это товарищ Бендер запропастился? – сказала она тоненьким голосом. – Так когда же? – спросил Воробьянинов нетерпеливо. – Когда и где мы увидимся? – Ну, я не знаю. Когда хотите. – Сегодня можно? – Сегодня? – Умоляю вас. – Ну, хорошо. Пусть сегодня. Заходите к нам. – Нет, давайте встретимся на воздухе. Теперь такие погоды замечательные. Знаете стихи: «Это май-баловник, это май-чародей веет свежим своим опахалом». – Помню я Москву, Елизавета Петровна, не такой. Сейчас во всем скаредность чувствуется. А мы в свое время денег не жалели. «В жизни живем мы только раз» – есть такая песенка. ![]()
![]() Справжні спадкоємці імперії Османів іздять за пестощами до дівчат без квітів, але на справжніх кониках!
![]() Вчора вдень +22... в автівці хотілося включити вже кондиціонер... P.S. Як ви знаєте - ніде в світі офіціно немає вихідного дня з приводу святкування росзтрілу жінок-ткаль в США. Звичайний робочий день... Один із синів отримав саме сьогодні - звичайний робочий день - уточнення, що буде працювати із понеділка 17 червня не в офісі компанії Amazon у місті Seattle (Washington state), а в одному із офісів компанії за місцем сьогоднішнього проживання - Cupertino (California state). Це на південь від Сан Францисько та приблизно 14 міль від Stanford university. ![]() Ну що ж... повинно ж бути і в чоловіків свято... Востаннє редагувалось akurt в П'ят 08 бер, 2019 12:56, всього редагувалось 1 раз.
![]() От улибкі станєт мір свєтлєй!Це Ти побачив, а не я...Я што? Я нічаво! Ето єму нє слишно...Товаришу, Ти занадто сурйозний, пий більше! ![]() ![]()
|
|