Еміграція, заробітчанство

Ну, как бы НВидия была тогда, наверное, еще стартапом. ОСнована была в 1993 году.

20 років тому це 2005 рік
Вони вже були поважною компанією з репутацією

Ну так проблема в тому, що і Нвідіа 20 років тому була "якимось шиткоїном" На її одну, що вистрелила, 20 років тому було таких самих десятки та сотні, що не вистрелили. Але про них ніхто й не дізнається

20 років тому NVidia виробляла графічні адаптери, на яких школяри і дорослі грали у відеоігри. Була в цьому досить успішною, хоча конкурувала з ATI, Intel та ще кимось дрібнішим. Тобто не сказати, щоб зовсім нікому не була потрібною. Але передбачити, що в наступне десятиріччя ця штука знадобиться спочатку для майнінгу біткоінів, а потім для нейронних мереж і штучного інтеллекту, і що саме вони виграють це змагання, тоді точно не міг ніхто. Як приклад - тоді ATI виглядала навіть привабливіше, займаючись тим же самим, але трохи краще. І не було ніяких підстав вирішити інвестувати саме в NVidia, а не в конкурентів.

Варто все ж сказати, що відяхи же форс і 20 років назад були топовими.

То, что они были и то, что они сейчас первые, не значит, что у них не появится более успещных конкурентов в будущем, но в контексте обсуждения, это совершенно не значит, что акции Нвидия будут расти в геометрической прогрессии до бесконечности.

Короче, рекомендую для обладателей конкретно-образного мышления.
Кто не в состоянии увидеть картину целиком:

Ну, как бы НВидия была тогда, наверное, еще стартапом. ОСнована была в 1993 году.

20 років тому це 2005 рік
Вони вже були поважною компанією з репутацією

Уппс, сорян, "Остапа занесло". А сегодня не 2015 год?

А це що таке? Ніхто не заставляє вкладатись в якісь шиткоїни.

Звідки така впевненість, що через 5 років NVIDIA не скотиться до рівня "шіткоїнів"?

Итак, прошлись финансовой грамотностью по зеленым газончикам.
Пришло время пройтись ей-же по новеньким красненьким машинкам.

Еміграція, заробітчанство

News from USA

Дійсно, можна все життя жити в орендованому та все життя дивитися на красиві картинки, на яких є фото автівок.
Є такий спосіб життя.
Мені особисто він не підходить і що цікаво - всім, з ким я товаришую - також.
Але я поважаю вибір інших...

В одній родині запропонували та реалізовують особливий спосіб того, як можна жити БЕЗ іпотеки - як що хочете, то жити все життя в орендованому (правда, не платити за нього) та НЕ думати, купувати чи не купувати автівку (купувати і не думати).
НЕ ВСІМ ПІДІЙДЕ.
Але реалізація задуманого йде повним ходом і що цікаво - прямо на тему нашого важкого сьогодення.

Я прямо зараз тримаю в руках 2 фото:
- на одному фото я - з одним приємним дядьком готую шашлик на фоні накритого з горілкою, салом та цибулею столу. І він, і я люди в тій справі досвідчені: я ті шашлики вчився готувати давно і пишаюся шашликами, які колись - вже давно - один приготував для веселої компанії, яка відпочивала на березі чудової річки "Сіверський Донець". Навряд чи читачі форуму туди вже попадуть. Родзинкою було те, шо шашлик прийшлося готувати не із свинини та не із баранини, а із яловичини. Так сталося: вибору м"яса у нас не було. Подвійна родзинка: в мене не було шампурів (!).
Бажання приготувати шашлик було, а шампурів не було!
Я вирізав гілочки з оточуючих кущів та робив з них шампури. Шашлики вийшли такі смачні і так їх вийшло багато, що ми пригощали ними і сусідні компанії на березі річки.
Чудові спогади про наш український берег нашої української чудової річки з дуже бистрою в тому місті (неподалік Луганська) течією!
Майору повітряних сил - моєму товаришу - теж є що згадати.

- на другому фото: одна жінка стоїть поруч із онуком того майора - хлопець 15 років.
Неймовірна схожість обличчя онука та діда. Здається, такої схожості не буває - але вона є.
Гени майор передав в правильному напрямку та в правильне місце. І не тільки гени. Ще й мізки.
Це я точно знаю.

Хлопця в якості десанту закинули в США в 5-ти річному віці.
Приблизно як молодого мера Нью Йорка - того - в 7-ми річному.
Звичайний (!) український емігрант звичайної емігрантської родини.

Всі 10 останніх років хлопець наполегливо вчився жити та не загубитися в цьому буремному житті: відмінно знає англійську. Відімінно вчиться в одній з шкіл в США. Без всяких репетиторів.
Родзинка на тортику: не плаче,коли батько змушує його щоденно займатися спортом.
Ще й не одим видом. Вже є результат: хлопець має приємну статуру та можна рахувати 6 "кубиків" на пресі.
Головне: хлопець зараз вже вчиться в США у Військовому ліцеї. Да. У військовому. Громадянство США вже має. Громадянство України зберігає. В родині говОрять виключно українською.

Ну що ж, вектор руху в житті вже є: напрямок за вибором дідуся. Той пройшов Афган...
Я трохи знаю, що воно таке: мій брат його теж пройшов, інвалід ІІ групи, контужений...
А цього забезпечить Армія США. Хто зна: часи непередбачувані, може колись буде захищати Україну...
Ну і головне: не буде думати, чи вистачить грошей проплатити іпотеку...

Идет по Нью-Йорку журналист газеты «Грин Пис» и видит, около небоскреба стоит пожилой мужчина и курит сигарету.
Журналист подходит к нему, представляется и спрашивает:
– Извините, можно я Вам задам несколько вопросов?
Мужчина:
– Конечно.
Журналист:
– Как давно Вы курите?
– Да лет 40 уже.
– А какую марку сигарет?
– Лаки Страйк.
– И сколько сигарет в день?
-Примерно пачку, если нервничаю, то полторы.
Журналист достает калькулятор, что-то прикидывает и говорит:
– Вот если бы Вы не курили, то на эти деньги Вы могли бы купить вот этот небоскреб.
Мужчина:
– Правда? Как интересно. А можно я Вам задам вопрос?
Журналист:
– Конечно.
Мужчина:
– А Вы сами курите?
– Нет.
– А небоскреб у Вас есть?
– Нет.
– Вот видите… А я курю и небоскреб этот мой…

Прикольний анекдот на тему диспуту. Дякую.

Я вчора поздоровляв приятеля, який мешкає саме в New York та питав його, чи він вже їздить безкоштовним - обіцяним новим мером - транспорті.
Відповів так:
- Вы знаете, я не особо углубляюсь в эти все нюансы... Мне главное, чтобы бензин был подешевле.

Довели страну!
Никогда, кроме одного кризиса, американцев не волновали расходы на бензин.