Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
Небойові втрати і пияцтво в армії Теги: Україна, армія, АТО, пияцтво, небойові втрати, Міноборони, РНБО 06.01.2015 06:30 Дмитро ТУЗОВ
Про "небойові втрати" поговорив із одним з бійців добровольчого батальйону "ОУН". Самостріли, "дружній вогонь", і головна біда – пияцтво, – зітхає втомлена "окопною" війною людина. В самому батальйоні "штрафників" спочатку відсилали днів на десять у тилові частини – чистити картоплю, копати укріплення. Не допомогло. Тож почали відбирати зброю і відправляти алко-залежних добровольців з фронту додому.
Розповідає, як нещодавно потужна вибухова хвиля накрила їх підрозділ. Бійці батальйону спочатку подумали, що важка артилерія росіян влучила у склад з боєприпасами. З'ясувалось, що вибух стався у розташуванні сусідньої механізованої бригади (номер підрозділу та позивний батареї не оприлюднюю із зрозумілих причин). Шестеро "двохсотих" одразу, дев'ятеро – поранені. Вони й розповіли, що трагедія (у день зарплати) сталася тому, що "підігрітий" особовий склад вирішив сушити порох... на відкритому вогні. Легкозаймиста речовина здетонувала, а за нею вибухнули й міни. Між іншим, у при-фронтових забігайлівках та наливайках горілки вистачає завжди – логістика лікеро-горілчаних бізнесменів у зоні бойових дій працює, ніби швейцарський годинник... Ось так і відбувається: хтось везе на фронт теплий одяг і приціли, а хтось – фури з горілкою, "піднімаючи" на цьому непогані гроші.
- Звісно, про мертвих говорити погано – не можна, погоджується мій співрозмовник, але й далі мовчати – теж злочин. Бо "небойові втрати" з нашого боку, на його думку, сягають 50-ти відсотків (!). Відверто кажучи, важко було повірити в такі цифри, тож поставився до цього, як до суб'єктивної оцінки людини, яка щойно з передової. Але, але, але... Сперечатись з фактами дедалі важче. Коли за кілька діб в зоні АТО – жодної втрати від бойових зіткнень з ворогом (за даними РНБО – 1 поранений) і 13 загиблих та 21 у "стабільно тяжкому стані" після зіткнення військового КРаЗу з автобусом Національної гвардії, ще семеро бійців – у полоні – через те, що помилково заїхали на ворожий блок-пост, розумієш, що відсоток "небойових" втрат (з різних причин) – неприпустимо великий.
У самому Міністерстві Оборони причиною "зловживання спиртними напоями" вважають кожний шостий випадок втрат та кожну п'яту ДТП за участю військовослужбовців, а також – "практично всі випадки хуліганства". (Про це в інтерв"ю "Радіо Свобода" повідомив заступник керівника головного управління по роботі з особовим складом Збройних сил України Віталій Покотило.)
Звісно, можна й надалі заплющувати очі на ті неподобства, що трапляються в зоні бойових дій. Розмови про пияцтво у військах можна назвати непатріотичними. Але нам треба збагнути дуже важливу річ: можемо нескінченно, ніби мантру, повторювати, що ми всі разом – громадянське суспільство, волонтери, люди, які збирають гроші, активісти, офіцери, добровольці, створили за кілька місяців боєздатну армію. Але це, нажаль, буде самообманом. Тепловізори, коліматори, безпілотники, теплий одяг і бронежилети можуть виявитись марними, якщо в армії буде пияцтво в стилі радянських прапорщиків. Така армія за визначенням не може бути боєздатною.
А тепер про те, що робити. Наводити порядок. Не слухати тих, хто буде розповідати про те, що "на війні всі бухають". Якщо будемо зважати на цих диверсантів – втратимо армію. Скажу непопулярні речі: у військах має бути введений "сухий закон", обмежено продаж алкоголю у прифронтовій зоні. Бойові підрозділи мають отримати чіткі плани і графіки військово-тактичної підготовки, в тому числі ті частини, які дислокуються далеко від лінії фронту. Вакуум вільного часу має бути зайнятий бойовою і тактичною підготовкою і до кожного бійця має бути доведено, що від якості цієї підготовки залежить його життя. В Україні відбувається мобілізація. Молоді воїни не повинні навіть думки мати, що армія – це те місце, де можливе пияцтво. Потрібно не втратити у цьому відношенні новий призов. Без таких цілеспрямованих зусиль, розмови про "ізраїльський", або "швейцарський" тип армії, про "стандарти НАТО" – залишаться марною витратою часу та популізмом.
Багато залежить від командирів підрозділів, включно з комбатами і комбригами. Основні політичні рішення має ініціювати і впроваджувати Рада Національної Безпеки та Оборони. Повноважень цьому органу надано достатньо. Зрозуміло, що іде війна і "небойових" втрат не уникнути. Але їх можна суттєво зменшити. Якщо ми хочемо створити справді боєздатну армію.
Сегодняшние происшествия в Украине информируют о резонансном инциденте. Таксисты из Никополя сильно избили бойца, который воевал в аэропорту Донецка.
Причиной драки стало, как сказал сам «киборг», неадекватное поведения одного из водителей, который в грубой форме отказал везти пассажиров из-за засыпанной снегом одежды, передает Joinfo.ua со ссылкой на местные СМИ.
«Начал кричать уже на девушек, я сделал ему замечание. Он в ответ грубил, потом вызвал себе подмогу», – рассказал сам пострадавший – Андрей.
В качестве подмоги подбежало несколько водителей с битами, которые повалили Андрея и избивали его до потери сознания.
При этом, сотрудники МВД, прибывшие на место инцидента, забрали «киборга» в отделение, выдав пострадавшему лишь справку и не вызвав скорую.
проблема в тому, що блокпост не є військовим укріпленням Використаня блокпостів у сучасній війні - марна втрата солдат, бо блокпост знищується артилерійським та мінометним вогнем, танками, бронетехнікою. Блокпости не захистять від БТГ... навіть дзоти в другу світову легко обходив десант, закидував гранатами з тилу Росія відмовилась від блокпостів через значні втрати солдат в чеченських війнах. Українське командування не може відмовитись від такої х..ні як блокпост Зрозумійте блокпост - тупо кілька бетонних блоків або мішків в полі, хіба що з бліндажем поруч. 10-20 солдат на блокпості знищуються обстрілом та ротою противника за півдня-день. На минулій війні для оборони займали стратегічні висоти, рили мережу окопів з бліндажами, другою, третьою лініями оборони. В сучасній війні протиставити російським БТГ можна лише українські БТГ. Це дасть змогу лише зрівняти(умовно) шанси.
Я й сам не знаю, що таке "секретне" мене цікавить. "Не секретне" справді відомо: так звана "четверта хвиля" мобілізації почалася 20 січня. "Четверта хвиля", своєю чергою, повинна складатись із трьох етапів. Загалом необхідно мобілізувати та призвати 104 тисячі людей, у тому числі за перші три місяці – 50 тисяч.
Худорлявий майор спершу пробує відігнати мене від військкомату:
- Ну и что тебе еще рассказать? Ну напиши, что во дворе Бородянского военкомата за уклонение показательно расстреляли шесть человек, – жартує він.
Антон Шаповал – бойовий офіцер: заступник комбата 12-го батальйону тероборони. Порівняти "четверту хвилю" мобілізації з попередніми він не може, тому що військовим комісаром у Бородянці його зробили недавно. Він тут після поранення. Потрапив під мінометний обстріл у Луганську.
- Не в Луганській області, – хмикає Шаповал, коли я перепитую. – А в самому Луганську. Ми звідти відійшли згідно з мінськими домовленостями. І сепари зайняли наші позиції, за які ми проливали кров.
На відміну від давніх військкомів, із якими я спілкуватимусь в інших районах, Шаповал, схоже, сприймає все дуже особисто.
І в Бородянці, і потім у Фастові мені розповідатимуть про постійні наради з начальством – однією з основних тем є "зрив мобілізації".
- У сенсі "зрив"? Штучний зрив?
- Так, штучний зрив, – каже Антон Шаповал.
А хто цим займається?
- Ну, а хто? І спецслужби Росії, і громадські організації, які вони фінансують. Фінансування ж іде на належному рівні.
Пізніше у Фастові військовий комісар Сергій Міщенко скаже:
- В інтернеті ж уже поширюються матеріали, як "відкосити".
Наскільки я зрозумів, на згаданих нарадах будь-яка спроба "відкосити" сприймається, як інспірована Росією. Цю тему порушуватимуть знову і знову.
Ну, які олігархи?
Комісар Антон Шаповал бере близько до серця будь-яку критику. Кілька днів тому в Бородянському районі були похорони Олександра Босого, який загинув на війні чи, як її називають у таких випадках, в АТО.
- І мама Олександра Босого, нашого героя, мені каже ридаючи: "Ви воюєте за олігархів!" Я розумію почуття матері, – сумно каже Антон Шаповал. – Ну, але... які олігархи? Так можна було б сказати, якби ми вели операції на території Росії, якби це була примха кількох людей. Але ж ми захищаємо свою територію. Тут загроза всім.
І Шаповал говорить про "Бородянку, глибокий тил", де всі повинні згуртуватися, про те, що небезпеку має зрозуміти "все населення", про "патріотизм".
На запитання про добровольців Шаповал відповідає:
- Треба дивитися правді в очі - добровольці закінчуються.
Підполковник Сергій Міщенко спочатку сприймає мене з недовірою, а диктофон вимагає заховати. Він довго крутить у руках паспорт і посвідчення. Поряд із ним сидить волонтер, депутат Фастівської райради й полковник запасу Василь Юр’єв. Юр’єв вимагає сказати, хто засновник INSIDER, а потім, зазираючи в очі, проникливо питає:
- Скажи чесно: ноги з Росії ростуть?
Під час розмови обоє відтанули, й комісар розповів, що "негодное" все-таки не "гребуть".
Один із десяти
- Із десяти людей, яким я надсилаю повістку на медкомісію, призиваю одного, – хмикає підполковник Міщенко і загинає пальці: – Троє не проживають, троє хворі, двоє не прибувають.
Він тут-таки бачить на пальцях, що цифри не сходяться, й виправляє себе:
- Ні, десь так: троє не проживають, четверо виявляються хворими, двоє не прибувають. Залишається один із десяти. Дуже сумна статистика.
Усупереч моєму стереотипу, Міщенко каже: більше людей призвав не з сіл, а з міста Фастова:
- У селі людей і так мало, а хто залишився – потрібні там. Ну як я призву єдиного хорошого тракториста з села?
При цьому, наскільки я зрозумів, більша проблема навіть не з рядовим складом, а з офіцерами:
- Грубо кажучи, в районі півтори тисячі офіцерів запасу, а мобілізувати нема кого.
Міщенко пояснює, що більшість "офіцерів" просто закінчили військові кафедри цивільних ВНЗ, при цьому часто жодного разу в житті ні з чого не стріляли, не кажучи про якийсь досвід:
- Ну і чим він буде командувати?
При мені Міщенкові телефонує офіцер запасу, доброволець, але комісар на моє запитання каже:
Вивозьте дітей і жінок за 100-200 км від лінії фронту, а краще в глибокий тил на 500 і більше км. Для проживання вибирайте невеликі міста з піонерськими таборами, будинками відпочинку, санаторіями, пансіонатами в яких є можливість розмістити тисячі біженців.
Криміналітет в Україні практично знищив армію за 1991-2013рр, знизив чисельність ЗСУ з 1 млн до 160 тис. Обороноздатність армії теж практично була знищена на початок 2014 року. Країна стоїть перед завданням відновити армію, але посилення армії призведе до конфлікту військових та криміналітету за ресурси, гроші, владу.
29 січня у Києві внаслідок злочинного нападу із застосуванням вогнепальної зброї загинув офіцер Збройних сил України. Про це 30 січня повідомила керівник прес-служби київської міліції Юлія Мусташ.
За її словами, «попередньо відомо, що потерпілий загинув від вогнепального поранення».
«Потерпілий був військовослужбовцем, слухачем Національного університету ЗСУ. Зараз співробітники Солом`янського райуправління міліції займаються пошуком свідків злочину, але нам поки невідомо, що він робив у тому будинку, куди він направлявся, і невідомо поки, звідки був постріл», - зазначила Мусташ
Крім того, джерела в Міноборони повідомили деякі подробиці злочину.
Згідно з повідомленням, злочин стався близько 19.30 на вулиці Машинобудівній, 24.
«Офіцер (майор) ЗСУ, що мав при собі значну суму грошей, зазнав нападу із застосуванням вогнепальної зброї. Потерпілий на момент злочину був у цивільному. Втікаючи від переслідування, він почав стукати у двері квартир будинку на Машинобудівній, 24. Він встиг сказати мешканцям одного з помешкань, що його поранили, і попросив викликати «швидку». Проте, коли лікарі прибули, потерпілий вже помер від поранень», - розповіли в Міноборони.
Коли військовим дозволять постійно носити зброю, щоб ті могли захистити хоч себе від злочинців?
Додано: Сер 07 січ, 2015 20:33
