У річці Думна, що протікає селом Кукезів Кам'янка-Бузького району на Львівщині, місцеві виявили масовий мор риби. Сама водойма білого кольору, з неї смердять каналізаційні стоки.
"Це просто жах, що робиться, проте це питання не одного року. Скільки ми вже зверталися до екологів, ніякої реакції. Вчора, коли мешканці побачили, як спливла риба, не витримав і викликав поліцію. Річка білого кольору, з неї смердить. Все через те, що в сусідньому селі відкрили молокозавод. Тепер усі стоки і відходи випускає в річку. Звідти й біда. Раніше вони яблука мили й увесь цей бруд у Домну зливали, тепер ще й молочні відходи", - каже сільський голова Андрій Андрущенко.
http://i.obozrevatel.ua/8/1953305/gallery/Wx600_947907.jpg
15 липня 2016 року, близько опівдня на річці Стугна, біля дамби по якій стікає вода з Васильківських водойм, утворилася величезна червона пляма на воді, яке вже розтіклася вниз за течією в сторону Комісарової гори.
Від води, яку невідомий хімічний склад пофарбував в червоний колір, виходить сильний запах ацетону і на поверхні водойми плаває мертва риба, отруєна хімічним складом.
«Сьогодні, 4 липня, з самого ранку поїхав на річку, – пише Анатолій у Facebook. – Вода абсолютно чорна, прозорість максимум на 5-10 см, не більше. Смердить. Риба майже вся здохла. На берег намагаються вибратися декілька ще живих раків і величезна кількість молюсків. Річка перетворилася на відстійник, а все живе у ній доживає свої останні години».
«Це вже стало сумною "традицією" що кожного літа річка Остер стає непридатною для купання та життя гідрофауни, – нагадує М.Байда з села Мрин. – Всі підозри завжди падають на одне підприємство в Ніжині. Чи вдастся Ніжину "вийти сухим" цього року? Які будуть висновки СЕС?»
Помираючу в агонії рибу виловлювали місцеві. Як припускають в осцмережах, їсти її будуть кияни, купуючи на столичних ринках.
«Сьогодні побачив страшну картину – наслідки викиду відходів лакофарбового заводу в річку Остер! – написав відгук Андрій Ісаєнко. – Чорна, смердюча вода, дохла риба, і найстрашніше дуже багато живих мальків, які рибою можуть і не стати! Потім поруч в ставку виловив кимось забутий садок, а в ньому, увага! – три дохлі черепахи, які забралися в нього і не змогли вибратися! Це що…, за невігластво?!»
За офіційною версією — це змиття добрив з полів та інші фактори. Зараз вони неприродних кольорів і над ними стоїть жахливий сморід, а риба там більше не живе.
Інспектори додали, що фабрики та заводи тут також доклали зусиль. Щоправда, пригадують лише один випадок отруєння річок на Житомирщині.
На цьому список винних, за версію чиновників, закінчується. Незалежні екологи вважають, що причин екологічної катастрофи набагато більше, ніж про це говорять у державні спеціалісти.
По кожній річці ми маємо незаконні залпові скиди. Це відбувається там, де є підприємства, які не мають очисних споруд. Відсутність державного контролю, бездіяльність екологічної служби призводить до таких незворотніх трагічних наслідків,
— розповіла голова Всеукраїнської екологічної Ліги Тетяна Тимочко.
На Чернігівщині у річці Остер вже 2 тижні — чорна вода, нестерпний сморід і чорно-біла піна. Вся риба загинула. Наразі ситуація дещо покращилась.
http://life.img.pravda.com/images/doc/0/1/017643c-richka-oster-katastrofa--3-.jpg
http://life.img.pravda.com/images/doc/2/b/2b3552e-richka-oster-katastrofa--1-.jpg
На Чернігівщині вже другий тиждень триває екологічна катастрофа на річці Остер – загинули тисячі риб, річка змінила свій колір, відчувається неприємний запах, людям заборонено купатися та поїти худобу.
Яким чином на це реагує офіційне керівництво області та інші державні органи? Хто винен та має відшкодовувати збитки?
Відповідь поки одна – ніхто і ніяк. Отруйні стоки розчиняться у воді, рибу захоронять, можливо, земснарядами розчистять дно... А потім річка сама себе відновить.
Починаючи з кінця червня мешканці Козелецького, Носівського та Ніжинського районів Чернігівської області б'ють на сполох – річку отруїли.
У селі Кошани на шлюзі рятувальники декілька днів виловлюють мертву рибу та вивозять її на захоронення.
Першими, хто помітив нечистоти у воді Остра, були мешканці Мрина. В цьому населеному пункті було все те ж саме, що і у Козельці – але минуло дуже швидко.
Чому швидко? Мабуть, тому що були відкриті шлюзи, починаючи від 13-го і до 4-го, якими керує Деснянське басейнове управління водного господарства у Чернігівській області.
Стоки швиденько допливли до Козельця – і зупинилися на шлюзі №3, яким керує управління водних ресурсів у місті Києві та Київській області, і яке не відкрило свої шлюзи №№3,2,1 – щоб стоки не потрапили у Десну, з якої здійснюється водозабір для 4-х мільйонів мешканців столиці.