ПРОДОВЖЕННЯ.
Спасибо за подробный ответ. Только вы написали много теории, а я все-таки ожидал получить более конкретный ответ с цифрами и на примере. Люди, не обладающие знаниями в сфере финансов, на которых собственно и рассчитана данная программа, вряд ли что-то поймут в написанном.
А вот какие выводы напрашиваются у меня после прочитанного:
В примере приведена структура активов трех фондов (предполагаю самых крупных). Два из них 20-30% денег вложили в акции украинских компаний. Это ли не самоубийство при мертвом фондовом рынке?
Деньгами "счастливых пенсионеров" управляют те же КУА, которые про....ли деньги вкладчиков в инвестиционных фондах, которыми управляли. Они показывали хорошую доходность до 2007-го года, пока цены на акции стремительно росли (в такой ситуации и дурак может управлять: покупай и держи), а потом оставили их с носом. Нет, они не мошенники, они просто еще не научились управлять рисками при падающем рынке.
Как результат очень скромная средняя доходность в 10% годовых (в гривне!) за последние 10 лет работы первого из НПФ. На обычных депозитах вкладчик мог не напрягаясь сделать вдвое выше либо просто купив баксы и держа их под матрасом.
Поэтому нужно честно сказать людям, что вложение денег в НФП в Украине на текущий момент самим вкладчиком не дает никаких преимуществ в сравнении с обычным банковским депозитом , если он диверсифицирован с учетом гарантируемой ФГВ суммы. При этом в отличие от депозита, по которому доходность известна и фиксирована, НПФ не гарантирует никакой доходности, т.е. выплатит, как повезет.
Единственно, когда это имеет смысл, когда работодатель сам перечисляет деньги на счет сотрудника, экономя при этом на налогах. А сотрудник тем самым получает отсрочку по уплате подоходного налога до момента начала пенсионных выплат.
З вашого коментаря я виберу кілька думок, щоб окремо відповісти на кожне з них.
1. Чому дано багато теорії замість прикладів з цифрами?
2. КУА не повинні інвестувати у фондовий ринок в нинішньому його стані.
3. Не варто довіряти управління пенсійними грішми КУА, які вже показали свою непрофесійність при управлінні інвестиційними фондами?
4. Середньорічна прибутковість у 10% річних, одного з НПФ, - це мало. Валюта під матросом показали себе краще.
5. Банківські доходи гарантовані, а пенсійні є випадковими.
6. НПФ прийнятний хіба що для внесків роботодавця.
Перші три відповіді:
|
|
Додано: Сер 02 вер, 2015 17:09
Відповіді на питання 4-6.
4. Середньорічна прибутковість у 10% річних одного з НПФ, - це мало. Валюта під матросом показали себе краще. А я вважаю, що зберегти для власної пенсії навіть 1 000 гривень, не так погано. Гадаю, вони стануть в нагоді, коли сил і здоров’я похитнуться. Тим більш, якщо 1 000 гривень вже перетворилась на 2 560 гривень і продовжує зростати. Ви кажете, була альтернатива купити на ці гроші валюту, а я кажу, що альтернатива проїсти їх була вірогіднішею. Більшість людей саме це і зробила. А ті, хто 10 років тому купили валюту, встигли вже не раз її продати і знову ж таки проїсти. Порівнювати реальне з віртуальним – це розповсюджена методологічна помилка. Саме вона заважає нам вибудовувати власну фінансову (пенсійну) стратегію. Постійно вишукуючи краще, ми робимо його ворогом просто гарного, а в результаті не маємо ні того, ні іншого. Якісно диверсифікований інвестиційний портфель, повинен мати в своєму складі і те, і інше, і п’яте, і десяте, в тому числі, валюту. Подібний портфель мають НПФ. Сьогодні голова ради того самого фонду зізналась, що валюту вони продали за найвищою ціною ще у лютому, заробивши тим самим за перший квартал біля 18% річних для своїх учасників. Ось така вона, реальність. А теоретики-віртуали, певно, продовжують мріяти про курс 1:50. Давайте, ще раз. НПФ не вимагає значних внесків, забраних в банків, валюти чи інших інструментів. Йому достатньо віддавати суму, що не впливає на якість життя і не напружує бюджет. Головне – робити це постійно і довго. Таким чином, в ньому накопичиться (а потім і примножиться) те, що ми все одно непомітно для себе, витратили б на поточні потреби. Так, наразі ми маємо значні потреби, але в похилому віці їх не стане менше. На відміну від рівня доходів. 5. Банківські доходи гарантовані, а пенсійні є випадковими. Вечеря в тюрмі теж гарантована (пам’ятаєте безсмертну фразу Василя Алібабаєвича?), але ж ми воліємо залишатись на вільних (не гарантованих) хлібах, знаходячи в цьому відомі переваги. Я доволі багато писав про гарантії, тому зараз обмежусь рядками чудової пісні Іллі Кормільцева: «Нищие моляться Молятся на То, что их нищета Гаранти-рова-на». Певний сенс існує і у відсутності гарантій, знайомих нам з банківської сфери. За минулі 10 років збанкрутували десятки банків і ні один НПФ. Так, вкладникам повернули їхні кошти, але чи не за наш з вами рахунок? Повернули не рівномірно (багатим більше, бідним менше), а взяли з усіх порівну. Ось, чому так відбувається: . Відмінності НПФ від банка, звичайно, існують, а про його переваги я відповідав зовсім недавно: . 6. НПФ прийнятний хіба що для внесків роботодавця. Дійсно, це найкраща пропозиція від НПФ, якої вперто не помічають (швидше, не знають) ні роботодавці, ні робітники, але залюбки використовує фінансова еліті. Той же Нацбанк, має найбільший в Україні НПФ. Гадаєте, випадково? Тож, слухайте і не кажіть, що не чули.
Додано: Суб 05 вер, 2015 21:48
Ну да, для тех, кто не может планировать бюджет так, чтобы в конце месяца хоть что-то оставалось для накоплений, НПФ самое то, тут сомнений нет. А солидарная пенсионная система - это однозначно зло, от нее надо уходить и как можно быстрее.
Ви абсолютно вірно зазначили: НПФ – це вихід для пасивних і малограмотних у фінансовому відношенні людей. Таких серед нас більшість. Свого часу, іноземні популяризатори фінансової освіти, на кшталт Роберта Кійосакі, стверджували, що оволодіти фінансовою грамотою має кожний. Без цього, мовляв, у них нема шансів вирватись з кола щурячих бігів бідності. Років 5-10 тому, я теж притримувався цієї ідеї. Але згодом побачив, що вона зазнала провалу не тільки у нас, але і в США, і в інших розвинених країнах Заходу. Незважаючи на широке розповсюдження відповідних курсів і клубів фінансових ігор, загальна грамотність населення не збільшилась, а кількість бідних не зменшилась. Думаю, що переживати з цього приводу не варто, треба просто чесно зізнатись, що ця наука не для всіх. Як, до речі, будь-яка наука взагалі. Масове нашестя випускників шкіл на ВУЗи, вкупі з масовим же безробіттям після їх закінчення, - ще один приклад подібної помилки: . Іншу точку зору активно нав’язують нам страхові, банківські і інвестиційні агенти. Вони твердять, що кожна людина або родина повинні мати не тільки свого сімейного лікаря, юриста, автомеханіка, тощо, але і власного фінансового консультанта. Його роль, вони зрозуміло, приписують собі. Проблема в тім, що агенти одержують комісійну винагороду з проданих за їх посередництвом фінансових продуктів (страховок, кредитів, цінних паперів, інвестиційних програм). А тут, як свідчить відома приказка, хто платить, той і замовляє музику. Тобто, агенти вимушені захищати фінансові інтереси не своїх клієнтів, а тих фінансових компаній, де вони отримують гроші. Насправді, ці інтереси іноді співпадають, але далеко не завжди. Друга проблема:
Додано: Суб 12 вер, 2015 17:51
Re: Відповіді на питання про недержавні пенсійні фонди (НПФ)Бідну людину, НПФ, можливо, не зробить багатою, але врятувати її від бідності у пенсійному віці, він здетен. Людина небідна – то інша справа.
У людей фінансово грамотних, обізнаних на різноманітних інвестиційних інструментах, нерідко складається враження, що НПФ – то не панська справа, а штучна рятівна соломинка для «бідних і дурних». Можливо, вони і праві. Не стану сперечатись, а просто розповім, чому, не вважаючи себе ні бідним, ні дурним, я використовую НПФ у своїй фінансовій діяльності. 1. Мої пенсійні внески складаються у грошові потоки. Рахуючи їх потоками енергії, я очікую від них утворення вторинних грошових потоків у зворотному напрямку. Це не фантазії, а наслідок використання фізичного принципу енергоінформаційної пари. Хто забув фізику, може дещо освіжити свої шкільні знання: . Наразі я не маю чіткої відповідності причин і наслідків, але те, що маю, мене тішить і надихає на подальші експерименти в цьому напрямку. Крім НПФ, я використовую для подібних експериментів банківські депозити з правом поповнення, а також деякі не фінансові інструменти. 2. Свого часу, я не зрозумів суті листа відомого американського письменника Дейла Карнегі до свого страхового агента: . Відповідь на питання «Чому?» дуже проста: на той час я ще не зазнав суттєвих фінансових втрат. Саме втрати дозволили мені одержати важливий досвід, щоб стати у фінансах більш розважливим і поміркованим. Це не означає, що я більше не ризикую, але це означає, що я вже не ризикую значними для себе сумами, бо завжди маю і нарощую консервативні активи на кшталт накопичувального страхування життя та недержавних пенсійних фондів. 3. НПФ для мене, є своєрідною подушкою безпеки; чого б не трапилось у моєму житті, вони залишаться останнім фінансовим резервом. Наразі, я свідомий того, що навіть в найскрутніших фінансових обставинах (крім проблем зі здоров’ям), не зможу використати пенсійні активи миттєво і матиму достатньо часу ( не менше 2 місяців) для пошуку інших шляхів виходу з кризової ситуації. 4. Чесно кажучи, я не планую використовувати пенсійні накопичення з НПФ в якості джерела другої, власної пенсії, хоча саме такою є їх мета. Вона, дійсно, - для бідних. Забезпечувати свій пенсійний вік я розраховую іншим чином. Пенсійні ж активи, я планую передати нащадкам у якості сімейного капіталу – не для проїдання, а для подальшого нарощування. Форму самої передачі я визначу дещо пізніше, поки що це питання не на часі. 5. Моя дружина не має мого хисту до фінансових справ і навряд чи зможе самостійно упоратись з різноманітними фінансовими активами, за виключенням НПФ. В НПФ все просто, прозоро і пасивно. Саме тому, її пенсійні рахунки значно перевищують мої власні. За допомогою НПФ, я захищаю її пенсійне майбутнє на випадок втрати моєї допомоги. 6. Аби у дітей не було спокуси витратити сімейний капітал на споживання, я готую для них спадщину у вигляді тих-таки пенсійних накопичень в НПФ: . Скористатись ними у дорослому, але юному (за пенсійними мірками) віці, вони не зможуть, але тили будуть мати захищеними. 7. Сфера НПФ є певним джерелом мого власного натхнення, зростання, розвитку у багатьох напрямках. Тож я кревно зацікавлений у її подальшій розбудові. Тут я знаходжу приємності і до душі, і до свідомості, і до кишені. Працює просте правило: чим більше учасників і коштів буде обертатись в системі НПФ, тим більше у ній з’явиться нових можливостей, тим більш прибутковою вона стане. А це, в свою чергу, позитивно вплине на економіку держави. Так колективізм (патріотизм) діалектично і гармонійно поєднується з індивідуалізмом. Що моє, те моє. У інших не дурних і не бідних людей може бути своя мотивація до інвестицій у НПФ. Або не бути, - це теж цілком прийнятна ситуація. Гірше, коли можливості є, але ми їх не бачимо. Після попереднього матеріалу «Питання фінансовому експерту № 46. НПФ для бідних»; , захотілось написати «НПФ для багатих». Після нього з’явилась задумка наступної статті «НПФ для щасливих». Дочекайтесь.
Додано: Сер 16 вер, 2015 11:54
Як отримати власний пенсійний рахунок в НПФ?
Кампанія з безкоштовної видачі особистих пенсійних рахунків () наповнюється новим змістом. До речі, не завжди ця процедура є безкоштовною. Пенсійні консультанти (агенти) беруть за свої послуги гроші і, між іншим, правильно роблять. Особливо, коли їхні послуги включають визначення пенсійної стратегії, розрахунок розміру і періодичності пенсійних внесків, допомогу у отриманні податкових пільг. В Україні подібних агентів не так багато, але поступово їхні ряди поповнюються. Після певного навчання, долучитись до них можете і ви. Пенсійні консультанти живуть з оплати своїх послуг, я ж маю інші джерела доходу, тому моя пропозиція і є безкоштовною. Щодо нового змісту. Наразі (аби полегшити ваш вибір), лідерами ринку і клієнтських симпатій я можу назвати два НПФ: «Соціальний стандарт» і «ОТП Пенсія». Думаю, це не назавжди, тож, коли з’являться нові лідери, я сповіщу і про них. Компанії з управління активами (КУА) названих фондів, дещо відрізняються своїми стратегіями (про це є на сайті), але за отриманим результатом, вони схожі. За 2014 рік, Соцстандарт заробив для своїх учасників 32% річних, а ОТП – 29%. За перше півріччя 2015 року, у Соцстандартв – 16% доходу, у ОТП – 16,6%. То що вибрати, Соціальний стандарт чи ОТП Пенсію? Вочевидь, прибутковість, це ще не все. Чи будемо ми довіряти своєму НПФ? Спочатку, порівняйте їх описи на сайті Адміністратора: . 1. Опис «Соціального стандарту»: 2. Опис «ОТП Пенсії»: Ці описи складаються з десятка розділів і найбільш незалежні. А потім, завітайте на сайти самих фондів і їх засновників. ОТП Пенсія: 1. 2. Соціальний стандарт: 1. 2. 3. Порівнюючи показники прибутковості за останній час, треба зважати на те, що в інші періоди (як минулі, так і майбутні), все може виглядати інакше. Як говорять на фондовому ринку, поточна прибутковість не є гарантією майбутньої. Мої власні враження. ОТП більш консервативний, Соціальний стандарт більш активний. У першого, вартість активів майже завжди зростає, у другого можливі періоди зниження вартості. Психологічно, комфортніше перше, але часи зниження дають додаткові можливості для зростання прибутковості. Саме в ці часи вигідно інвестувати ( і нам, і управляючому). В такому разі, наш власний результат може перевершити результат фонду в цілому. Висновки. Таким чином, серед цих двох НПФ нема кращого, бо вони різні. Тому є ще одна пропозиція: відкрити пенсійні рахунки і там, і там. Це дасть вам можливість порівнювати їх роботу і з часом, оцінити її не з мого, а з власного досвіду. Об’єднати кошти в одному фонді завжди встигнете, а наразі, покладіть яйця до різних кошиків. Порядок дій описано в попередньому матеріалі: . Там же ви знайдете відповіді на найпоширеніші запитання.
Додано: Нед 20 вер, 2015 15:16
Питання фінансовому експерту № 48. Про віру і довіру.
Доволі часто, у відповідь на свої матеріали я отримую приблизно такі заяви: ваші аргументи досить логічні, але я не можу ставитись до них серйозно, бо нікому не вірю. Не вірю інтуїтивно, в глибині душі, на рівні підсвідомості. Як на мене, причина подібних заяв проста, - це атеїзм. Без віри у Творця, світогляд людини розбалансовується. А світогляд – це фундамент, на якому (свідомо чи підсвідомо) вона будує своє життя. Коли фундамент хиткий, виникає страх втратити рівновагу, зробивши непевний рух. Тому видається кращим, уникати будь-яких рухів взагалі. Очі бояться, а руки роблять. Страх загальної безвіри лікується практикою довіри до звичних речей. З насторогою сприймати нове і спокійно ставитись до усталеного – звичайний стиль нашої поведінки, тож найперший наш захист від страху новизни – зробити незвичне буденним. Задля цього треба просто, за прикладом Крихітки Єнота з відомого мультфільму, посміхнутись «тому, хто сидить у ставку» і познайомитись з ним якнайближче. У випадку з НПФ, познайомитись з ним доволі просто. Відкриття пенсійного рахунку відбувається швидко і безкоштовно: , розмір і частоту пенсійних внесків не регламентовано, зробити їх можна через будь-який банк (касу або інтернет). А потім можна спостерігати, звикати і поступово позбавлятись страху. Скільки на це знадобиться часу, кожний вирішить самостійно. Про вітчизняні компанії з управління активами (КУА) розповідають різне. Я теж володію чималою інформацією про їхнє минуле. Так, вони мають певні вади, але хто з нас настільки досконалий, щоб жбурляти в них камінням? Світ змінюється, а слідом за ним змінюємось і ми, і КУА. Тому наша справа – спостерігати і оцінювати все, що відбувається в реальному часі. Певні дані для подібної оцінки надають нам самі КУА (щоправда, не всі) у вигляді періодичних звітів про виконану роботу. До вашої уваги – черговий звіт однієї з КУА про управління активами НПФ за підсумками серпня 2015 року: Не знаю, як вам, я мені приємно бачити подібну щирість і відкритість компанії. І не просто приємно, - у відповідь, в мене виникає довіра до її діяльності. Принаймні, відтепер я не боятимусь мати один зі своїх пенсійних рахунків під її управлінням. Але, на відміну від віри у Творця, моя довіра не є вічною. Якщо через деякий час у мене виникнуть сумніви щодо її роботи у порівнянні з іншими подібними компаніями, я поставлю її очильникам відповідні запитання. Якщо отримані відповіді мене не задовольнять, я просто переведу свої пенсійні накопичення до іншого НПФ і розпрощаюсь з даною КУА.
Додано: Вів 22 вер, 2015 22:34
- Как же, как же, - отозвался Воланд, - я имел удовольствие
встретиться с этим молодым человеком на Патриарших прудах. Он едва самого меня не свел с ума, доказывая, что меня нету! Но вы-то верите, что это действительно я? М. Булгаков «Майстер і Маргарита» Дещо подібне сталося зі мною не далі, як вчора під час дискусії на одному з Дніпропетровських телеканалів. Поважна Світлана, доктор економічних наук (Д.Е.Н.) з Університету імені Альфреда Нобеля, авторитетно стверджувала, що мене, як учасника третього рівня пенсійної системи України, немає, бо не існує і самого третього рівня. А передумови були наступні. Після телефонного дзвінка у студію бабусі, що бідкалася через малу пенсію та високі ціни, мова зайшла про соціальну відповідальність. Так, люди старшого віку потрапили у халепу після розвалу Радянського Союзу: пенсійні внески вони робили в одній країні, а пенсію їм нараховує інша. Українська держава і досі не знайшла рішення цієї тяжкої проблеми. Його і надалі складно чекати від сучасної влади, але крім державної, існує ще спільна відповідальність молодших поколінь українців. Проблема має два аспекти: як ми разом можемо допомогти людям похилого віку сьогодні, і як запобігти подібної участі майбутніх пенсіонерів завтра. Почну з другого. В своїй більшості, ми розумні люди і легко зуміємо пояснити причини того жахливого стану, в якому опинились наші батьки. В той же час, нам бракує розуму здійснити запобіжні заходи, аби самим уникнути подібного стану через кілька років або десятиліть. Ми продовжуємо сподіватись на державу, розраховувати на допомогу своїх дітей і відмахуємось від розмов на подібні теми хвацькою фразою «я до пенсії не доживу». Чекайте, але у наших батьків за Радянської влади, було набагато більше підстав покладатись на державу, вони мали не бутафорську, а справжню впевненість у своєму майбутньому. І куди та впевненість поділась? Та і виховання дітей в ті часи більше ніж зараз, відповідало принципам шанування батьків і поваги до старших поколінь. А суспільні стосунки? Можливо, тодішній колективізм був не вельми щирим, але нинішній індивідуалізм роз’єднує людей набагато агресивніше і дієвіше. Тож висновків з чужої біди ми не зробили. Що ж, будьмо готові впустити її в свою оселю у збільшеному масштабі. Між тим, способи самостійно забезпечити власне майбутнє є. В загальному плані, без розподілу на окремі інструменти, - це інвестування. Чому нам потрібно інвестувати, давно відомо: , але на заваді нам стає наше нестримне споживацтво з його небезпечними, але відтермінованими плодами. Стосовно першого аспекту. Для сьогоднішньої допомоги бідуючим пенсіонерам, треба активно наповнювати бюджет пенсійного фонду України (ПФУ). А задля цього треба легально працювати і сумлінно сплачувати податки. Ми цього явно не робимо (а діти наслідують наші дії на 100% і навіть більше), бо за оцінками експертів, до 50% економіки України знаходяться в тіні. Наймані працівники при цьому нишком вказують на жадібних роботодавців, а реально вважають за краще мати зайву копійку сьогодні, аніж прийнятну державну пенсію завтра. Роботодавці ж (як приватні, так і державні), в свою чергу, гучно скаржаться на непомірний податковий тиск з боку держави, а нишком дурять, як можуть, вибудовуючи корупційні стосунки з її чиновниками. І з тиском, і з його наслідками я погоджуюсь. Але мені не зрозуміло, чому разом з тим, майже не використовуються цілком легальні податкові пільги від тієї ж держави, що стосуються недержавного пенсійного забезпечення. Якщо конкретно, то будь-якій роботодавець має право укласти контракт з недержавним пенсійним фондом (НПФ) і сплачувати до нього внески на користь своїх найманий працівників. І ці самі внески, у певних, але доволі значних розмірах, не будуть обкладатися ніякими податками. Взагалі. Докладніше про цей механізм – тут: . І саме на цьому місті я наражаюсь на відсіч з боку професора серйозного економічного ВУЗу. Д.Є.Н. Світлана вважає, що ця норма стосується ще не працюючого в Україні другого пенсійного рівня і виключно, приватних підприємств. А як же бути (за себе мовчу) з державною установою Національного банку України (НБУ), що має найбільший в Україні НПФ? – здивовано питаю я. А ніяк: цього не існує, бо існувати не може. У банків – свої заморочки, - підтримав колегу К.Е.Н. Кирило з іншого Дніпропетровського університету. А тут, на щастя чи нещастя для вітчизняної науки, і час ефіру вичерпався. За лаштунками передачі дискусія продовження не мала, тому я хочу поставити кілька питань своїм читачам. 1. Викладачам і студентам Вишів. Чи дійсно університетська економічна наука не знає про існування третього рівня пенсійної системи України і про податкові пільги, що до неї додаються? 2. Власникам і управлінцям підприємств. Чому ви не допомагаєте своїм працівникам створювати власні пенсійні накопичення і не використовуєте при цьому надані державою податкові пільги? Не знаєте про таку можливість чи з інших причин? 3. Найманим працівникам. Чому ви не звертаєтесь до свого роботодавця з проханням стати вкладником НПФ на вашу користь, але з вигодою для себе? Не знаєте про таку можливість, не вірите в неї чи не довіряєте НПФ? 4. Всім читачам. На кого ви сподіваєтесь у своєму пенсійному майбутньому, на державу, дітей чи власні сили? І що в цьому напрямку робите?
Додано: Суб 03 жов, 2015 21:58
Питання фінансовому експерту № 49. Що треба знати про пенсійну систему України.
Доброго дня, Сергей. Если я правильно понял, то в Украине существует 3 уровня пенсионного обеспечения: 1. Солидарная система. 2. Новая накопительная система. Будет действовать пока параллельно с солидарной. В этой системе участвует НПФ. 3. Самостоятельное инвестирование своих средств в НПФ или страховые компании. Мои вопросы касаются второго уровня пенсионной системы — накопительной. С данной системой есть недопонимание, вернее совсем непонятно как данная система функционирует совместно с ПФУ. Вопросы: 1. Работодатель перечисляет деньги в ПФУ: 1.1. ПФУ автоматически часть денег работодателя переводит в солидарную часть пенсии человека, остаток переводит в новую накопительную систему? 1.2. ПФУ всю сумму переводит в новую накопительную систему? 2. Мне 39 лет. Я хочу участвовать в новой накопительной системе. Мне необходимо написать заявление в ПФУ, что я хочу участвовать в новой накопительной системе. После этого в любом НПФ открыть счет и реквизиты этого счета отнести в ПФУ. Верно? 3. Кто имеет право перечислять деньги в накопительную систему, которая интегрирована с ПФУ: 3.1. Только работодатель? 3.2. Если в данный момент я СПД, я могу сам перечислять деньги себе именно в накопительную систему? Спасибо. С уважением, Михаил. Українська пенсійна система, дійсно, має три рівні. 1. Обов’язковий солідарний. З ним ви, сподіваюсь, знайомі. Це – ПФУ. 2. Обов’язковий накопичувальний. В черговий раз, його планується ввести в дію з 2017 року (для певних категорій працюючих, - з 2016 року). 3. Добровільний накопичувальний. Більше 10 років, як його реалізовано на основі НПФ. Страхові компанії відношення до цього не мають. У них є свої накопичувальні програми, але то інше. Всі три рівня не залежні один від одного, тобто, в ідеалі, людина може мати три пенсії, як це є сьогодні в більш розвинених країнах. Другий рівень буде працювати приблизно так (зміни можливі). 1. Всім працюючим віком до 35 років, автоматично відкриють особисті пенсійні накопичувальні рахунки. Іншим – тільки за бажанням. Хто бажання не виявить, залишиться без другої пенсії: . 2. Пенсійні внески, як і раніше будуть надходити до ПФУ. Там з них виділять кошти у розмірі 2% від зарплатні і відправлять особисті рахунки. Далі їх буде інвестувати державний управляючий. З кожним наступним роком, відрахування будуть збільшуватись на 1%, поки не дійдуть до 7%. 3. Через два роки планується передати всі пенсійні накопичення другого рівня кільком НПФ, що будуть відібрані на конкурсі. Перед людьми постане питання вибору свого НПФ. Легше буде учасникам третього рівня, що свій НПФ вже мають. Іншим доведеться орієнтуватись на рекламу. 4. Надалі, робота другого рівня буде відрізнятись від третього тільки обов’язковістю пенсійних внесків і відсутністю податкових пільг: . Третій рівень вже досить успішно працює, незважаючи на негаразди з економікою. Стати його учасником можна будь-коли: . Робити пенсійні внески на вашу користь, можете ви самі, члени вашої родини і ваші роботодавці.
Додано: Нед 04 жов, 2015 13:54
Дякую. В свою чергу, мені хотілочь би бачити ваші питання і коментарі.
|
|
||||||||||||||||||||||||
