Валютний ринок в контексті ДС

Что-то уже и карантин закончился, а ракета всё не летит.

да, сам ждал роста 5-10 коп, но откупа так и не сделал

там всегда в наличии, сегодня только не узнавал, 34.20 поднял.

есть некоторая вероятность, что в феврале, перед ростом будет небольшая сезонная просадка курса.

34.12 сегодня, начал откуп

Готовьтесь платить дань и все доказывать за все годы независимости, еще и за своих отцов и дедов!
https://news.finance.ua/ru/news/-/48621 ... a-etot-god
Оманские оффшоры скудеют и американская мама уже миллионы потратила. Хлопцы пошли вразнос.

как показывает практика бантустанов, проводящих такие "нулевую декларацию", которая вовсе не нулевая... они после провала первой легализации, будут проводить их каждый год, пока не сделают действительно привлекательные условия.

без соприкосновения с пирамидой овгз и гривной, которые кратно обвалятся от любого шороха на внешних рынках.

Офіційний курс гривні до іноземних валют за 1 одиницю
Починає діяти з...............27.01.2021..........28.01.2021
дата розрахунку..............26.01.2021...........27.01.2021
Євро.................................34,1897................34,1207...-0.2%
Долар США......................28,1524................28,1652...+0.05%
После полудня курс практически не изменился.
Открылись на 3 копейки ниже вчерашнего закрытия, отыграв вечернее хулиганство Рыжика. После чуть затянувшегося утреннего кофе выросли на копейку. Незадолго до 11, когда обычно на рынке появляются серьезные игроки, снова выросли на копейку. И после 11-30 прибавили полкопейки.
Упавший на ночь доллар с утра растет, но вчерашнего уровня еще не достиг.
Справочный курс встретили котировками 28.1650 - 28.1850, что на 2.5 копейки выше открытия.
Сессия пока выглядит спокойной, рост очень плавный с большими паузами.
После 12 опустились на полкопейки. После раннего обеда выросли на копейку и решили больше никуда не ходить.
В мире доллар продолжил рост и сейчас находится чуть выше вчерашнего среднего уровня, но ниже пика.
Официальный курс встретили котировками 28.1700 - 28.1900. За день выросли на 3 копейки относительно открытия, вернувшись к уровню вчерашнего закрытия.

Этот день в истории:
2020 - 24.5984 (+26) +357
2019 - 27.8173 (+3) +35

2018 - 28.5486 (-20)
2017 - 27.1922 (-2)

С особым интересом я мониторю объемы депосертификатов. Это свободные деньги банков, которые некуда деть, кроме как отнести в НБУ под минимально возможный процент. Пока есть этот навес, говорить о дефиците денег не приходится. За почти 2 года снижение учетной ставки в 3 раза не только не привело к сокращению этого навеса, но мы наблюдаем кратный его рост. Вряд ли это стоит объяснять исключительно учетной ставкой, но попробовать можно. Ситуация кажется парадоксальной только на первый взгляд. Снижение учетной ставки вызывает ожидание снижения цены кредитов среди заемщиков, они уже не согласны привлекать под старые высокие проценты. Но снижение ставок по кредитам неуклонно ведет к ужесточению оценки рисков заемщика. Тот, кто мог бы рассчитывать на кредит по высокой ставке, кредиту по низкой не соответствует. Эта проблема существует не первый год и быстрого решения не имеет. И уж точно не решается исключительно монетарными методами.

Не ви один так думаєте. Ось сьогоднішній коментар Богдана Данилишина.

Ліквідність банківського сектору перевищує 190 млрд. гривень. Зокрема, вкладення банків у депозитні сертифікати НБУ з початку року становлять в середньому 134 млрд. гривень, обсяг коштів на коррахунках в НБУ – 56,3 млрд. гривень, що відповідає чинному нормативу обов’язкових резервів (54,3 млрд. гривень). Заборгованість платоспроможних банків за строковими кредитами рефінансування збільшилася з початку року на 5,6% до 67,5 млрд. гривень.
Водночас кредитна активність банків залишається досить низькою. Обсяг гривневих корпоративних кредитів банків у грудні скоротився до 421 млрд. гривень, що на 1,7% нижче від попереднього місяця та 4,3% від попереднього року. Обсяг таких кредитів банків на сьогодні фактично відповідає обсягу вкладень банків у гривневі ОВДП – 419,1 млрд. гривень, які практично не містять кредитного ризику, тоді як доходність за ними перевищує ставки за новими корпоративними кредитами банків в гривні. Вкладення банків у валютні ОВДП становлять 33% від обсягу їх корпоративного портфелю кредитів в іноземній валюті.
Такі тенденції свідчать про необхідність перегляду моделі роботи банківської системи України та запровадження стимулів для спрямування кредитних ресурсів банків на розвиток економіки. Одним із кроків у цьому напрямі є спрощення вимог до оцінки банками кредитних ризиків, що відображено у змінах до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженими постановою Правління НБУ від 26 січня 2021 року № 8.

Зокрема, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» станом на 25.01.2021 банками-учасниками було видано понад 8 тис позик на загальну суму майже 19 млрд. гривень. Водночас на інвестиційні цілі та антикризову підтримку підприємств було спрямовано менше 40% від обсягу позик за програмою, тоді як понад 60% - на рефінансування існуючої заборгованості.

Что касается привлечения Минфином, тут немного другой случай. Мы, наблюдая со стороны, разделились на 2 лагеря. Одни ужасаются объему привлечений, говоря о долговой пирамиде, а другие воспринимают малейшее снижение темпов привлечения как провал Минфина. У некоторых получается пребывать в обоих лагерях одновременно Истина, как обычно, где-то не там. Привлекать нужно ровно столько, сколько нужно. При этом совершенно не обязательно делать это равномерно. Во первых, нужно оптимизировать долги по срокам погашения, а во вторых, нужно иметь стратегию поведения на рынке, которая позволяет торговаться. Были периоды, когда темпы снижались. Ограничивая время от времени свои аппетиты, у Минфина получилось изрядно снизить ставки и нормализовать кривую доходности. В итоге потом добрали и первоочередные потребности удовлетворили. У Минфина с долгами все в порядке.
С поддержкой "реального сектора" все совсем сложно. В Канаде есть поговрка: "Накормленный медведь - мертвый медведь".

На черговому аукціоні з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 26.01.2021, Міністерством фінансів було залучено 7,5 млрд. гривень до державного бюджету. При цьому, середньозважена ставка за державними запозиченнями під час останнього аукціону становила 11,6%, що майже удвічі перевищує облікову ставку НБУ (6%), рішення щодо збереження якої на поточному рівні було прийнято Правлінням минулого тижня. Найбільший попит на ОВДП цього тижня (6,6 млрд. гривень) був сформований на строках 1,5 та 2 роки, а дохідність за ними була майже на 2 відсоткові пункти вище, ніж на відповідну дату минулого року.
Станом на кінець 2020 р. прямий державний борг України становив 79,9 млрд. доларів США, або близько 57% ВВП. Зростання прямого державного боргу за рік становило 5,6 млрд. доларів США (або +12,3% ВВП). Основна причина зростання відносного рівня боргу – девальвація обмінного курсу гривні на 19% за рік. Частка державного боргу номінованого в іноземній валюті нині становить 62%.
Слід зазначити, що відносне значення рівня державного боргу України (57% ВВП) є нижчим, ніж в аналогічній групі країн з ринками, що формуються (62,2% ВВП), і помітно нижчим за середньосвітові показники (98,7% ВВП). Відносний рівень гарантованого державою боргу станом на кінець 2020 р. становив 7,3% ВВП (приріст 1,3% ВВП за рік, середній рівень за 2014-2019рр – 9,7% ВВП). 70% гарантованого державою боргу припадає на борг НБУ перед МВФ.

Основні тези які я собі відмітив.
Банківська система стабільна, але не ефективна. Грошей багато, але вони не працюють і не приносять користі країні. Що в наших умовах дуже марнотратно. Потрібно йти на зменшення вимог до позичальників, але ми не знаємо чим це відгукнеться в майбутньому і які наслідки для банків це матиме.
Наші гривневі запозичення подорожчали майже на 2% Розмір державного боргу не є критичний (в порівнянні). Співвідношення боргу гривня/валюта 1/3 гривня/2/3 валюта.
Потрібно якось запускати економіку. Але навіть дешеві кредити які видані бізнесу на 60% пішли не в інвестиції, а в здешевлення обслуговування попередніх боргів.

Основні тези які я собі відмітив.
Банківська система стабільна, але не ефективна. Грошей багато, але вони не працюють і не приносять користі країні. Що в наших умовах дуже марнотратно. Потрібно йти на зменшення вимог до позичальників, але ми не знаємо чим це відгукнеться в майбутньому і які наслідки для банків це матиме.
Наші гривневі запозичення подорожчали майже на 2% Розмір державного боргу не є критичний (в порівнянні). Співвідношення боргу гривня/валюта 1/3 гривня/2/3 валюта.
Потрібно якось запускати економіку. Але навіть дешеві кредити які видані бізнесу на 60% пішли не в інвестиції, а в здешевлення обслуговування попередніх боргів.

Liquidity trap.

34.12 сегодня, начал откуп

ʕ•ᴥ•ʔ

Водночас на інвестиційні цілі та антикризову підтримку підприємств було спрямовано менше 40% від обсягу позик за програмою, тоді як понад 60% - на рефінансування існуючої заборгованості.

Т.е. перепаковали старый мусор в "5-7-9"
PROFIT!

Сегодня возместили НДС на 4 919,5 млн гривень. Будет топливо на завтра.

Водночас на інвестиційні цілі та антикризову підтримку підприємств було спрямовано менше 40% від обсягу позик за програмою, тоді як понад 60% - на рефінансування існуючої заборгованості.

Т.е. перепаковали старый мусор в "5-7-9"
PROFIT!

Ну тут двояке трактування.
З одного боку зменшили витрати на обслуговування боргів. Якщо це такі невеликі виробництва які зараз продукує наприклад Єфіменко із Біофарми чи Хмельницький із Юніт Сіті, то тут питань не має. Вони нам потрібні. Вони створюють додаткову вартість.
Але ж з іншого боку тут є можливість для "цікавих" дій. Ви досі дорого платите по кредитах? Тоді ми йдемо до вас (дамо вам дешевий кредит щоб перекредитуватись). Не за дякую звичайно.