Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
fler написав:Скажу більше - є недобір навіть на ІТ-спеціальності. Проте тут доводили, що серед 70-річних є багато чудових фахівців. Авжеж, є. А нічого, що їм свою думку висловити належним чином важко, щоб її студенти зрозуміли? Що з того, що цей професор щось там мямлить уривками фраз або одним довгим реченням, яке починалося з одного, а закінчилося геть іншим? Навіть якщо матеріал лекції не застарілий (що вкрай рідко буває у 70-річних). Про те, що професор не пам'ятає, що казав вчора і т.п., я взагалі промовчу.
це ви перевзулися? в Україні вища освіта вже закінчилась?
тоді чого агітували, молоді потрібно їхати за кордон...
Не перевзулася. Лише констатую факти. Вища освіта в Україні ще не вмерла, але тепер як лотерея - лишилося дуже мало місць, де можна отимати якісну освіту((. Будучи оптимістом, сподіваюся, що в освіті відбудуться довгоочікувані зміни на краще, хоча скоріше не завдяки, а всупереч реформам і під дією зовсім інших чинників.
akurt написав:За діючими законами якщо студент не приступив до занять на протязі 10 днів з початку навчального року, його треба відрахувати як такого, який «не приступив до занять».
саме тому й пишуть всі заяви про індивідуальний графік, який дає змогу обійти це обмеження
akurt написав:зробити переоблік «живих душ» десь на 1 жовтня.
Щороку відбувається уточнення контингенту 1 жовтня, адже досі триває вступ, а всі ставки нараховані за прогнозами в червні, а не реальними даними вступу
fler написав:Будучи оптимістом, сподіваюся, що в освіті відбудуться довгоочікувані зміни на краще, хоча скоріше не завдяки, а всупереч реформам і під дією зовсім інших чинників.
Враховуючи нову схему фінансування, яку планують впровадити з наступного року, наступить повний колапс вищої освіти в регіонах України і виживе 10-20 університетів в Києві і Львові.
akurt написав:світить знову як не 0,25 так 0,15 ставки
akurt написав:Щось більш оригінальне крім слова «маркетинг» можете придумати? Про «політехніки» та «національні» можете мені не розказувати: тільки сьогодні до обіду спілкувався з професором та двома доцентами саме з таких університетів. Там все дуже сумно. Зараз іде і колосальна битва за штатні одиниці (багатьом доцентам/професорам світить знову як не 0,25 так 0,15 ставки - ставка це приблизно 14 000 гривень), так і гладіаторська битва за - це у викладачів професійний термін - «контингент» (так викладачі називають студентів). Справа в тому, що станом на сьогодні «контингент» відповідає цифрам в «перевідних наказах», але ці цифри не відповідають реальній (значно меншій) кількості студентів («живих душ»). За діючими законами якщо студент не приступив до занять на протязі 10 днів з початку навчального року, його треба відрахувати як такого, який «не приступив до занять». Кожні 12 відрахованих дорівнюють одному звільненому викладачеві. Тому на сьогодні прийняли неофіційне рішення закривати очі на відсутніх студентів та зробити переоблік «живих душ» десь на 1 жовтня. Все це знову заради збереження роботи на 0,15 або 0,25 ставки застарілого фонду викладачів. Нагадаю: ставка доцента на сьогодні орієнтовно 14 000 гривень. Як вам зарплатня в 0,15 від цієї цифри? Сильно будете нести розумне та сучасне в маси? Приклад УКУ мабуть позитивний, але ще нічого не означає. Або означає поодинокий окремий позитивний випадок, де правильно прочитали слова : «Кадры решают все!» та вчасно обновили персонал викладачів.
якщо вам більше подобається слово "казки", то будь-ласка
сумно в вищах, згоден. зп низькі. але поки що отримати якісну освіту за бажанням все одно можливо. сучасних спеціальностей не вистачає, теж згоден, мікроелектроніка в нас взагалі провалена. але освіта - це база, складні нюанси вже потім на роботі вивчають.
fler написав:Та отож. Проте тут доводили, що серед 70-річних є багато чудових фахівців. Авжеж, є. А нічого, що їм свою думку висловити належним чином важко, щоб її студенти зрозуміли? Що з того, що цей професор щось там мямлить уривками фраз або одним довгим реченням, яке починалося з одного, а закінчилося геть іншим? Навіть якщо матеріал лекції не застарілий (що вкрай рідко буває у 70-річних). Про те, що професор не пам'ятає, що казав вчора і т.п., я взагалі промовчу.
відразу не спитав, а Лібанова вже теж, як ви описуєте?..
дехто не бачить досягнень у українському с/г, а тут
й це ще вони мовчать, які дотації отримують від держави - а МХП їх душить, навіть у Франції, до цього лише чув про Східну Європу. визнаю, що коли МХП будував свої птахофабрики, він теж отримав дотації, але поточних дотацій у нас немає.
Учасники минулорічних змагань максимум лежали по п'ять днів, але зараз на кону 1000 євро (39 500 грн.), тому вони лежать довше. Можна лежачи їсти, пити і зрідка вставати відходити до туалету.
Востаннє редагувалось Wirująświatła в Суб 09 вер, 2023 16:08, всього редагувалось 1 раз.
fler написав:Та отож. Проте тут доводили, що серед 70-річних є багато чудових фахівців. Авжеж, є. А нічого, що їм свою думку висловити належним чином важко, щоб її студенти зрозуміли? Що з того, що цей професор щось там мямлить уривками фраз або одним довгим реченням, яке починалося з одного, а закінчилося геть іншим? Навіть якщо матеріал лекції не застарілий (що вкрай рідко буває у 70-річних). Про те, що професор не пам'ятає, що казав вчора і т.п., я взагалі промовчу.
відразу не спитав, а Лібанова вже теж, як ви описуєте?..
Українці залишаються найбільшою групою іноземців, що працюють у Польщі. Однак їхня частка зменшується – з 72% до 68,3% порівняно з минулим роком. Польща з 2022 року почала залучати більше людей з Азії та Південної Америки. Про це свідчить дослідження міжнародної агенції із працевлаштування Gremi Personal.
Так, у липневих реєстрах управління соціального страхування Польщі (ZUS) зазначено 749,1 тис. українців, що всього на 13,3 тис. людей більше, ніж у липні 2022 року.
За даними ZUS, на кінець липня офіційно працевлаштовані 1,1 млн іноземних робітників, що становить 6,5% від усіх людей, що працюють у країні. Це на 40,2 тис. більше, ніж у січні 2023 року і майже на 73 тис. більше, ніж у 2022 році. Крім українців, ринок наповнюють громадяни Білорусі (122,7 тис.), Грузії (27,4 тис.), Індії (18,6 тис.), Молдови (14,7 тис.) та таких віддалених від Європи країн, як Філіппінів чи Непалу.
Як ідеться в дослідженні, на людей з Азії та Південної Америки наразі не поширюється спрощена процедура. Однак поки що через брак робочої сили у Польщі дуже страждають такі галузі, як будівництво та промисловість, особливо харчова, сільське господарство та готельно-ресторанний бізнес. Хоча отримати дозвіл на роботу відносно легко, є досить великий відсоток відмов у візі. До прикладу, у країнах Центральної Азії він становить щонайменше 20%. Через це українці та жителі країн зі спрощеною системою доступу до ринку праці Польщі (Україна, Білорусь, Молдова тощо) все-таки переважатимуть. Ба більше, за працівника з цих країн уже відчувається конкуренція між країнами Західної Європи, де фіксується великий дефіцит робочої сили.
«Ми спостерігаємо, як Польща наповнюється різними національностями і з такою динамікою за 8-10 років стане схожою на Німеччину чи Велику Британію, у чиї економіки стікаються люди з усього світу. Тільки у нашій агенції працює понад 14 національностей починаючи з Філіппін, закінчуючи Алжиром. Це дуже гарний знак для післявоєнної України, куди не тільки повертатимуться українці але і куди ми неодмінно плануємо залучати громадян різних держав для її відбудови та розвитку» – зазначив засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.
Українці залишаються найбільшою групою іноземців, що працюють у Польщі. Однак їхня частка зменшується – з 72% до 68,3% порівняно з минулим роком. Польща з 2022 року почала залучати більше людей з Азії та Південної Америки. Про це свідчить дослідження міжнародної агенції із працевлаштування Gremi Personal.
Так, у липневих реєстрах управління соціального страхування Польщі (ZUS) зазначено 749,1 тис. українців, що всього на 13,3 тис. людей більше, ніж у липні 2022 року.
За даними ZUS, на кінець липня офіційно працевлаштовані 1,1 млн іноземних робітників, що становить 6,5% від усіх людей, що працюють у країні. Це на 40,2 тис. більше, ніж у січні 2023 року і майже на 73 тис. більше, ніж у 2022 році. Крім українців, ринок наповнюють громадяни Білорусі (122,7 тис.), Грузії (27,4 тис.), Індії (18,6 тис.), Молдови (14,7 тис.) та таких віддалених від Європи країн, як Філіппінів чи Непалу.
Як ідеться в дослідженні, на людей з Азії та Південної Америки наразі не поширюється спрощена процедура. Однак поки що через брак робочої сили у Польщі дуже страждають такі галузі, як будівництво та промисловість, особливо харчова, сільське господарство та готельно-ресторанний бізнес. Хоча отримати дозвіл на роботу відносно легко, є досить великий відсоток відмов у візі. До прикладу, у країнах Центральної Азії він становить щонайменше 20%. Через це українці та жителі країн зі спрощеною системою доступу до ринку праці Польщі (Україна, Білорусь, Молдова тощо) все-таки переважатимуть. Ба більше, за працівника з цих країн уже відчувається конкуренція між країнами Західної Європи, де фіксується великий дефіцит робочої сили.
«Ми спостерігаємо, як Польща наповнюється різними національностями і з такою динамікою за 8-10 років стане схожою на Німеччину чи Велику Британію, у чиї економіки стікаються люди з усього світу. Тільки у нашій агенції працює понад 14 національностей починаючи з Філіппін, закінчуючи Алжиром. Це дуже гарний знак для післявоєнної України, куди не тільки повертатимуться українці але і куди ми неодмінно плануємо залучати громадян різних держав для її відбудови та розвитку» – зазначив засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.
Просто украинцы умнеют и едут дальше, раз уж есть такая возможность, - в более обеспеченные страны. Туда, куда из Польши мигрируют сами поляки.
Shaman написав:
