Еміграція, заробітчанство

akurt
Есть другая, лучшая профессия
Мой папа был в ней 2й человек в городе
Свой кабинет в здании на Фучика был
Но потом союз накрылся половым органом и пациентов массово выпустили на улицы, да и денег на таблетки и капельницы в стране не осталось, и страна то стала совсем другой...

Может быть. В Днепре давно не был: даже не знаю новых названий улиц. Вообще не ориентируюсь. Говорят, что Филатов творит дизайнерские чудеса.
На улице Фучика кажется был, но не знаю, какие там были учреждения - кажется один раз искали какой то офис какой-то фирмы.
Там где-то еще живы остатки подвесной канатной дороги на остров с пляжами…

1. Канада - Ирландия - ЕС - потом Штаты. Вариант для самых ушлых путешественников. - так може хтось й покатався, но це одиничні випадки... якщо взагалі таке було

Якщо є гроші, то все можливе. Але викидувати по 10 кує на переїзд в кожну країну - та ну нафіг. Ще мінус - вчити заново мову і шукати роботу.

Переезд с чемоданом за океан порядка 500 евро за человека.
И вопрос был не про деньги, а про варианты.

Це тільки казки про 500 Євро, насправді там і продаж авто з дисконтом, і комплекту зимової гуми, і 90% одягу, речі всі хатні - мікрохвильовки ітд - або продається за копійки або викидується, далі штраф за достроковий виїзд з милого житла і оплата ріелтора за майбутнє + застава за нове житло (в деяких країнах доходить до 6 місяців проживання).

Пан BIGor має рацію: я дивлюсь на тих, хто з Анталії виїжджає в Канаду, то намагаються продати все що можна, але воно ж не продається…
Хіба щось на кшталт мікрохвильової пічки або ТВ.
Меблі то взагалі: тільки дарувати. Буває забирають офісні столи та крісла у тих, хто працював за ноутбуком…
Справа дуже невдячна і важка…

[2]

--------------------
Shaman
1. Канада - Ирландия - ЕС - потом Штаты. Вариант для самых ушлых путешественников. - так може хтось й покатався, но це одиничні випадки... якщо взагалі таке було
--------------------
Якщо є гроші, то все можливе. Але викидувати по 10 кує на переїзд в кожну країну - та ну нафіг. Ще мінус - вчити заново мову і шукати роботу.

Переезд с чемоданом за океан порядка 500 евро за человека.
И вопрос был не про деньги, а про варианты.

Це тільки казки про 500 Євро, насправді там і продаж авто з дисконтом, і комплекту зимової гуми, і 90% одягу, речі всі хатні - мікрохвильовки ітд - або продається за копійки або викидується, далі штраф за достроковий виїзд з милого житла і оплата ріелтора за майбутнє + застава за нове житло (в деяких країнах доходить до 6 місяців проживання).

Если речь о беженцах, то всех этих затрат нет. О настоящих беженцах.

Переезд с чемоданом за океан порядка 500 евро за человека.
И вопрос был не про деньги, а про варианты.

Це правда.
В вересні 2023 року були квитки за цією ціною туди і назад навіть.
Ще два тижні тому можна було знайти цікаві квитки з Копенгагена на Торонто ледь не по 130$. Без багажу. І це в один бік. Ну і треба якось дістатися Копенгагена…

Вчора ввечері отримала узгодження канадської візи одна жінка.
Там цікава історія:
- чоловік українець, але не живе в Україні багато років (здається 10).
- жінка не українка, в Україні ніколи не була.
Подалися на канадську візу для жінки з цього подружжя.
Чекали майже рік - з квітня мабуть 2023.
Канадці вимагали купу додаткових документів, фото і навіть скріни екранів переписки Скайпом.
Дочекалися… ось і зʼявилися варіанти… Лікарка…

[/quote]
Если речь о беженцах, то всех этих затрат нет. О настоящих беженцах.[/quote]
Ну так якщо «о настоящих», то у них рідко бачу схильність до такого виду туризму. Моя дружина на початку війни відправила доволі велику кількість людей у Францію. Формуючи групи вона бачила хто звідки і розуміла, чи люди реально потерпіли, чи просто використовують ситуацію. Так от, ті, хто їхав з прифронтових та захоплених територій сидять на місці, опановують професії, вчать мову. Всі, хто їхав «повисіти» вже давно вдома, або далі курсують світом.

Пан BIGor має рацію: я дивлюсь на тих, хто з Анталії виїжджає в Канаду, то намагаються продати все що можна, але воно ж не продається…
Хіба щось на кшталт мікрохвильової пічки або ТВ.
Меблі то взагалі: тільки дарувати. Буває забирають офісні столи та крісла у тих, хто працював за ноутбуком…
Справа дуже невдячна і важка…

Пану продавцю турецької нерухомості - ніхто претензій не виставив? Пику не розбив? За дезінформацію?
Він, мабуть, не попереджав публіку, що з спеки +37°С прийдеться кидати своє добро і їхати на мороз -30°С?

[2]

Если речь о беженцах, то всех этих затрат нет. О настоящих беженцах.

Ну так якщо «о настоящих», то у них рідко бачу схильність до такого виду туризму. Моя дружина на початку війни відправила доволі велику кількість людей у Францію. Формуючи групи вона бачила хто звідки і розуміла, чи люди реально потерпіли, чи просто використовують ситуацію. Так от, ті, хто їхав з прифронтових та захоплених територій сидять на місці, опановують професії, вчать мову. Всі, хто їхав «повисіти» вже давно вдома, або далі курсують світом.

Верно.
Правда, и те, "хто їхав «повисіти»" тоже далеко не все дома. А если и "курсують світом", то обычно не так далеко, как "Канада - Ирландия - ЕС - потом Штаты". Больше по Европе.

Переезд с чемоданом за океан порядка 500 евро за человека.
И вопрос был не про деньги, а про варианты.

Це правда.
В вересні 2023 року були квитки за цією ціною туди і назад навіть.
Ще два тижні тому можна було знайти цікаві квитки з Копенгагена на Торонто ледь не по 130$. Без багажу. І це в один бік. Ну і треба якось дістатися Копенгагена…

Це для зовсім відчайдушних. Не на вікенд ж летіти.

Це для зовсім відчайдушних. Не на вікенд ж летіти.

Ну, не все так просто. Наші люди розумні, а не такі, як отой сумнозвісний Франт.
Летіли на тиждень і два.
Воно має сенс: мінімальна ціна була туди і назад по 495$.
Сенс ось коли є: людина планує переїхати в Канаду, але трохи пізніше: десь не закінчився контракт роботи, десь контракт оренди квартир, десь дитина щойно народилася, школу ще на закінчили, інше…
Тоді летят на тиждень (два) і ось що роблять:
- по прильоту в аеропорту отримають головний документ - дозвіл на працевлаштування (Work permit), або на навчання (Study permit).
- це те найдорожче, заради якого варто летіти. Для порівняння: отримати такі дозволи в США вкрай важко - майже неможливо (виключаючи тих, хто приїхав за Програмою U4U);
- в аеропорту Торонто є повний цикл подальших дій (в інших аеропортах тільки перші 2 пункти);
- далі отримують канадський податковий номер - без нього - нікуди, а головне: банк (!!!).
- відркривають рахунки в одному з канадських банків; отримують дебітові картки, при певних умовах - кредитні. ВАЖЛИВО: фактично отримують можливість перераховувати нахомʼячені бакси з Європи в Канаду за допомогою SWIFT - переказів (!).
- останній крок - проходження медкомісії, дані якої передаються в Міграційну службу і забезпечують повне функціонування Work Permit. Кжкоміс проходять по- різному - за годину/дві або за день два, інколи з оплатою, інколи безкоштовно.

Після цього можна відлетіти і на 1/3 року, рік і на два - поки владнаєш справи вдома/в Європі.
Так що сенс є і великий.
Витрати мінімальні.