Хрещатик Банк - БАНКРОТ

Tarasov2
то, что выдает google нужно фильтровать на половину если не на 70%.
такие новости по типу "мудис отозвали" и аля "крещатик не в состоянии оплатить их услуги" заказывают те, кто отстает, это же и так ясно!
вы слышали когда-нибудь о фирме украинской занимающийся подобным? (рейтингами)

Вот зашла только на форум, Хрещатик был в списке первым среди всех украинских банков. А я как раз не знаю стоит ли сейчас класть на депозит. Что посоветуете?

Какие условия перевода валютного вклада в гривневый?

Вот зашла только на форум, Хрещатик был в списке первым среди всех украинских банков. А я как раз не знаю стоит ли сейчас класть на депозит. Что посоветуете?

Среди украинских банков один из приличных. Сотрудничаю с банком около 2-х лет. За этот период проблем не было.

Вот о чем говорил раньше - http://www.epravda.com.ua/publications/4b8f981ab004b/

Системні банки: занадто великі, щоб...?

Український досвід показує, що системність банку не є гарантією швидкої державної підтримки. Через дефіцит бюджетних ресурсів уряд на рік затягнув реанімацію банку "Надра", адже при обмежених коштах ефективніше було розрахуватися з вкладниками трьох менших банків замість одного великого.

Малюнок "Ріа Новості"

Останнім часом банківські регулятори провідних країн світу зіткнулися з проблемою ризиків, що генеруються системними банками.

На великі установи орієнтуються вкладники, від них чекають відновлення кредитування, адже ці банки акумулюють та розподіляють левову частку грошових потоків. Це флагмани, які визначають тенденції та здатні витягнути економіку з кризи. Однак коли колоси падають, ефект доміно захоплює всю систему.

Які переваги та ризики несуть для суспільства банки-гіганти? Які методи регулювання найбільших установ пропонують світові лідери? Наскільки проблематика системних банків є актуальною для України?

Занадто великі, щоб збанкрутувати

У вирі фінансової кризи стало очевидним, що найбільші банки США та Європи зуміли наростити такі об'єми активів, що їхнє банкрутство завдало б руйнівного удару по національних кредитно-фінансових системах.

Дотримуючись принципу too big to fail - завеликий, щоб збанкрутувати, провідні банки планети сміливо збільшували обсяги ризикованих операцій з цінними паперами та генерували мільярди доларів фіктивного капіталу.

Після того, як глобальна економіка відчула на собі наслідки вимирання динозаврів інвестиційного банкінгу - Merrill Linch та Lehman Brothers, влада провідних країн світу одностайно заходилася поповнювати ліквідність та капіталізацію важливих системних фінансових інститутів з метою уникнення тотального колапсу.

Як наслідок, найбільші банки світу зуміли безбідно існувати упродовж важкого 2009 року лише завдяки своїй вазі у системі - звісно, за рахунок платників податків та росту державної заборгованості.

Зростання курсу акцій найбільших банків США під час виходу з кризи, %


* С - Citigroup, BAC - Bank of America, WFC - Wells Fargo

Джерело: www.yahoo.com

Після того, як уряди ключових держав влили у банки-гіганти мільярдні стимуляційні пакети, призупинивши глобальний економічний спад, настав час для аналізу. Політичні лідери світу задумалися, наскільки виправданими були ці витрати і як можна нейтралізувати можливі побічні ефекти.

Лояльна до банків державна політика призвела до продовження виплат великими установами несправедливих бонусів та порушення міжбанківської конкуренції, а головне - до зростання обсягів бюджетного дефіциту та державного боргу.

Зростання розриву між федеральними доходами і видатками США під час кризи, мільярди доларів


Джерело: Bureau of Economic Analysis

Внаслідок гарантованої державної підтримки збільшується мотив до ризику у керівництва і власників установ, оскільки вони знають: банк завжди врятують. Фінансисти втрачають мотивацію до вдосконалення бізнес-процесів та контролю рівня ризикованості операцій, що веде до чергових економічних потрясінь.

Занадто великі, щоб існувати

Барак Обама назвав системні банки, реанімовані урядом у найкритичніший момент, товстими котами, оскільки ті відмовляються відновлювати кредитування реального сектора економіки через існування більш спокусливих альтернатив заробітку легких грошей на спекулятивних транскордонних операціях.

Президент США просуває ідею введення податку на такі трансакції. Він, зокрема, сколихнув світову фінансову еліту новими законодавчими ініціативами, названими "правилами Волкера" за іменем свого радника, колишнього голови ФРС.

Йдеться про боротьбу з концентрацією фінансового ринку США шляхом обмеження частки банківських операцій на одну фінансову установу. Така новація найсильніше вдарить по діяльності інвестиційних банків та лідерів депозитного ринку, яким уже зараз заборонено залучати більше 10% американських вкладів.

Проект також передбачає заборону ведення банками торгових операцій за рахунок коштів вкладників та власних ресурсів. Забороняється володіння, інвестування та спонсорування хедж-фондів і фондів прямих приватних інвестицій банками.

Разом з тим, право на консультування у сфері інвестиційного бізнесу та ведення біржової торгівлі за кошти клієнта має зберігатися.

Президент Франції Ніколя Саркозі підтримав починання свого американського колеги. Під час кризи французький уряд витратив на порятунок ключових банків понад 20 мільярдів євро, тому зацікавлений, щоб державні ресурси не розчинилися у біржових оборудках.

Міністр фінансів Великобританії Алістер Дарлінг та голова центробанку Мервін Кінг взяли курс на обмеження переліку дозволених операцій для системних банків, закликавши їх менше піаритися, а більше кредитувати економіку.

Базельський комітет, у свою чергу, оголосив про намір ввести додаткові заходи щодо ліквідності та достатності капіталу для системних фінансових інститутів і транснаціональних банків. Остаточні рекомендації будуть озвучені у квітні.

Схожі методи подолання проблем, що генеруються системними банками, пропонують президент Європейського центробанку Жан-Клод Тріше, нобелівський лауреат Джозеф Стіґліц, мільярдер Джордж Сорос, а також чільники ООН та МВФ.

За словами Стіґліца, потрібен багатосторонній підхід, який включатиме спеціальні податки, збільшені вимоги до капіталу, більш жорсткий контроль, а також обмеження масштабу діяльності, зв'язаної з прийняттям ризику.

Попри невдоволення власників та топ-менеджерів системних банків, державні органи провідних країн світу потихеньку закручують гайки і принаймні створюють видимість посиленої боротьби з дисбалансами, що проявилися під час кризи.

Брак самодостатності

Банківська система України є досить молодою, розпорошеною та слабо інтегрованою у глобальний ринок цінних паперів, завдяки чому проблема системних банків виявилася менш критичною для вітчизняної економіки.

Найбільші українські банки за обсягами активів важко порівнювати навіть з європейськими фінансовими інститутами середнього ешелону. Проте на внутрішньому ринку системні банки мають суттєвий вплив завдяки відносно великому обсягу операцій та розгалуженій мережі філій.

Якщо один системний банк перестає виконувати свої зобов'язання, паніка неодмінно передається усій системі, загрожуючи їй швидким колапсом. Досвід банку "Надра" та Промінвестбанку красномовно підтверджує це правило.

Більше того, реальна причина проблем - інформаційна атака, фінансова нестабільність банку чи загальний економічний спад - абсолютно не має значення. Вкладник не буде вдаватися у подробиці. Якщо сусідові банк "А" не повернув депозит, людина біжить рятувати свої заощадження у банку "Б".

Саме тому головним критерієм, за яким НБУ відбирав банки для скандального рефінансування наприкінці 2008 року, була системність фінансової установи.

Як наслідок, системні банки менше постраждали від кризи: падіння сумарних активів десяти найбільших установ за 2009 рік склало -3% порівняно з -5,7% загалом у системі. Проте такі цифри слід сприймати обережно, оскільки вони відображають "середню температуру у лікарні" і різняться залежно від джерел.
БОЛЬШОЙ БАНК НЕ ЗНАЧИТ НАДЕЖНЫЙ.

Услышала вот какое мнение - мол, не пользуйтесь большими банками. а пользуйтесь средними... Интересно было бы услышать к какому относится Хрещатик и какие большие банки есть у нас в стране...

Topka
Где-то слышал, что Аваль, но это сугубо украинские мерки, при чем узким. По лизингу - да, может он и самый крупный, но по физ лицам - сомневаюсь...

Вот зашла только на форум, Хрещатик был в списке первым среди всех украинских банков. А я как раз не знаю стоит ли сейчас класть на депозит. Что посоветуете?

Среди украинских банков один из приличных. Сотрудничаю с банком около 2-х лет. За этот период проблем не было.

В каком плане сотрудничаете?

Вот зашла только на форум, Хрещатик был в списке первым среди всех украинских банков. А я как раз не знаю стоит ли сейчас класть на депозит. Что посоветуете?

Среди украинских банков один из приличных. Сотрудничаю с банком около 2-х лет. За этот период проблем не было.

В каком плане сотрудничаете?

Было несколько депозитов, и сейчас есть.

Обратите внимание! Опять запахло жареным!
Национальный банк Украины (НБУ) решил оставить за банками право покупать иностранную валюту для выплаты процентов по валютным депозитам, однако запретил ее приобретение для выплаты сумм таких вкладов.

Соответствующее решение закреплено постановлением НБУ №762. Документ зарегистрирован в Министерстве юстиции 1 марта (№195/17490) и вступает в силу со дня его официальной публикации.

Постановлением №762, текстом которого располагает агентство "Интерфакс-Украина", утверждено положение о порядке государственной регистрации НБУ иностранных инвестиций.

Кроме того, внесены поправки в порядок иностранного инвестирования в Украину и в порядок торговли инвалютой.

Документом также расширяется перечень платных услуг, предоставляемых Нацбанком.

"Банки имеют право покупать, обменивать инвалюту с целью выполнения собственных обязательств в инвалюте относительно выплаты вкладчику процентов по вкладу (депозиту) в инвалюте", - привносится документом в положение о порядке торговли инвалютой.

В сопроводительном письме НБУ подчеркивается, что по сравнению с предыдущей редакцией этого положения предусмотрена возможность покупки инвалюты с целью выполнения банками собственных обязательств по депозитным операциям в инвалюте исключительно в части возвращения процентов по вкладам.

"То есть, покупка уполномоченным банком инвалюты с целью выплаты клиенту суммы вклада (депозита), размещенного в инвалюте, в этих случаях запрещается. Такая операция должна осуществляться уполномоченным банком за счет собственных средств в инвалюте", - говорится в письме.

НБУ также пояснил, что действие этой нормы распространяется на все операции банков относительно возвращения валютных вкладов, которые будут осуществляться на основании договоров банковского депозита, заключенных или пролонгированных после вступления в силу постановления № 762.