Еміграція, заробітчанство

Виталий, напомни, пожалуйста, золотое правило недвиги.

у меня нет золотых надуманных правил недвижимости, это ваши с конговцем-прохожим фантазии. Люди живут в примитивном жилье в теплых странах (например в Таиланде) и гораздо более счастливы, чем киевляне с хрещатика. Набившими себе голову установками что "удачная локация автоматически сделает их счастливыми".

Еміграція, заробітчанство

News from USA

Цитата: «… навіть з привязкою до країни вже складно знайти щось нормальне».

Вночі довго говорив з нашим досить цікавим легінем.
Він - колишній мешканець Бучі та реально в лютому 2022 тікав з Бучі під дулами «асвАбадІтєлєй» та під гарматними пострілами.

З 15 червня 2024 року його родина, в якій троє дітей, мешкає в США - прибули за Прграмою U4U.

Ну що: «хочу додому або в Європу»:
- знайшов роботу за фахом (в нього професія така, що дуже нечасто зустрічається). Працює тільки на вихідних.
- «І відкрив свою компанію фірму. По хімчистки меблів . Ось тільки як 2 тижні . Займаюся рекламою і пошуків клієнтів.»
- Цитата: «Мені перед поїздкою до США пропонували роботу в Іспанії біля міста Жирона . Але вже білети на США були на руках. Попробуємо тут. Якщо не вийде то переїдемо кудись де буде краще і безпечніше….»

Такі справи, малята… цікаві часи…

и гораздо более счастливы, чем киевляне с хрещатика. Набившими себе голову установками что "удачная локация автоматически сделает их счастливыми".

локация Vs лоХация

Ну повна віддалена робота без привязки до країни - це просто кайф. Але зараз всіх затискають ходити в офіси, навіть з привязкою до країни вже складно знайти щось нормальне.

Так, наша компанія ще рік тому анонсувала повернення в офіс спочатку хоча б на пару днів в тиждень щоб потім дотиснути на весь робочий час в офісі. Але ми пручаємося як можемо) Усі уже звикли, багато хто роз'їхалися по Бучам/Броварам, та і взагалі до себе в область. І тепер важко зібрати всіх в Києві. Спочатку ковід, потім війна, то це вже 5й рік на удальонці. Я себе вже не уявляю в офісі, мені буде страшно туди повертатися

В США вже всі повернулися.
Виключенням серед моїх знайомих є одна фірма: всі працюють віддалено з щоденним «мітингом», коли компанія подивилася, що за оренду офісної будівлі платили 300 000$ за місяць.
Плюс всіляки «перекуси», кава та шоколадні батончики без меж…

Ну повна віддалена робота без привязки до країни - це просто кайф. Але зараз всіх затискають ходити в офіси, навіть з привязкою до країни вже складно знайти щось нормальне.

Так, наша компанія ще рік тому анонсувала повернення в офіс спочатку хоча б на пару днів в тиждень щоб потім дотиснути на весь робочий час в офісі. Але ми пручаємося як можемо) Усі уже звикли, багато хто роз'їхалися по Бучам/Броварам, та і взагалі до себе в область. І тепер важко зібрати всіх в Києві. Спочатку ковід, потім війна, то це вже 5й рік на удальонці. Я себе вже не уявляю в офісі, мені буде страшно туди повертатися

У великих компаніях багато чого робиться "для галочки". Просто щоб хтось комусь відзвітував, що завдання виконане. Середні та малі фірми краще рахують гроші і менше роблять дурні у менеджменті. Наприклад, в нас навпаки в офісі за ці роки виділили кілька зон під специфічні завдання на одному поверсі (за рахунок робочих місць) та ще й позбулися повністю другого поверху (де раніше виконувалися ці специфічні завдання). Частина людей працює з міст на іншому боці країни, приїздять лише пару разів на рік на корпоративи.

Ну повна віддалена робота без привязки до країни - це просто кайф. Але зараз всіх затискають ходити в офіси, навіть з привязкою до країни вже складно знайти щось нормальне.

Так, наша компанія ще рік тому анонсувала повернення в офіс спочатку хоча б на пару днів в тиждень щоб потім дотиснути на весь робочий час в офісі. Але ми пручаємося як можемо) Усі уже звикли, багато хто роз'їхалися по Бучам/Броварам, та і взагалі до себе в область. І тепер важко зібрати всіх в Києві. Спочатку ковід, потім війна, то це вже 5й рік на удальонці. Я себе вже не уявляю в офісі, мені буде страшно туди повертатися

В нас вже переведуть весною всіх в офіс, керівництво сказало, що хто не буде ходить - їм прогул і на вихід. Керівництво до речі америкоси. Мені іноді кажеться, що вони там нюхають щось, або в США якісь робітники набагато покірніші і лояльніші, і нема проблем з добиранням до центральних локацій.

Коротше засіла в голові гешпанія. Надивився відосііків про їх Аліканти, прикольно.
На житло треба 200+ щоб нормально, наскільки зрозумів. Ну ок, думаю нашкрябаю по сусєкам не без напрягу…

Мої дві поради Вам:
1) Вже йдіть купляйте підручники іспанської A1-B1 і сідайте вчити вже зараз.
2) До 200 тис. Євро збирайте ще 20 тис Євро на податок до купівлі нерухомості.

Так, про грабіжницький податок мені відомо.
Мене більш турбує реальність легалізації. Я ж не як Слономаг, що почав податки зразу платити в торбу Іспанії. У мене роботодавець український, податки туди. Гроші світлі, але для Іспанії це не привід мене любити і приймати, шлях до легалізації не відкривається. І якщо моє перебування в перші роки там ніяк не перевищить 90/180 днів (через роботу) , то якщо я приїду з умовною Катрусею, то вона в гніздечку точно буде довше 90 на 180..

Знакомый много лет живёт в Испании с семьёй. Получает доход на счёт украинского ФОП и платит налоги соответственно неньке, но работодатель не испанский. У местной налоговой вопросов нет.
Статус - полулегальный. То есть пока он никому не мешает, их не трогают.

anduzenko

Знакомый много лет живёт в Испании с семьёй. Получает доход на счёт украинского ФОП и платит налоги соответственно неньке, но работодатель не испанский. У местной налоговой вопросов нет.

Це добре. Але у мене питання дещо інше:
наскільки я розумію, саме офіційна робота , і саме в Гешпаніі, є однією з умов для початку процесу легалізації і отримання ВНЖ. (є і інші шляхи отримання ВНЖ, але мені здається це найбільш реальний ) . Мабуть можна не паритись за ВНЖ, але тоді по закінченню війни і закінченню прихистку, знов почне працювати 90/180 днів. А я розглядаю (якщо взагалі розглядаю, а не просто мрію , як 11 років про філіпінку ) релокацію якраз по фінішу війни.

anduzenko

Знакомый много лет живёт в Испании с семьёй. Получает доход на счёт украинского ФОП и платит налоги соответственно неньке, но работодатель не испанский. У местной налоговой вопросов нет.

Це добре. Але у мене питання дещо інше:
наскільки я розумію, саме офіційна робота , і саме в Гешпаніі, є однією з умов для початку процесу легалізації і отримання ВНЖ. (є і інші шляхи отримання ВНЖ, але мені здається це найбільш реальний ) . Мабуть можна не паритись за ВНЖ, але тоді по закінченню війни і закінченню прихистку, знов почне працювати 90/180 днів. А я розглядаю (якщо взагалі розглядаю, а не просто мрію , як 11 років про філіпінку ) релокацію якраз по фінішу війни.

А зачем им (как и любой стране) иммигранты, которые не собираются там работать? Чтобы они, не заплатив ни цента налогов, оформили местную пенсию, пользовались местными медициной и образованием? Если вдруг узнаете про такую страну, сообщите мне - я уже завтра там буду.
Просто ВНЖ - бывает "для ойтишнеков" в некоторых странах, но это совсем не то.
Но конкретно в Испании - если не нужна социалка, то просто приезжаешь с незасвеченным паспортом и живёшь.
Вернее, так было до появления биометрии в аэропортах.