Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
Маленький будиночок на одній сотці землі - з цього починала Швеція 40 років тому. З цього може почати й Україна. Більшість людей в Україні з доходом $200-500 теж хочуть свій маленький будиночок за $10-15к. Його потім можна продати іншим. Але початкова інвестиція мінімальна. Єдине в Україні вдосталь земель для такого житла, тому розмір ділянки може бути 5-10 соток
tobias написав:Для чого лікарні 20-50 річним людям? Більшість веде здоровий спосіб життя і практично здорові.
Ви прикидаєтеся чи справді такі наївні? По-перше, питання стосується дітей, які зазвичай є у сім"ях 20-50 річних, і які потребують шкіл-поліклінік-дитсадків. По друге, люди мають властивість старіти, живучи при тому там де й жили до того, а старі люди зазвичай хворіють частіше. По-третє, "практично здоровий" не означає "ніколи не хворіє", а віддаленість медзакладів у десятки кілометрів, навіть якщо в них потреба виникає раз у пару років, все одно критична.
tobias написав:Значна частина жителів ЄС та США обирають будинки в передмісті. 5-30км від міста це і є передмістя. В розвинутих країнах система агломерацій заточена під жителів передмість з власними авто, в Києві система доріг міста та агломерації не розрахована на щоденну міграцію 1-2 млн людей на автомобілях у місто, максимум 200-400 тисяч. Але вже зараз об’єм житла, яке будується в Київській агломерації однаковий з об’ємом житла самого міста.
Для переформатування системи агломерації підуть десятки років, це потребує системних змін інфрастуктури (доріг, мостів, маршрутів та пропуксної здатності громадського транспорту) та тотальної перебудови. Можливо, це врешті-решт відбудеться еволюційно, але це питання навіть не нашого покоління.
tobias написав:В менших містах України житло за містом - оптимальний варіант для середнього та заможного класу.
Якраз навпаки. У менших містах, за відсутності проблеми перенавантаєення транспортних шляхів та перенаселення, переважатиме саме питання близькості розташування. У досить великих містах жило у якості котеджів у передмісті - оптимальний варіант тільки для заможнього класу, аж ніяк не для середнього. Будівництво та утримання будинку з якістю проживання для середньог окласу й вище - коштує вельми дорого. Також дуже дорого обходиться вирішення транспортного питання. Збірні халупки як на вото вище - це не рішення для середнього класу. Це або варіанти тимчасового службового житла, або варіанти для найбідніших.
tobias написав:Маленький будиночок на одній сотці землі - з цього починала Швеція 40 років тому. З цього може почати й Україна. Більшість людей в Україні з доходом $200-500 теж хочуть свій маленький будиночок за $10-15к. Його потім можна продати іншим. Але початкова інвестиція мінімальна. Єдине в Україні вдосталь земель для такого житла, тому розмір ділянки може бути 5-10 соток
Щось факти не підтверждують ваших здогадок. Люди з доходами 200-500 долярів та з заощадженнями 10-15 тис доялрів роблять вибір на користь квартир (якщо мова про невеликі міста та більшість облцентрів), передмістя (у випадку великих міст), або накопичують далі чи беруть позики для купівля знову ж таки квартир у передмісті чи у спальних районах.
Проблеми придбати маленький будиночок на одній сотці за вказані гроші немає якщо дивитися в масштабі країни (як виключення - передмістя Києва та ТОП-5 великих міст), але особливим попитом не користуються через наведені вище причини.
Faceless написав:Люди з доходами 200-500 долярів та з заощадженнями 10-15 тис доялрів роблять вибір на користь квартир (якщо мова про невеликі міста та більшість облцентрів), передмістя (у випадку великих міст), або накопичують далі чи беруть позики для купівля знову ж таки квартир у передмісті чи у спальних районах.
Просто людям ніхто не пропонує бюджетні будиночки. В Києві та ТОП-5 живуть 15 млн, решта 30 млн українців живуть в невеликих містах і селах. Вартість сотки землі в більшості населених пунктів невелика. Компанії, які виведуть на ринок готовий продукт "маленький будиночок за розумні кошти" знімуть вершки з ринку. Так Ви багато в чому праві, українці дивним чином хочуть купувати квартири внаслідок урбанізації. Але хіба хтось пропонував українцям ультрабюджетні будиночки за $10-24К? Хай з комунікаціями це буде не $10К а $15-16К в дешевому варіанті за 49-60 м кв., $25-30К в комфортному варіанті за 120-150 м кв. По всій Україні ринок таких будиночків можна оцінити в 1-2млн штук, $10-48млрд.
tobias написав:Але хіба хтось пропонував українцям ультрабюджетні будиночки за $10-24К?
У невеликих містах у приватному секторі таких будиночків повно. Правда, зазвичай це будови 60-80 рр, але це цегляні будинки, а не пластикова коробка, що навряд чи прослужить більше 10 років.
tobias написав:Компанії, які виведуть на ринок готовий продукт "маленький будиночок за розумні кошти" знімуть вершки з ринку.
Як я розумію, це випадок "нема попиту, бо нема пропозиції" У вас є шанс зняти оці самі вершки, вперед!
Держава в 15 році купить 3000 квартир для військовослужбовців за 1140.5 млн грн Середня ціна $18100 за квартиру. Будуть підтримувати девелоперів з бюджету
Многочисленные исследования западных специалистов показывают, что поколение так называемых «миллениалов», т.е. людей, которым сейчас до 30-35 лет, уже редко покупают дома, а еще реже — автомобили. На самом деле, они не делают сверхдорогих покупок вообще. Если не считать айфонов, разумеется.
В Америке людей в возрасте до 35 лет вообще называют «поколением арендаторов». Почему так происходит? Некоторые социологи убеждены, что это из-за того, что на долю современной молодежи приходится слишком много финансовых катаклизмов. А потому люди просто боятся брать «серьезные» кредиты.
Но даже не это главное. Дело в том, что поколение современных молодых людей отличается от поколения своих отцов другими ценностями.
Современная молодежь пересматривает понятие успеха. Если ранее успешными людьми считались те, кто владел собственным жильем и автомобилем, то сейчас в особом почете те, кто вкладывал деньги в опыт и впечатления: путешественники, экстремалы, стартаперы.
Молодые люди сознательно отказываются от покупки недвижимости и даже мебели, предпочитая арендовать их. Смысл — в том, что теперь люди хотят не зажиточности и стабильности, а гибкий график, финансовую и географическую независимость.
Материальные вещи просто перестают интересовать людей. Зачем владеть автомобилем в США, если у вас есть Uber или Lyft? Это же, по сути, личный автомобиль с водителем. И пользоваться услугами Uber не дороже, чем владеть собственным авто.
Зачем покупать дом в живописном месте и ездить туда отдыхать, если жилье можно найти через Airbnb в любом уголке планеты? Вам не придется ни переплачивать за аренду, ни покупать недвижимость в полюбившейся стране. То же самое и с недвижимостью в своем родном городе. Во-первых, вы не знаете, как долго будете жить там, где живете. Во-вторых, зачем брать ипотеку на 40 лет, если можно смириться с тем, что проведешь всю жизнь в арендованном жилье? В конце концов, работу вы, скорее всего, в перспективе ближайших нескольких лет поменяете, и если вы арендуете жилье, то ничто не мешает вам перебраться поближе к офису. Forbes сообщает, что современные молодые американцы меняют работу в среднем раз в три года.
Сама концепция владения вещами более не актуальна.
Обозреватель Atlantic Джеймс Гэмблин объясняет феномен так: «За последние десять лет психологи провели огромное количество исследований, доказывающих, что с точки зрения счастья и ощущения благополучия гораздо выгоднее тратить деньги на приобретение нового опыта, а не новых вещей. Это приносит больше радости».
Эти тезисы подтверждает и журнал Psychological Science.
Вот выдержки из статьи Гэмблина:
«Оказывается, люди больше не хотят слушать истории о том, где вы там купили дом. Они хотят услышать, какой замечательный вы провели уик-энд». Амит Кумар, докторант Корнелльского университета. «Даже плохой опыт в конечном итоге становится отличной историей». Джеймс Гэмблин. «Социальное взаимодействие между людьми имеет определяющее значение в вопросе, будут они счастливы или нет. Так что вы должны говорить с другими людьми и иметь много друзей. Разумеется, другим будет приятнее слушать о том, как вы отправились в сумасшедшее путешествие или о том, как вы прожили год в дикой стране, а не о том, сколько квартир вы уже успели купить». Амир Кумар.
Есть еще кое-что. Дело в том, что вещи, которыми мы владеем, особенно если они очень дорогие, заставляют нас беспокоиться об их состоянии. Купите автомобиль — и вы будете вздрагивать каждый раз, когда за окном сработала чья-то сигнализация. Купите дом, навезите в него дорогой техники — и вы будете бояться ограбления. Не говоря уже о том, что автомобили царапаются, бьются, а ультрадорогие телевизоры имеют обыкновение выходить из строя через год эксплуатации. Полученный же вами опыт никто у вас уже не заберет.
Наши родители не имели возможности путешествовать так дешево и так часто, как мы. У них не было возможности развлекаться так, как сейчас развлекаемся мы. Им было не так просто начать новый бизнес, как нам. Поэтому они инвестировали в дома и машины, а мы так поступать уже не хотим. В конце концов, любая наша покупка, если это не дом или квартира, обесценится со временем. А если вспомнить про то, как быстро в кризис дешевеет недвижимость, то все становится еще очевиднее.
Поэтому мы тоже рекомендуем вам вкладывать деньги в опыт: он не обесценится, и его невозможно украсть.
Проблема маленьких будиночків в передмісті у тому, що там не буде каналізації, центрального водопостачання, постійні проблеми з єлектрикою, газом і тому подібне. Звичайно, зараз можна сзробити старт-ап по забудові, але якщо держава не буде робити кроки на зустріч, то нічого не вийде.
Здравствуйте. Мне 20 лет я в кусре о том что каждому из нас полагается по закону квартира но я не хочу ставать в очередь и ждать пока её получать внуки. Мои внуки так же как и я будут иметь право на квартиру,а меня интересует как мне мне правильно поступить что бы я получил хотя бы не плохую скидку на жил. площадь. интересуют разные методы подхода к вопросу г. хмельницкий моб. 0977040870
Протягом жовтня 2011 – грудня 2014 років у Луцьку понад 170 сімей отримало житло дуже дешево або взагалі безкоштовно. В їх числі чиновники, прокурори, міліціонери, судді. Дехто з них вже приватизував службове житло. Про це йдеться у матеріалі Юрія Горбача і Валентини Куць на порталі «Четверта влада».
За останні три роки поліпшили свої житлові умови троє суддів – усі з Апеляційного суду Волинської області. Судді Олександр Пазюк і Зоряни Бовчалюк отримали 3-кімнатні квартири. У грудні 2014 року виділили 2-кімнатну квартиру Людмилі Матвійчук.
Безкоштовне житло дісталося майже половині керівного складу Департаменту фінансів Волинської ОДА, включаючи начальника та його заступника. У жовтні 2014 року приватизував службову квартиру екс-заммера Микола Іванюк.
Справа так званих «васильківських терористів» - Мосійчука, Бевза і Шпари - наближається до кінця. З дня на день Києво-Святошинський суд в особі судді Юрія Бурбели проголосить їм вирок. Прокуратура, незважаючи на відсутність доказів злочину (що вони відсутні, знають усі, хто, як автор цих рядків, стежив за справою), просить нереально багато – від 9,5 до 8,5 років ув’язнення кожному. Напередодні оголошення вироку політв’язень Ігор Мосійчук розповідає про нові подробиці справи та імовірний вплив на українське судочинство революційних подій у державі.
«ПРОКУРОРИ МСТЯТЬСЯ НАМ ЗА ТЕ, ЩО МИ ЗАБРАЛИ У НИХ НЕЗАКОННО НАБУТІ КВАРТИРИ»
- Пане Ігор! Чи можете ви пояснити, чому прокуратура просить для вас такі тривалі терміни позбавлення волі – в середньому 9 років кожному?
- Вважаю, що величезні терміни, які запрошені нам прокуратурою, є помстою за нашу громадську позицію, і в першу чергу за те, що за моїм депутатським запитом було відібрано у працівників прокуратури 5 квартир. Деякі з цих працівників зараз є працівниками Київської обласної прокуратури, яка й представляла обвинувачення в суді.
Це квартири були надані працівникам прокуратури в порушення закону, тому що у цих квартир уже були власники, були інвестори, були люди, які їх придбали. Прокуратура хотіла відібрати ці квартири для своїх людей. І, по суті, відібрала. Після цього мною був поданий депутатський запит, на підставі якого Васильківською міською радою було прийнято рішення, яким скасовувались попередні рішення про надання їм цих квартир, і ці квартири були поступово повернуті інвесторам. Йдеться про новобудову – 9-поверховий будинок у Василькові на вулиці Сонячна, 5.
Плюс ця помста нам пов’язана з нашою позицією під час досудового слідства і судового розгляду – безкомпромісною позицією невизнання жодних пред’явлених нам звинувачень і тим, що ми прямо називали прізвища й імена фальсифікаторів.
Додано: Нед 07 чер, 2015 10:51
